Пораховані гектари: громадам розширюють земельні повноваження

23.01.2019 09:00 Область Online
Фото: Дніпроград Фото: Дніпроград
На Харківщині вже 12 об’єднаних громад отримали в комунальну власність землі поза межами населених пунктів, які раніше були державними. Процес передачі стартував ще минулого року, а з початком нового, 2019-го, на громади чекають ще більше повноважень у земельних питаннях. Про які саме нововведення йдеться та які можливості відкрила для ОТГ отримана земля, розбирався «СК».

Законна земля

Серед об’єднаних територіальних громад, які минулого року отримали право розпоряджатися землею поза межами населених пунктів, була Коломацька селищна ОТГ. Нагадаємо, раніше органи місцевого самоврядування управляли землею лише в межах забудови, а всіма землями за межами населених пунктів централізовано займалася Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру – структура, яка належить до виконавчої влади. 1 січня 2018 року на засіданні Уряду було прийнято розпорядження «Про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад». Процес передачі стартував з лютого.

Фото: За три місяці після того, як  Коломацька громада отримала право розпоряджатися землею, селищна рада надала близько 500 дозволів/Володимир Гуртовий/Facebook

У червні черга дійшла й до Коломацької ОТГ, яка отримала право господарювати на майже 3 тисячах гектарів. Щоправда, за словами очільника громади Володимира Гуртового, попри на перший погляд велику площу, не всі отримані землі були вільними.
– Близько 2/3 отриманої землі були оформлені. Ще частиною люди користувалися, але роками не отримували дозволи, адже потрібно було їхати до обласного Держгеокадастру, – розповів голова селищної ради. – Тож перше, що ми зробили, – зібрали людей і сказали, що в місячний термін вони мають подати документи на отримання дозволів. Можливістю узаконити землю скористалися близько 90 % людей.

За три місяці після того, як громада отримала право розпоряджатися землею, селищна рада надала близько 500 дозволів. За словами Володимира Гуртового, це суттєва цифра.
– Ми провели інвентаризацію та сказали фермерам і орендаторам: якщо хочеш користуватися, то плати, а ні – то земля дістанеться комусь іншому. Це кошти не мені ж особисто, а до бюджету і, відповідно, на заробітну плату медикам чи вчителям, на благоустрій громади, – додав Володимир Гуртовий.
Як результат, сьогодні Коломацька ОТГ посідає перше місце в області з надходження плати за землю до бюджету з розрахунку на одного жителя. Загалом земельний податок у бюджеті громади займає близько 40 %. Орендна плата за межами населеного пункту в ОТГ становить 7 %, земельний податок – близько 1000 гривень на гектар.

Облік – важливий

Процес передачі землі минулого року стартував і в Нововодолазькій ОТГ, якій обласний Держгеокадастр передав у комунальну власність майже 2500 гектарів. Ця громада поставила за мету забезпечити хоча б атовців гарантованими державою двома гектарами землі.

– Відділ земельних відносин селищної ради запросив дані у військовому комісаріаті про учасників АТО. Після перереєстрації землі з жовтня ми почали видавати дозволи. Зараз цей процес триває. Усього землю у громаді отримало близько 60 осіб, – поінформував голова Нововодолазької ОТГ Олександр Єсін.
Крім того, землю продовжують отримувати й афганці та чорнобильці.

Фото: Нововодолазька громада стала учасником Проекту міжнародної технічної допомоги «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку в Україні», що фінансується USAID/Нововодолазька селищна рада

За словами Олександра Єсіна, до земельного ресурсу, надходження від якого складає близько чверті бюджету Нововодолазької ОТГ, поставилися серйозно. Так, громада стала учасником Проекту міжнародної технічної допомоги «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку в Україні», що фінансується USAID.
– Фахівці допомагають нам провести інвентаризацію земель як у межах населених пунктів, так і поза їх межами. Це дуже важливо, адже є земельні ділянки, які Держгеокадастр пропустив.

Є і наділи, які залишаються неоформленими. Тому облік – це дуже важлива робота, – зауважив очільник ОТГ.

Про важливість обліку землі в межах громади та поза її межами каже й голова Циркунівської ОТГ Микола Сікаленко, адже земельні надходження становлять третину бюджету громади. А оскільки така можливість з’явилася в ОТГ – це головний плюс земельних нововведень, на його думку.

Поки ж ця громада не отримала в розпорядження гектари поза межами населених пунктів.
– Обіцяють, що землю ми отримаємо до кінця 2019 року. Попит на отримання земельних ділянок у громаді є, але, на жаль, це питання передача земель поза межами населених пунктів у комунальну власність громади не вирішить. Уся земля на території громади та поза межами, окрім землі державної власності товарного виробництва, що не підлягає приватизації, вже роздана, – додав Микола Сікаленко.

Фото: У Циркунівській ОТГ земельні надходження становлять третину бюджету громади/Слобідський край

Отримали свої гектари

Крім Циркунівської ОТГ, на передачу землі чекають Великобурлуцька, Пісочинська селищні, Старовірівська, Олексіївська сільські та Лозівська міська ОТГ, створені у 2018 році.
Землі в комунальну власність, за даними Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування, окрім Коломацької, Нововодолазької селищних ОТГ, на Харківщині отримали ще десять громад.

