Мільйони для громад: куди витратять кошти ОТГ Харківщини

Мільйони для громад: куди витратять кошти ОТГ Харківщини

Фото: ye.ua

Оновити комунальний парк, відремонтувати дороги чи розробити містобудівну документацію – цього року гроші від держави отримають сімнадцять об’єднаних територіальних громад Харківської області.

Транспортні обновки

Загалом в Україні фінансову допомогу на розвиток інфраструктури отримають 806 об’єднаних громад. Нагадаємо, кош­ти розподіляються між тими ОТГ, які перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державою в рамках п’ятирічної допомоги новоствореним громадам. Розмір допомоги визначається пропор­ційно до площі території та кількості сільського населення ОТГ з рівною вагою обох цих показників. Цього року в розрахунку на одного жителя сільської місцевості це 495 гривень.

На інфраструктурні проекти об’єднані громади мають змогу витратити 2,1 мільярда гривень. Загалом з 2016 по 2019 рік включно держава спрямувала 6,5 мільярда гривень на розвиток інфраструктури ОТГ: у 2016 році – 1 мільярд гривень на 159 ОТГ, у 2017 році – 1,5 мільярда гривень на 367 ОТГ, у 2018 році – 1,9 мільярда гривень на 665 ОТГ, у 2019 році обсяг субвенції складає 2,1 мільярда гривень.

Серед одержувачів субвенції на Харківщині – Коломацька ОТГ. Тут планують продовжити минулорічну традицію та витратити кошти на комунальну техніку, адже об’єднавши весь район, Коломацька ОТГ отримала чималу територію, яку відтепер має обслуговувати. Тому минулого року трохи більше ніж 3 мільйони гривень державної допомоги ця громада витратила на вакуумну машину, трактор і різне спецобладнання до нього: тріскоріз, бульдозер, роторну косарку, регенератор асфальту. Завдяки останньому придбанню з потеплінням у громаді почали ямковий ремонт доріг.

Цього ж року Коломацька ОТГ отримає 2 мільйони 798 тисяч гривень. Ці кошти планують витратити на сміттєвоз і екскаватор.
– Одного сміттєвоза на район не вистачає. Тому для повноцінної роботи та систематичного вивезення сміття маємо намір придбати ще один автомобіль, – зазначив голова Коломацької селищної ради Володимир Гуртовий.

Загалом сміття – це та проблема, яку в Коломацькій громаді за півтора року роботи вдалося розв’язати на 80 %, налагодивши безкоштовне вивезення сміття.
– Звичайно, є люди, які хоча поряд і сміттєвий бак є, але все одно сміття несуть на узбіччя. Але їх дедалі менше. Ми у свою чергу ведемо роз’яснювальну роботу, – додав Володимир Гуртовий.

Поповнити ряди комунальної техніки запланували й у Нововодолазькій ОТГ. Ця громада теж отримає державну підтримку не вперше. За минулу субвенцію, розмір якої сягав близько 3,5 мільйона гривень, у громаді придбали два шкільні автобуси. Тож тепер учнів прилеглих сіл до опорного закладу підвозять не старенькі ГАЗелі, в яких завжди не вистачало місць, а комфортабельні автобуси. Цього року громада отримає 3 мільйони 280 тисяч гривень.

– Частину коштів витратимо на придбання трактора ДжіСіБі (екскаватор-навантажувач), а іншу частину – на придбання автомобільної спеціалізованої аварійної майстерні, яка буде укомплектована електростанцією, пилами, косами, мотопомпою та різним інвентарем, – розповів голова Нововодолазької ОТГ Олександр Єсін.

Хто і скільки

Окрім Коломацької та Нововодолазької ОТГ, гроші на інфраструктуру отримають ще п’ятнадцять громад. Загалом це 58,9 мільйона гривень. Найбільшу державну допомогу отримають Лозівська та Золочівська ОТГ – 9 мільйонів 939 тисяч гривень та 9 мільйонів 107 тисяч гривень відповідно.

