Фермер проти рейдера: усі подробиці зміївського конфлікту

Фермер проти рейдера: усі подробиці зміївського конфлікту

Фото: Agroson.ru

В Україні почастішали випадки рейдерства. За інформацією Ген­прокуратури, за минулі п’ять років кількість захоплень сягнула 1690, з яких 539 відбулися в останні півтора року. За цей час рейдерська статистика змінилася і в нашій області.

Минулого тижня Харківщину сколихнула подія, яка відбулася в селі Занки Зміївського району. Нагадаємо, 11 вересня на місцевому елеваторі сталася бійка із застосуванням травматичної зброї та газового балончика, в якій узяли участь кілька десятків людей.

Причиною зіткнення стало те, що на територію місцевого сільського господарства Строгого О. Ф. проникла група невідомих у балаклавах. За словами сина директора Дениса Строгого, ще по обіді 8 вересня на поля та на територію підприємства приїхали близько 100 незнайомців.

Невідомі заблокували всі входи та виходи, аргументуючи дії тим, що в господарства – новий власник, – розповів чоловік.

За його словами, на території захопленого господарства залишалися працівники разом з його батьком Олександром Строгим. Самого Дениса та інших людей, які опинилися поза межами господарства, на територію не пускали. Після цього представники господарства викликали правоохоронців, але звільнити його від імовірних рейдерів удалося лише після того, як у справу втрутилися селяни-пайовики та представники «Національного корпусу» й «Азова», яких керівництво покликало на допомогу.

Пік розбирань припав на вів­торок, 11 вересня, саме тоді на елеваторі сталася бійка між захисниками фермера та невідомими, що представляли інтереси начебто нового власника. На момент захоплення на елеваторі зберігалося близько 20 тисяч тонн пшениці, соняшнику, ячменю та кукурудзи, зібраних на полях фермерського господарства Строгого О. Ф. та ДП «Благодатне», якому фермер надає послуги зі збирання та зберігання врожаю.

Фото: newsone.ua

У результаті сутички постраждало семеро людей. Після стрілянини на місце події приїхали спецпризначенці, які затримали 22 учасників бійки. Їм інкримінують хуліганство з використанням зброї. Також відомості за даним фактом внесли до ЄРДР за ч. 2 ст. 206-2 (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), ч. 1 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) ККУ.

Та хоч фізично територію фермерського господарства звільнили, за словами адвоката цього агропідприємства Надії Чухраєвої, 14 вересня адвокати псевдовласників підприємства поїхали до банку, де намагалися змінити картки підписів і отримати гроші з рахунків зміївського господарства.

Про це вона розповіла 14 вересня під час круглого столу, який пройшов у Головному управлінні юстиції в Харківській області за участю заступника міністра агрополітики з питань розвитку фермерських господарств Віктора Шеремети.
Ми повідомили про це правоохоронні органи, – додала адвокат. – Також ми підготували клопотання про заборону всіх арештів, заборону на вчинення реєстраційних змін для слідства.

Окрім цього, Надія Чухраєва сказала, що рейдери встигли завдати збитків господарству, адже, окрім призупинення робочого процесу, їм вдалося з 8 по 12 вересня вивезти з поля 700 тонн зібраного соняшнику.
Рішення про прийняття до розгляду скарги ФГ Строгого О. Ф. антирейдерська комісія Мін’юсту ухвалила 17 вересня. Розгляд даної справи по суті відбувся 19 вересня.

Чорні реєстратори

Підробити документи та стати фактично законними новими власниками фермерського господарства рейдерам удалося завдяки «чорній схемі», каже Надія Чухраєва.

У нашому випадку була заява, посвідчена приватним нотаріусом з Києва. У цьому документі йдеться про те, що мій підзахисний Строгий передав свою частку власності іншій особі, – розповіла вона. – Але насправді цього не було.

За словами адвоката, за чотири дні до події в державному реєстрі було змінено чинного власника і назву господарства Строгого О. Ф. Так, на підставі підроблених документів про перехід права власності на корпоративні права нотаріус вніс зміни до державного реєстру, згідно з якими господарство тепер називається ФГ «Слобожанські лани», а його власницею є невідома жителька з Донеччини.

Така схема не нова, каже адвокат. Її успішній реалізації сприяють деякі технічні моменти, які не враховано у процесі реєстрації.
Державний реєстратор, отримуючи документи для проведення певної реєстрації, має перевірити дані документи на відповідність закону. Звичайно, якщо він отримує нотаріально посвідчені документи, то він не повинен сумніватися. Але тут є проблема: враховуючи той факт, що реєстр юридичних і фізичних осіб станом на сьогодні сканує документи в чорно-білому кольорі, а не в кольоровому форматі, як це відображено в реєстрі прав власності, ніхто з реєстраторів і представників Мін’юсту, окрім того, хто фізично взяв ці документи, не бачить, чи то були дійсно оригінали документів, чи то були підроблені копії. На мою думку, це сповільнює принцип розслідування даного злочину, – пояснила Надія Чухраєва.

Крім цього, на думку адвоката, державний реєстратор не може не знати положень закону, які стосуються фермерських господарств. Річ у тому, що саме на такий вид господарювання діє пряма заборона на передачу прав власності особам, які не є членами сім’ї фермера.
Я вважаю, що в таких випадках реєстратор має повідомляти правоохоронні органи. Спонукати до цього можна через його особисту кримінальну відповідальність.

