У руки громади: скільки гектарів отримають ОТГ

У руки громади: скільки гектарів отримають ОТГ

Фото: transilvaniabusiness.ro

Після тривалих обговорень на початку цього року урядовці передали об’єднаним територіальним громадам землі поза межами населених пунктів. За кілька днів до початку весни сім громад в Україні вже отримали у комунальну власність свої клаптики родючої. До кінця року цей процес мають завершити в усіх створених ОТГ.

Розпочнуть з АТОвців

Першопрохідцем у земельному питанні в Харківській області стала Наталинська сільська об’єднана територіальна громада, яка розташована у Красноградському районі. Ця ОТГ сформувалася в регіоні зовсім не в перших рядах. Вибори тут відбулися наприкінці жовтня минулого року. А от приймати у власність державну землю їй довелося першою в регіоні. Так, 27 лютого громада отримала в комунальну власність земельні ділянки площею майже 800 гектарів. Землю передали у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з державного бюджету.

– Роботи багато, але ми господарі на своїй землі, адже відтепер, щоб отримати наділ,  не потрібно їхати до Харкова, – каже голова Наталинської ОТГ  Віолетта Боровська. – Більш того, громада зможе контролювати, хто отримує землю, як вона обробляється, і чи йдуть податки до місцевого бюджету.

За словами голови ОТГ, у громаді є вільна земля, а скільки її саме, зрозуміють уже після інвентаризації. Заразом у громаді вже визначилися, що в першу чергу землю виділять АТОвцям.  Усього на території громади живе 41 учасник антитерористичної операції, у п’ятнадцятьох з них немає земельних ділянок.

– Є в нас й інша проблемна ситуація, яку вирішить передача землі в комунальну власність громаді. Річ у тому, що в Наталиному є житлові будинки, які розташовані в межах населеного пункту, а городи людей, які проживають там, – поза межами. Люди обробляли цю землю, але оформити її не могли. Документи роками лежали в обласному відділенні Держгеокадастру, а відповіді звідти жителі села так і не дочекалися. Тепер же ми зможемо вирішити цю земельну дилему, – поділилася Віолетта Боровська.

Ще в Наталинській ОТГ планують вирішити питання з неоформленими ділянками, де зараз розташовані покинуті дачі. Тут у майбутньому, каже голова, можливо, розвиватиметься фермерство.
– Разом з депутатами, учасниками АТО та громадськістю детально вивчимо карту, аби зрозуміти, як ефективно використовувати цю землю вигідно для бюджету та з користю для людей, – додала Віолетта Боровська.

Сім першопрохідців

Окрім Наталинської ОТГ, в Україні свої земельні повноваження розширили ще шість громад. Так, земельні ділянки загальною площею понад сім мільйонів гектарів у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 гектара), Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 гектара та 705,16 гектара відповідно), Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 гектара), Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 гектара) та Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області  (2 950,42 гектара).

За інформацією Міністерства аграрної політики України, усього в країні понад 60 мільйонів гектарів землі,  з яких понад 70 % – земля сільськогосподарського призначення, розташована за межами населених пунктів. Із них 32 мільйони гектарів розпайовано, проте ще 10,5 мільйона залишаються досі державними.
Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що передача земель має завершитися до кінця цього року.

Нагадаємо, раніше органи місцевого самоврядування управляли землею лише в межах забудови, а всіма землями за межами населених пунктів централізовано займалася Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру – структура, яка належить до виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування фактично мали вплив лише на 12 % власних територій і були позбавлені можливості ефективно планувати їх розвиток. Тож щороку, починаючи з 2014-го, Уряд і Парламент так чи інакше намагався передати громадам цей важливий для їх розвитку ресурс.

І от першого січня на засіданні Уряду було прийнято Розпорядження «Про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад».  Розпорядженням доручається Держгеокадастру розпочати з 1 лютого 2018-го передачу всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об’єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані в комунальну власність. У разі, якщо земельні ділянки не сформовані, Держгеокадастру доручено забезпечити їх формування шляхом інвентаризації.

Також відтепер передача таких земельних ділянок у користування (винятково шляхом проведення аукціонів) або у власність буде здійснюватись тільки за погодженням з об’єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Інвестпривабливість зростає

Тож до кінця року розпоряджатися землею поза межами населених пунктів зможуть ще одинадцять громад, створених в області.
Загалом, за інформацією Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, загальна площа земель державної власності сільськогосподарського призначення на території ОТГ сягає  трохи більше 40 тисяч гектарів, з них у комунальну власність об’єднаних територіальних громад можуть передати більше половини.