Найменшу дотацію в розмірі 694 тисячі гривень отримає Пісочинська ОТГ. У цій громаді суму розподілять пропорційно кількості населення між двома селами – Олешки та Надточії.
– До суми субвенції планується виділити додаткові кошти з бюджету громади на ремонт дороги в цих селах, – розповів керуючий справами виконкому Пісочинської селищної ради Андрій Уманцев. – Які дороги відремонтують, стане відомо згодом, після розгляду профільної комісії.

Трохи більше, 834 тисячі гривень, отримає Малинівська ОТГ. 1 мільйон 436 тисяч надійде Мереф’янській ОТГ, 1 мільйон 804 тисячі гривень – Малоданилівській. Великобурлуцька ОТГ отримає 2 мільйони 7 тисяч гривень, Наталинська ОТГ – 2 мільйони 552 тисячі гривень. Майже 3 мільйони на інфраструктурні проекти отримає Циркунівська ОТГ.

До бюджету Роганської ОТГ надійдуть 3 мільйони 43 тисячі гривень, Оскільської – 3 мільйони 399 тисяч гривень, Старовірівської – 3 мільйони 430 тисяч гривень, Старосалтівської – 3 мільйони 659 тисяч гривень, Зачепилівської ОТГ – 3 мільйони 760 тисяч гривень. Чкаловська ОТГ отримає 4 мільйони 202 тисячі гривень.

Ефективне використання

Окрім закупівлі транспортних засобів і ремонту доріг, на ці гроші громади зможуть створити центри надання адміністративних послуг, відбудувати школи, дитсадки, реконструювати об’єкти водопостачання або ж впровадити енергоефективні заходи. За словами експерта з просторового планування Програми «U-LEAD з Європою» Олександра Гнітецького, у минулі роки за рахунок субвенції найчастіше розвивали освіту, медицину, купували техніку для комунальних підприємств і ремонтували чи будували дороги. Але у 2019 році, радить експерт, громадам варто було б використати субвенцію інакше. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у своєму листі від 18 лютого радить ОТГ першочергово спрямувати кошти субвенції на розроблення містобудівної документації (у разі її відсутності).

Адже відповідно до «Звіту про стан просторового планування в Україні», станом на 1 січня 2017 року всі міста України мали розроблені генеральні плани, але значна частина їх застаріла (розроблена до 1990 року): у містах районного значення – 44,3 %, містах обласного значення – 25,2 %, обласних центрах – 4,5 %.

– У селах та селищах ситуація з оновленням генеральних планів ще гірша. Лише 72,2 % сіл і селищ мають генеральні плани, з них у селищах 61,4 % застарілої документації, у селах – 64,3 %, – розповів порталу «Децентралізація» Олександр Гнітецький.

За словами експерта, така ситуація виникла через відсутність архітекторів у громадах, погану комунікацію голів ОТГ з районними архітекторами, відсутність фінансування на розробку документації та недостатнє розуміння важливості містобудівної документації представниками влади.

– Ці документи дають можливість змінити межі населених пунктів, а отже, більш ефективно використовувати земельні ресурси, збільшити власні надходження місцевих бюджетів. Дивно, що серед 28 674 населених пунктів в Україні межі встановлені лише для 1385, а це лише 4,83 %. Також варто звернути увагу, що встановлення меж на підставі застарілої містобудівної документації – дуже ризикована та малоефективна інвестиція, – пояснив він. – Усі хочуть залучити інвестиції, бізнес, щоб у громаді були нові робочі місця, збільшувалася чисельність населення, зростав бюджет. Однак у разі відсутності генерального плану та плану зонування території на території громади неможливо навіть щось побудувати. Якщо у громаді немає плану зонування, але є генплан, звичайно, можна розробити детальний план (який уточнює та доповнює положення генерального) і почати будувати у відповідності до нього, але для цього потрібно щонайменше півроку.

Автор: Марина Проценко