Операція «Антирейдер»: поради аграріям, як захистити свій бізнес

Операція «Антирейдер»: поради аграріям, як захистити свій бізнес

Фото: naspravdi.info

За якими схемами діють «мисливці» на чуже майно, як не стати їх жертвами та захистити свій урожай і власність – «СК» шукав відповіді на ці та інші запитання.

Рейдерські атаки стали справжнім викликом для українських аграріїв. Згідно зі статистикою Генеральної прокуратури, за останні п’ять років в Україні відбулося понад 1690 рейдерських захоплень (дані на травень 2018 року). Найбільша кількість атак відбулася у 2017 році – 414. Найменшу кількість рейдерських захоплень було зареєстровано у 2014 році – 234 справи. Яка ж цифра точна, складно сказати, бо в деяких випадках правоохоронці навіть не відкривають справи.

За даними Мін’юсту, минулого року урядова Антирейдерська комісія задовольнила близько 600 скарг (у повному обсязі стосувалися рейдерства), повернувши у власність 6,2 тисячі земельних ділянок площею 8,5 тисячі гектарів і майже 130 тисяч квадратних метрів нерухомості. Цього року (станом на середину вересня) комісія задовольнила 340 скарг – це близько 80 % допущених до розгляду скарг. У 2018 році (з квітня по серпень) до антирейдерських аграрних штабів, які працюють у всіх областях України, надійшло 133 звернення щодо випадків, які мають ознаки рейдерства.
Від одного до трьох тисяч гектарів землі в Україні було захоплено рейдерами. Такі дані на засіданні Уряду у вересні навів віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Прогалини в законі

Недосконалість українського законодавства – одна з причин виникнення рейдерських зазіхань. Так, у 2015 році відбулося спрощення реєстраційних дій та бюрократичних процедур. З’явилися альтернативні реєстратори, комунальні підприємства у сфері реєстрації бізнесу, нотаріуси, які отримали повноваження реєструвати майно, нерухомість та бізнес за спрощеними процедурами.

Уже не потрібно було отримувати нотаріальні підтвердження протоколів, нотаріальні заяви учасників тощо. Тож подавали документи, хто хотів: реєстратор у Львівській області міг зареєструвати і перереєструвати зміни по підприємству в Харківській області,пояснює юрист, асоційований партнер юридичної компанії ILF Олексій Харитонов під час круглого столу, який у жовтні ініціював «Агрофудкластер Харків».

Фото: Слобідський край 

У 2016 році було прийнято «антирейдерський» закон № 1666. Цим документом повернули нотаріальне посвідчення статутних документів і підписів на документах, зобов’язали реєстратора вносити судові рішення в реєстр, а також обов’язково повідомляти власника об’єкта про продаж. Окрім цього, з’явилася норма про обов’язкову реєстрацію заяви власника об’єкта про заборону вчинення реєстраційних дій. Однак залишилася і прогалина в законі – можливість проводити незаконні рішення загальних зборів.

А в 2018 році приймається новий закон про ТОВ, яким спрощується порядок реєстрації змін до складу учасників. Тепер потрібен лише нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки в статутному капіталі, на підставі якого і проводяться зміни в реєстрі без відома товариства з обмеженою відповідальністю і керівника. Це, на думку фахівців, призвело до підроблення підписів і печаток, на додаток до цього реєстратор не завжди перевіряв законність відчуження.

– У судовій практиці є унікальні випадки захоплення, у тому числі і в Харківській області. Коли спеціально стежать за засновником, крадуть у нього паспорт. Людина отримує новий паспорт, але в реєстраційній базі (у самій справі) залишаються дані старого паспорта, – розповідає про одну зі схем Олексій Харитонов. – Потім знаходять людину, яка більш-менш схожа на засновника, приводять її до нотаріуса. «Двійник» надає паспорт, нотаріус і держреєстратор не роблять запит у МВС щодо втрати паспорта. Таким чином відбувається захоплення. Людина нічого не знає, а виявляється, що вона вже й не власник.

Окрім недосконалості законодавства, рейдерству сприяють й інші чинники – відсутність усталеної судової практики щодо застосування норм законів «Про державну реєстрацію» та «Про реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; корупція в органах державної влади, правоохоронних органах і судах; воєнні дії на Донбасі; конкуренція та юридичні й організаційні недоліки діяльності постраждалого підприємства.


