Хімічна атака з полів: як уберегти худобу й себе від пестицидів
Минулого тижня, 22 травня, на Івано-Франківщині жінка, яка випасала корів, потрапила до реанімації, а худоба масово захворіла. Потерпіла скаржилися медикам на гіркоту в роті, печію в горлі, запаморочення, загальну слабкість. Самих же корів після випасання почало здувати, тварини ледве рухалися, деякі навіть попадали на землю. Селяни в тому, що сталося, звинувачують місцевих фермерів, що, мовляв, обробили поле на межі з пасовищем хімікатами без попередження. У ситуації розбираються правоохоронці та місцеві посадовці.
У стаді, де випасалося 17 голів ВРХ, одинадцять корів отруїлися. Фото: WestNews
На щастя, на Прикарпатті тварини зосталися живими. А от «СК» дізнався про випадок минулих років, коли в одному із сіл Валківського району у приватному домоволодінні після випасання корова померла. За словами наших читачів-очевидців, сталося це саме через те, що поряд з місцем, де випасалася худоба, було поле, яке, вочевидь, обробили хімією.
Нерідкими бувають повідомлення і про масову смерть бджіл. Наші читачі розповіли і про цьогорічну гибель бджолиних сімей у різних районах області. Так, в одного з жителів Вовчанського району за дві доби померло 30 бджолиних сімей.
Досвід із Дворічної
Одна справа – посіяти насіння, зовсім інша – допомогти рослинам вирости й уберегти їх від шкідливих організмів задля майбутнього врожаю. Ось тут аграріям без застосування «хімії» не обійтися. Поля вони обробляють пестицидами – сполуками, що «використовуються для знищення, контролю за розмноженням та попередження появи тваринних, мікробіологічних чи рослинних шкідників». Сюди входять: iнсектициди (проти комах), акарициди (проти клiщiв), фунгiциди (проти грибкiв), гербіциди (для боротьби з небажаною трав’яною рослинністю, яку ми помилково називаємо бур’янами), бактеріциди (проти бактерiй), нематоциди (проти хробаків), зооциди (проти хребетних шкiдникiв) та інші. Сьогодні у світі відомо понад 10 000 найменувань таких препаратів.
– На жаль, без хімічної обробки не виходить, – розповідає аграрій з Дворічанщини, очільник ПСП «Виселок» Василь Акулов. – Усі ж женуться за врожаєм. А чим більше вимагаєш від рослини, тим більше різних стресів вона зазнає, тому її треба підтримувати. У нас на одне поле з підживленням припадає три-чотири обробки агрохімікатами.
Василь Акулов поділився із «СК» своїм досвідом обробки сільськогосподарських угідь. Аграрій розповів, що в їхньому господарстві не працюють з агрохімікатами, коли дуже вітряно, бо так можна завдати шкоди і лісосмугам, і сусіднім полям.
– Наші поля розташовані переважно за межами населених пунктів. Тому за всі роки роботи такого не було, щоб потруїлися люди чи худоба, – говорить аграрій і додає, що обробляють спеціальною наземною технікою з відповідними обприскувачами.
У «Виселку» цього року починали з підживлення культур ранньою весною. Потім застосовували пестициди від хвороб і бур’янів. Сезон хімобробки вже завершено. Проте на цьому така робота не закінчується. Хімічну обробку аграрії роблять і влітку, коли, приміром, відбувається масовий літ сарани чи іншого жука-шкідника.
– Є такі культури, як ріпак, які потребують обробки й під час цвітіння, інакше їх знищить жук, так званий квіткоїд. Ось такі випадки є проблемними, адже в цей час саме літають бджоли, – розповідає Василь Акулов.
Цікаво, що в цьому році «Виселок» не обробляв квітучий ріпак, бо той цвів усього тиждень, а жук не встиг прилетіти на «бенкет». Загалом, за словами керівника сільгосппідприємства, через посуху під час вегетації рослин «ріпаку цього року практично не буде». Порівняно з минулим роком у Дворічанському районі врожайність впаде на приблизно 40–50 %, каже аграрій, і це в першу чергу стосується ріпаку й ранніх зернових.
"Ми ж і самі зацікавлені, аби пасіки стояли в нас, бо бджоли користь приносять". Фото: SuperAgronom.com
Ну а в ті роки, коли ріпак доводилося рятувати від жука, підприємство заздалегідь попереджав пасічників про обробку полів.
Саму ж процедуру обприскування тут роблять або вночі, або рано-вранці.
– І хоч рано-вранці бджола не літає, ми все одно в будь-якому разі попереджаємо місцевих пасічників. Тому випадків загибелі бджіл, а у нас багато пасічників, за роки моєї праці не було. Ми ж і самі зацікавлені, аби пасіки стояли в нас, бо бджоли користь приносять, – запевняє Василь Акулов.
