Українська сенсація в Африці: як харківські дівчата стали зірками хокею

22.01.2019 13:00 Спорт
Фото: ЖХК "Пантери" Фото: ЖХК "Пантери"
«Жовто-блакитна» збірна створила справжній фурор на кваліфікації до чемпіонату світу. Неочікувано для суперниць, українки змогли достроково оформити собі путівку в Дивізіон ІІВ. Великий внесок у цю перемогу зробили харків’янки.

13 січня в Кейптауні (Південно-Африканська Республіка) стартувала кваліфікація на чемпіонат світу з жіночого хокею Дивізіону ІІВ. П’ять команд вели боротьбу за омріяну путівку підвищення у класі – збірні ПАР, Бельгії, Болгарії, Гонконгу та України. Якщо перші чотири команди мали досвід виступів у таких змаганнях, то для українок це був дебют на міжнародній арені.

Понад 20 років хокейна спільнота нічого не чула про жіночий хокей в Україні. Тож до Кейптауна підопічні Вадима Радченка відправилися у статусі темних конячок. І саме ці темні конячки викликали справжній фурор – дівчата показали стовідсотковий результат. Вони не лише виграли в усіх матчах, а ще й путівку на чемпіонат світу оформили собі достроково.

Після складного перельоту, майже не відпочивши, українки вийшли на лід проти господарок турніру – збірної ПАР – і перемогли з рахунком 3:1. Потім був розгром збірної Болгарії – 5:1. Не залишили шансів наші дівчата й фавориткам кваліфікації – бельгійкам, яких підопічні Вадима Радченка перемогли з рахунком 4:1 і паралельно достроково забезпечили собі вихід на чемпіонат світу. По суті остання зустріч, зі збірною Гонконгу, для «жовто-блакитних» нічого не вирішувала, однак своєї перемоги українки не віддали – 5:2.

– Ніхто не розраховував, що Україна покаже такий результат на кваліфікації. Окрім самої команди, – коментує «СК» результат турніру президент ЖХК «Пантери» Катерина Середенко. – А от ми завжди розраховуємо на перше місце. Суперники точно українську команду до фаворитів не відносили, вона була такою собі темною конячкою. Усі вважали, що цьогорічну путівку отримає Бельгія (минулого року збірна Бельгії посіла 2 місце, чемпіонами кваліфікації стали хорватки. – Ред.). Усі представники Міжнародної федерації хокею були шоковані – де стільки років ховалася наша збірна!

За словами Катерини Середенко, перемога української збірної стала справжньою сенсацією. Мало кому вдавалося в перший рік участі відразу пройти кваліфікацію на чемпіонат світу.

«Пантерська» сімка

У феєричній перемозі українок є великий харківський внесок. По-перше, жіночу збірну з хокею очолює головний тренер харківських «Пантер» Вадим Радченко. Він зміг за стислий термін (рішення про створення жіночої хокейної збірної було прийнято у травні 2018 року) створити згуртовану й боєздатну команду.

Дівчата пройшли три навчально-тренувальні збори, на яких не тільки тренувалися, а й вчилися бути одним цілим. Згуртувати команду допомагав і психолог. За результатами зборів було сформовано національну збірну, кістяк якої склали харків’янки. У Кейптаун відправилися відразу сім «пантер» і легіонерка з харківським корінням.

– Потрібно віддати належне нашим дівчатам за їх працю та характер, майже в усіх іграх перемагали саме на характері. І, звісно, тренер обрав правильну тактику. Зробив правильні ланки. І все це дало результат, – переконана Катерина Середенко.

Усі харківські гравчині, що захищали національні кольори: Надія Макаренко, Інна Козуб, Олена Вансович, Тетяна Слащова, Діана Ковтун, Владислава Скащук, Владлена Тарасова – у «Пантерах» з першого сезону, тож мають чемпіонський досвід.

Досвідчені збірниці

Однією з найбільш досвідчених гравчинь збірної України була капітан «Пантер» Тетяна Слащова. У матчі проти Гонконгу Тетяну було визнано найціннішим гравцем збірної України. До речі, у Слащової вже є досвід виступів за збірну. Саме Тетяна на початку 90-х була капітаном національної команди України. Разом з Тетяною Слащовою тоді «жовтоблакитні» кольори захищали й Інна Козуб, Олена Вансович і Надія Макаренко. Ці дівчата були кістяком національної збірної. Узагалі в Харкові на той час була дуже потужна школа хокею. У перший рік гри тієї збірної у складі були винятково харків’янки. У наступні роки до харківських хокеїсток приєдналися київські.

Після 1994 року жіноча українська збірна припинила своє існування, згодом кожна з цих дівчат розпрощалась із професійним спортом. Повернення в хокей відбулося у 2016 році, коли в Харкові з’явилися «Пантери».

– Я всіх цих дівчат знайшла через Фейсбук. Дівчата не відразу погодилися прийти, вважали, що їм уже пізно грати в хокей – уже 40 років. Я кажу, дівчата, приходьте все одно на тренування, хоч просто покатаєтеся, а там уже будете виріщувати, – згадує Катерина Середенко. – На перше тренування дівчата із собою навіть екіпіровку не взяли, лише ковзани та старі дерев’яні ключки. Уже на наступне тренування вони прийшли у своїй давній екіпіровці й формі – уявляєте, понад 20 років зберігали все це! І більше вони від нас не йшли.

