Як Харківщина стала майданчиком для обкатування реформи охорони здоров’я

Як Харківщина стала майданчиком для обкатування  реформи охорони здоров’я

Фото: thebureauinvestigates.com

Поки вся Україна тільки переходить на нові рейки надання медичних послуг, Харківщина завдяки підтримці партнерів з ЄС вже має перші досягнення у реформуванні охорони здоров’я. А сімейні лікарі регіону очолили всеукраїнський рейтинг довіри пацієнтів.

Їм довіряють

Сімейні лікарі Харківщини очолили рейтинг довіри пацієнтів. Коли по Україні середній показник задоволеності цими фахівцями складає 73 %, то на Харківщині це – 89 %. Такі результати дослідження «Індекс Здоров’я. Україна – 2017».

Дане дослідження базується на методології, що застосовується в країнах ЄС. При складанні Індексу бралася до уваги не статистика управлінь охорони здоров’я, а думка жителів з різних куточків України. При дослідженні враховувалися такі показники, як задоволеність громадян амбулаторною та стаціонарною медичною допомогою, звернення до лікарів у разі хвороби та попередження захворювань, стан здоров’я, обсяги витрат на ліки, знання про здоров’я та здорову поведінку.

– Щоб втілювати медичну реформу послідовно ефективно, потрібно системно моніторити доступність і якість надання медичної допомоги на місцях, особливу увагу приділяючи думці її отримувачів. Саме для такого системного оцінювання Міжнародний фонд «Відродження» разом з партнерами вже другий рік поспіль проводить дослідження «Індекс здоров’я. Україна», – зазначає директорка Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» МФ «Відродження» Вікторія Тимошевська.

За результатами дослідження Харківська область – серед лідерів за кількома напрямами. Якщо середня задоволеність по країні лікуванням у стаціонарі складає 57 %, то на Харківщині цей показник 73 %. У разі хвороби до лікаря за допомогою звертаються 84 % опитаних жителів області, по країні середній показник – 77 %.

Також Харківщина у ТОП-3 областей, де батьки позитивно ставляться до вакцинації (96 %), та за охопленням пацієнтів програмою «Доступні ліки» та її позитивною оцінкою. А ще в області приділяють увагу здоровому способу життя.

– Тільки 16 % опитаних харків’ян палять – це другий найкращий показник по Україні. А ще ваша область одна з тих, де люди доволі позитивно оцінюють навколишнє середовище (кількість і якість загальнодоступних спортивних майданчиків, велосипедні доріжки тощо) – 69 %, – розповідає про результати дослідження доцент магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» Національного університету «Києво-Могилянська академія» Тетяна Степурко. – Не менш важливою є не тільки поведінка людей, а й знання щодо симптомів хвороб. У Харкові відсоток тих, хто знає хоч один симптом туберкульозу, – 69 %.

У той же час тільки 49 % населення області проходили плановий медогляд за останній рік – це один з найнижчих показників по країні. Через брак коштів 39 % опитаних не пішли до лікаря під час хвороби. 45 % населення Харківщини мають хронічні хвороби, а 48 % – надлишкову вагу.

Якщо порівнювати з дослідженням за попередній рік, то в 2017 році загальний Індекс здоров’я жителів області піднявся на 11 пунктів.

Бажання змінюватися                                     

Доволі високі показники Харківщини в Індексі здоров’я експерти пояснюють тим, що регіон традиційно був відкритий до проектів міжнародної технічної допомоги. І неодноразово ставав майданчиком для впроваджування пілотних проектів з медицини.

Так, на прикладі Чугуївського району випробовувалася нова модель сімейної практики для всієї України.

– Саме в Чугуєві стартував пілотний проект щодо автономізації закладів первинної медицини. Добрі ініціативи виходять від звичайних лікарів, які хочуть змінити систему. Саме вони дали приклад усім сьогоднішнім розрахункам та рекомендації щодо соло-практики сімейного лікаря. Перші висновки – це не найбільш економічно вигідний варіант. Більш вигідний формат – об’єднання трьох – п’яти сімейних лікарів, – розповіла «СК» Вікторія Тимошевська.

