Як жінки Близнюківського району рятуються від рутини

Як жінки Близнюківського району рятуються від рутини

Фото надано героями публікації

Спілкування за чашкою чаю, вишивання, гуморески і співи – саме так відпочивають від життєвих турбот учасниці нещодавно створеного на Близнюківщині жіночого клубу «Вишенька».

Прем’єра вдалася на славу

У невеличких селах, де немає такого широкого вибору проведення дозвілля, як-от у Харкові, усе частіше місцеві жителі питання культурного дозвілля та відпочинку беруть у свої руки. Один із таких наочних прикладів – село Вишневе Близнюківського району, де проживає близько 200 осіб. Минулого року, коли там закрили школу через малу кількість учнів, активність у селі трохи вщухла. Утім, ця подія в певному сенсі дала нове дихання Вишневому.

Завідувачка сільської бібліотеки Тетяна Ільканич давно виношувала ідею створення жіночого клубу дозвілля, у якому б представниці прекрасної половини людства відпочивали від домашніх турбот. Але, коли функціонувала школа, бібліотека розташовувалося в невеликому її приміщенні, що не дозволяло втілити цю ідею. Навчальний заклад закрився, і бібліотека переїхала в один із просторих класів. І от тоді реалізувати задумане стало легше.

– Клуб розраховувала винятково на жінок, адже з ними легше знайти спільну мову, – каже Тетяна Ільканич. –  Багато моїх односільчанок постійно сидять удома, особливо взимку, коли немає ніякої роботи на городі. І піти відпочити їм практично нікуди. А от вечори в цьому клубі дозвілля дали б їм можливість поспілкуватися й розвантажитися.

Такими думками восени минулого року пані Тетяна поділилася з односільчанкою Наталією Кременчуцькою, яка тривалий час працювала у сфері культури. Та підтримала ідею й погодилася, що її треба реалізовувати. Зі своєю подругою Еллою Штіллер, яка все життя брала участь у художній самодіяльності, пані Тетяна почала втілювати цю ідею і писати сценарії різноманітних заходів.

Першу зустріч у своєму клубі жінки організували на День святого Миколая. Активістки підготували програму про культуру та традиції українського народу. Тетяна Ільканич зізнається – якби на перший вечір прийшло мало людей, то ця задумка померла б у зародку, утім, результат приємно здивував.
Захід відвідали близько 20 жінок, середній вік яких 55–60 років, а це десята частина всього населеного пункту. А якщо врахувати, що в селі проживає близько 150 представниць жіночої статі, то цей результат ще більш вражаючий, тим паче, для прем’єрного разу.

Березнева зустріч – історична

Після цього в клубі було організовано ще два вечори – на Водохрещу й напередодні 8 Березня. Обидві зустрічі були тематичними, і кожна з них зібрала таку ж кількість відвідувачок, як і дебютна, – близько 20. А остання зустріч жінок стала історичною для клубу.

– Вважаю датою заснування клубу 19 грудня 2017-го, коли було проведено першу зустріч. Проте тільки на останньому заході, 3 березня, наша організація отримала свою назву. Відвідувачки клубу пропонували кілька варіантів, але зупинилися саме на «Вишеньці», на честь нашого села, – розповідає засновниця клубу.

За словами Тетяни Ільканич, «Вишенька» згуртувала багато талановитих жінок.

– Ольга Скрипнік пише вірші, Інна Шкодич і Марія Андрієвська добре вишивають.

Думаю, у недалекому майбутньому вони представлять нам свої творіння. А от Олена Щербина та Лілія Гадяцька вже долучаються до організації наших  культурних вечорів. Перша якось розповідала гуморески, а друга – анекдоти. Усім їхні виступи дуже сподобалися, – каже завідуюча сільською бібліотекою.

Клуб потроху набуває популярності. На кожен наступний вечір приходять дві-три нові відвідувачки. Та такий прогрес не зменшує переживань Тетяни Ільканич перед кожною зустріччю.

– Уявляєте, до початку заходу залишається 15 хвилин, а ми тільки вдвох сидимо з Еллою Володимирівною в бібліотеці. Дуже боялися, що наші старання виявляться марними. Але поступово люди почали підтягуватися, і так на душі стало приємно, немов камінь упав, – ділиться переживаннями засновниця клубу. – Навіть трапляється, що на знак подяки за працю приносять невеликі презенти. І в ці моменти мене переповнюють такі позитивні емоції, що і словами не передати. Ми теж намагаємося нашим жінкам робити приємні сюрпризи.

Наприклад, на березневому заході подарували квіти, придбані за допомогою нашої сільради. Якби ви тільки бачили, як у них очі від щастя світилися!
Жителькам Вишневого дуже подобаються такі посиденьки. За словами однієї з відвідувачок, Ольги Скрипнік, це дуже чудовий привід для жінки накраситися, вийти в люди, поспівати, відпочити в хорошій компанії за чашкою чаю і згадати молодість.

Як каже Тетяна Ільканич, ці заходи не тільки розвантажують жінок від життєвих турбот, а й об’єднують їх. Поки «Вишенька» проводить вечори раз на місяць, хоча у планах – робити їх частіше. Наступну зустріч заплановано на кінець березня – початок квітня. Попри те, що клуб розрахований винятково на жінок, пані Тетяна не виключає, що з часом організують якусь цікаву програму і для чоловіків.

Савелій Мякушко