Бонуси від лікарів: як організовано медичні послуги у Німеччині

Відвідуєш лікаря регулярно – отримуєш фінансові бонуси. За таким принципом у Німеччині (країні з найвищими соціальними стандартами) побудовано відносини між громадянами та страховими медичними касами. Про тонкощі системи охорони здоров’я німців «СК» розповіла українка, яка вже понад десять років працює там у медичній сфері.

Наталія Неуманн народилася в місті Ковель Волинської області. У 1994 році жінка переїхала до Польщі, а в 2000-му – до Німеччини. Наталія разом з чоловіком та маленьким сином осіли в 10 км від Бремена – в містечку Дельменгорст (Північна Німеччина).
– Приїхавши до Німеччини, я не знала ані мови, ані традицій, – згадує жінка. – У 2004 році я отримала можливість трирічного перенавчання в соціально-медичному коледжі і стала медичним працівником з догляду за людьми старшого віку. Тобто працюю в геріатричному центрі.
В Україні Наталія отримала середню спеціальну освіту (плановик-економіст будівельної промисловості) та незакінчену вищу – менеджмент організації управління виробництвом. Однак у Німеччині жінці зараховували тільки середню освіту, і то без 10 класу. Щоб вступити до вишу, потрібно було ще рік навчатися у вечірній школі.
– Для вступу в коледж мені потрібно було скласти тест на логіку і IQ, а також написати диктант. У диктанті на шість речень я примудрилася зробити 24 помилки. Думала, це кінець. Коли прийшла на заключне інтерв’ю до психолога, який оцінює потенційні можливості кандидата, сказала: «Напевно, буду прощатися з вами». А вона мені: «Чому? Я хочу з вами поговорити, у вас добрий результат в тесті на логіку та IQ. З такими здібностями ви мову вивчите, тому я вам даю направлення».
Навчання пані Наталії у коледжі коштувало 32 тисячі євро, але всі ці гроші сплатила держава.
Навчаючись у коледжі, українка відразу проходила практику у медичному центрі.
– Був ще один делікатний нюанс: через кілька тижнів після вступу до коледжу я дізналася, що вагітна другою дитиною, – розповідає Наталія. – Я спочатку дуже переймалася, бо з таким трудом отримала це навчання. Окрім цього, мені ще сплачували «доїздні» гроші (витрати на дорогу) та допомогу з догляду за дитиною, були ще пільги в оподаткуванні. У Німеччині вам один раз кажуть «так», і ви відразу отримаєте великий соцпакет. Тож зрозуміло, чого я переймалася, однак керівництво вишу мене заспокоїло: вагітність – це не проблема.
Родина Наталії впоралася, жінка народила донечку Шанель (мерія організувала й оплачувала няньку), закінчила навчання та влаштувалася на роботу. Брак фахівців класу нашої землячки сьогодні в Німеччині близько 25 %.

Тетяна Мартинова,

Тетяна Мартинова,

менеджер, Харків

– Чи є в Німеччині безкоштовна медицина?

– Німці зазвичай відповідають на таке запитання «яйн» (у перекладі «і так, і ні»). Безкоштовної медицини як такої не існує. У Німеччині працює система медичного страхування. Є каса, до якої ви сплачуєте страховку, і існує забезпечення за статтею доходу. За пенсіонерів, інвалідів і інших осіб, які не в змозі самостійно сплачувати страхові внески, це робить система соціального забезпечення.

Люди, які можуть самі за себе сплачувати, роблять обов’язкові відрахування із зарплати. Ви не влаштуєтесь на роботу, якщо у вас не будуть із зарплати вираховувати в пенсійний фонд, на медстраховку, страховку з опікування (на майбутнє, коли будете літньою людиною і будете цього потребувати) тощо.

Існує багато страхових компаній і внески до них різні. У середньому сьогодні – це 15 % від доходу. При цьому такий само відсоток сплачує за вас і ваш роботодавець.

У Німеччині – вільний вибір лікаря. Тобто, якщо я захочу потрапити на прийом у берлінську «Шаріте» (найвідоміша клініка країни), страхова компанія мені це покриє. Якщо вам потрібне дуже вузьке обстеження (особливо онкологічне), то це можливо за направленням, і сама страхова вам запропонує думку кількох фахівців.

Якщо людину непокоїть здоров’я, вона звертається по допомогу до сімейного лікаря або терапевта. Ці лікарі виписують направлення до вузьких фахівців. Хоча таке направлення не завжди обов’язкове. Наприклад, людину непокоїть серце. Вона телефонує до кардіоцентру, описує ситуацію і запитує, чи може у них відразу пройти обстеження, чи потрібне направлення.

