Зависле земельне питання: громади чекають на нові повноваження

Зависле земельне питання: громади чекають на нові повноваження

Фото: movqe.az

З кожним роком обсяг державної підтримки для об’єднаних територіальних громад зменшується. Тому вже сьогодні їм потрібно подбати про додаткові надходження від податків. Одним з джерел розвитку для ОТГ має стати земля, у тому числі й за межами населених пунктів. Про право органів місцевого самоврядування розпоряджатися землями поза межами їх населених пунктів говорять уже багато років, а конкретних результатів усе ще немає.

Законодавчі ініціативи

Урегулювати це питання, а саме передати органам місцевого самоврядування повно­важення розпоряджатися землями поза межами населених пунктів, уже кілька років намагаються українські політики, які, ратифікувавши Європейську хартію місцевого самоврядування, взяли на себе зобов’язання забезпечити повсюдність місцевого самоврядування. Але зараз цієї повсюдності немає: органи місцевого самоврядування управляють землею лише в межах забудови, а всіма землями за межами населених пунктів централізовано займається Держгеокадастр – структура, яка належить до виконавчої влади.
Тож щороку, починаючи з 2014-го, Уряд і Парламент так чи інакше намагаються передати громадам цей важливий для їх розвитку ресурс. Але поки що далі першого читання в Парламенті відповідні законопроекти не рухалися. У 2017 році урядовці пішли іншим шляхом: почали вирішувати питання не відразу, а там, де це найнеобхідніше – в об’єднаних громадах.

За цей час у Верховній Раді з’явилося чимало законодавчих ініціатив. Тільки за минулий рік зареєстрували проект № 7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад», який мав би створити стимул для подальшого об’єднання громад, та його альтернативу – проект № 7118-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних терито­ріальних громад та врегулювання інших питань у сфері земельних відносин», який прописує детальний механізм передавання земель колективної власності в комунальну. Проте, ці законодавчі документи, подані ще навесні та восени відповідно, зависли: один не пройшов схвалення профільного Комітету, а інший ще залишається на його розгляді. Процес трохи пожвавився у грудні 2017 року, коли після прийняття бюджету на 2018 рік у Раді зареєстрували новий проект закону № 7363 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин», який теж вирішує питання передачі державних земель місцевій владі та надає їх лише об’єднаним громадам.

Згідно з цим документом, землі державної власності за межами населених пунктів мають бути передані об’єднаним територіальним громадам у комунальну власність (окрім земель оборони, природно-­заповідного та іншого природоохоронного призначення, інших земель, які мають важливе значення для держави). До завершення створення ОТГ право розпоряджатися іншими держземлями матимуть районні державні адміністрації.
Також, відповідно до проекту, сільські, селищні, міські ради отримають право затверджувати технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів, громади отримають право змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності, розташованих на їхній території. Право державного контролю за використанням і охороною земель передається від Держгеокадастру облдержадміністраціям, виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу цей проект Закону.
– Дуже важливо передати громадам земельні повноваження. Люди, які живуть і працюють на землі, повинні розпоряджатися нею. Вони знають, як краще використати ту чи іншу земельну ділянку, хто сплачує податки, а хто ні, – каже голова Харківської обласної ради, президент Української асоціації районних та обласних рад Сергій Чернов. – Компромісний варіант сьогодні відображено у відповідному законопроекті, який Верхов­на Рада вже розглядає. Начебто є і політична воля для цього, і, найголовніше, це цікавить громадянське суспільство, тому справа за народними депутатами. Якщо політики не приймуть такого рішення, вони перекреслять своє майбутнє, бо люди вже готові до цього, й інше рішення вони не сприймуть.

