У селах Харківщини переходять на альтернативну енергетику

У селах Харківщини переходять на альтернативну енергетику

Фото: СК

Уже понад рік у Борисівці та Глибокому – прикордонних селах Харківського району – електроенергію до ФАПів, амбулаторій, бібліотек і дитсадків подають дві сонячні електростанції, потужністю 5 кВт кожна. Таким чином тут економлять сільські бюджети, а ще роблять медичні заклади незалежними від відключень електрики та зростаючих тарифів.

Першопрохідцем використання сонячної енергії в медичній сфері області став Харківський район. Тут у селі Борисівка, де сьогодні проживає 600 чоловік, сонячні батареї встановили на місцевій школі.

Фото: Уже рік до ФАПу в Борисівці електроенергію подають сонячні батареї.

Вони повністю забезпечують електрикою місцевий фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, бібліотеку та частково школу. Оскільки село невелике, усі ці організації розташовані під одним дахом.

Голова Лук’янцівської сільської ради Валерій Вєндін, до складу якої і входить Борисівка, розповів, що, за його спостереженням, якщо сонячні батареї працюють на повну потужність, тобто у весняно-літній період, вони виробляють до 40–45 кВт на день.

Цього вистачає, аби повністю забезпечити роботу ФАПу та бібліотеки. Також трохи віддаємо і на дитсадок, де на електричних плитах готують їжу, та частково – на школу. А от щодо осінньо-зимового періоду, коли світловий день зменшується, кількість виробленої електроенергії падає до 35 кВт на день. Тоді в дитсадку та школі користуються звичайною електроенергією. До речі, батареї генерують енергію навіть у похмурі дні, – розповів сільський голова.

Користуються сонячною енергетикою і в Глибокому, де сьогодні проживає близько 1200 чоловік. Тут зелені кіловати повністю забезпечують потреби амбулаторії, яка обслуговує жителів прилеглих сіл – Красного та Мороховця, охоплюючи близько 2000 пацієнтів.
А надлишок, який має амбулаторія, віддаємо на інші об’єкти соцсфери. Вистачає перекрити 25 % витрат бібліотеки та близько 30 % витрат дитячого садка, – поінформував голова Глибоцької сільської ради Юрій Кудіков.

Фото: Сонячної енергії в Борисівці частково вистачає й на потреби місцевої школи.

Незалежна медицина

Практику використання відновлювальної енергетики в закладах охорони здоров’я району запровадили, аби зробити медицину в прикордонних з Російською Федерацією селах енергонезалежною, каже голова Харківської районної ради Максим Литвиненко.
Підштовхнули до такого кроку, звичайно ж, близькість до кордону та події, які переживає наша країна останні кілька років. Тому ми вирішили, що медицина має бути незалежною і від мережі в цілому, і від таких подій, – пояснив голова райради.

Працювати у цьому напрямі в районі почали ще у 2012 році. Тоді у частині медичних закладів замінили вікна та систему опалення, утеплили фасади.
Далі ми почали шукати можливості використовувати енергію сонця. Перший наш проект було реалізовано в Липцях, де в дільничній лікарні встановили сонячні водонагрівачі. Згодом тут установили перші сонячні панелі, які забезпечили на території медзакладу альтернативне вуличне освітлення, – згадав Максим Литвиненко. – Альтернативне вуличне освітлення з’явилось і на території районної лікарні, де теж установили сонячні панелі, які у світлий час доби накопичували електроенергію в акумуляторах і освітлювали територію медзакладу вночі.

Крім того, у двох населених пунктах району – селі Веселому та селищі Докучаєвському – з’явилися теплові насоси, які подають тепло до амбулаторій в осінньо-зимовий час і охолодження в літній, а також сонячні батареї, які забезпечують вуличне освітлення прилеглої території медзакладів. До речі, Веселівська амбулаторія стала першим енергонезалежним медичним закладом в Україні.
Набувши досвіду, ми дійшли висновку, що найбільш економічно обґрунтованими в медицині є все ж таки сонячні електростанції. Адже потреби сільського ФАПу або амбулаторії такі ж, як і в типовому житловому будинку. Тобто сонячна електростанція від 5 до 10 кВт повністю задовольнить роботу медзакладу, забезпечуючи електроенергією морозильну камеру з вакцинами, стерилізатор, кардіограф та іноді апарат УЗД, – розповів Максим Литвиненко.
Використовувати сонячну енергію в медичних закладах району планують і далі. Такі ж проекти, за словами голови райради, незабаром запрацюють у Липцях і Стрілечі.