А от на магнітно-резонансну терапію, комп’ютерну томографію та онкологічні обстеження направлення обов’язкові. 

Сергій Герасименко

Сергій Герасименко

Фермер, селище Докучаєвське, Харківський район

– Скільки коштують первинна та вторинна медична допомога?

– Це все входить у вартість місячної страховки. А от в Україні нещодавно медична допомога мені та моєму братові обійшлася в 2500 грн. Наша тітка лежала в реанімації. Більш за все мене обурила фраза санітарки: «Там її помити треба». За таку фразу у Німеччині жінка б з тріском вилетіла з роботи, їй би анулювали професійну приналежність і вона б ніколи не змогла працювати в медицині, окрім цього, така людина ще б у суді відповідала.

А за моє обурення в українській лікарні на мене накинулися з усіх боків.

У німецьких медичних закладах з повагою ставляться до пацієнтів. Невідкладну медичну допомогу нададуть будь-якій людині, незважаючи на те, є у неї страховка чи ні. Впевнена, що в Україні також скоро прийдуть до такого ставлення до пацієнтів.

Лариса Сахно

Лариса Сахно

Вчителька, Богодухів

– Якщо людина не в змозі самостійно сплатити операцію, може вона розраховувати на поміч держави?

 


– Якщо для операції є медичні показання, то її покриває страховка. Якщо це пластична операція, то за неї ви сплачуєте самостійно. Однак є випадки, коли витрати й на пластику покривають страхові каси. Наприклад, ортопед написав вам спеціальне направлення.
У будь-якому разі в лікарні вас попросять надати свою пластикову страхову картку. Близько чотирьох років тому ввели обов’язковий пункт – на картці повинно бути фото її власника, бо були прецеденти, коли страховкою користувалася не та людина, яка її сплачувала. Для людей низького соціального класу операції сплачує Комітет із соціальної допомоги.

Існують нюанси зі стоматологією. Наприклад, моя обов’язкова страховка покриває тут лише 30 %. Але є певна вимога – я повинна хоча б раз на рік обов’язково відвідувати дантиста, цей візит фіксується в моєму бонусному зошиті.

Окрім основної в мене є й додаткова страховка на зубопротезування, по ній сплачую страхових внесків близько 13 євро на місяць. Сміюся, що мій рот – це авто, бо протезування і лікування зубів коштувало близько 30 тисяч євро, з них я сплатила близько 500 євро, все інше покрили страховки.

Бонусний зошит є в кожного члена родини. Бонуси збираються протягом року, кожен пункт (візит до дерматолога, гінеколога та інших фахівців) – 1 євро, візит до стоматолога – відразу 10 євро. Наприкінці року страхова компанія рахує всі ваші бонуси і повертає їх грошима. Я так минулого року 100 євро отримала.

Профогляди та щеплення в Німеччині також обов’язкові, інакше страхова може відмовити в якійсь частині оплати в разі захворювання. Наприклад, відповідно до моєї професії я повинна проходити медогляди та здавати аналізи кожні півроку. На кожному підприємстві є свій лікар, який стежить за цим.

Орієнтація на профілактику

У рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС Україна має виконати низку зобов’язань у сфері охорони здоров’я. Так, у главі 22 (V розділ – «Економічне та галузеве співробітництво») велика увага приділяється системі громадського здоров’я, її концепція передбачає перехід від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і запобігання захворюванням шляхом проведення профілактичних заходів, пропагування здорового способу життя тощо. 

Україна своє «домашнє завдання» виконує повільно. Перший важливий крок у цьому напрямку наша країна зробила 30 листопада 2016 року – Уряд ухвалив

Концепцію розвитку системи громадського здоров’я в Україні.
Також, відповідно до статті 428 Угоди, Україна має адаптувати під європейські стандарти й сферу інфекційних хвороб, служб крові, трансплантацію тканин і клітин.
Наразі (станом на 11 грудня) на підписі у Президента проект Закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів. У документі закладено нову страхову модель фінансування системи охорони здоров’я, передбачено положення, якими, насамперед, покладається обов’язок на пацієнтів періодично проходити профілактичні медичні огляди у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України, програма медичних гарантій включатиме перелік гарантованих за рахунок бюджету послуг і лікарських засобів не лише для лікування, а й для профілактики захворювань.

 

Юлія Шматченко