Острівки успіху

Молочний бізнес для селян: чи з’являться прибуткові кооперативи на Харківщині

Не залежати від посередників та продавати продукцію за справедливою ціною – такі бажання, мабуть, є у кожного сільгоспвиробника. Особливо це стосується молочної галузі, адже виробництво молока для багатьох селян є єдиним джерелом прибутку, на вартість якого вони, проте, аж ніяк не впливають. Як виправити ситуацію та які перспективи відкриваються перед селянським бізнесом, сьогодні дізнавався «СК»

Пошук однодумців

Нещодавно Василь Федорків із села Микільське Близнюківського району загорівся створенням у своєму рідному районі кооперативу. А все після того, як побував на Дніпропетровщині та на власні очі побачив, як працюють такі об’єднання там. До сусідньої області чоловік потрапив разом із земляками-однодумцями, які теж тримають по декілька корів, а молоко реалізують через посередника, який за літр сьогодні дає максимум шість гривень.

– Звичайно, зараз ми залежимо від ціни, яку нам встановлюють посередники, а якщо створимо кооператив, то підхід до справи зміниться, – розмірковує чоловік.
Погоджується зі словами Василя Федорківа і голова Близнюківської районної ради Володимир Бреус, який вважає, що одним із проблемних питань у селах району є саме ціна на молоко.

– Ті населені пункти, які розташовуються ближче до великих міст, мають в рази більші можливості реалізувати продукцію за кращою ціною. А от у селах нашого району такої конкуренції немає, тому люди приймають ті ціни, які їм установлюють посередники, – каже Володимир Бреус.
Розмови про створення кооперативу на Близнюківщині точаться давно. Так, ще минулого року Володимир Бреус і сам мав змогу побувати з інформаційним візитом у Дніпропетровській області.

– На запрошення голови Харківської обласної ради Сергія Чернова я зміг побачити переваги введення молочного господарства у кооперативах. Це і ефективна цінова конкуренція малого бізнесу, і залучення сучасних технологій, адже прибуток одноосібника – це різниця між собівартістю продукції та її ціною. Нам розповіли про шляхи зменшення собівартості продукції та показали, як можна обійтися без посередників, – говорить голова районної ради.
За словами Володимира Бреуса, після поїздки райрада відразу розпочала інформаційну роботу в рідному районі. На початку листопада минулого року до Близнюків приїздили експерти з Дніпропетровщини, які відповідали на всі гострі запитання. Далі в селах, де доцільно створити кооперацію, провели громадські слухання. А щоб інформація була підкріплена практикою, молочники із Софіївської, Уплатнівської, Олексіївської та Вишневої сільських рад 13 березня відвідали сусідню область.

– Маємо надію, що у нашому районі створимо хоча б один-два кооперативи, – додав голова райради.

Малих виробників багато

Про те, що розвиток кооперації та кластеризація дозволять підвищити ефективність кожного окремого підприємства та якість продукції, а ще сприятиме зниженню собівартості виробництва, розповідає і директор Департаменту економіки та міжнародних відносин Харківської ОДА Андрій Колос. Він під час круглого столу на тему «Сільськогосподарська кооперація – драйвер соціально-економічних перетворень у місцевих громадах та створення нових можливостей для зайнятості», який відбувся 23 березня в Харкові за участю різних експертів та фахівців у галузі, зазначив, що валова продукція області в порівняльних цінах за 2017 рік склала 15 мільярдів гривень, з яких сільськогосподарські підприємства області дали 8,4 мільярдів гривень, тобто 56 %, а господарства населення – 6,7 мільярдів гривень, тобто 44 %.

– Статистика дає розуміння того, що окрім великих потужних сільськогосподарських підприємств у Харківській області майже половина – це одноосібні підприємства та невеликі фермерські господарства, які зацікавлені у розвитку кооперації, – додав директор Департаменту.

Підвищити якість

Сільськогосподарський кооператив є неприбутковою установою, сенс якої полягає в тому, що всі прибутки, отримані кооперативом, розподіляються між його членами, оминаючи посередників. Окрім молочного напряму, кооперативи можуть об’єднувати тваринників, ягідників та інших виробників будь-якої сільгосппродукції. Приміром, в Україні є кооперативи, які займаються виробництвом сирів та обробітком ґрунту. Всього, за даними Мінагрополітики, кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів станом на 2017 рік у країні складала 1097. Більшість із них мають молочний напрям, також велика кількість займається збиранням урожаю та наданням послуг.

