Якою буде монетизація пільг на проїзд у Харківській області
Рішення про монетизацію пільг на проїзд українська влада відкладала кілька років. Одна з причин – відсутність єдиного реєстру субсидіантів. На засіданні Кабміну 14 березня урядовці «вбили двох зайців» – запустили реєстр і дозволили місцевим органам влади монетизувати пільги на проїзд.
– В Україні запроваджують нову систему монетизації пільг на проїзд. Ця новація означатиме, що за проїзд у транспорті платитимуть усі, але пільговики отримуватимуть на свої рахунки грошові компенсації відповідно до середніх норм користування транспортом, – зазначив президент Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
Він підкреслив, що від цього мають отримати зиск і пільговики, і перевізники, які часто скаржаться на те, що місцеві бюджети не компенсують їм вартість перевезення пільгових пасажирів. Остаточне ж рішення про запровадження цього механізму ухвалюватимуть місцеві органи влади.
Урядова постанова «Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування» набуває чинності з 1 червня.
В органів місцевого самоврядування залишилося небагато часу, щоб вирішити, яку форму надання пільг вони обирають – безготівкову або «гроші на руки». Скільки безкоштовних поїздок на місяць матимуть пільговики, також визначатимуть самоврядовці. Держава встановила соціальний стандарт –не менш ніж 30 поїздок на місяць. До речі, на маршрутки, які працюють у режимі маршрутного таксі, норми постанови поширюватися не будуть. Тож за проїзд у них пільговикам доведеться платити зі своєї кишені.
Найпершим у нашій області визначився Харків – залишився на безготівковому варіанті, тобто місто самостійно буде розраховуватися з перевізниками за пільгові категорії громадян. При цьому міськрада розширила перелік громадян, які мають право на отримання місцевої пільги. Наразі в Харкові право на пільговий проїзд мають 25 категорій громадян – близько 700 тисяч осіб, під їх потреби в міській скарбничці закладено близько одного мільярда гривень.
В тему
Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій створено в Україні вперше. Доступ до бази даних буде відкритий лише для органів соціального захисту населення.
В Кабміні переконані, що реєстр субсидіантів дасть змогу ефективно контролювати кожну гривню, виділену з державного бюджету на допомогу населенню у сплаті комунальних послуг, підвищити адресність допомоги й покращити ефективність програми субсидій.
Пенсійне питання
Стосовно інших населених пунктів області ситуація не така однозначна. За інформацією Департаменту соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, право на пільговий проїзд в області, без урахування пенсіонерів за віком та ветеранів праці, на сьогодні мають 129 968 громадян (у Харкові – 57 857, по області – 72 111).
– Узагалі сьогодні незрозуміло, як із цією категорією бути, бо в одному із законів прописано, що пенсіонери втратили право на пільговий проїзд, але згідно зі старою постановою Кабміну (Постанова № 354 від 17 травня 1993 року. – Ред.) пенсіонери мають право на пільговий проїзд у трамваях, тролейбусах, але не в метро, – зазначає директор Департаменту соціального захисту ХОДА Юрій Шпарага.
Згідно з програмами захисту населення, які діють наразі на Харківщині, на компенсацію перевізникам закладалося 16 мільйонів гривень, однак після монетизації сума зросте в кілька разів.
– Відповідно до проекту розпорядження (документ ще не підписано), 30 поїздок одного пільговика на Харківщині коштуватиме 130 гривень на місяць. До кінця року на ці потреби регіону потрібно 65 мільйонів 520 тисяч гривень (без урахування пенсіонерів), – озвучив цифри під час загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Юрій Шпарага.
А за словами начальника Управління з питань розвитку транспортної інфраструктури, торгівлі та фінансових ресурсів Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації Володимира Наконечного, з урахуванням пенсіонерів сума збільшиться до 700 мільйонів гривень.
Довідка
Станом на 2018 рік в Україні налічується 24 категорії громадян, які мають право на безкоштовний проїзд в транспорті. Серед них учасники бойових дій, пенсіонери, особи, які постраждали внаслідок ЧАЕС, люди з інвалідністю тощо.
До 2017 року компенсація за перевезення пільговиків перевізникам мала виділятися з державного бюджету. Але в рамках децентралізації це право передали місцевим органам влади.
Великі цифри
Після почутих цифр в актовій залі Нововодолазької селищної ради (саме там проходили 17 квітня загальні збори Асоціації органів місцевого самоврядування) почалася бурхлива дискусія.
– У Чугуєві багато пільговиків – близько 3300 осіб (без пенсіонерів) – на їх проїзд кожного місяця потрібно виділяти близько 450 тисяч гривень. Можливо, ми б і знайшли ці гроші, але витрати щороку зростають, – підкреслює голова Чугуївської міської ради Галина Мінаєва. – Якщо в тому році було мінус 6 мільйонів гривень з міського бюджету, то в цьому – 11,4 мільйона гривень. Так може, сьогодні, коли нам держава передає повноваження і пільги, давайте ініціювати й те, щоб передивилися індекс податкоспроможності. Потрібно збалансувати повноваження та джерела фінансування. Сьогодні ситуація така, що міські голови будуть поганими для жителів.
