Молоко без обмежень. Нові стандарти якості запрацюють за півроку

Молоко без обмежень. Нові стандарти якості запрацюють за півроку

Фото:pixabay.com

Анонсовані сортові зміни молока, які мали запрацювати із початком року, відтермінували. Що це означає для приватних і промислових виробників молочної продукції, яким був минулий рік для галузі та які прогнози на 2018-й, розбирався кореспондент «СК».

Закупівля триватиме

"СК" вже повідомляв що жодних нових санітарних обмежень на прийом молока у населення з 1 січня не буде, натомість введення нових норм ДСТУ заплановане на 1 липня 2018-го. Цього разу ми вирішили детальніше роз’яснити, як вплине це на молочну галузь.

Сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Цей стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти.

Цей стандарт з 1 січня 2018 року мав бути замінений на ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Новий документ націлений на підвищення вимог до якості молока, зокрема, на заборону використання у харчовій промисловості молока другого сорту.

Очевидно, що галузь до таких різких змін не була готова. Тому задля поступового переходу Мінагрополітики ініціювало відстрочення старту оновленого стандарту до липня 2018-го. 

Як пояснили у профільному міністерстві, фактично ця відстрочка буде використана ними для формування «ступеневої системи змін вимог» до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект такого документа, наказу Мінагрополітики, вже готовий, і його представили на громадське обговорення, принаймні у Департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації з ним уже знайомляться. Після обговорень, імовірних доопрацювань, а згодом і прийняття, він має стати обов’язковим для виконання документом і, фактично, замінити всі чинні стандарти.

«Рішення про відстрочення прийняття стандарту допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов», – впевнені у Міністерстві.

Ну, а кінцевою метою трансформації українського молока є поступове приведення його до кращих норм, а саме, до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням (ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 у молоці екстра-ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч у молоці екстра-ґатунку). 100/400 – це порогові значення, за яких молоко допускається до переробки в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом в Україні, передбачають у рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

– Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися, – повідомила днями заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв’ю одному з інтернет-видань.

За словами заступниці міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Ідеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, що працює з тваринами, має бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І, звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду.

Замість пиріжків – судова тяганина. На Сахновщині бабуся «попалася» на макові

– Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого ґатунку, різниця в середньому – дві гривні і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка у структурі закупівлі складає 15,5 %, а рік тому – 13,8 % (частка вищого ґатунку – 35,8 % (36,4 % у 2016-му), а першого – 39,4 % (43 % у 2016-му). Більш того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт, – сказала Олена Ковальова.

Щодо того, що ж робити невеликим господарствам, то фахівчиня зазначила, що для них добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. За такої форми співпраці можна спільно закуповувати й використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд.

– Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний, – сказала Олена Ковальова й додала, що у відповідь на виклики галузі в держбюджеті цього року передбачено високу суму на розвиток тваринництва – 4 млрд грн.

Та от фахівці Департаменту АПК Харківської облдержадміністрації кажуть, що для нашої області кооперація навряд чи буде ефективною, адже щільність особистих господарств із коровами на нашій території дуже низька.

Екстра – на коні

Фахівці Мінагрополітики, аналітики Асоціації виробників молока (АВМ), та й, власне, статистичні підсумки 2017-го свідчать, що загалом минулий рік для вітчизняного молочного ринку видався вдалим.

За результатами минулого року Україна виробила молока 10 328,6  тис. тонн. За прогнозами заступниці міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції  Ольги Трофімцевої, цього року можливе незначне зниження виробництва молока до 10 100 тис. тонн заразом, при одночасному збільшенні у структурі виробництва молока від сільськогосподарських підприємств.

За даними, які навела фахівець, помітно збільшилась частка молока саме екстра-ґатунку, (до 318 тис. тонн), отриманого від сільськогосподарських підприємств. Вона додала, що питома вага молока, закупленого переробниками в сільськогосподарських підприємствах, становить на сьогодні 60,5 %, а в господарствах населення – 29,6 %.

Затребуваність молока екстра-ґатунку дає можливість Україні зміцнювати свої позиції на старих ринках і виходити на нові. Так, експорт українських молокопродуктів до інших країн  за період січень – жовтень 2017-го, за даними Ольги Трофімцевої, становив 112,3 тис. тонн. Наприклад, Україна значно збільшили експорт масла – у 3,5 раза (а це 130 млн дол. США), ставши другим найбільшим постачальником масла до Європи. Наше масло купували Марокко (20,9 % всього експорту) і Туреччина (18,7 %). Українські експортери закріпили стійку співпрацю з Китаєм, до якого було поставлено 46 % усього експорту молочної сироватки. Новою країною-партнером для нас став Катар – найбільший покупець молока та вершків – 32 % усього експорту за 2017 рік.

І на цьому Україна непогано заробила. За даними Державної фіскальної служби України, виручка від експорту вітчизняної молочки склала майже 282 млн дол. США, що на 78 % більше, ніж минулоріч.

Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але минулоріч активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. До слова, того ж минулого року вітчизняні молочні товаровиробники повністю вичерпали тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5 % вичерпали квоти на сухе молоко. Уперше у 2016-му наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки.

Пріоритетними для експорту країнами Мінагрополітики та Держпродспоживслужба називають Ліван, Єгипет, Корею, Китай та інші.

– Для розвитку галузі українського молочного скотарства необхідно створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та іншого. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів,– резюмувала заступник міністра з питань євроінтеграції.

Читайте також: Будьте моїм лікарем. Як змінюватиметься медицина у 2018 році

Не кількістю, а якістю

У 2017-му українські виробники молока збільшили прибуток на 35 %. Це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів корів, отримав додатково 2–3 млн грн прибутку. Такі дані на початок січня навів економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Андрій Ярмак.