Типові помилки

– Недосконалість установчих документів (Статуту). 
– Відсутність моніторингу за змінами в державних реєстрах.
– Недбале ставлення до інформації, яка поширювалася між жителями села. 
– Невжиття додаткових заходів щодо охорони майна. Якщо атака вже відбулася, то потрібно блокувати виїзд з підприємства, один з варіантів – поставити на вході вантажівку та пошкодити її, щоб зловмисники не змогли деблокувати в’їзд.
– Відсутність налагодженої системи внутрішньої безпеки. На підприємстві повинен бути чіткий розроблений алгоритм дій на випадок рейдерської атаки. Що робить керівник підприємства, начальник охорони та всі інші працівники підприємства. Як правило, у людей у першу годину-дві – цілковита розгубленість.
– Намагання впоратися власними силами без залучення фахівців (адвокатів, охоронної агенції тощо).
– Несвоєчасне звернення до органів державної влади та судів. 
– Одночасне звернення в усі можливі інстанції. Не можна одночасно звертатися до суду з оскарженням дії реєстратора і в Антирейдерську комісію Мін’юсту. Комісія приймає і розглядає заяви тільки за відсутності судового спору. Олексій Харитонов радить у першу чергу звертатися в комісію Мін’юсту.
– Звернення тільки до поліції. Потрібно звертатися й в інші інституції – Раду бізнес-омбудсмена, Агрокластер тощо.
– Рейдерів дуже приваблюють «білі плями» у державних реєстрах. Ця схема ґрунтується на подвійній реєстрації договорів оренди земельних ділянок, коли держреєстратор (навмисно або ненавмисно) не перевіряє відомості про реєстрацію земельної ділянки до 2013 року в Держземкадастрі і повторно реєструє цю ж ділянку в реєстрі Мін’юсту. Таким чином на одній ділянці з’являються два орендарі. 
– Відсутність упорядкованого документообігу підприємства. Підприємства виписують багато довіреностей, причому наділяють своїх представників великими повноваженнями. Довіреність потрібно підписувати лише на окремі дії – представництво інтересів у певній справі, проведення реєстраційних дій у визначеному питанні тощо.
– Недбале ставлення до створення власного позитивного іміджу на ринку.


Слабка ланка – реєстратори

За словами першої заступниці міністра юстиції України Олени Сукманової, у деяких регіонах за потурання місцевої влади створюються реєстратори-«смертники», які приходять на один місяць, вирішують поставлені перед ними замовниками завдання і непомітно зникають.

– У більшості випадків голови сільрад узагалі не вникають у те, з якою метою створюється таке підприємство, і не цікавляться його подальшою долею. Хоча там є до чого придивитися й над чим замислитися. Наприклад, ми недавно скасували реєстрацію комунального підприємства, яке було створено в одному з районів Луганської області, а потім відкрило філії в Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, – цитує Олену Сукманову «Цензор.НЕТ». – Реєстратори мають працювати в межах області, законом передбачено, що в рамках децентралізації вони надають послугу територіальній громаді. Тобто реєстратор всіх знає, і його всі знають, він працює там з місцевими аграрними підприємствами, і якщо накоїть щось протизаконне, вони знатимуть, від кого вимагати в першу чергу.

До речі, з 1 січня 2019 року всі кандидати на посаду реєстраторів складатимуть професійний іспит на знання українського законодавства. Відповідну постанову прийняв Кабінет Міністрів України.

Іспит складатимуть кандидати на посаду реєстраторів, а також ті реєстратори, яких з тих чи інших причин було позбавлено доступу до реєстрів. Іспит проводитиметься максимально прозоро та комп’ютеризовано й міститиме запитання щодо державної реєстрації речових прав, юридичних осіб, корпоративних прав, а також антикорупційного законодавства.

Лише після вдалого складання іспиту та отримання відповідного сертифіката державний реєстратор зможе отримати ключі та розпочати роботу.

Різновиди захоплення бізнесу

Існує кілька видів рейдерства, найболючіший з них – корпоративний, коли захоплюється не один актив, а цілий бізнес. Зазвичай захват відбувається через незаконні зміни в корпоративній структурі. Найбільш поширені – здійснення оборудок з використанням підробних документів. Затверджується статут у новій редакції та вносяться зміни до ЄДРПОУ.