На початку 2016 року пілотний проект з реформування первинної ланки медицини було погоджено з адміністрацією міста Чугуєва, районною та обласною владою. 28 квітня між зацікавленими сторонами було підписано Меморандум про співпрацю. Проект підтримано МФ «Відродження» та міні-грантом Генерального консульства Німеччини в Донецьку (офіс Дніпро). Члени Харківської експертної групи увійшли до складу робочої групи із впровадження національної реформи охорони здоров’я при МОЗі.

Чугуївські лікарі вчилися бути більш клієнтоорієнтованими, а також опановували фінансову грамотність, нові тенденції в медицині. Для успішного впровадження проекту робота велася не тільки з медиками, а й з населенням – налагоджувалася комунікація між пацієнтами та лікарями. У квітні 2017 року в Чугуєві було проведено «кастинг» сімейних лікарів – «Ярмарок здоров’я». Чугуївці прийшли до районного Будинку культури, щоб ближче познайомитися з медиками. 40 фахівців чугуївського Центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) у дві зміни спілкувалися зі своїми потенційними пацієнтами.

За словами головного лікаря Центру Тетяни Черевань, сімейна медицина – це профілактика і раннє виявлення захворювань. І для того, щоб в Україні успішно реформувати медицину, потрібно змінити ментальність не тільки лікарів, а й пацієнтів.

– Кожна людина має навчитися любити себе. Тобто не приходити до лікаря тоді, коли вже все сумно – пройшли 10 фармацевтів, полікувалися в бабок. Потрібно проходити профілактику, отримувати консультації щодо здорового способу життя, – підкреслила Тетяна Черевань.

Коли більшість медичних закладів чекали на прийняття закону про автономізацію (його Верховна Рада прийняла 6 квітня 2017 року), чугуївці займалися реорганізацією ЦПМСД. Цей Центр одним з перших перетворився на некомерційне комунальне підприємство. Іншими словами, заклад отримав свободу в розпорядженні активами. Також чугуївський Центр приєднався до електронної системи охорони здоров’я eHealth.

– За зразком пакета документів, які були напрацьовані в чугуївському пілоті, зараз відбувається автономізація «вторинки» в Куп’янському районі. У Лозовій уже відбулася така реорганізація, там створено територіальне медичне об’єднання. Це приклад для наслідування для інших районів, адже паралельно з реформою первинної ланки будуть впроваджуватися зміни й на вторинній ланці медицини, – зазначив Олександр Галацан, радник з питань медицини заступника голови ХОДА Михайла Черняка.

Наразі в Харківській області з 36 центрів первинної медико-санітарної допомоги 30 уже підготували документи на автономізацію.

– Процес автономізації займає два – три місяці, тому ті районі, які на найближчих сесіях не приймуть відповідне рішення, у першу хвилю реорганізованих закладів не потраплять (до липня 2018 року. – Ред.). Відповідно, не отримають нові бюджети. А вони, до речі, за нашими підрахунками, будуть як мінімум у півтора-два рази більші, ніж заклади зараз отримують, – наголошує експертка з управління та фінансів Харківської експертної групи підтримки медичної реформи Олена Решетняк.

За підрахунками експертів, доходи лікарів після впровадження нової системи розрахунків складатимуть близько 15 тисяч гривень на місяць.

Своїм шляхом рухається Харків. На відміну від районів, у обласному центрі збереглася система поліклінік. Проте наразі в них створюються центри первинної медичної допомоги, поки що як структурні підрозділи. Наступним кроком буде їх автономізація і перетворення на комунальні неприбуткові підприємства. Олександр Галацан переконаний, що Харків встигне завершити процес до літа.

А тим часом

У 2007–2008 роках Харківську область уперше було долучено до реалізації проекту ЄС, який мав назву «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні». За результатами напрацьованого досвіду та рекомендацією міжнародних експертів у той час на Харківщині було розроблено схему з визначенням 10 міжрайонних центрів як прообразів майбутніх госпітальних округів.