\Рекордсменкою з найбільшою площею стала Золочівська ОТГ, яка в комунальну власність отримала 8167,6 гектара. Далі йдуть Чкаловська ОТГ та Старосалтівська ОТГ, які отримали майже 3700 та 3400 гектарів відповідно. Трохи більше ніж 2000 гектарів отримали Зачепилівська та Оскільська ОТГ. Наталинська ОТГ отримала майже 800 гектарів, Мереф’янська ОТГ – близько 620 гектарів, Роганська ОТГ – близько 860 гектарів, Малинівська ОТГ – майже 640 гектарів. Малоданилівська ОТГ отримала трохи більше за 400 гектарів.

Пусті місця в кадастрі

Окрім передачі землі за межами населених пунктів у власність об’єднаних громад, є й інші новації. З початку року в Україні почав діяти документ, який розширює повноваження громад у земельних питаннях. Це Закон № 2498-VIII від 10.07.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

Метою і основними завданнями закону є створення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також розв’язання проблеми використання земель колективної власності.

Зокрема, органи місцевого самоврядування отримали додаткові можливості в земельних питаннях. Так, законом уточнюється, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської, селищної та сільської рад. Інвентаризація дасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру.

«Сьогодні майже кожен масив має пусті місця у кадастрі (це – невитребувані паї, польові дороги, відумерла спадщина чи просто земельні ділянки громадян, у яких немає грошей на землевпорядну документацію)», – йдеться в пояснювальній записці.

Тож, згідно із законодавчими новаціями, громада може провести інвентаризацію за власний кошт і виправити всі недоречності. А виявлені нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням.

«Невитребувані паї»

Також новий закон унормовує передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності. Як ідеться в пояснювальній записці, Конституція України не передбачає таку форму власності, як колективна. Тому в держави залишилась певна частина земель, які паювались, але протягом багатьох років так і не були витребувані їх власниками («невитребувані паї»). Загальна площа таких земель у межах України вимірюється сотнями тисяч гектарів.

Частина колективних сільгосппідприємств після розпаювання ліквідувалась, частина – була реорганізована в підприємства іншої організаційно-правової форми, які за чинним законодавством не могли бути суб’єктами права колективної власності на землю. Тому до цього часу існує певна кількість колективних сільськогосподарських підприємств, які продовжують існувати як юридичні особи, але реальну господарську діяльність ведуть лише одиниці з них.

«У результаті землі, що формально продовжують перебувати у колективній власності, фактично не мають власника, за них не сплачується плата за землю. Легально оформити право їх оренди неможливо», – йдеться в пояснювальній записці.
Серед таких земель: сільськогосподарські угіддя, які не були розпайовані між членами колективних сільськогосподарських підприємств, землі під господарськими будівлями та дворами, водними об’єктами, проектними польовими дорогами, лісосмугами та іншими захисними насадженнями тощо. Загальна кількість таких земель у межах України складає, за різними оцінками, понад мільйон гектарів.

– Землі, які були у власності колишніх колгоспів, крім розпайованих, законодавець передав у власність територіальних громад. Це хороші новини для громад – вони отримали потужний ресурс для розвитку. Тепер їм необхідно провести ретельну інвентаризацію земель на своїй території і в межах, і за межами населених пунктів, щоб розуміти, які саме обсяги земельного ресурсу перейдуть у власність громад, – прокоментував перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода, пише інформаційний портал «Децентралізація».

Окрім цього, місцеві ради отримали можливість звертатись до суду із заявою про передачу земель до комунальної власності в порядку визнання майна безхазяйним. Це стосується як сільськогосподарських, так і несільськогосподарських угідь, якщо до 2025 року такі рішення колишніми членами колективних сільськогосподарських підприємств не будуть прийняті.

Економія завдяки лісосмугам

Також законом віднесено лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство та закріпити лісосмуги в постійне користування. Це дозволить зберегти їх від знищення.

Так, приміром, у Коломацькій ОТГ, за словами Володимира Гуртового, уже знають, як користуватися цим правом та зекономити на енергоносіях.
– Не секрет, що сьогодні в лісосмуг власника немає, і дерева вирубуються безхазяйно. Натомість ми вже придбали трактор і необхідне обладнання для обрізання дерев. Тож, коли землі ці отримаємо, не тільки лісосмуги будемо облагороджувати задля чистоти, а й зможемо використовувати обрізки для опалення закладів бюджетної сфери, і, відповідно, економити, – поділився планами селищний голова.

Завислі питання

Окрім розширення повноважень органів місцевого самоврядування, закон вирішує ще одне зависле в законодавстві питання – польові дороги. Так, з набуттям законом сили право орендувати польові дороги надано всім орендарям масивів, але при цьому не можна обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок. Польові дороги передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками, на яких розташовані.

Окрім цього, законом зроблено перші кроки до консолідації земель сільськогосподарського призначення – дозволено обмінюватися земельними ділянками приватної власності, а також ділянками державної і комунальної власності. Але на період дії мораторію обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку, тобто між землями, які мають рівну нормативну грошову оцінку або ж з різницею не більше ніж 10 %.

Автор: Марічка Зорянська