Представники громад Харківщини аналізували власні помилки та вчилися перемагати

Представники громад Харківщини аналізували власні помилки та вчилися перемагати

Фото: Слобідський край

Де шукати додаткові кошти на розвиток своїх громад? Як ідею перетворити на великий проєкт, який довго приноситиме різноманітні дивіденди для жителів села чи міста? На ці та інші питання представники громад Харківщини шукали відповіді під час воркшопу «Гроші на розвиток: що робити, щоб заробити».

Заходи фейсбучної спільноти «Від громади до громади» з віртуального світу перемістилися в реальний. 22 травня в рамках проєкту, що реалізується Українською асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) у рамках проєкту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійс­нюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні за участю Харківської обласної ради, відбулася «жива» зустріч представників громад області. Учасники воркшопу «Гроші на розвиток: що робити, щоб заробити» розповідали про свій досвід на цій ниві, виявляли типові помилки при написанні проєктних заявок та вчилися успішно «спілкуватися» з донорами.

Представники Пісочинської ОТГ Андрій Уманцев та Ольга Саган

– Наші перші спроби участі в конкурсі були не зовсім вдалими, – поділився з іншими учасниками заходу керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Анд­рій Уманцев. – Зазвичай ті проєкти, які ми придумали, але вони не перемогли на конкурсі, громада реалізує за власні кошти.
Саме так сталося з екологічним експериментом, який втілювати в життя громаді допомагали школярі. Вони створили карту засміченості населеного пункту, де позначалися найбільш засмічені місця. Потім на цьому маршруті пісочинці розставили сучасні контейнери для сміття. Ефект не забарився.

– На території селища є дві популярні зони відпочинку, але наші люди постійно по собі залишали гори сміття. Громада кожної весни проводила толоку. Якщо у 2014 році ми збирали дві вантажівки сміття, то цього року ми прибрали площу в три рази більшу й зібрали одну вантажівку сміття, – поділився результатами проєкту Андрій Уманцев.

Сьогодні Пісочинська ОТГ на своїй території впроваджує кілька проєктів, гроші на які було залучено не тільки з бюджету громади. Наприклад, тільки завдяки обласному конкурсу «Разом в майбутнє» на території громади впроваджуються три проєкти (Пісочинська ОТГ цього року на цей конкурс подавала сім проєктів. – Ред.) – з енергозбереження в ОСББ, з облаштування місць відпочинку в дитячому навчальному закладі та з реконструкції дитячого закладу. До речі, минулого року завдяки конкурсу громада також отримувала гроші на впровадження енергоефективних заходів – в ОСББ було встановлено індивідуальний тепловий пункт (ІТП), який громада наразі тестує на ефективність. А от освітянський проєкт пісочинців не набрав відповідної кількості балів для перемоги.

– Минулого року, на мій погляд, ми писали дуже цікавий проєкт – хотіли велику кількість підручників у рюкзаках школярів замінити на електронну книгу, – розповіла заступниця директора з виховної роботи КЗ Пісочинської селищної ради «Пісочинський ліцей «Мобіль» Ольга Саган.

За словами представника виконавчої влади Пісочинської ОТГ Андрія Уманцева, громада не полишає цієї ідеї і шукає різно­манітні шляхи, щоб запровадити у своїх школах електронні книги.

Представник Оскільської ОТГ Василь Владикін

– А ми зараз більш спрямовані на розвиток туризму і спорту. Одне з пріоритетних завдань нашої громади – дати молоді можливість займатися спортом. Нам це вдалося частково зробити – діти відкладають гаджети вбік і йдуть займатися на спортивний майданчик чи ролердром, – поділився своїми напрацюваннями представник відділу освіти, молоді, культури та спорту Оскільської ОТГ Василь Владикін.

Перші кроки в залученні донорських коштів для розвитку своєї громади оскільці почали робити ще у 2011 році (ще до створення ОТГ), стартували з конкурсу від Міжнародного фонду «Відродження» для сільських бібліотек. А потім їх проєкти перемагали на обласному конкурсі, а також у тих програмах, що фінансувалися GIZ та ДФРР.

Наразі Оскільська ОТГ хоче започаткувати у громаді «домашній конкурс» для учнів шкіл. Діти писатимуть свої проєкти, а гроші на впровадження найкращих ідей виділятиме місцевий бюджет. Таким чином громада хоче виростити в себе покоління ініціативних і соціально активних людей.