У рамках впровадження реформи вторинної ланки медицини на Харківщині планують створити сім госпітальних округів. У кожному з округів функціонуватиме кілька лікарень першого рівня інтенсивного лікування та кілька лікарень другого рівня, а також шість-сім центрів первинної медико-санітарної допомоги та не менше двох потужних підрозділів служби екстреної медичної допомоги. 

Валківський приклад

Приклад Чугуєва активно переймають у Валках. Тут також проходив «Ярмарок здоров’я», і навіть уже уклали тестову декларацію між пацієнтом і лікарем.

– У Валківському районі проживає понад 32 тисячі осіб – це наші потенційні пацієнти. Хтось захоче обслуговуватися в інших місцях, хтось, навпаки, прийде до нас. Розраховуємо десь на 30 тисяч пацієнтів, – каже головний лікар Валківського Центру первинної медикосанітарної допомоги Марина Орлова.

Заклад наразі у процесі автономізації, який планують завершити вже в квітні.

У підпорядкуванні Центру – десять амбулаторій, вісім ФАПів і п’ять медичних дільниць (як філіалів амбулаторій). Цього року з’являться ще дві нові сільські амбулаторії: в Шарівці (на два лікаря) та у Ков’ягах (на три лікарі). У закладах Валківщини працюють 12 сімейних лікарів і педіатр, найближчим часом штат лікарів «первинки» збільшиться до 15.

Впроваджувати зміни в медицині в районі почали ще до того, як Президент України підписав відповідні закони. Тут працює кілька програм, які фінансуються з місцевого бюджету. Так, для семи хворих на ниркову недостатність організовано спеціальний транспорт, який тричі на тиждень доставляє їх на процедуру гемодіалізу до Харкова, а потім розвозить по домівках.

А завдяки програмі «Здоров’я валківчан» «важкі» пацієнти отримують паліативну меддопомогу. Їм відшкодовується вартість наркотичних препаратів, закупівля памперсів, сечоприймачів тощо. Окрім цього, у рамках «Здоров’я валківчан» проводиться туберкулінодіагностика (проба Манту).

Також у районі працює програма сталого функціонування та модернізації матеріально-технічної бази Центру первинної медико-санітарної допомоги – закупляється медобладнання, комп’ютери, велосипеди (о теплій порі року ними користуватимуться медсестри, щоб з’їздити до пацієнта зробити, приміром, укол), робиться ремонт тощо. Для амбулаторій і ФАПів району закуповуються кардіографи, які відразу надаватимуть електронну розшифровку, а також тест-смужки на цукор тощо.

– Ми не сидимо й не чекаємо, що нам держава все дасть. Нещодавно була зустріч з Володимиром Гройсманом (Прем’єр-міністр України. – Ред.), він нам чітко сказав: «Держава гарантує лікарям 370 гривень плюс коефіцієнт за віком пацієнтів, усе інше – це місцеві бюджети». Наразі ми хочемо розробити бонуси для сімейних лікарів. На кошти з місцевих бюджетів кращим лікарям та їх родинам плануємо видавати путівки на відпочинок, – розповідає пані Орлова.

Минулого року Центр приєднався до системи eHealth. Сьогодні в кожного лікаря є особистий електронний ключ. А 17 березня 2018 року в тестовому режимі до системи занесли першу декларацію пацієнта. Роль першопрохідця взяла на себе Марина Орлова. Жінка каже, що уклала декларацію з тим лікарем, якому довіряє. 

Підтримка Європи

Валківський ЦПМСД успішно співпрацює із західними партнерами. Завдяки тренінгам курсу «U-LEAD з Європою» головна лікарка закладу опанувала процес автономізації, сьогодні пані Марина як тренер допомагає колегам з інших районів прискорити реорганізацію медзакладів. Співпрацюють валківчани й з GIZ (німецьке товариство міжнародного співробітництва, що фінансується Урядом Німеччини) – проходять навчання зі стратегічного планування та навчаються бути клієнтоорієнтованими тощо.