Бувають випадки, коли створюється штучна заборгованість підприємства, при цьому власник про «борг» нічого не знає. Через певний час порушується справа про банкрутство. На підприємство призначається арбітражний керуючий, який починає розпродавати активи.

Непоодинокі випадки, коли посадова особа (або один із засновників) створює на базі підприємства нову юридичну особу та отримує у власність усе майно (у тому числі й земельні ділянки).

Відбуваються махінації і під час оформлення спадщини. Наприклад, один зі співвласників помирає, і коли його спадкоємець оформлює необхідні документи, інший співвласник або учасник ФГ переписує на себе майно. Потім такі спори можна вирішити лише в суді, але розгляд справи може затягнутися на рік-півтора.

Не довіряйте – перевіряйте

Є багато випадків, коли рейдерять партнери по бізнесу. Тож перед тим, як укладати угоду з тим чи іншим контрагентом, юрист, асоційований партнер юридичної компанії IFL Сергій Сільченко радить добре перевіряти контрагентів. Зробити це можна за допомогою реєстрів та інформаційних ресурсів: Opendatabot; You Control; SMIDA; Судова влада України; Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Реєстр платників єдиного податку, ПДВ на сайті ДФС України; Реєстр недійсних документів.

А ще фахівець радить розробити до дрібниць договір.

– Підготуйте зрозумілий договір. Узагалі потрібно робити договори «під себе», а не використовувати шаблони, – підкреслює Сергій Сільченко. – Не ускладнюйте договірні відносини безліччю документів. Тобто не потрібно на одну оборудку укладати кілька договорів. І візьміть собі за правило хоча б раз на рік звіряти розрахунки з усіма партнерами.

Фото: Слобідський край

Щоб себе підстрахувати в складні економічні часи, юрист радить використовувати валютну обмовку.

– В Україні зазвичай розраховуються гривнею, але не заборонено прив’язуватися до долара. Страхувати свої ризики від знецінення продукції – нормально, – підкреслює пан Сільченко.

Стрілянина в Занках

Не оминули рейдерські атаки й фермерські господарства Харківщини. У «СК» виходив цикл матеріалів щодо земельних конфліктів в області. Одне з таких силових протистоянь узагалі закінчилося стріляниною – 11 вересня в селі Занки під час рейдерського захоплення ФГ Строгого О. Ф. поранення отримали чотири особи, зокрема й правоохоронці.

Завдяки великому резонансу й підтримці місцевого населення силове захоплення вдалося зупинити. Однак шкоду підприємству було завдано – розкрадено дороге обладнання, побито інвентар і вкрадено з поля близько тисячі тонн соняшнику (за словами Олександра Строгого, втрачений урожай коштує близько 10 мільйонів гривень).

ФГ Строгого О. Ф. було незаконно перереєстровано. Згодом з’ясувалося, що було підроблено нотаріально засвідчений договір дарування. Зазвичай такі перереєстрації шахраї здійснюють у п’ятницю ввечері або навіть ближче до ночі, щоб власник не зміг звернутися до державних органів і зупинити силове захоплення. Так було й у випадку з фермерським господарством у Занках.

А далі приходять кремезні хлопці, заявляють, що господарі тепер вони, і починають вивозити майно. І за яким сценарієм буде далі розвиватися ситуація, залежатиме від того, наскільки до вірогідного рейдерства було готове керівництво підприємства, і ще від багатьох чинників.

У випадку із зазначеним підприємством протягом 10 днів власник змінювався кілька разів. У результаті Антирейдерська комісія Мін’юсту спрацювала швидко й задовольнила звернення Олександра Строгого щодо оскарження перереєстрації його фермерського господарства на інших осіб.

– На мою думку, те, що рейдерське захоплення пішло за таким сценарієм, зіграло на користь Строгому. Тобто він вчасно заблокував активи, – переконаний Олексій Харитонов. – З початку конфлікту органи місцевого самоврядування і правоохоронні органи вагалися, і тільки після того, як почалася стрілянина, коли до питання почали привертати увагу ЗМІ, коли ситуація вийшла на всеукраїнській рівень, до розв’язання проблеми залучилося багато структур.