Причину того, що трапляються випадки отруєння худоби і людей через обробку полів, він вбачає в людському факторі.
– Є механізатори, які можуть не дотримуватися правил. Скажімо, після обробки поля злити залишок речовин десь у канаві біля пасовища чи й навіть біля населеного пункту. Чи змішувати хімічні речовини на полі, а в такому разі не виключеним є потрапляння їх на траву чи землю, – розповідає аграрій. – У нас же є спеціальне місце – робочий вузол, у якому ці речовини – фунгіциди, гербіциди, інсектициди – змішуються з водою. Машина туди під’їжджає, наповнює обприскувач і далі їде на поле. Ширина обприскувача у 30 метрів дозволяє швидко впоратися з роботою, за дві-три години. Після обробки машину миють. У нас це роблять у спеціальному місці, за селом, де немає людей, після кожної обробки поля там миють обладнання, вода нікуди не стікає. Свої ж діти тут ходять, тому ми це контролюємо.
Керівник ПСП «Виселок» зазначає, що важливо також працювати з перевіреною і сертифікованою продукцією. Свою вони вже не один рік купують у європейській фірмі.
Обробіток полів пестецидами. Фото: AddUp.org
У комплексі
Завідувач кафедри фітопатології Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва, кандидат сільськогосподарських наук, професор Володимир Туренко розповідає, що при проведенні хімічних обробок угідь аграріям потрібно обов’язково дотримуватися регламентів застосування пестицидів. Зокрема, це стосується концентрації діючої речовини, терміну захисної дії препарату тощо.
– Якщо власник поля не дотримується регламентів, то, безумовно, це може спричинити шкоду. До прикладу, якщо перевищити норми витрат цих препаратів і провести обробки не у відповідну фазу, то це може викликати фітотоксичність. Вона може виявлятися по-різному, і безпосередньо на рослинах, у вигляді опіків, пожовтіння листя, – пояснює професор і додає, що шкідливим це може бути також і для худоби, і для людини.
– Потрібно застосовувати інтегрований захист рослин, – радить Володимир Туренко. – Він включає першочергово впровадження стійких сортів, використання різних агротехнічних заходів: це і обробіток ґрунту, і різні способи посіву. Важливо також не забувати про карантин, аби хвороби і шкідники з насінням не потрапляли на поле, і передпосівний обробіток насіння. І тільки на останньому місці перед власником поля має стояти хімічний метод захисту рослин. При кваліфікованому і грамотному використанні інтегрованого методу можна захистити будь-яку сільськогосподарську культуру від впливу шкідливих організмів, а також уникнути забруднення довкілля.
За словами науковця, більшість слобожанських аграріїв дотримується таких рекомендацій. Проте, часом для декого це стає занадто фінансово затратним. Тому на щось такі аграрії заплющують очі.
– У цій справі потрібно бути фахівцем і знати, що під час обробки поля швидкість вітру має не перевищувати 3–4 метри за секунду. Треба обирати оптимальний час для обробки – увечері після заходу сонця, щоб не знищити корисні види мікроорганізмів, або рано-вранці, – продовжує фахівець. – Якщо інсектициди, фунгіциди і гербіциди застосовуються в період вегетації сільськогосподарських культур, то обов’язково власник поля за три доби повинен попередити місцеве населення, особливо пасічників.
Науковець нагадав, що відповідно до ступеня токсичності для теплокровних, до яких належимо й ми, усі пестициди поділяються на сильнодіючі, високотоксичні, середньотоксичні й малотоксичні. Із сильнодіючими й високотоксичними тривалість робочого часу не має перевищувати чотирьох годин. Із середньо- і малотоксичними – шість годин.
– У більшості випадків наші аграрії намагаються використовувати середньо- і малотоксичні хімічні сполуки, – каже Володимир Туренко. – Отруєння трапляються, коли або не в той час зроблено обробку, або робочий розчин того чи іншого препарату потрапив на траву.
Після обробки ж поля аграрій повинен обов’язково поставити табличку з позначенням того, яким препаратом зроблено хімічну обробку, яка тривалість захисної дії.
Як урятувати худобу
Про наслідки отруєння пестицидами безпосередньо для тварин «СК» розповів завідувач кафедри хірургії ім. професора І. О. Калашника Харківської державної зооветеринарної академії Дмитро Сарбаш.
– Це пригнічення тварини, активне слиновиділення у них, у ВРХ це може бути здуття живота, нестійка хода, відсутність апетиту чи блювота. Залежно від дози отрути, яку отримала тварина, вона може отримати ураження печінки, слизової шлунково-кишкового тракту. Також можуть виникнути крововиливи, відмова нирок. Багатьох вагітних тварин у таких випадках абортують, – пояснив Дмитро Сарбаш.
