У Чугуєві завершився тритижневий міжнародний мистецький марафон. Фото

У Чугуєві завершився тритижневий міжнародний мистецький марафон. Фото

Фото:СК

Під час традиційного мистецького фестивалю в Чугуєві один з найвідоміших шедеврів свого видатного земляка, Іллі Рєпіна, перенесли на стіну багатоповерхівки, з’явилися десятки нових картин і встановлено два рекорди України.

ХІХ Міжнародний рєпінський пленер завершився в Чугуєві в неділю 5 серпня. Протягом трьох тижнів місто жило в атмосфері культурного фестивалю, присвяченого дню народження видатного земляка, живописця Іллі Рєпіна. Цього року захід відзначився своєю масштабністю. А все тому, що цей чугуївський мистецький фестиваль (як і «Культурний хакатон», що в червні проходив у Шарівці Богодухівського району) став одним з переможців всеукраїнського проекту «Малі міста – великі враження» Міністерства культури України.

 «СК» розповідав, чим вражали організатори під час відкриття пленеру. Не здали вони позицій і під час закриття.

Головною родзинкою цього дня стала масштабна виставка картин просто неба. Створені за три тижні полотна розмістили по обидва боки вулиці Музейної. Тож чугуївці та гості міста, прогулюючись нею, мали змогу безкоштовно розглядати картини, на яких художники зобразили слобожанські пейзажі, портрети, натюрморти… До слова, саме на цій вулиці стоїть багатоповерхівка, на одну зі стін якої під час фестивалю перенесли зображення найвідомішої рєпінської картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

У підсумку виставка просто неба стала унікальною. Представник національного проекту «Книга рекордів України» Андрій Масюк, який приїхав на фестиваль, зафіксував відповідний рекорд – найбільша виставка професійного пленерного живопису під відкритим небом.


Вулиця Музейна у Чугуєві перетворилася у картинну галерею під відкритим небом

Рекорд було зареєстровано в номінації «Свята та масові заходи» за кількістю учасників, а їх було 16, та представлених картин – їх ми нарахували 271. Маю надію, що це не кінцева цифра, і наступного року під час ХХ пленеру рекорд буде перевершено, – сказав представник книги рекордів і передав відповідний диплом голові Чугуївської міської ради Галині Мінаєвій.

Вона відзначила, що такі виставки та заходи формують імідж міста.

Ми вже називаємо Чугуїв столицею живопису України. Художники нашого творчого об’єднання їздять з виставками по області, країні й навіть закордоном, – додала у свою чергу Галина Мінаєва.

300 робіт за історію пленеру

Цьогорічних учасників пленеру відзначили пам’ятними дипломами та подарунками на території садиби, де народився Ілля Рєпін. Це Ірина Кравченко (Вінниця), заслужений художник України Борис Єрьомін (Донецьк), заслужений художник Російської Федерації Йосип Бобенчик (Бєлгрод, РФ), Зоряна Павлишин (Львів), Василь Коваль (Кропивницький), Марія Потапова (Смоленськ, РФ), Ігор Тужиков (Харків), Валентина Васкевіте (Київ), Віктор Снісаренко (Черкаси), Аліса Оніпченко (Київ), Єгор Дулін (Лисичанськ), Людмила Ейсмонт (Харків), Сергій Пієтиля (Лахті, Фінляндія), Гануте Гарлавічеєне (Каунас, Литва), Кукконнен Ярмо Тапані (Хювінкяя, Фінляндія), Сандра Лаксдиня (Рига, Латвія).

Привітати митців і чугуївців з успішно проведеним мистецьким фестивалем завітав і голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

Плинуть роки, але те, що 174 роки тому Чугуїв подарував світу Іллю Рєпіна, стає тим літописом в історії, який завжди буде гордістю і Чугуєва, і Харківщини, і всієї країни, – сказав Сергій Чернов. – Хочеться подякувати Чугуївській територіальній громаді за ті традиції, які вона зберігає з року в рік. Це дійсно свято не тільки Харківщини, а й культурний захід усієї України.

Він нагадав, що за дев’ятнадцять років існування пленеру в ньому взяли участь 195 художників з України, Польщі, Республіки Білорусь, Німеччини, Китайської Народної Республіки, Російської Федерації… За весь час існування пленеру художня скарбниця Чугуєва поповнилася понад 300 роботами, які залишилися тут і з якими завжди можна ознайомитися.