Погоджується з колегою і представниця Зміївського району. Наразі в району є домовленість з автотранспортниками – за перевезення всього пільгового контингенту місцеві бюджети компенсують їм близько 3 мільйонів гривень. У випадку з готівкою на руки цифра зростає до шести мільйонів гривень, але це вже без урахування пенсіонерів.
Закон не забороняє залишити безготівковий розрахунок, але в цьому випадку в Департаменті соцзахисту населення ХОДА радять органам місцевого самоврядування розробити новий порядок, щоб людина могла скористатися своєю пільгою не тільки в межах свого населеного пункту, але й коли їздить до інших міст чи районів. Пільговик купує квиток спочатку за власні кошти, але після повернення додому звертається з талоном до служби соціального захисту населення за місцем проживання, і там до 20 числа кожного місяця компенсують ці витрати.
– Але ви повинні бути готові до того, що один квиток може за вартістю дорівнювати тій місячній нормі, яка сьогодні прописана в постанові. Якщо цього не зробити, то пільговик має право звернутися до суду, і судовим наказом ці гроші списуються з рахунків громади на користь громадянина, – попереджує Юрій Шпарага.
Гроші в руки
Робота з підготовки впровадження монетизації на Харківщині розпочалася кілька місяців тому з підписання між громадами та управліннями соціального захисту меморандуму про співпрацю.
– Меморандуми підписувалися для того, щоб громади мали час порахувати своїх пільговиків і знали їх особисті дані (прізвище та адресу проживання). Виплати готівкою здійснюватимуться тільки в управліннях соцзахисту (Оскільки вони мають повний доступ до єдиного реєстру субсидіантів. – Ред.), – пояснив очільник Департаменту соцзахисту ХОДА.
Алгоритм дій такий: громади приймають рішення щодо забезпечення монетизації пільгового проїзду, потім перераховують кошти управлінню соцзахисту, звідки, у свою чергу, відповідно до даних єдиного державного реєстру перенаправляють ці кошти на рахунки отримувачів пільг.
Юрій Шпарага рекомендує громадам обрати все ж таки готівковий варіант, бо не всі люди однаково часто їздять у громадському транспорті. У такому випадку люди отримають не абстрактну пільгу, а реальні гроші. І, можливо, хтось на зекономлені кошти заправить автівку.
Також очікується, що монетизація сприятиме конкуренції на ринку перевезень, і водії не зачинятимуть двері перед пільговиками.
– Було б доречно, щоб на рівні району порахували, скільки пільговиків у кожному населеному пункті, а потім громади направили б за своїх пільговиків субвенцію до районного бюджету, – зазначає Юрій Шпарага. – Коломацькому району буде найпростіше, бо він весь об’єднався в одну громаду. Давайте розберемо на прикладі Нововодолазького району: за пільговиків Нововодолазької ОТГ гроші до районного бюджету перерахує об’єднана громада, а в усіх інших випадках – сільські ради. Тобто якщо в селі два пільговики, то за них двох село перераховує субвенцію до районного бюджету.
Нововодолазький приклад
До 2017 року пільгові перевезення компенсувала держава, а потім (з децентралізацією) цю відповідальність переклали на органи місцевого самоврядування. Щоб не загострювати напруження, у Нововодолазькій громаді завчасно створили програму «Соціальна турбота», кілька автобусів безкоштовно перевозять не тільки пільговиків, але й працівників соціальної сфери – лікарів, учителів тощо.
– У 2013 році ми придбали автобус, у 2014-му – другий. Розробили маршрути, погодили їх з усіма структурами. У нас відповідно до укладеної угоди перевізник – «Мереф’янське АТП», і наші автобуси «Соціальної турботи» курсують на п’ять хвилин раніше їх графіка за їх маршрутом. Автобуси для пільговиків курсують у будні із сьомої ранку до 16.30, – ділиться своїм досвідом голова Нововодолазької селищної ради Олександр Єсін.
Місцевий бюджет компенсує перевізнику тільки вихідні й вечірні часи роботи. Такий варіант влаштовує всіх – і громаду, і перевізника. Цього року ОТГ планує закупити ще три нові автобуси, один з них буде розрахований на людей з особливими потребами.
– Ми також порахували, скільки потрібно буде виділити коштів при готівкому забезпеченні пільги – 12,1 мільйона гривень на рік. Сьогодні ми закриваємо це питання в 1,4 мільйона гривень, – зазначив пан Єсін.
– Проблема з перевезенням пільгового контингенту на Харківщині є, сьогодні ми вирішуємо, як її пом’якшити. З урахуванням сьогоднішньої нормативної бази і механізмів, які дозволяють приймати рішення на регіональному рівні, – підкреслив голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
Також він зазначив, що громади, бюджети яких будуть не спроможні самостійно закрити питання монетизації, сам на сам із проблемою не залишаться.
– Ми повинні об’єктивно оцінити всі ризики з тим, щоб потім на рівні районів, а може, й області, приймати відповідні програми, виділяти додаткові кошти через субвенції, аби весь пільговий контингент, усі категорії громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання такої пільги, мали однакові права на території всієї області, незалежно від того, де вони проживають, – додав Сергій Чернов.