І коли це стане загальним трендом громади, можна буде без вагань впроваджувати бюджет участі для вирішення ще більшого кола важливих питань.
– Наші сусіди – Ізюм – уже три роки намагаються запустити бюджет участі, але активності населення немає. Мені здається, що наразі жителі нашої громади також ще не готові до нього.

А учнівські проєкти дадуть змогу «потренувати» ініціативність для подальшого впровадження бюджету участі. Нікуди ми не подінемося від цього конкурсу, – переконаний Василь Владикін.

Представниця Борівської райради Тетяна Жарікова

А от у Боровій бюджет участі вже успішно працює, завдяки йому було реалізовано кілька цікавих ініціатив місцевого населення. Про цей та інший успішний досвід своєї громади розповіла під час заходу представниця Борівської райради Тетяна Жарікова.

Мають свій успішний досвід щодо залучення грошей у своє місто й Валки. Наразі міська рада співпрацює з міжнародним проєк­том Despro, а завдяки підтримці GIZ у місто було залучено додаткових 1,5 мільйона гривень. Громада відкрила сучасне футбольне поле, у подальших планах – зробити з нього велику спортивно-культурну зону. Там уже проводяться концерти, поблизу об’єкта з’явився і дитячий майданчик.

Представниця Валківської міськради Вікторія Ханіна

А ще в місті є своя територія любові – Алея закоханих сердець, яка вже увійшла в регіональний туристичний маршрут. До Дня молоді у громаді відкриється арт-об’єкт «Я люблю Валки», створення якого ініціювало молоде покоління.

– Коли тільки почали будівництво Алеї кохання, вислухали багато критики, – згадує завіду­вачка центру розвитку громади та медіакомунікації Валківської міської ради Вікторія Ханіна. – А потім, коли люди побачили кінцевий результат, почали казати: «Невже й до нас Європа прий­шла?» Останнім часом часто чую від молоді: «У нас так змінилося місто, що тепер недопалок ми викидаємо тільки в урну».

До речі, до створення Алеї долучився і місцевий бізнес – багато підприємців від свого імені подарували лавки місту.

Багато проєктів сьогодні втілюється і в Мереф’янській об’єднаній громаді.

– Свою активну проєктну діяльність ми розпочали у 2013 році з обласного конкурсу «Разом в майбутнє». Тоді вперше наш проєкт переміг, і на території громади з’явився новий дитячий майданчик. А у 2016 році вже 15 наших проєктів перемогли в обласному конкурсі, – ділиться досвідом представник Відділу міжнародних відносин та проєктно-інвестиційної діяльності Мереф’янської міської ради Крістіна Бережна.

Представниця Мереф’янської ОТГ Крістіна Бережна

Сьогодні серед партнерів громади – програми DOBRE, DESPRO, Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, також Мереф’янська ОТГ є підписантом Угоди мерів. Подавали проекти й на інфраструктурну субвенцію і ДФРР – за допомогою цих коштів громада планує побудувати сучасний фізкультурно-спортивний комплекс.

– Жителів громади ми також залучаємо до проєктної діяльності. За підтримки GIZ будемо впроваджувати «Мобільну школу проєктного менеджменту», – розповіла представниця Мереф’янської ОТГ.

– ОТГ, я вам заздрю, у вас такі можливості для розвитку своїх територій. Ми у своєму мікрорайоні хочемо зробити нормальний дитячий майданчик. Ми рік витратили тільки на те, щоб дізнатися, хто відповідає за цю територію. Зараз у нас ініціативна група з жителів п’яти будинків. Ми своїми силами приводимо до ладу майданчик, також зібрали гроші, щоб обгородити дитячу територію. Сподіваюся, що сьогодні на воркшопі я знайду інст­рументи для залучення допомоги зі сторони, – висловила свої побажання представниця ініціативної групи мікрорайону по вул. Залеська Харкова Катерина Лепцова.

Представниця харківської ініціативної групи Катерина Лепцова

Досвід інших колег і виступи коучів уважно слухали й занотовували представники Циркунівської ОТГ. Наразі ця об’єднана громада, створена рік тому, саме працює над написанням кількох проєктних заявок.