Неефективне використання державних земель

За даними урядової «Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», загалом у державній власності перебуває 10,4 млн га сільськогосподарських угідь (приблизно третина всіх земель публічної власності), з яких 3,2 млн га – у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, 2,5 млн га – у запасі (не надані у власність та користування), решта – в оренді. Тобто якщо всі громади України об’єднаються, у розпорядження їхніх органів місцевого самоврядування перейде 7,2 (10,4 мінус 3,2) млн га, з яких 2,5 млн га ще не розподілені між користувачами.



Висока розораність земель

Загалом Україна має 60,3 млн га землі, або близько 6 % території Європи. Сільськогосподарські угіддя в Україні становлять близько 19 % від загальноєвропейських, зокрема рілля – 27 %. Показник у перерахунку на одну особу є найвищим серед європейських країн – 0,9 га, тоді як в ЄС – 0,44 га. Загалом площа сільськогосподарських земель – 42,7 млн га (70 % території України), а ріллі – 32,5 млн га (78,4 % усіх сільськогосподарських угідь). Частка чорноземів оцінюється у 15,6–17,4 млн га (8 % світових запасів).

Для господарського використання залучено понад 92 % території України. Рівень розораності складає 54 % (у розвинених країнах Європи не перевищує 35 %).
Така ситуація призвела до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів і водойм, що негативно вплинуло на стійкість агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екологічну сферу, йдеться в затвердженій Урядом ще в червні 2017 року «Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

Протидія корупції

І зволікати з вирішенням земельного питання не можна, впевнений голова Чкаловської 

селищної ОТГ (Чугуївський район) Віктор Соловйов. За його словами, справи йдуть до того, що, коли громадам усе ж таки передадуть земельні повно­важення, розпоряджатися їм буде нічим – чиновники роздадуть усю землю в оренду.

– Це дуже важливо. Це інвестиції та розвиток для громади. А головне – це можливість протидіяти корупційним схемам. Тобто закореніла схема виділяти земельну ділянку, не виходячи за межі кабінету, вже не зможе існувати. На заміну прийдуть абсолютно відкритий і прозорий процес обговорення та рішення, що ухвалюватимуться громадою, колегіально, – висловив свою думку очільник громади.
А тим часом у Чкаловській ОТГ, у межах повноважень, уже подбали, щоб землю отримували ті, хто безпосередньо проживає та працює на ній.
– У нас є рішення сесії, з яким погодилися всі жителі громади, про те, що житель конкретного населеного пункту, який увійшов в ОТГ, має отримувати землю тільки в межах свого населеного пункту, – додав Віктор Соловйов. – Одна річ – землю чесно розподілити серед своїх громадян, а інша – коли її віддають невідомо кому. У нас зараз величезна черга охочих отримати хоча б гектар законної землі.
Також передача землі громадам збільшить надходження до місцевих бюджетів. Однак, на думку голів ОТГ, суть питання – не в грошах, а у праві управління своєю територією.

– Податок від землі, приміром, її оренди, сьогодні й так надходить у громаду. І неважливо, розташована вона в межах населеного пункту чи поза. Але поки на місцях немає повноважень розпоряджатися землями поза межами населених пунктів, типовою для громад залишатиметься ситуація, коли в орендаря закінчується договір, а ми не можемо нічого зробити. За законом орендар має першочергове право пролонгувати його, а відповідно, сьогодні це робиться через Держгеокадастр, і там починаються перепони, – розповів голова Нововодолазької селищної об’єднаної територіальної громади Олександр Єсін.
За його словами, питання виникають і щодо виділення земельних ділянок для бійців АТО. Так, на території Нововодолазької ОТГ є місцеві АТОвці, які мають право на земельну ділянку, але не можуть її отримати.