Краще електронний облік
Минулого року досить напружена ситуація з перевезенням пільговиків була в Липцях Харківського району. Ситуацію вдалося виправити за рахунок впровадження спеціальних талонів, які видавалися пільговикам органами місцевого самоврядування. У кінці місяця перевізник приносив ці талончики до ради, і йому компенсували вартість пільгових перевезень.
Розв’язати гостру проблему пільгових перевезень може і впровадження електронного обліку. Це допоможе прибрати і всілякі корупційні ризики.
– Якщо з’явиться електронний облік пільговиків, то перевізник не покладе гроші до своєї кишені, а сплачуватиме з них податки, – переконаний начальник Управління з питань розвитку транспортної інфраструктури, торгівлі та фінансових ресурсів Департаменту економіки і міжнародних відносин ХОДА Володимир Наконечний.
Також він підкреслює, що згідно з чинним законодавством громади не можуть самостійно створювати маршрути.
Чиновник звертає увагу самоврядовців і на майбутні зміни на ринку пасажирських автоперевезень. Так, згідно з урядовою постановою від 7 лютого 2018 року, вже до кінця наступного року не менш як 35 відсотків автобусів на приміських та міських маршрутах мають бути пристосовані для людей з інвалідністю. А з 2020 року – не менш як половина з них.
Перевізник також має подбати про можливість плавного заїзду в автобус для людини на візку, наявність місця для неї у салоні, зробити необхідні кріплення.
– Це великі гроші і витрати для перевізників. Оновитися парк зможе в тому числі і завдяки монетизації. Сьогодні «Богдан» (Автобус. – Ред.) коштує близько 2 мільйонів гривень, – зазначив пан Наконечний.
Схвалені в лютому українським Урядом зміни, по суті, запускають реформу автобусних перевезень. Нововведення мають покращити безпеку та якість послуг у сфері пасажирських перевезень.
Новації, зокрема, торкнуться системи нарахування балів для автобусних перевізників, які беруть участь у конкурсі щодо міських, приміських, міжміських та внутрішньообласних маршрутів. Якщо раніше претенденти отримували бали за кількість працівників і транспорту, то тепер у пріоритеті буде екологічність і доступність автобусів для людей з інвалідністю. А переможцем конкурсу стає той, чия оцінка буде найвищою.
У Кабміні сподіваються, що внаслідок реформи автобусних перевезень уже в найближчі роки маршрутки можуть зникнути з українських доріг.
– Мільйони людей в Україні будуть користуватися не морально і фізично зношеними маршрутками, часто нелегально переробленими з вантажних мікроавтобусів, а сучасними, комфортними, безпечними автобусами, – цитує міністра інфраструктури Володимира Омеляна видання «DW».
А як у сусідів
Полтавська облрада ще в січні погодила монетизацію на міжміських маршрутах. Пільговикам на станціях продають іменні квитки, а потім упродовж двох тижнів їх вартість компенсують в органах соціального захисту. Щоправда, таку «схему» депутати затвердили лише на квартал, бо не знають, чи вистачить грошей на монетизацію надалі.
Інший шлях обрали в Тернополі: там впровадили електронний квиток. Пільговикам видали «соціальну картку тернополянина», для решти містян розробили картки-гаманці. Після кількох місяців роботи в такому форматі начальник транспортного управління Тернопільської міськради Ігор Мединський розповів ІА «ZIK», що електронний квиток «дав можливість побачити, що ми можемо возити пільговиків без жодних обмежень у всьому пасажирському транспорті». Це, за словами чиновника, засвідчило, що міська влада може витрачати на компенсації «значно менші кошти, ніж раніше».
Хто має право на безкоштовний проїзд
Стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:
– учасники бойових дій.
Стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:
– інваліди війни.
Стаття 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:
– постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи першої та другої категорій.
Стаття 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:
– діти-інваліди.
Стаття 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»:
– ветерани військової служби;
– ветерани органів внутрішніх справ;
– ветерани Національної поліції;
– ветерани податкової міліції;
– ветерани державної пожежної охорони;
– ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України;
– ветерани служби цивільного захисту;
– ветерани Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Стаття 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:
– інваліди військової служби;
– батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби.
Стаття 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:
– вдови (вдівці) військовослужбовця та їхні діти;
– дружини (чоловіки) військовослужбовців, які пропали безвісти, її (його) діти.
Стаття 6 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»:
– реабілітовані (стаття 1).
Стаття 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»:
– інваліди першої групи;
– інваліди другої групи;
– діти-інваліди;
– ті, хто супроводжує інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда 1 групи або дитину-інваліда).
Стаття 13 Закону України «Про охорону дитинства»:
– діти з багатодітних сімей.
Постанова Кабінету Міністрів України № 354 від 17 травня 1993 року «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» ввела безоплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) на приміських маршрутах. Чинність цієї постанови поширена на інвалідів згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 16 серпня 1994 року.
Читайте також: До школи за новими правилами: що чекає на першачків
Юлія Міронюк