Острівки успіху

На книжкових поличках Європи: як харківським видавництвам вдалося стати гравцями на ринку ЄС

Харків вважають друкарською столицею України. Найбільші видавництва країни розташовані саме тут, харківські друкарні можуть самотужки закрити майже всі потреби внутрішнього ринку. Добре знайомі харківські книжки і європейцям

Виклики для бізнесу

 

Один з таких «велетнів» – група компаній «Фактор», близько 30 % їх продукції сьогодні експортується у країни ЄС.

На вітчизняній видавничо-поліграфічній мапі «Фактор» з’явився в 1995 році. З набуттям незалежності України поліграфічний ринок розвивався стрімко, ще радянський дефіцит на усілякого роду видання почав задовольнятися за рахунок великих накладів друкованої продукції. Така тенденція спостерігалася до 2008 року. Світова криза болюче вдарила і по поліграфічній галузі. Покупна спроможність українців суттєво впала, постало питання: «Де шукати нового замовника?»

– Тоді в першу чергу ми обернули свої погляди в бік Росії, бо 70 % російських книжок друкувалося за кордоном. Співпрацювали з ними до 2014 року. Успішною цю співпрацю складно назвати. Російський ринок несталий і необов’язковий. Гасло «Борги сплачують труси» там існувало доволі широко, – розповідає президент ГК «Фактор» Сергій Політучий.

2014 рік для харківського бізнесу став роком серйозних викликів. Через окупацію Криму й початок антитерористичної операції на Донбасі вигідне до цього географічне розташування міста перетворилося на глухий кут на мапі України.

– Логістичне плече збільшилося в рази, до найближчого європейського замовника потрібно було їхати 1,5–2 тисячі кілометрів, – згадує бізнесмен.

За словами Сергія Політучого, щоб мати постійних великих замовників на зовнішньому ринку, одних зусиль бізнесу замало. Велику роль відіграє імідж країни. На думку президента «Фактора», наразі Україна робить недостатньо для створення і просування свого позитивного іміджу. Водночас бізнесмен зазначає, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС – це великий крок уперед.

– Асоціація – це, безумовно, плюс, але потрібно розуміти, що це не панацея, це не акт, який автоматично вирішує питання нашої комунікації з Євросоюзом. Це лише відчинені двері. І для того, щоб використати надану можливість, потрібні зусилля, – підкреслює пан Політучий. – А для тих, хто нічого не робив для експорту вчора, навіть членство в ЄС навряд щось змінить. Вільна торгівля та свобода пересування вже існують, а що ще для бізнесу потрібно?

Незрозумілий малюнок

 

Основний механізм, який харківські видавці використовували для налагодження бізнес-контактів з європейськими партнерами, – професійні виставки і ярмарки. Серед запорук успіху – вільне володіння англійською мовою, чітко сформована пропозиція та дійсно якісний продукт.
Свої перші міжнародні виставки Сергій Політучий відвідував просто як гість. З кількома дитячими книжками в пакеті підходив до великих стендів і пропонував свою продукцію. Представники видавницької спільноти робили круглі очі, і відбувався приблизно такий діалог.
– Вам зустріч призначено?
– Ні, я просто поруч проходив.
– Даруйте, але сьогодні вже весь час розписано. А от на завтра є вільні півгодини.
– Ні, мені такий варіант не підходить. Я сьогодні їду.
Зараз бізнесмен з посмішкою згадує ті часи.

– Це мало дуже смішний вигляд. Але на таких кумедних ситуаціях прийшло розуміння того, як правильно налагоджувати контакти. Наступного разу ми вже розуміли, що перед виставкою потрібно ознайомитися з каталогом, вивчити продукцію, обрати видавництва, у яких би хотіли купувати права на продукцію і яким би хотіли продати свої права, – розповідає президент компанії.