– Передача земель у власність ОТГ відбувається за заявницьким принципом, тобто процедура розпочинається з моменту подання ОТГ заяви до відповідного обласного управління Держгеокадастру. Тому це не може відбуватися синхронно, і дата набуття у власність земель поза межами населених пунктів у кожної громади буде різною, – додали в обласному управлінні.
У свою чергу, фахівці вже сформували приблизний графік передачі землі громадам, у якому через заявницький принцип можуть бути відхилення.
Приміром, землю Мереф’ян- ській ОТГ (Харківський район) мали передати в лютому, разом із Наталинською ОТГ, та поки що цей процес не відбувся.

Але це не означає, що підготовка у громаді не відбувається. Тут уже підписали  з обласним управлінням Держгеокадастру Меморандум про співпрацю, що передбачено самою процедурою пере- дачі.

– Також минулого тижня відбулася сесія міської ради, де було прийнято рішення про клопотання щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в комунальну власність об’єднаної територіальної громади, – розповів  провідний спеціаліст з юридичних питань виконавчого комітету Мереф’янської міської ради Сергій Єршов. – І після засідання виконкому, яке у нас відбудеться 13 березня, ми приймемо рішення про те, аби звернутися з офіційним листом до обласного управління Держгеокадастру.

За словами юриста, найголовніше питання, яке вирішується в ОТГ з передачею цих земельних повноважень, це інформація, адже до сьогодні громада не має точних даних щодо кількості та якості землі поза межами населених пунктів.  За інформацією обласного управління Держгеокадастру, ця громада може отримати близько 700 гектарів землі сільськогосподарського призначення.
– Також земля – це інвестиційна привабливість нашої громади. Після отримання повноважень і напрацювання механізму розпорядження землею, який, до речі, ще не розроблено, ми зможемо підготувати інвест-платформу для майбутніх проектів, – додав провідний спеціаліст з юридичних питань.

Кожний клаптик – важливий

Підготовка триває і в Малинівській ОТГ (Чугуївський  район),  якій обласне управління Держгеокадастру планує передати близько 700 гектарів землі вже цього місяця. Далі, у квітні, свої земельні гектари та повноваження на них отримають Роганська (Харківський район) та Малоданилівська (Дергачівський район) громади. Та не в усіх громадах, які отримають у своє розпорядження землю поза межами населених пунктів, знайдуться вільні ділянки. Так, у Малоданилівській ОТГ земель, які перейдуть до повноважень місцевої громади, не так багато – усього 300 гектарів.

– В основному вся земля поза межами населених пунктів нашої громади була роздана Держгеокадастром у попередні роки та зараз перебуває в приватній власності, – розповів голова  Малоданилівської ОТГ Олександр Гололобов. – Я бачив попередні схеми земель, які перейдуть до наших повноважень, – це в основному балки, яри, тобто обробляти ці ділянки не можна.
Олександр Гололобов схваль- но ставиться до того, що землю все ж таки передали на місця, та, на його переконання,  якби це зробили раніше, років десять тому, ефект би був кращим для людей.

У травні планує отримати свої повноваження Коломацька ОТГ. За словами голови цієї громади Володимира Гуртового, вони мають отримати близько 3000 гектарів державної землі. Після передачі тут теж проведуть інвентаризацію та більш ретельно контролюватимуть використання землі.

– Звичайно, Держгеокадастр не міг контролювати із Харкова всі ці землі. А ми бачимо людей, які працюють без договорів, і зараз проводимо роз’яснення, щоб укладали їх та платили за землю, – додав голова. – Раніше люди казали, що не можуть переукласти договір, адже потрібно було їхати до обласного управління та проходити непросту процедуру.

За  словами Володимира Гуртового, суттєва частина цих земель здавалася в оренду за найменшою орендною платою – 1–3 %, тобто за цінами, нижчими за ринкові. А оскільки громаду було повністю усунено від розпорядження такими земельними ділянками державної власності, тому й недоотримувала гроші на свій розвиток.
– Тепер ми зможемо переглянути ті договори, які укладені вже давно. Серед них є такі, за якими було надано в оренду землю під 2 %, ще коли в старому Земельному кодексі зазначалося, що оренда землі має складати не менш ніж  1 %. Зараз норми змінилися, і оренда збільшилася та має становити не менш ніж 3 %, – зазначив Володимир Гуртовий.

