Волейбольне село: у Циркунах протягом 40 років точаться спортивні баталії. Фото

31.01.2019 11:45 Область Online
Фото: facebook.com/nsikalenko Фото: facebook.com/nsikalenko
Минулої неділі, 27 січня, відзначали 40 років циркунівському волейболу. На честь такої події у громаді провели святковий турнір, у якому взяли участь місцеві та харківські спортсмени – віком від 17 до 78 років.

Усе почалося зі спортзали

Датою зародження волейболу в Циркунах вважається 21 січня 1979 року. Саме тоді, за словами 61-річного глави Федерації волейболу Харківського району, члена правління Федерації волейболу Харківської області Василя Дудченка, уперше місцеві любителі волейболу зібралися на одному майданчику.

– Тоді, наприкінці 70-х років минулого століття, до місцевої школи добудували нове приміщення і зробили спортзал, де 21 січня 1979 року відбулася товариська зустріч між командами школи й села, – розповідає Василь Дудченко. – Саме з цього спортзалу й почалося зародження волейболу в Циркунах. А майданчик для гри з’явився завдяки тодішньому директору школи, який на цій посаді пропрацював 35 років, Борису Приходьку. Спочатку планувався зал розміром 8 на 16 метрів, але він домігся, щоб змінили проект і зробили зал 12 на 24 метри. У результаті вийшла хороша площадка для волейболу, чиїм затятим шанувальником Борис Приходько і є – він грав до 63 років.

Після того як циркунівські волейболісти отримали плацдарм, вони почали брати участь у товариських матчах з командами з інших районів. А в 1981 році вперше взяли участь у Кубку Харківського району, де посіли третє місце. Відтоді в усіх чемпіонатах Харківського району циркунівська команда бере участь і завжди потрапляє до трійки призерів.

Зараз у селі є п’ять команд. Дві шкільні – дівчача та хлопчача, які, за словами Василя Дудченка, гідно виступають у змаганнях серед однолітків. Є ще три дорослі колективи: «Орбіта», «Фортуна» та «Вимпел». Це тріо в торішній районній першості, у якій брали участь 15 команд, фінішувало в десятці. «Орбіта» виборола срібні медалі, «Фортуна» посіла п’яте місце, а «Вимпел» – дев’яте.

Читайте також: У Балаклії проходять змагання з лижних гонок. Фото

Харків’яни вийшли переможцями

А в кінці січня циркунівському волейболу виповнилося 40 років. До цієї знаменної дати було приурочено турнір, який пройшов 27 січня.

У змаганнях взяли участь сім колективів – два жіночі та п’ять чоловічих.

– На цей турнір запросили дві жіночі команди з Харкова – «Талісман» і «Драйв», організовані Світланою Полуян і Оленою Пономаренко відповідно. До речі, Світлана – мати гравця збірної України з волейболу Тимофія Полуяна, – розповідає Василь Дудченко. – Ми запросили ці команди для популяризації волейболу серед дівчаток і жінок нашого села.

Гра між цими командами вийшла напруженою, а перемогу святкували волейболістки «Талісмана» (2:1). У ще одній грі цього турніру зустрілися дві циркунівські команди – ветерани 60–70+ (капітан Григорій Майданік) і «Вимпел» (капітан Олександр Шаповал). Перемогу здобули перші з рахунком 2:1. А потім три команди – циркунівські «Орбіта» (капітан Василь Дудченко) і «Фортуна» (капітан Сергій Букрєєв) та харківські ветерани 50+ (капітан Олег Курський) – розіграли між собою Кубок. Змагання пройшли в одне коло, кожен зіграв з кожним, а перемогу в турнірі святкували гості з обласного центру, які обіграли обидві місцеві команди з однаковим рахунком – 2:1. Друге місце дісталося «Фортуні», яка теж 2:1 обіграла «Орбіту».

Усі команди отримали статуетки за участь, а ще невеликим пам’ятним кубком було відзначено кращих гравців у кожній з команд. Тож у складі жіночих команд особистих нагород удостоїлися Тетяна Таранцова («Талісман») та Наталія Груцяк («Драйв»). А в чоловічих колективах кращими стали Олександр Шаповал («Вимпел»), Григорій Майданік (ветерани 60–70+), Сергій Науменко («Фортуна»), Віктор Рубцов («Орбіта») та Олег Курський (харківські ветерани 50+).

Наймолодшим гравцем змагань став 17-річний Олександр Данилюк з «Фортуни», а найстаршим – 78-річний Володимир Говорун (ветерани 60–70+).

Цей турнір організував Василь Дудченко, а гостями змагань стали голова Циркунівської сільради Микола Сікаленко, а також його заступник Юрій Горошочок, президент Федерації волейболу Харківської області Анатолій Попов, ректор Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка Олександр Нанка, головний тренер харківського волейбольного клубу «Юракадемія» Володимир Романцев, дочка олімпійського чемпіона з волейболу Юрія Венгеровського Наталія, майстер спорту СРСР з вільної боротьби Леонід Гринь, головний суддя турніру Василь Хлопенко.

– Завдання було – показати хороший волейбол, і ми його виконали «на ура!», усі були дуже задоволеними. Наприклад, Володимир Романцев сказав: «Якби мої хлопці грали з такою самовіддачею, як ваші ветерани, то ми були б чемпіонами України» (Зараз «Юракадемія» у вітчизняній першості – на п’ятому місці з восьми. – Авт.), – розповідає Василь Дудченко.

«З роками все більше тягне на майданчик»

Ветеранські команди Циркунів показують гідні результати на турнірах різного масштабу. Починаючи з 2002 року ветеранська команда 45+ постійно вигравала районну першість, окрім 2017-го, коли цей колектив фінішував на другому місці. На обласній першості честь Циркунів захищають команди ветеранів 50+ і 60+, які постійно фінішують у трійці призерів.

– Останні сім-вісім років ми беремо участь у Кубку України, де найкращий результат ветерани 55+ показали у 2015-му – 4 місце. Також 4 місце здобули в чемпіонаті України серед ветеранів 60+ у 2017 році. А минулого року ми з командою 60+ завоювали Кубок пам’яті ветеранів у Запоріжжі. Ветерани у 2012–2013 роках вигравали Кубок пам’яті Юрія Венгеровського, який самі й організовували. А зараз щорічно проводимо всеукраїнський Кубок пам’яті олімпійських чемпіонів. Харків, напевно, єдине місто в колишньому СРСР, де проживали три олімпійські чемпіони з волейболу – Юрій Венгеровський, Юрій Поярков і Васіліюс Матушевас, – зазначає Василь Дудченко.

До речі, він не тільки організовує турніри, а й сам активно грає у волейбол, попри поважний вік.

– Звичайно, не збираюся закінчувати з волейболом. Навпаки, з роками все більше тягне на майданчик (сміється). Ми намагаємося кожного затримати на майданчику якомога довше, бо якщо людині не цікаво на майданчику, їй і в житті не надто цікаво стає. Волейболіст не повинен зупинятися, – підкреслює Василь Дудченко.

Читайте також: Скільки грошей заробили об'єднані громади Харківщини