Дає економію бюджетам

Окрім енергонезалежності, спонукала до роботи і значна економія коштів для місцевих бюджетів, каже Максим Литвиненко. Так, за рік роботи сонячних станцій місцеві ради зекономили близько 10–12 тисяч гривень.
Для місцевих бюджетів така економія доволі суттєва. За ці кошти можна придбати новий кардіограф чи стерилізатор для амбулаторії, – пояснив голова райради.

Приміром, бюджет Лук’янцівської сільської ради, до складу якої входить село Борисівка, за рік роботи сонячної батареї заощадив близько 10 тисяч гривень. Завдяки відновлювальній енергетиці близько 12 тисяч гривень за рік вдалося заощадити і Глибоцькій сільській раді.

На зекономлені кошти ми придбали бойлери, оновили сантехніку в дитсадку та амбулаторії, – додав сільський голова Юрій Кудіков.

Мотивація для лікаря

Вартість таких сонячних електростанцій складає більше ніж 200 тисяч гривень. Звичайно, віднайти такі кошти в бюджетах місцевих рад доволі важко, кажуть сільські голови. До прикладу, бюджет Глибоцької сільської ради на рік складає 2,5 мільйона гривень.
Але ми пішли іншим шляхом. Ми не витратили з бюджету жодної копійки. Усе робилося завдяки спонсорським коштам, – каже Максим Литвиненко.
Та, окрім економії в місцевих бюджетах, за словами голови райради, користі від використання відновлювальної енергетики в медичних закладах району набагато більше в умовах медичної реформи.

Цей досвід буде корисний для розвитку первинної ланки в цілому. Адже якщо планується, що сімейні лікарі отримуватимуть кошти за кожного пацієнта, і саме ці доходи забезпечуватимуть не тільки їх заробітну плату, а й поточні витрати амбулаторій, у тому числі й комунальні, то ми оптимізували ці витрати, – пояснив голова райради. – Тож працювати в таких умовах фахівцям вигідніше. Так ми можемо мотивувати лікаря їхати в село.

Фото: Амбулаторія у Глибокому обслуговує жителів прилеглих сіл – Красного та Мороховця, охоплюючи близько 2000 пацієнтів. 

Не лише економити, а й заробляти

Загалом, підрахували в Харківському районі, сонячні панелі, встановлені на медичних закладах, окупляться приблизно за 10 років. Але цей період може бути значно меншим, якщо електроенергію, яка залишається, продавати за «зеленим» тарифом, каже юрист Іван Бондарчук. За його словами, сьогодні в Україні напрацьовано кілька базових моделей, за якими діє «зелений» тариф.

Нагадаємо, згідно з внесеними змінами до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф – це тариф, за яким оптовий ринок електричної енергії України зобов’язаний закуповувати електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії, виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), у тому числі на введених в експлуатацію пускових комплексах. Енергопостачальники зобов’язані купувати електричну енергію у випадках, обсягах та за цінами, визначеними Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕУ).

Так, перша модель встановлює тариф для домогосподарств.
У законі написано, що маючи установки, що генерують електроенергію, встановлені на стінах, дахах домогосподарств, їх власники мають право продавати енергію за «зеленим» тарифом своєму роздрібному постачальнику, тобто обленерго. Але ця модель стосується винятково домогосподарств, які будують електростанції потужністю до 30 кВт, – розповів юрист.

Друга модель стосується юридичних осіб, які будують повноцінні сонячні електростанції без обмеження. Але така компанія, за словами юриста, має отримати ліцензію, пройти всі етапи введення електростанції в експлуатацію, отримати містобудівні документи, оформити землю для станції.
Після цього ця особа має укласти договір з державним підприємством «Енергоринок», продаючи йому електроенергію за «зеленим» тарифом, – додав юрист.

Нагадаємо, відповідно до постанови НКРЕКП від 23 березня 2018 року № 359, «зелений» тариф на сьогодні складає 591,46 коп./кВт•год (без ПДВ). Така вартість буде актуальною до 31 грудня 2019 року. Із 1 січня 2020-го по 31 грудня 2024-го тариф становитиме 531,61 коп./кВт•год (без ПДВ), а з 1 січня 2025-го по 31 грудня 2029-го – 473,52 коп./кВт•год (без ПДВ).

Автор: Марина Проценко