Як сказала під час церемонії закриття пленеру директорка художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна Світлана Бучаста, недарма 174 роки тому в Чугуєв упала ця зірка, тому що місто своєю подальшою історією підтвердило право на народження такої людини.

Я рада, що сьогодні наша садиба є центром прекрасного фестивалю, який носить назву «Малі міста – великі враження». Це ще один напрям розвиту туризму, у якому ми дуже давно як музей потребували. Маю надію, що кожного року ми будемо зустрічати день народження Іллі Рєпіна в такому форматі і пам’ятати, що це ім’я є цементуючим для нашої колективної пам’яті не тільки Чугуєва, а всієї України, – сказала директор музею.

Художниця з Вінниці Ірина Кравченко від імені колег-учасників пленеру слушно зауважила, що під час роботи у групі художників з нею працювали сім іноземців, і було непросто через мовні бар’єри, але зрештою порозумілися, адже в художників мова єдина – це їхні пензлі, полотна, фарби...

Її колега Кукконнен Ярмо Тапані з Фінляндії, із країни, де похований Ілля Рєпін, добирався до Слобожанщини чотири доби, аби взяти участь у пленері.

Не уявляю, чи існують подібні заходи у Фінляндії. Я отримав позитивне враження від проведених днів тут, включаючи пейзажі. Я познайомився з багатьма колегами. Дякую Іллі Рєпіну, що народився тут, без нього ми б тут не зібралися, – сказав фінський художник.

 Масштаби зростають

Паралельно з безпосередньо художньою виставкою в рамках фестивалю в Чугуєві цього дня відбувалася й низка інших заходів. Так, містянам особливо сподобалася виставка ретро-фотографії «Чугуїв в обличчях». Також працювала виставка робіт місцевого творчого об’єднання «Живопис» територіального центру соціального обслуговування Чугуївської міської ради, майстер-класи живопису, ліплення з глини тощо. На головній площі міста працювали ярмарок і атракціони. Надвечір у Чугуєві встановили ще один рекорд: там зварили 380 літрів стародавнього гусарського напою – жжонки.

Голова Харківської облради Сергій Чернов поділився враженнями від того, як з кожним роком свято розростається.

Міжнародний рєпінський пленер стає масштабнішим і за кількістю учасників, і за якістю робіт, і головне – за тим настроєм, яким у ці дні наповнюється місто. А ще за кількістю гостей, які приїздять не тільки з Харківщини, не тільки з України, а й з інших куточків світу. Важливо, що цей майданчик для творчих людей, які використовують його з тим, щоб поділитися своєю майстерністю, відчути колорит батьківщини видатного художника й обмінятися досвідом, жив, – сказав Сергій Чернов.

Коментуючи туристичну привабливість Чугуєва, голова облради нагадав, що в червні на сесії Харківської облради депутати прийняли обласну програму щодо збереження культурної спадщини і розвитку туризму в регіоні.

Саме як один з пріоритетних напрямів розглядаємо пам’ятки архітектури в майбутньому як місця, які будуть приваблювати (і вже сьогодні це роблять) туристів. На це з обласного бюджету вже виділено декілька мільйонів гривень, – нагадав Сергій Чернов. – Ми розпочали з підготовки проектних робіт, зокрема в Шарівській садибі (Богодухівський район), а також об’єктів у Краснокутському районі, Люботині, Чугуєві. Ми вже декілька разів вкладали сюди кошти і продовжимо це робити. На щастя, децентралізація дає можливості збільшення місцевих бюджетів і обласного. Ми бачимо, що ресурс у нас з’являється, можемо направляти його не тільки на захищені статті, як то кажуть, «на проживання», а й на розвиток.

Сергій Чернов наголосив, що серед пріоритетів депутатського корпусу були й залишаються культура та мистецтво.

Я неодноразово повторював: культуру і мистецтво потрібно розглядати в тому числі і як галузь економіки. Бо завдяки цьому розвивається інфраструктура довкола таких пам’яток і заходів, як-от у Чугуєві. Залучаємо до співпраці також приватних інвесторів.

Читайте також: Гаряча пора для абітурієнтів: перші результати вступної кампанії

Автор: Тетяна Василець