Бізнесмен переконаний, що на будь-який ринок неможливо увірватися з шашкою наголо. Спочатку потрібно стати впізнаваним членом професійного співтовариства, створити імідж стабільного й серйозного, а не випадкового гостя. Уперше стенд компанії на міжнародному книжному ярмарку з’явився у 2010 році, і навіть це не гарантувало харків’янам нових замовлень. Компанія не продала жодних прав, хоча багато хто з цікавістю роздивлявся їх продукцію – книжки були українською, і зміст їх був незрозумілим більшості потенційних замовників, як і малюнок.
– Набивши гулі, ми зрозуміли, що для книги потрібно робити суперобкладинку англійською і невелику анотацію змісту. Також необхідно стежити за останніми тенденціями в ілюстраціях, бо наш малюнок і європейський дещо відрізняються. У західних країнах наші ілюстрації часто незрозумілі, а от щось на кшталт Свинки Пеппи сприймається дуже добре, – зазначає видавець.

Сергій Політучий

Сергій Політучий

Президент ГК «Фактор»

Асоціація з ЄС –  це безумовний плюс, але не панацея. Це не акт, який автоматично вирішує питання нашої комунікації з Євросоюзом. Це лише відчинені двері. І для того, щоб використати надану можливість, потрібні зусилля. 

Гарантія якості

 

Сьогодні «Фактор» продає свою продукцію в майже всі країни ЄС. Найбільше їх книжок купують Чехія, Німеччина та Ірландія. Основна частина експорту – це дитяча література, багата на ілюстрації. Найбільше авторських прав на теренах Європи харківське видавництво продає в Молдову, Румунію та країни Балтії.

– Шлях до ЄС ускладнений тим, що рівень якості продукції там значно вищий, ніж в Украї- ні. Хоча за останні чотири-п’ять років рівень української поліграфії, видавницької культури доволі сильно зріс. Сьогодні ми вже з Європою приблизно на одному рівні, – каже Сергій Політучий.

Ще у 2005 році в компанії було запроваджено комплексну систему управління якістю, створено відділ стандартизації та описано всі бізнес-процеси. У 2011-му харківська друкарня уклала угоду з Disney, але перед цим європейський офіс цього бренда провів на підприємстві сертифікацію – перевіряли не тільки обладнання, а й умови роботи. Після таких укладених контрактів питань до якості харківської продукції в розвинених країнах не виникає.

Також продукція друкарні має сертифікат FSC (Лісової Опікунської Ради), який гарантує, що сировина, що використовується у виробництві, легальна, при заготівлі деревини застосовувалися методи сталого лісокористування, права працівників, місцевих жителів і корінного населення було дотримано. Системи контролю ланцюжка поставки дозволяють простежити кожний крок переробки сертифікованої лісопродукції, починаючи від закупівлі сировини й закінчуючи її реалізацією.

Інтелектуальна власність

 

Видавництво «Ранок» – ще один представник харківського бізнесу, у портфелі якого є укладений контракт з Disney. Договір про співпрацю сторони підписали минулого року.
– Норми та вимоги до дитячої продукції дуже жорсткі, але вони чітко прописані й регламентовані. І якщо їх дотримуватися, то жодних претензій до продукції не буде, і товар можна буде продавати в багато країн світу, – зазначає директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов.

Ця харківська компанія однією з перших в Україні почала виготовляти книжки-іграшки та книжки-пазли. Вона першою зі своєю продукцією зайшла до українських супермаркетів, а на європейській орбіті видавництво з’явилося близько семи років тому. Велосипед не вигадували – розпочинали з міжнародних виставок. Наразі видавники готуються до найбільшої у світі книжкової виставки, що відбудеться в жовтні у Франкфурті. Уже зараз майже всі зустрічі харків’ян розписано.
– Замовлення з нуля взяти складно, у компанії має бути історія. Зараз європейські партнери замовляють у нас друк книг або купують ліцензію на друк наших книжок. Ми продаємо свій інтелектуальний продукт, тобто продаємо не сировину, а продукт з великою доданою вартістю. На цьому тримається сучасна економіка, – роз’яснює бізнесмен.