Доки такого механізму не буде, ми й далі матимемо подібні історії та діяльність чорних реєстраторів, – зауважила адвокат фермера.
На необхідності відповідальності, але не тільки реєстраторів, а й керівників комунальних господарств, які здійснюють
реєстрацію, та необхідності моніторингу з боку районної влади, наголошує і начальник Головного територіального управління юстиції у Харківській області Тетяна Єгорова.

За її словами, три роки тому в Україні було проведено реформу системи державних реєстрів, унаслідок якої припинила існування цент­ралізована державна реєстраційна служба. Її повноваження було делеговано незалежним реєстраторам (реєстраторам органів місцевої влади, державних та комунальних підприємств, а також нотаріусам). Доступ до державного реєстру речових прав став публічним, а правовстановлюючі документи на нерухомість у паперовому вигляді перестали бути обов’язковими.

Це означало, що кожна сільрада, міськрада, райдерж­адміністрація могли утворити сектор, департамент чи відділ, набрати кваліфікованих юристів і реєстраторів, які б обслуговували населення, та отримувати за послугу державної реєстрації кошти до бюджету, – розповіла очільниця обласного управління юстиції.
За її інформацією, сьогодні Мін’юст тільки надає або ж позбавляє акредитації комунальні підприємства. Так, за останні півроку на Харківщині акредитації позбавили два комунальні підприємства, які працювали незаконно.
Є комунальні підприємства, які працюють добросовісно, відповідно до закону. Але є і такі, які порушують чинне законодавство.
На мою думку, голови РДА, керівники комунальних підприємств мають нести персональну відповідальність за свої кадри, – промовила Тетяна Єгорова.

За висновками обласного антирейдерського штабу, цього року правоохоронцям було передано документи на підтвердження або спростування ознак рейдерства по трьох підприємствах області: ПСП ім. Щорса (Кегичівський район), СВК «Україна» (Сахновщинський район) та вищезгаданому ФГ Строгого О. Ф. (Зміївський район).

Фото: Головне управління юстиції у Харківській області

Удар по рейдерству

Підтримує думку про те, що спрощена реєстрація дала можливості для свавілля рейдерів, і заступник міністра агрополітики з питань розвитку фермерських господарств Віктор Шеремета. За його словами, активізації рейдерства в Україні сприяють два чинники: дохідність аграрного сектора та прогалини в юридичній площині.

Те, що ми раніше зробили спрощену реєстрацію, безумовно, мало позитивний вплив на те, що перелік реєстраторів було розширено, люди змогли на місцях оформлювати договори оренди. Але одночасно це дало можливість для махінацій і рейдерства. Тому саму схему, звичайно, маємо залишити, але разом з тим створити механізм, який унеможливить дії недобросовісних реєстраторів, – розповів заступник міністра.

Захистити фермерів від рейдерства має законопроект № 8121, прийнятий за основу Верховною Радою 10 липня. За інформацією Всеукраїнської аграрної ради, антирейдерський законопроект буде винесено на голосування 16 жовтня. У пояснювальній записці сказано, що метою законопроекту є забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки; запровадження дієвих запобіжників проти неправомірного заволодіння землями, у тому числі шляхом подвійної реєстрації договорів; протидія захопленню майна сільськогосподарських під­приємств та інше.

Цей законопроект дає власнику право вносити до реєстру прав заборону реєстрації оренди без нотаріального посвідчення договору, зобов’язує відцифрувати всі документи на землю, які на сьогодні наявні в паперовому вигляді (тобто ті, що складалися до 2004 року за державний рахунок). За словами ініціаторів законопроекту, також вводиться два види договорів: з пролонгацією і без пролонгації.

Якщо договір не містить умови пролонгації, то після закінчення строку оренди він автоматично виключається з реєст­ру прав. Якщо ж містить ці умови, то і орендар, і власник до закінчення строку оренди зможе подати до реєстру заяву про припинення договору, тоді після закінчення оренди договір буде автоматично виключено з реєстру. При неподанні заяви договір автоматично продовжується на такий же строк.

Нема номера – нема власника

Та не тільки чорні реєстратори та рейдерство становлять загрозу для агровиробників. Ще одна законодавча прогалина стосується права на спадковість землі, яку було надано в постійне користування. Йдеться про ті фермерські господарства, які утворилися ще у 90-х роках і отримали землю в постійне користування.

Є випадки, коли справу батька прямий спадкоємець продовжити не може через те, що його землю Держгеокадастр віддає у власність іншим людям, – зауважив перший заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківської області Анатолій Усік.

Віктор Шеремета погоджується, що така проблема в Украї­ні є доволі поширеною. За його словами, через те, що фермери вчасно не оформили кадастрові номери, коли був достатньо легкий механізм розпаювання, зараз утворилися так звані «білі плями» – землі, які перебувають в обробітку фермера, але не позначені на карті Держгеокадастру як вільні.

Розв’язати цю проблему, за словами заступника міністра, має законопроект № 8236, який незабаром розглядатиметься в аграрному комітеті Верховної Ради. На думку Віктора Шеремети, цей законопроект не тільки має забезпечити спадковість у веденні фермерства, а й дозволить забезпечити сталість землекористування для фермерських господарств, створити передумови до залучення фермерами додаткових ресурсів у розвиток фермерської діяльності.

 

Автор: Марина Проценко