До того ж, за словами науковця, отрута в організмі худоби може викликати зміни в роботі органів, уражаючи також і серце. Та головна біда для власників худоби – це зниження її продуктивності. Тому нерідко люди після таких випадків вимушені зарізати тварину.
Дмитро Сарбаш, який свого часу, працюючи зооветлікарем на Донбасі, якось рятував від отруєння 600 корів, розповідає про першу допомогу свійській тварині при отруєнні.
– У таких випадках у першу чергу треба викликати зооветлікаря. Він зможе встановити джерело отруєння і залежно від цього призначати відповідні препарати, – радить науковець. – Худобі важливо промити шлунок, хоча це й нелегко зробити. Треба дати їй велику кількість води, із послаблювальними препаратами й абсорбентами, можливо, навіть зробити глибоку клізму. А вже ветлікар призначить внутрішньовенно ін’єкції, аби нейтралізувати дію отрути в організмі.
Власникам худоби, наприклад, корови, для власної безпеки Дмитро Сарбаш радить не вживати від неї молоко протягом мінімум п’яти діб.
Науковець наголошує, що крім отруєння пестицидами після невдалого випасу біля фермерських полів худоба може потруїтися неякісними кормами. У таких харчах може міститися надто велика доза нітратів і нітритів, що є згубним для наших корівок, овечок, кіз, коней.
Контроль
Згідно із законодавством, контроль за транспортуванням, застосуванням, зберіганням пестицидів і агрохімікатів покладено на Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області, зокрема, на Управління фітобезпеки. Однак нині робота відомства ускладнена, адже до 31 грудня 2018-го діє мораторій на «проведення заходів із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності».
Мораторій Уряд уклав ще три роки тому задля «зменшення тиску на бізнес». Заразом перевірку управління здійснити може в разі обґрунтованого звернення селян на гарячу урядову лінію 0 800 507 309. Обґрунтоване звернення або скарга – це документ, у якому вказано заявника (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, паспортні дані), інформацію, щодо якого об’єкта написано звернення, де відбулося порушення, до чого воно призвело. Якщо заява буде неповною, то Уряд може не надати дозволу на проведення позапланової перевірки.
Скаржитися на отруєння через обробку полів потрібно насамперед до Держпродспоживслужби за адресою у Харкові просп. Науки, 40, 6 поверх, 61166, тел. (057) 725-19-00, або надсилати скарги на електронну адресу [email protected]. Для того щоб установа могла провести перевірку, заявники мають надати документ-підтвердження від лікаря або результати аналізів лабораторії стосовно того, що неправильне застосування хімікатів дійсно спричинило погіршення здоров’я.
Якщо провину недобросовісного аграрія буде доведено, йому загрожуватиме штраф або й кримінальна відповідальність, але це в разі летального випадку.
Чи зверталися жителі нашої області до Держпродспоживслужби з такими скаргами, як контролює відомство порушення регламентів застосування пестицидів, читайте у продовженні теми в наступних номерах газети.
Єропейський досвід
Вище ми вже зазначали, що сьогодні в Україні застосовуються понад 3000 видів пестицидів. Однак державний контроль за їхнім використанням практично відсутній. Ситуація із застосуванням цих речовин у вітчизняному агросекторі потребує змін і головно відповідно до європейських стандартів.
У Євросоюзі ретельно слідкують за застосуванням агрохімікатів, а велика кількість пестицидів там суворо заборонена до використання. Для прикладу, у країнах європейської співдружності заборонені такі агрохімікати як атразин та ацетохлор, проте вони досі використовуються на українських полях. У планах ЄС - поступово відмовитися від використання в сільському господарстві гліфосату (гербіцид), який може спричиняти рак та завдавати великої шкоди довкіллю. А цього квітня держави ЄС підтримали пропозицію Єврокомісії ввести заборону пестицидів, які вбивають бджіл.
Як зазначила 23 травня у стінах Верховної Ради України голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар на засіданні круглого столу за темою «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», відповідно до правил ЄС, кожен новий препарат (пестицид) має пройти державні випробування за певною процедурою, і тільки на базі раніше виданого дозволу країною-членом ЄС видається дозвіл на застосування його в іншій країні ЄС.
Нагадаємо, Україна має імплементувати кілька передбачених Угодою про асоціацію законодавчих актів ЄС щодо екологічно стійкого застосування пестицидів, а також переліку вітамінів і мінералів та їх форм, що можуть бути додані до харчових продуктів.
Читайте також: У об'єднаній громаді на Харківщині виплачують кошти за народження малюків