Коли проєкт не закінчується

Усі учасники воркшопу зазначили, що першим трампліном для розвитку їх громад і школою написання проєктних заявок став обласний конкурс міні-проєктів «Разом в майбутнє». Цей «домашній» конкурс на території Харківщини впроваджується з 2012 року. За цей час було реалізовано 1748 проєктів на 300 мільйонів гривень.

– Новий прийом заявок на обласний конкурс стартує вже з 1 вересня, – нагадала всім присутнім начальник відділу розвитку територіальних громад, інвестицій та проєктного менеджменту Управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків Харківської облради Олена Мороз. – Спочатку конкурс створювався для того, щоб навчити громади писати проєкти і повірити в себе. Наразі конкурсний комітет вимагає якісних проєктних заявок.

Під час воркшопу представники громад отримали відповідь на запитання, чому деякі заявки не стали успішними. Коуч воркшопу підкреслила, що при написанні проєктної заявки для участі в будь-якому конкурсі команда, яка над цим працює, має пам’ятати про сталість проєкту.

– Проєкт завжди розв’язує якусь проблему. Однак, розв’язавши цю проблему, він не повинен закінчуватися. У своїх проєктних заявках ви повинні прописувати сталість проєкту, – наголосила Олена Мороз. – Чому проєкти не виграють? Тому що ви пишете не проєкти, а завдання – «придбати, установити металопластикові вікна». Це не проєкт, а завдання. Благоустрій парку – це також не проєкт. Що повинно відбутися на території вже після благоустрію – ось це вже проєкт.

Для створення вдалої ідеї, яка зможе вилитися у великий і цікавий проєкт, експертка рекомендує громадам шукати свої історичні фішки. Як зразок наводить Чугуїв, який знайшов свою «фішку».

Представниця Харківської облради Олена Мороз

У розкрутці бренда міста чугуївці використовують ім’я свого видатного земляка – художника Іллю Рєпіна. Щорічні Рєпінські пленери та масштабні фестивалі стали візитівкою Чугуєва.

– У вас є чудова можливість знайти ідентичність своєї території і крок за кроком розвивати це. Знайдіть свою історичну фішку, навколо якої ваша громада буде розвиватися, – закликала Олена Мороз.

Перед написанням проєктної заявки коуч радить добре вивчити «матчастину» конкурсу, на який збираєтеся подаватися.

– Відкрийте положення і уважно прочитайте його. Ви прийшли на цей конкурс, тож повинні прийняти умови. Не вигадуйте наново велосипед. Не потрібно переробляти ідею під конкурс, шукайте конкурс під свою ідею, – підкреслила спікер.

А ще тренер дуже рекомендує звернути особливу увагу на співробітництво громад. На її думку, це недооцінена і недопрацьована царина. Закон «Про співробітництво територіальних громад» набув чинності з 2008 року, але його громади чомусь активно не використовують. До речі, у «Разом в майбутнє» проєкти, що перемагають у категорії співробітництво громад, отримують найбільшу суму співфінансування – 1,5 мільйона гривень.

– У 2018 році на обласний конкурс у категорії співробітництво громад подавалося 19 проєктів, п’ять перемогли. У 2019 році було 9 проєктів, з яких чотири перемогли, – розповіла експертка. – Тут ви глобально зможете підняти той пласт проблем, що у вас є. Це ж класно, коли дві, три громади розв’язують загальну проблему.

При складанні заявки перший її розділ (описову частину) коуч воркшопу радить писати в останню чергу, тобто тоді, коли вже буде написано весь проєкт.
– Зазвичай, коли дуже добре прописана перша частина, члени конкурсного комітету можуть навіть не читати проєкт далі, – розкриває «секрети» Олена Мороз. – А коли перша частина добре прописана? Коли ви добре і в деталях прописали весь проєкт.

А ще експертка переконана, чим більше «союзників» буде прописано в заявці, тим вагоміший вигляд в очах донорів матиме сам проєкт.

Три кити

На думку модератора воркшопу директорки ТОВ «Слобідський край» Лариси Гнатченко (за плечима команди «СК» близько десяти переможних грантових проєктів і програм, у тому числі міжнародних), три кити, які обов’язково повинні бути присутні: креативна ідея, яку треба максимально доступно й чітко роз’яснити, реальність і прозорість бюджету та досконала звітність.