За словами кандидата економічних наук, доцента кафедри обліку аудиту ХНТУСГ імені Петра Василенка Маргарити Крутько, найбільшу кількість кооперативів в Україні було створено до 2015 року, але оскільки сам процес кооперування сільгоспвиробників мав дещо насаджений характер у країні та заручався суттєвою держпідтримкою, на початок минулого року із загальної кількості зареєстрованих працює лише 589.
Зокрема, на Харківщині із 16 кооперативів працюють тільки два. За словами фахівців, такий результат спричинила недостатня наповненість. Також серед проблем ефективного розвитку кооперативного руху Маргарита Крутько називає відсутність освітянської та організаційної діяльності, а також обмеженість інформації, адже люди часто не знають, що таке кооперативи.

Проте, за її словами, створення кооперативу – це не просто можливість постійної реалізації продукції за справедливою ціною, але й шанс для селян відчути себе справжніми підприємцями. Кооператив покликаний допомогти людям організуватися і поліпшити загальний доступ до ринку збуту.
На базі кооперативів індивідуальні господарства спільно домовляються про ціну з переробниками, спільно закуповують устаткування і покращують продуктивність і якість. Остання особливо стосується молока.

Нагадаємо, сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Цей стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з 1 січня 2018 року мав бути замінений на ДСТУ 3662:2015 «Молоко – сировина коров’яча. Технічні умови». Новий документ націлений на підвищення вимог до якості молока, зокрема, на заборону використання у харчовій промисловості молока другого сорту. Але старт нових стандартів відстрочили до липня 2018-го.
Прийняття цих стандартів є одним із зобов’язань нашої країни в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

За інформацією Мінагрополітики, метою приведення українського молока до стандарту 100/400 є те, що він використовується як порогове значення, за якого молоко допускається до переробки в країнах ЄС (ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 у молоці екстра-ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч у молоці екстра-ґатунку). Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом в Україні, передбачають у рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

До того ж, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат, каже заступниця міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, повідомляє «Урядовий портал».

– Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, що працює з тваринами, має бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх, – додала заступниця міністра. – Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння, Має бути ветеринарний догляд тварин.

70 % компенсації


Проте, якщо стандарти запрацюють тільки з липня цього року, виробники молока та іншої сільгосппродукції можуть заручитися державною підтримкою та створити кооператив задля кращого прибутку вже сьогодні.

До того ж, про необхідність розвитку таких об’єднань свідчить і міжнародний досвід. Так, за інформацією Департаменту розвитку сільських територій Міністерства аграрної політики та продовольства України, через систему кооперативів, що належать безпосередньо сільгоспвиробникам, реалізується понад 50 % продукції молочарства в Бельгії, Великій Британії, Польщі, а у Нідерландах, Австрії та Данії ця частка сягає 95 %. Практично 90 % молокозаводів у країнах Європейського Союзу та Північної Америки є кооперативними. Через свої кооперативи фермери продають понад 60 % оливкової олії в Іспанії та Греції, 69 % м’яса у Фінляндії, 72 % фруктів та овочів у Бельгії, 95 % вирощених квітів у Нідерландах, понад 50 % зерна у Франції та Австрії зберігається на кооперативних елеваторах, що належать не посередникам, а сільгоспвиробникам.

Розуміючи це, цього року урядовці передбачили на нову програму з розвитку фермерських господарств та кооперації 1 мільярд гривень. Так, у програмі передбачили відшкодування кооперативам 70 % вартості придбаного обладнання, без урахування сум податку на додану вартість, але не більше ніж 3 мільйони гривень на один сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Це можуть бути кооперативи, що працюють, або ж новостворені.

Відшкодування здійснюватиметься за наступною схемою. Сільськогосподарські кооперативи укладають договір з постачальником обладнання, сплативши йому податок на додану вартість і 30 % вартості обладнання (без податку на додану вартість). У свою чергу, Мінагрополітики за допомогою авальованого векселя сплачує інші 70 % вартості (без податку на додану вартість). Виплата за векселем здійснюється Міністерством за його пред’явленням, тобто він не може передаватися третім особам. Граничний строк виписки векселя – до 1 листопада 2018 року, а граничний строк пред’явлення векселя – до 15 грудня 2018 року. Для отримання фінансової підтримки кооперативи одночасно подають до регіональної комісії в паперовому вигляді, а до Мінагрополітики – в електронному вигляді необхідні документи, перелік яких є на офіційному сайті відомства.

 Марина Проценко, кореспондент

 

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).