– Поки вони чекають погоджувальних документів, землю у громаді розподіляють серед АТОвців з інших районів. Натомість, є чинна норма закону, згідно з якою, коли Держгеокадастр видає на нашій території або за межами населеного пункту якусь земельну ділянку, він має погоджувати це рішення з органами місцевого самоврядування. Кілька разів заяви, які надходили з управління, ми не погодили через те, що це не місцеві люди, і писали, що в нас є подані заяви конкретних місцевих бійців, які хочуть отримати землю там, де вони проживають. Але на це заперечення ніхто не зважає, і землю все одно віддали.
Також, за словами Олександра Єсіна, через відсутність пов­новажень місцевої ради у громаді виникають і нетипові проблеми.
– У нашій громаді є село Сосонівка, де правий бік вулиці розташований у межах населених пунктів, а лівий – за межа­ми, – розповів він. – Люди не можуть ні продати будинок, ні переоформити землю, бо за межами населеного пункту за законом не повинно бути житлового фонду. Тому, звичайно, нам потрібні повноваження, аби розв’язувати кожну індивідуальну проблему, яка виникає у громаді.

Низька ціна на землю

Обмеженість земельних ресурсів – головний чинник, який впливає на ціну землі та капітальні витрати, йдеться у «Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Згідно з даними, які подаються в документі, орендна плата за землі сільськогосподарського призначення в Німеччині, Нідерландах та Данії становить понад 200 євро за 1 га ріллі, у США – до 10 % ринкової вартості, або 350–400 доларів за 1 га; у Канаді на оплату оренди витрачається 40–45 % вирощеного врожаю, у Франції – до 1/3.
Середній розмір орендної плати за земельні ділянки сільгосп­призначення державної власності, набуті в оренду на конкурентних засадах у 2016 році, становив 9 % нормативної грошової оцінки, а за перше півріччя 2017 року – 13 %. У деяких випадках розмір орендної плати за результатами торгів становив 32 % від нормативної грошової оцінки. За попередніми розрахунками, через занижений розмір орендної плати бюджети щороку втрачають понад 1 млрд грн.

Об’єднання триває 

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, станом на січень 2018 року в Україні сформовано 698 об’єднаних територіальних громад. Загалом у цих громадах проживає понад 6 млн українців, і ОТГ охоплено понад 29 % території країни. Лідирують за темпами об’єднання громад Дніпропетровська та Житомирська області. 

На Харківщині на сьогодні утворилося 12 громад: Зачепилівська, Золочівська, Коломацька, Малинівська (Чугуївський район), Малоданилівська (Дергачівський район), Мереф’янська (Харківський район), Наталинська (Красноградський район), Нововодолазька, Оскільська (Ізюмський район), Роганська (Харківський район), Старосалтівська (Вовчанський район), Чкаловська (Чугуївський район). У Старовірівській громаді (Нововодолазький район) вибори ще не відбулися.


Ринок землі відклали ще на рік

Президент Петро Порошенко підписав закон, що подовжує на рік дію мораторію на продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення. Про це повідомила прес-служба Глави Держави 30 грудня 2017-го. Нагадаємо, наприкінці жовтня 2016 року Верховна Рада подовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений у 2002 році, до 2018-го. 

Уряд планував зареєструвати проект закону про обіг сільгоспземлі восени цього року. Проте, цей законопроект так і не потрапив до Парламенту. У грудні Верховна Рада вкотре подовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель строком на рік до 1 січня 2019 року.
Тим часом, за словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроантлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе,
Україна залишається однією з шести країн у світі, де не існує ринку землі.

– Я думаю, що це свідчить про те, що ми щось робимо неправильно. Популістські гасла про те, що ми розпродамо всю землю незрозуміло кому і як, і українці будуть потерпати від цього, – це просто нечесні й безвідповідальні гасла, які вводять в оману людей, – додала вона.
За прийняття в цілому законопроекту № 7350 проголосували 236 народних обранців при мінімально необхідних 226.

– Цього року було 48 депутатів, які проголосували проти. І це вже позитивна динаміка. Але слід зрозуміти, що ми втрачаємо насправді економічний добробут і розвиток країни. Бо ринок, ціна землі на якому могла б поступово зростати, може дати можливість людям, які мають наділи, отримувати достойні кошти за оренду земельної ділянки або ж продати її, – вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Марина Проценко