Видавництво «Ранок» представляє Україну в Європейській асоціації видавців навчальної літератури (EEPG). Наприклад, під час нещодавньої зустрічі в Лісабоні члени асоціації обговорювали застосування штучного інтелекту в сучасних підручниках.
– Ми розробляємо підручники на п’ять років уперед, коли це буде вже адаптивний підручник. Він підлаштовуватиметься під запит учня – чим глибші знання, тим складніші завдання. Цей проект ми робимо разом з європейськими видавцями. Він буде із залученням ґаджетів, – розповідає Віктор Круглов.
Узагалі видавництво вже давно дивиться в бік інформаційних технологій і активно розвиває й цю сферу свого бізнесу – розробляє мобільні додатки. Спочатку компанія орієнтувалася на україномовне та російськомовне середовище, зараз має вже й англійські версії своїх додатків.

Продукція «Ранку» експортується до Польщі, Німеччини, Іспанії, Болгарії, Хорватії. У Польщі відкрито представництво харківського видавництва. Поляки зазвичай замовляють готові набори для розвитку польською і англійською мовами. Болгарія купує ліцензії, а в Німеччині продукція харків’ян продається під місцевими брендами.

Віктор Круглов

Віктор Круглов

Директор видавництва «Ранок»

Асоціація з ЄС для нас митні тарифи не змінила, тому що їх нема. Ми як експортер не сплачуємо ПДВ, додаткових прихованих податків теж нема. Зараз ми можемо лише отримувати на один документ менше (якщо контракт менший за певну суму). Але ситуація змінилась для наших закордонних партнерів. Вони можуть платити зменшені податки на митниці. Для нас це має теж позитивний вплив, бо ми можемо запропонувати більш дорогі книжки на експорт, тим самим збільшуючи загальну суму контракту.

Жодне дерево не постраждало


У видавництві «Ранок» впроваджуються європейські принципи поводження з відходами. В офісах компанії стоїть багато контейнерів для роздільного збирання сміття. А ще до складу компанії входить паперова фабрика, яка для виготовлення продукції використовує вторсировину.

Модернізацію фабрики було завершено минулого року, а з цього року вона вже приймає замовлення. На жаль, в Україні ще відсутня масова культура сортування сміття, тож вторсировину харків’янам доводиться купувати в поляків.
– Коли обрали європейський вектор розвитку, вирішили жити за європейськими правилами, а там дбайливо ставляться до відходів – сортують і переробляють. Мабуть, ми наразі єдині в Україні, хто виробляє папір не з целюлози, а з вторсировини, – зазначає пан Круглов. – Фабрика переробляє понад 1000 тонн вторсировини на місяць. Наше обладнання дозволяє відділяти в тетрапаках папір від пластику.

Коли вкладалися чималі гроші в модернізацію фабрики, бізнес розраховував на те, що відповідно до Угоди з ЄС в Україні буде імплементовано європейське екологічне законодавство. Але на практиці впровадження відповідних директив відстає від установленого графіка. До речі, за словами видавця, харківський папір з вторсировини має більший попит за кордоном, ніж в Україні.

У рамках програми SES до «Ранку» приїжджав фахівець з німецького видавництва Carlsen, він місяць перебував у Харкові й допомагав налагодити на виробництві європейські підходи праці. Експерт давав багато порад, але найбільше директору видавництва запам’яталась така: «Простій будь-якого підприємства дорого коштує. Потрібно враховувати не тільки те, скільки продукції виготовлено, а й час простою».

– Коли ми почали це вимірювати, шукати причини, зросла ефективність і продуктивність паперової фабрики. Раніше, щоб перейти з одного режиму в інший, нам потрібно було 48 годин, зараз це шість годин, – підкреслює Віктор Круглов.
Завдяки модернізації та новітнім технологіям фабрика збільшила потужність виробництва екопаперу до 1000 тонн на місяць.

Сьогодні на кожного українця випускається менше однієї книги на рік, у Росії – дві, у Польщі – чотири, у Німеччині – сім, у США – 11.

Середня ціна книги на європейському ринку складає 20–30 євро (620–930 гривень), в Україні середня вартість книги складає 150–200 гривень.

 

Автор Юлія Шматченко

 

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа».  Проект реалізується за фінансової  підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства  закордонних справ Республіки Польща.  Думки, виражені в цій публікації,  відбивають виключно точку зору автора(ів).