Як подолати сміттєву проблему у містах районного значення

Як подолати сміттєву проблему у містах районного значення

Germanija.mk

Трір, Німеччина, – місто, де сміття стало джерелом прибутку. Чугуїв, Харківщина – місто, де сміття досі є джерелом проблем.

Про те, як застосувати успішний європейський досвід для розв’язання проблем зі сміттям у районному центрі на Харківщині, 14–15 грудня спілкувались експерти, активісти та чиновники.

Чугуїв: суть проблеми

– Наше місто дуже розтягнуте територіально, є приватний сектор і багатоповерхівки. На вивезення сміття бракувало транспорту. В 2006 році закупили частину нової техніки. Маємо одну нову машину для вивезення відходів, яка ефективніша, ніж решта старого автопарку, – каже голова міської ради Чугуєва Галина Мінаєва.

Проблема вивезення сміття – лише один момент. Коштів у бюджеті на це бракує, оскільки оплату за вивезення сміття нещодавно було виведено з тарифу квартплати, і зараз укладається окрема угода. І хоча це становить близько 10 гривень на одну особу на місяць, однак мешканці міста підписувати угоди не поспішають.
– Іноді їм простіше викинути сміття деінде, ніж укласти угоду. Були випадки, коли доводилось залучати поліцію і прописувати штрафи по тисячі гривень, однак угоди не укладають. Та все ж таки вдалось за останній рік збільшити кількість укладених угод – з 56 % населення до 70 %, – каже заступник міського голови з питань ЖКГ Костянтин Бармін.
Міська влада ставить перед собою амбітне завдання – повністю перейти на сортування сміття, спробувати на цьому заробити і зменшити кількість відходів, які треба утилізувати.

Фото надане автором публікації

Останнє особливо актуальне з огляду на стан звалища, куди наразі місто звозить сміття. Крім того, що воно досить стихійне, невпорядковане, із озерцями фільтратів, димами самозагоряння, то ще й не належить Чугуєву – тож офіційно влада ніяк впливати на стан полігону не може.

Як робити гроші зі сміття: інструкція з Тріра

– Двадцять років тому, коли я був віце-мером міста Трір, ми зрозуміли, що незабаром дихати нашим повітрям буде неможливо. Ми усвідомили, що сміття – це найбільша проблема сучасності, й почали розв’язувати цю проблему, – каже екс-віце-мер Тріра Норберт Нойгауз.
Населення Тріра – 530 тисяч жителів, які продукують 460 тонн відходів щодня. Якби не сортування та сучасна утилізація – сміття справді стало б екологічною катастрофою для міста. До речі, розв’язувати проблему відходів жителі Тріра почали у співпраці з населенням ближніх районів.
– Ми утворили спільне підприємство з Трірським районом, оскільки міській владі це було задорого, а віддавати справу утилізації та переробки відходів у приватні руки – найгірша ідея з усіх можливих. Мешканець громади сплачує податок у розмірі 90 євро на рік на утилізацію та переробку сміття, – каже Норберт Нойгауз.
Кожний будинок сортує сміття – папір і картон, пластик і упаковка, та все інше, що не є біологічним сміттям і не містить паперу. Скло окремо сортують за кольорами і вивозять у певний час.

Фото: commons.wikimedia.org

Для вивезення небезпечних або габаритних відходів (батарейок, люмінесцентних ламп, холодильників тощо) є спеціальна служба, яка забере ці відходи після дзвінка.
За порушення умов поводження з відходами жителі караються двічі – вперше – підвищенням тарифу на вивезення сміття, вдруге – розірванням угоди і відмовою міста надавати їм такі послуги.

У побудову сміттєпереробного заводу інвестували 20 млн євро. Його потужність – 180 тис. тонн на рік. А обслуговує завод одна команда з чотирьох чоловік.
У зоні біовідходів працюють шредери та екскаватори, які перетворюють сміття на компост і його продають. Фермери стоять у черзі на придбання добрива.
Тут також утворюється інший товар на продаж – паливо. Висушені подрібнені відходи пресують у брикети і продають на підприємства міста.
Тут же переробляють пластик на одяг, екобруківку, кришки тощо. Скло відправляється на завод, де подрібнюється та переплавляється. Переробці підлягає і папір, хоча він після кожного циклу переробки стає все менш якісним.

Фото: dw

Брудну воду – фільтрати, які утворюються на звалищах, – відправляють на очисну станцію, де ті перетворюються на цілком безпечну для довкілля технічну очищену воду і скидаються в річку. За три роки було очищено 3 млн кубів стічних вод.
А на базі закритого полігону виробляють біогаз, що забезпечує потреби станції в електроенергії, і який продається державі, компенсуючи половину витрат на утримання полігону.

Рішення для Чугуєва: почати вже сьогодні

– Передусім менеджмент відходів не має бути приватизованим. Це може призвести до проблем, бо люди хочуть знизити свої витрати й заробити. Влада і жителі можуть стати заручниками такої ситуації, – каже Норберт Нойгауз.
Найголовніше, наголошує експерт, – не треба говорити про гроші. Мовляв, якщо це питання стоїть на початку – нічого не вдасться. На початку має бути ідея та бажання змін.

Найгостріша проблема – полігон. Оптимальне рішення в ситуації, що склалася, – використовувати полігон і далі, на умовах, які є. Однак експерти підняти вартість вивезення сміття, і цю частку зберігати в окремий фонд, який буде використано винятково на рекультивацію та обслуговування полігону після його закриття. Щоб мешканці адекватно сприйняли підняття цін, експерти радять провести «екскурсії» на полігон для голів ОСББ, активних громадян і всіх, кому потрібно довести, що проблема є, і дуже гостра.

Другий важливий крок – провести масштабну інформаційну кампанію (школи, дитсадки, ЗМІ, ОСББ, вуличні комітети) щодо необхідності і правил сортування сміття. Запустити процес у кількох пілотних ОСББ і активно висвітлювати процес експерименту, аналізувати проблеми, помилки, моменти, які не працюють, та успіхи. Це дасть змогу всім побачити процес на досвіді сусіда і збере аргументи проти, якщо проект буде масштабований на все місто.
Необхідно провести громадські слухання для 100 % підключення угод. Крім того, на громадських слуханнях є сенс роз’яснити суть змін, процес і сенс утилізації.
За адекватним сортуванням, дотриманням правил поводження зі сміттям мають стежити як громадські інспектори за винагороду, так і влада з неочікуваними візитами.
Ці та багато інших аспектів щодо поводження з відходами були викладені у Плані дій поводження з відходами, доволі прикладного і практичного документу, який став результатом дводенної роботи експертів, активістів і міської влади Чугуєва.

Фото надане автором публікації

– Ми робимо багато для виконання Угоди про асоціацію (України з ЄС. – Ред.). Але вся система працюватиме, коли пункти цього документа дійдуть до всіх регіонів. Проблема відходів гостро стоїть в Україні, є великий розділ в Угоді, який вимагає гармонізувати наше законодавство з європейським, але ми не маємо часу чекати на дії Міністерства. Тому кожний регіон, як Чугуїв сьогодні, має вирішувати свої найгостріші проблеми без вказівок згори. А просто тому, що це актуальна проблема, та її вирішення покращить життя регіону», – підсумувала виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Світлана Чернецька, позаштатний кореспондент