Заразом під однаковий відсоток всю землю, яка є у громаді, не можна рівняти, адже якість її різна, переконаний голова. Приміром, якщо ділянка розташовується на схилі та обробляти її важко, то цю землю можна і під мінімальний відсоток орендної плати давати, і навпаки, коли земля родюча, то, можливо, й під 6 %.
– Це наші надходження, адже 100 % від плати за землю йде в місцевий бюджет, і ми  зацікавлені в тому, щоб кожний клаптик землі використовувався та за нього сплачували кошти в ОТГ, – додав голова ОТГ.

Прозорість та ефективне наповнення

На червень запланували передачу земель Нововодолазькій та Чкаловській (Чугуївський район) ОТГ, які, згідно з даними обласного управління Держгеокадастру, можуть отримати близько 2100 та 3300 гектарів землі відповідно.  Зачепилівська та Старосалтівська (Вовчанський район) свої землі мають отримати у липні та серпні відповідно.
Так, до Зачепилівської ОТГ має перейти близько 2000 гектарів землі державної власності, пояснює голова громади Юрій Кривенко.

Разом з передачею земельних повноважень, тут теж сподіваються на ефективне наповнення бюджету.
– Перш за все ми розраховуємо на прозорість, адже тепер це наша прерогатива, – додає голова ОТГ. – Зараз у нас багато звернень від жителів громади, хто хоче отримати землю, тому першочергово будемо вирішувати це питання з пільговим контингентом та АТОвцями.
Близько 2100 гектарів має перейти у комунальну власність до Старосалтівської ОТГ. Окрім вищезгаданих громад, у вересні – жовтні дійде черга й до Оскільської (Ізюмський район) та Золочівської ОТГ, які отримають близько 2000 та 5500 гектарів землі відповідно.


Більше землі –  більші надходження

Минулого року бюджетні надходження об’єднаних громад від плати за землю зросли на 20 % – до 1,4 мільярда гривень. За словами урядовців, надходження зможуть суттєво збільшитись, адже в розпорядження об’єднаних територіальних громад може перейти понад сім мільйонів гектарів, з яких 2,5 мільйона ще не розподілені між користувачами. Так, завдяки ширшим можливостям органів місцевого  самоврядування в частині розпорядження земельними масивами, орієнтовні обсяги додаткових надходжень до місцевих бюджетів від сплати за землю, за оцінками експертів, можуть зрости на 30–40 %.
Загалом податкові надходження за використання земель, що лежать поза межами населених пунктів, можуть скласти до 10 % бюджетних надходжень ОТГ.


 Низька ціна на землю та мораторій

Обмеженість земельних ресурсів – головний чинник, який впливає на ціну землі та капітальні витрати, йдеться у «Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Згідно з даними, які подаються в документі, орендна плата за землі сільськогосподарського призначення в Німеччині, Нідерландах та Данії становить понад 200 євро за 1 га ріллі, у США – до 10 % ринкової вартості, або 350–400 доларів за 1 га; у Канаді на оплату оренди витрачається 40–45 % вирощеного врожаю, у Франції – до 1/3.

Середній розмір орендної плати за земельні ділянки сільгосп­призначення державної власності, набуті в оренду на конкурентних засадах у 2016 році, становив 9 % нормативної грошової оцінки, а за перше півріччя 2017 року – 13 %. У деяких випадках розмір орендної плати за результатами торгів становив 32 % від нормативної грошової оцінки. За попередніми розрахунками, через занижений розмір орендної плати бюджети щороку втрачають понад 1 млрд грн.

Поряд з тим, ще одним завислим земельним питання в Україні є продовженя дії мораторію на продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення, яку продовжили і на цей рік. Нагадаємо, відповідний закон Президент Петро Порошенко підписав 30 грудня 2017-го.

Тим часом, за словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроантлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе,
Україна залишається однією з шести країн у світі, де не існує ринку землі.

– Я думаю, що це свідчить про те, що ми щось робимо неправильно. Популістські гасла про те, що ми розпродамо всю землю незрозуміло кому і як, і українці будуть потерпати від цього, – це просто нечесні й безвідповідальні гасла, які вводять в оману людей, – додала вона.
За прийняття в цілому законопроекту № 7350 проголосували 236 народних обранців при мінімально необхідних 226.

– Цього року було 48 депутатів, які проголосували проти. І це вже позитивна динаміка. Але слід зрозуміти, що ми втрачаємо насправді економічний добробут і розвиток країни. Бо ринок, ціна землі на якому могла б поступово зростати, може дати можливість людям, які мають наділи, отримувати достойні кошти за оренду земельної ділянки або ж продати її, – вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 

 

Автор: Марина Проценко