Нові-старі стандарти: обмеження ґатунків молока відтермінували

Нові-старі стандарти: обмеження ґатунків молока відтермінували

Фото:pixabay.com

Із 1 липня в Україні мала запрацювати заборона на закупівлю молока другого ґатунку. Та її вирішили не вводити, відклавши новацію на 2020-й.

Цього дня чекали здебільшого власники одноосібних господарств і селяни – власники корів, тобто ті, хто здає молоко на переробку. З початком липня молоко від них могло підпасти під ігнорування переробними підприємствами.

Нагадаємо, з 1 січня 2018-го мали набути чинності зміни до ДСТУ, згідно з якими передбачалося залишити три сорти молока замість чинних сьогодні п’ятьох: екстра-клас, вищий і перший. Відповідно, молоко другого сорту, як найнижчої якості та найнебезпечніше для здоров’я, не приймалося б. Такі зобов’язання на себе взяла Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС.

Але з початком нового року норма не запрацювала. Її відтермінували до 1 липня. І от знову – чергове відсунення нововведень.

Такі дії в Міністерстві аграрної політики та продовольства України пояснили відсутністю необхідних умов і необхідністю дати час для переорієнтації селян.

– Коли 30 % молока, що йде на переробку, – це молоко другого ґатунку, то очевидно, що необхідні час та умови, щоб селяни або ті, хто виробляють молоко другого ґатунку, мали можливість переорієнтуватися, перебудуватися, – прокоментувала подію заступниця міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Вона розповіла, що молоко другого класу прийматиметься переробними підприємствами на будь-які цілі до 1 січня 2020 року. А вже з 1 січня 2020-го по 1 січня 2022-го, за її даними, буде встановлено перехідний період. Протягом двох років молоко другого ґатунку ще прийматимуть, але вже винятково в технічних цілях для виробництва нехарчових продуктів (наприклад, кормів для тварин або казеїну).

Разом з цим, задля підвищення якості молока та встановлення єдиних, адаптованих до норм Євросоюзу, вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива та молочних продуктів Мінагрополітики розробило проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів».

Вказані вимоги мають допомогти запровадити належну виробничу практику виробництва, переробки, введення в обіг молока та молочних продуктів.

Для забезпечення належної якості та безпечності при виробництві молока держава також передбачила фінансову підтримку. Скористатися цією можливістю та підвищити якість своєї продукції виробники можуть у рамках програми підтримки тваринництва, на яку виділили з держбюджету 4 мільярди гривень на цей рік, та програми розвитку фермерства і кооперації – 1 мільярд гривень.


Експертна думка


Директор СТОВ «Мрія», Куп’янський район, Анатолій Головко:

СТОВ «Мрія» – стадо 1050 корів, у якому 40 % корів дають понад 40 л молока на добу. Сьогодні одна корова дає в середньому 28 л на добу. Приблизно 20 голів дають найбільше – 60 л.

– Нас таке нововведення не торкнулися, адже «Мрія» виробляє молоко вищого та екстра класів. Аде якщо така зміна в ґатунках таки відбудеться, то, на жаль, на селі життя різко погіршиться. Я знаю села, де люди 100 % живуть від молока. Яка б не була ціна на нього, але люди заробляють на коровах.
Звичайно, у наших підсобних господарствах нереально готувати молоко екстра класу. І навіть якщо говорити про кооперацію, ви тільки уявіть: 20 господарів знесли докупи своє молоко. Один ретельно вимив корову – інший ні, «зхімічить», і його молоко потрапить у загал, відповідно, якість упаде. Я не вірю, що таке молоко буде якісним. Той же охолоджувач придбати, тримати лабораторію, персонал – це затратні речі. Сумніваюсь, що хтось із наших селян захоче цим займатися, та й грошей на це не мають.

І ці відтермінування не спрацює, люди не будуть перебудовуватися.

До того ж, треба зважити на те, хто нині займається коровами. Далеко не молоде покоління. Та бабуся не буде перейматися апаратною дійкою корів, і молоко охолодити як слід у неї не вийде.

Наше підприємство перейшло на виробництво молока тільки вищого та екстра ґатунків, і ми тепер відчуваємо стабільність. Маємо стабільну ціну на молоко, ми нікого не підводимо. Наша сировина надходить до молочноконсервного комбінату в Куп’янську. Той, у свою чергу, відправляє продукцію частково і за кордон. Тож можна вважати, що й ми долучаємося до експорту. На нашому підприємстві працювала відповідна комісія, і, за результатами перевірок, євро стандарти якості молока ми підтверджуємо.


Цікаво знати


Суть ґатунків

Вважається, що ідеальне молоко не має контактувати з повітрям. Тоді в ньому не розвиватимуться непрошені мікроорганізми. Усі ґатунки молока можуть цього не робити, навіть молоко першого ґатунку. Основна відмінність між ґатунками молока – це кількість у ньому бактеріальних клітин. Для екстра це 100 тис. на см куб., для вищого ґатунку – 300 тис., і для першого – 500 тис.

А далі ще існують вимоги до температури, масової частки сухих речовин. Приміром, для екстра ґатунку вона має складати 12 % (це вища кількість білка, жиру), для вищого ґатунку – 11,8 %. Температура охолодження, скажімо, для екстра має складати +6 °C, для вищого ґатунку – +8 °C.

Тож різниця є з більшості показників. Крім того, є чимало інших нюансів у виробництві, що можуть вплинути на якість продукту. До прикладу, молоко може й не контактувати з повітрям, але недостатньо вимите обладнання зробить свою брудну справу, і до молока доведеться додавати інгібітори (Речовини, які сповільнюють хід хімічних реакцій окислення, а також біохімічних і фізіологічних процесів. – Ред.).

Як відзначають фахівці галузі, молоко другого ґатунку не придатне для виробництва молочних продуктів нормальної якості. Утім, його закуповують, воно йде в переробку, і ми потім його споживаємо у вигляді кінцевого продукту.

По темі: Молоко-2018: приймуть тільки найкраще

 Читайте також: З'явився сайт, який розповідає про туристичні пам’ятки Харківщини в 3D-форматі. Фото

Автор: Тетяна Василець