– Однієї креативної ідеї замало, потрібно чітко розуміти, як це ви будете реалізовувати і звітувати перед партнерами. Одній людині з цим не впоратися, обов’язково потрібна команда однодумців і хороший бухгалтер, – поділилася Лариса Гнатченко.

Окрему увагу потрібно обов’язково приділяти грамотно прописаному кошторису. У кожного конкурсу свої вимоги, тож спікери вкотре наголосили про необхідність добре вивчити всі його положення. Так, наприклад, для обласного конкурсу «Разом в майбутнє» не може бути ПДВ та інших податків у кошторисі, коли розписується ініціатива.

– Звісно, якщо у проєкт входять заходи з ремонтних робіт, то їх виконуватиме не ініціатива, а профільні організації, а в них уже будуть ПДВ і податки. Тож цю суму потрібно вносити у вартість матеріалів. Коли ви купуєте дитячі майданчики, то, крім вартості майданчика, є ще транспортні витрати. Їх можна вносити в кошторис. Також у кошторисі можна закладати 10 % на подорожчання будівельних матеріалів, – пояснила начальник відділу розвитку територіальних громад, інвестицій та проєктного менеджменту Управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків Харківської облради Олена Мороз.

Коли проєкт дуже об’ємний і потребує великого фінансування, то його краще розбити на кілька етапів. У заявці потрібно прописати весь проєкт, однак гроші просити на фінансування лише його першої частини.

– Приклад Зачепилівки. Вони вже два роки виграють проєкт зі співробітництва громад – реконструкція Алеї слави, минулого року був перший етап на 1,5 мільйона гривень, цього року – другий етап, також на 1,5 мільйона гривень, – розповіла представниця облради.

– Ви повинні для себе вирішити: ви будуєте дорогу чи міст. Якщо дорогу, то можна по кілометру додавати бюджет. Якщо міст – потрібна відразу вся сума. Тож чітко розумійте, якої мети ви прагнете досягнути і що буде далі. Чітко дотримуйтесь вимог заявки та вибудовуйте логіку мети та діяльності, – поділилася своїм досвідом коуч воркшопу, випускниця школи соціального проєктування і грантрайтінгу Open Grants School, голова правління ГО «Слобідський край» Марина Слєсарєва.

Також під час реалізації проєкту можуть виникнути проблеми з фінансуванням через недосконалість законодавства. До цього також повинні бути готові громади.

– Іноді громадська організація, маючи юрособу, не готова працювати з казначейством. Це велика проблема всієї України.

З цим Харківщина зіткнулася під час реалізації великого медичного гранту. Донори працюють у європейському законодавчому полі, але воно не стикується з українським у сфері бухобліку. Важливо розуміти всі ризики, – наголосила Олена Мороз.

Про всі актуальні конкурси і гранти можна дізнатися на сайті Харківської облради у відповідному розділі, інформація в ньому оновлюється щотижня. Наприклад, зараз триває реєстрація на участь у проєкті ПРООН, що спрямований на розвиток сільських територій. У рамках цього проєкту проходять консультації з ОСББ, надається допомога в написанні інвестиційних проєктів на подачу в Державний фонд енергоефективності. Це реальна можливість отримати гроші на термомодернізацію свого будинку.

Також на теренах Харківщини реалізується спільний з ЄС проєкт Угода мерів – уже 15 підписантів. Кожний з учасників зобов’язується до 2030 року знизити викиди СО2 за рахунок впровадження термоефективних і енергозберігаючих заходів у своїх громадах.

Воркшоп був першим кроком до того, щоб не тільки навчити громади бути активними, а й вдало залучати гроші. 11 червня відбудеться наступний захід для ініціативних жителів області – Не-конференція «Об’єднані та успішні! Чи об’єднані та проб­лемні?». Запрошуємо всіх активних громадян Харківщини приєднатися до нашої групи у Фейсбуці «Від громади до громади» та взяти участь у заході.


 

Матеріал написано в рамках проєкту, що реалізується Українською асоціа­цією Медіа Бізнесу (УАМБ) у рамках проєкту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвит­ку ЗМІ Посольства США в Україні за участю Харківської обласної ради.

Читайте також: Не тільки мріяти, а діяти: як на Харківщині створюється армія активних жителів

 

 

Автор: Юлия Шматченко