У Близнюках встановили арт-об'єкт, присвячений лелекам. ФОТО

16.05.2019 12:00 Область Online
Фото: novegittja.pp.ua Фото: novegittja.pp.ua
На центральній алеї по вулиці Свободи у Близнюках з’явився новий оригінальний арт-об’єкт, який за короткий час уже став популярним місцем для фотосесії місцевих та гостей громади. Скульптурна композиція являє собою лелечу родину, що дуже символічно для Близнюківщини, де ці прекрасні птахи гніздяться чи не в кожному селі.

Із цементу, арматури та металу композицію створив місцевий народний умілець Олександр Помазан на замовлення районної газети «Нове життя». Як розповіли у виданні, композиція втілює в собі зародження нового життя, асоціюється з продовженням роду. Журналісти кажуть: ці лелеки чарівні, бо в їхньому гнізді лежать найдорогоцінніші в цьому світі подарунки – немовлята-близнюки. 

– Цю композицію ми встановили напередодні другого туру виборів з надією на добрі зміни в долі нашої країни, на відродження і добробут, – поділилася головний редактор газети Ірина Воронкіна. – Ми з колегами віримо, що потерши немовлят у гнізді та загадавши бажання завагітніти, жінки обов’язково будуть при надії.

Як ідеться в матеріалі «Нового життя» про автора скульптури Олександра Помазана, саме ця людина кожної весни та осені приводить до ладу селищний пам’ятник Т. Г. Шевченку, створює декорації до свят і вистав у районному Будинку культури.

Коли Близнюківський район доводить високий рівень майстерності місцевих жителів на обласних заходах, усі картини, композиції, інсталяції з дерева чи то з іншого матеріалу – справа рук Олександра Помазана. Народився умілець у селі Катеринівка Лукашівської сільської ради. Майстром на все був його батько – Павло Семенович. Ще в дитинстві Сашко разом зі старшим братом із захопленням спостерігали за татовою роботою і переймали знання.

Закінчивши близнюківську школу, Олександр вступив до лозівського професійно-технічного училища, щоб вивчитися на токаря. Потім були курси художників-оформлювачів. У 18 років зародилася в юнака мрія стати моряком, тож поїхав вчитися цьому ремеслу у Кронштадт, ходив на кораблі в море. Молодий матрос Помазан завжди мав при собі олівець, яким малював портрети товаришів, а ті відсилали малюнки додому замість фотографій. 

Потім життя повернуло в інший бік. Згодилося і навчання на курсах – хлопець почав працювати художником-оформлювачем у Роганському будинку культури. Уцей період одружився, але, на жаль, подружнє життя не склалося.

Сьогодні Олександр Павлович, поховавши батька, матір і старшого брата, втративши зв’язок з колишньою сім’єю, свою нерозтрачену любов віддає власним виробам.

– Я вмію робити майже все, – каже народний умілець. – Але найбільше люблю малювати і займатися ковальством. Стосовно свого життя скажу, що беручись за різні напрями мистецтва, мабуть, жодного в собі не довів до досконалості. Можливо, за інших обставин і доля була б до мене прихильнішою. Я не жаліюсь на життя, бо маю чим займатися. От зараз ремонтую будинок, який нещодавно придбав, готую декорації до наступного концерту, а для  душі в мене є цікаві замовлення.

Читайте також: На Харківщині понад двадцять сімей отримають гроші на няню