А завдяки співпраці з фондом ЮНІСЕФ при ЦПМСД відкрився Центр з надання послуг з раннього втручання.

– Фонд нам допоміг обладнанням, а за рахунок районної програми сплачується зарплата співробітникам центру з надання послуг з раннього втручання та комунальні послуги, – розповідає головна лікарка валківського Центру первинної медико-санітарної допомоги. 

Як укласти декларацію із сімейним лікарем

Офіційний старт кампанії укладання декларацій між пацієнтом і сімейним лікарем призначено на 1 квітня.

– Укласти декларацію нескладно, – переконує заступник голови ХОДА Михайло Черняк. – Потрібно з’явитися в поліклініку або центр, де надається первинна медична допомога. При собі слід мати паспорт, ідентифікаційний код і мобільний телефон, щоб отримати смс та підтвердити свої дані, які будуть вноситися до електронної системи охорони здоров’я (eHealth).

Чи підключений до електронної системи охорони здоров’я обраний вами медзаклад, можна дізнатися на сайті eHealth або безпосередньо на місці. На даний момент робота з підключення лікувальних закладів до електронної системи охорони здоров’я триває. Із 36 центрів первинної медико-санітарної допомоги в районах області до системи вже підключені 32. Також у системі зареєструвалися близько 400 із 760 лікарів первинної ланки.

– У районах області ми проводимо моніторинг і створюємо попередній реєстр пацієнтів. За даними сімейних лікарів, на сьогодні вже близько 70 % мешканців готові підписувати декларації. Лікарів, до яких не готові йти пацієнти, немає, – переконує начальник Управління охорони здоров’я ХОДА Галина Сіроштан.

Обирається сімейний лікар винятково за бажанням пацієнта, без прив’язки до місця проживання. Якщо з якихось причин лікар пацієнту не підійде, то можна буде укласти нову декларацію з іншим лікарем, а попередню буде скасовано автоматично. Такий підхід створюватиме здорову конкуренцію серед лікарів і підвищить сервіс надання медичних послуг.

При цьому граничних строків для підписання декларацій на сьогодні немає – процес проходитиме поступово, щоб як пацієнти, так і лікарі мали змогу безболісно перейти на нову систему надання первинної медичної допомоги. Однак фахівці радять не затягувати з укладанням декларацій. По-перше, лікарю за вас почнуть сплачувати інші гроші. Наприклад, за людину пенсійного віку лікар отримуватиме в три рази більше, ніж зараз. По-друге, хороший фахівець швидко набере потрібну кількість у 2000 пацієнтів.

Фото: МОЗ України

Тільки після укладання декларацій, автономізації медзакладу та його під’єднання до системи eHealth гроші почнуть «ходити за пацієнтом». Очікується, що нова формула запрацює з липня 2018 року.

– Набудуть чинності нові принципи фінансування – гроші йдуть за пацієнтом. Однак це відбудеться, якщо буде виконано кілька факторів: декларацію пацієнта буде внесено до електронної системи, медичний заклад буде обладнано спеціальними програмами та підключено до eHealth, також медзаклад має бути автономізовано. Якщо хоч один з аспектів відсутній, принцип «гроші йдуть за пацієнтом» не працюватиме, – наголошує експертка з управління та фінансів Харківської експертної групи підтримки медичної реформи Олена Решетняк.

За словами фахівчині, буде кілька хвиль приєднання закладів до нового принципу фінансування. Перша хвиля стартує в липні, друга в жовтні, а третя – з початку 2019 року.

На сьогодні вже існує перелік послуг, які надаватимуться сімейним лікарем безкоштовно. Це, зокрема, клінічні аналізи, інструментальні дослідження, електрокардіограма, тести на ВІЛ і вірусний гепатит тощо.

Як і раніше, працюватиме служба екстреної медичної допомоги, яка, за словами заступника голови ХОДА Михайла Черняка, є однією з найкращих в Україні.

 Читаейте також: До плану освітлення області потрапив 1761 населений пункт. Карта

 

 

Автор: Юлия Шматченко