Юрист зазначає, що серед чинників, які сприяли рейдерській атаці, була й недосконалість установчих документів. Олександр Строгий був одноосібним власником (100 %). Фактично він один приймав рішення, тож і особа, яка перереєструвала на себе статутні документи, мала змогу самостійно приймати всі рішення. Якби власників підприємства було більше (наприклад, кілька членів сім’ї), то рейдерам було б набагато складніше управляти ситуацією.


 

Коли злочинці вже на порозі

Якщо вже рейдерське захоплення відбулося, то фахівці радять діяти за такою схемою:
1 Викликати представника правоохоронних органів, подати відповідні заяви про скоєння злочину. Викликати юристів.
2 Провести інструктаж персоналу щодо алгоритму дій у разі силового протистояння.
3 До прибуття поліції (і після цього) – проводити відеозйомку всіх незаконних дій рейдерів, фіксування номерів автомашин, документів, що посвідчують особу.
4 Якщо майно вже почали вивозити, то доцільно простежити, куди саме його вивозять, і зафільмувати це.
5 Повідомити про захоплення місцеву громаду (голову ради, керівників правоохоронних органів), антирейдерський штаб місцевої державної адміністрації (телефон гарячої лінії у Харкові (057) 705-01-59, (066) 339-10-58).
6 Розповсюдити інформацію в соціальних мережах. Відмічайте в публікації всіх – міністра юстиції, генпрокурора, СБУ тощо.
7 Негайно проінформувати своїх контрагентів і призупинити дію контрактів, проінформувати банківські установи про захват.
8 Звернутися в комісію з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації при Мін’юсті і повернути майно та контроль над підприємством шляхом скасування реєстраційних дій.
9 Оскаржити угоди, реєстраційні дії в суді, накласти в межах судового провадження арешт на активи, установити заборону проводити певні дії.


 Ускладніть життя рейдерам

Експерти радять розставляти юридичні «пастки». Серед таких запобіжників – постійний моніторинг зон ризику (кримінальні провадження, судові процеси тощо).

Також потрібно в установчих документах установити збільшення граничної межі кворуму під час прийняття загальними зборами важливих управлінських рішень; обмежити повноваження директора підприємства, установити ліміт сум правочинів (наприклад, директор не має права здійснювати угоду більшу ніж 50 тисяч гривень) тощо; посилити контроль за виконавчим органом, створити наглядову раду, запровадити систему звітування перед учасниками підприємства; установити нотаріальне засвідчення підписів на протоколах, запровадження стандартів подвійного підпису.

Додатковою страховкою для підприємства будуть і нотаріально завірені копії установчих документів. Узагалі потрібно добре налагодити систему зберігання документів. А ще не використовувати факсиміле, надійніше, щоб на всіх документах був оригінальний підпис.

Не зайвим буде й введення на підприємстві режиму збереження конфіденційної інформації. Зазвичай рейдери дізнаються про «слабкі» сторони підприємства саме від працівників компанії.
Обов’язково використовувати вище зазначені сервіси: SMS-маяк та Opendata, щоб мати можливість оперативно реагувати на «втручання зі сторони».

Ще одна з «пасток» – розподілити активи між різними компаніями. Наприклад, господарська діяльність на одному підприємстві, а елеватор і зерносховище – на інших тощо. Також не зайвим буде створення керованої заборгованості підприємства або обтяжити ключові активи підприємства іпотекою, заставою (можлива застава корпоративних прав).

У скрутну годину (у разі блокування рахунків і коштів підприємства) виручить і резервний готівковий фонд.

Серед «запобіжників» є і угода на фізичну охорону активів, які перебувають у зоні ризику. Але при цьому Олексій Харитонов зазначає, що, згідно з мониторингом їх юридичної компанії, наразі на Харківщині тільки два охоронні підприємства готові офіційно укладати контракти з аграріями й у разі необхідності вступати в силове протистояння. Однак утримання 10 підготовлених охоронців протягом хоча б чотирьох місяців обійдеться як мінімум у 150 тисяч гривень, це за умови невиникнення «пожежної ситуації», коли потрібно застосовувати зброю.

Читайте також: Земля, що (не)продаєтся 

Юлія Міронюк