Хокеїстки з досвідом

У перші місяці тренувань чимало курйозних випадків було із сестрами-близнючками Інною Козуб та Оленою Вансович – їх увесь час плутали. Та сестри не ображалися, з посмішкою реагували на такі ситуації. Зараз партнерки по команді без проблем розрізняють близнючок.

– Якщо зовні вони і схожі, то за характером зовсім різні. Захисниця Олена Вансович має більш твердий характер, така собі «пацанка», а нападниця Інна – м’якша, така «дівчинадівчина», – розповідає Катерина Середенко.

Доньки сестер також грають у хокей, також у «Пантерах», тільки в дитячій команді. А ще в дівчаток навіть те саме амплуа, що й у їхніх мам.

До речі, «Пантери» наразі єдиний клуб в Україні, який створив дитячу команду окремо для дівчаток.

Молода капітан

Капітаном збірної України новітнього зразка стала 20-річна харків’янка Діана Ковтун. Незважаючи на молодий вік, саме їй команда довірила цю місію.

– Діана вміє тримати нейтралітет. Коли ми приїхали на перші збори, то були двома різними колективами (харківські «Пантери» та київські «Україночки». – Ред.), десь не могли переступити через свій характер. У Діани з цим проблем немає, вона справедлива й розважлива, для неї всі дівчата у збірній були однією командою. Вона всіх підтримувала, – пояснює Катерина Середенко.

Для Діани це також не перший досвід виступів за збірну України. Щоправда, до цього це була футбольна збірна. Так-так, Діана не тільки вправно грає в хокей, вона ще й футболістка. Наразі в останньому виді спорту дівчина взяла паузу.

Діана зізнається, що хокей їй завжди подобався більше, бо він динамічніший.

Діана Ковтун (посередині)

Освоювала ази хокею у клубі «Союз». До речі, одним з її перших тренерів був президент МХК «Динамо» Валерій Середенко. У 14 років Ковтун довелося переключитися на футбол, бо жіночого хокею в Україні тоді не було. Але як тільки з’явилися «Пантери», дівчина відразу взула ковзани та привела із собою на тренування свою подругу по футболу Владлену Тарасову, яка також починала свій спортивний шлях з хокею.
Тарасова була вихованкою легендарної школи «Дружба-78». Її першим тренером був Іван Правілов, який мав свою ексклюзивну методику навчання. Вихованців цієї школи впізнають за особчливою технікою катання. Іван Правілов постійно організовував обмін міжнародним досвідом, його вихованці були завсідниками турнірів у США.

Легендарні традиції

Вихованкою «Дружби-78» є і Владислава Скащук. У Кейптауні дівчина стала головною бомбардиркою збірної – чотири автографи у воротах суперниць. Снайперські здібності ця «пантера» демонструє і в національному чемпіонаті – вона двічі ставала кращою бомбардиркою національної першості.

– Влада Скащук сама до нас прийшла, побачила оголошення в Інтернеті, що «Пантери» проводитимуть презентацію команди на катку. Це навіть майстер-класом назвати дуже складно, ми тоді самі ще майже нічого не вміли. Влада взяла на прокат ковзани, вийшла на лід. Як тільки я побачила її на льоду, відразу сказала: «Владо, ти наша!», – згадує президент «Пантер».

Харківський десант у збірній 

Дуже великий внесок у перемогу «жовто-блакитних» зробила легіонерка зі США Єлизавета Рябкіна. Ліза також вихованка «Дружби-78». Ім’я цієї дівчини дуже відоме в українському хокеї. На початку 2000-х вона стала першою українкою, яка виступала за чоловічу команду. Однак після того, як дівчатам заборонили грати разом з хлопцями, з 2007 року змушена була шукати своє хокейне щасті за океаном. Навчалася і грала за хокейний клуб «Гарвард», була капітаном цієї команди. Дівчина завжди мріяла зіграти за українську збірну, й у 2019 році це її бажання здійснилося.

Рябкіна не проходила навчальнотренувальних зборів, а прилетіла просто в Кейптаун. Відразу влилася в команду. А після завершення турніру її було визнано найкориснішим гравцем (MVР – Most Valuable player).

– Про Лізу знає вся хокейна Україна. Тренерський штаб збірної знайшов її контакти й запросив у команду. Вона відразу погодилася, бо для неї виступ за національну збірну є дуже важливим. Вона стільки років боролася за своє місце в українському хокеї, – каже Катерина Середенко. – Ліза зовсім іншого рівня гравчиня, ніж інші дівчата з нашої збірної. Ми тільки починаємо виховувати покоління такого рівня гравців. Сподіваюся, що через п’ять років виховаємо таких дівчат.

Єлизавету Рябкіну було визнано найкориснішим гравцем турніру (MVР – Most Valuable player).

Президент «Пантер» чекає, що після перемоги жіночої збірної на краще зміниться ситуація з жіночим хокеєм в Україні. Наразі гравчині українських клубів не отримують зарплат. Катерина Середенко має надію, що вже в наступному сезоні найкращі гравчині «Пантер» отримуватимуть грошове винагородження.

У Харкові добрі хокейні традиції, і «Пантер» підтримує ХОДА. Завдяки цьому команда закрила фінансове питання участі в національній першості. Тепер дівчата планують повторити свій минулорічний досвід – знову стати чемпіонками України.

Автор: Юлія Шматченко