– Зростання склало відразу 5,2 %, у той час як у середньому за попередні шість сезонів воно не перевищувало 2,5 %.  Зростання забезпечено підвищенням середніх закупівельних цін на молоко на 4,1 % та зниженням цін на кормовий мікс на 1,1 % завдяки здешевленню соняшникового шроту, – повідомив Андрій Ярмак. – За рівнем умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014-го. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо казати, що 2017-й для молочників був найприбутковішим за останні п’ять років.

Минулий рік був успішним і для молочників нашого регіону, і це попри те, що чисельність корів зменшилася.

Як розповів кореспонденту «СК» начальник відділу тваринництва та селекційно-племінної роботи управління виробництва сільськогосподарської продукції Департаменту агропромислового розвитку ХОДА Олександр Масюк, за підсумками минулого року чисельність поголів’я дійної череди скоротилася на 5 %. А от обсяги виробництва молока у нас вкотре зростають. Зростають і обсяги молока екстра-ґатунку. За підсумками 2017-го із реалізованого молока 15,3 % – це молоко саме екстра. Збільшення питомої ваги складає майже 50 %, а це, за словами фахівця, дуже суттєвий показник.

– Загалом за 2017-й сільсгосппідприємствами вироблено 240,1 тис. тонн молока, що на 1,2 % більше, ніж у 2016-му (529,9 тис. тонн усіма категоріями господарств), – наводить цифри фахівець.–  Рік успішний, і вдалося цього досягти, у принципі, за рахунок великих підприємств, які запроваджують сучасні технології, починаючи з елементарної годівлі худоби, завершуючи самим обладнанням. Так, уже маємо 20 доїльних залів і майже 150 систем молокопроводів. Це ті технології, що допомагають молоку не контактувати з навколишнім середовищем і зберігати якість.

Розуміючи це, більшість керівників молочнотоварних ферм, відповідно до  опитування АВМ (300 молочнотоварних ферм), хоч і не планують розширюватися, але натомість хочуть інвестувати у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39 % господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7 % із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го закінчать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм. І лише 6 % господарств до 2020 року планують скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це малоефективні невеликі господарства, які не мають потрібних коштів і кадрового потенціалу для розвитку.

Серед невеликих молочних підприємств Харківщини, які інвестували в себе і отримали минулого року прибуток – ТОВ СП «Родіна» у Богодухівському районі.

Як розповів нам головний зоотехнік сільгосппідприємства Олексій Саранча, сьогодні у «Родіні» утримується 1077 голів ВРХ, дійсне стадо складає 455.

– За рік ми отримали 254 тонни молока. Надій у нас складає на добу 19,5 л з корови, а за рік на одну корову вийшло у середньому 5453 л молока. Так, рік вийшов успішним. Зросла й закупівельна ціна, щоправда, заразом підвищилася і плата за енергоносії, за паливо, – розповів Олексій Саранча.

По темі: Молоко-2018: приймуть тільки найкраще

Ціни

Справді, нарощення експорту українського молочного продукту дало можливість підвищити закупівельні ціни на молоко. І вперше за тривалий період розрив між ґатунками був виправданим. Про це говорить аналітик АВМ Яна Музиченко.

У попередні роки різниця між ціною на екстра, вищий та перший ґатунки була в межах 2–3 %. За її словами, це досить низький показник, який не давав можливості компенсувати витрати на виробництво високоякісного молока.

У 2017 році різниця в ціні екстра та вищого ґатунку склала близько 6 %.

– Це свідчить про потребу у якісній сировині з боку переробників, що, відповідно, стимулювало збільшення виробництва такого молока, – каже Яна Музиченко. Середньорічна ціна на молоко екстра ґатунку склала 9 грн/кг з урахуванням ПДВ, що на 36 % вище ціни 2016-го. Вищий ґатунок коштував 8,51 грн (+34,12 %). При цьому найбільше зросла середньорічна ціна на перший ґатунок (+49 %) – 8,24 грн/кг.

За даними АВМ, закупівельні ціни на молоко в Україні на кінець 2017 року відповідали світовим тенденціям і демонстрували низхідний тренд. Основною причиною того було зниження експортних цін на молочну продукцію, які були драйвером протягом року, оскільки внутрішній ринок не дає можливості високих продажів.

За міжнародними даними, виробництво молока у світі у 2017 році зросло на 2,3 %. Послаблення попиту на масло на фоні зростання виробництва молока у світі у другій половині 2017 року призвело до зниження цін практично на всю лінійку біржових молочних продуктів. Як наслідок, середня ціна на молоко у світі в листопаді знизилася до 35 дол./100 кг. Це найнижчий показник за останні 14 місяців.

У той же час, ціни на молоко в Україні у грудні просіли в межах 10–20 коп./кг, залежно від якості та обсягів поставки.

Екстра-ґатунок на кінець грудня коштував 10,13 грн/кг (з урахуванням ПДВ), що на 5 копійок нижче ціни початку місяця. За вищий ґатунок переробники платили в середньому 9,20 грн, а  за перший – 9 грн/кг.

За прогнозами експертів, у першому кварталі 2018-го на світовому молочному ринку тренд зниження цін залишиться. Середня ціна може знизитися до 31–3 дол./100 кг. Усе залежатиме від обсягу виробництва молока у ЄС, Новій Зеландії.

Експерти  Rabobank (нідерландський міжнародний банк і компанія фінансових послуг, які спеціалізуються головним чином на агропромисловому секторі і переробній промисловості) оцінюють розвиток українського молочного ринку як такий, що досить активно розвивається і зазначають, що ми маємо всі шанси протягом наступних 10 років увійти в п’ятірку країн, які найдинамічніше розвивають молочний напрям.

Тетяна Лісна