Спецпроект

Боротьба зі сміттям: чи приживеться досвід Польщі в Україні

Стихійні сміттєзвалища та переповненні полігони, що час від часу займаються, забруднені стічні води і ґрунт – свого часу схожі до українських проблеми мала й Польща. Але інтегруючись у ЄС, поляки здійснили революцію у сфері боротьби зі сміттям. Як це вийшло і яка сьогодні в країні культура поводження з відходами, «СК» розповів Сергій Сухобойченко, який вже кілька років проживає у Варшаві.


Колись на 38-мільйону Польщу було понад тисяча сміттєзвалищ, значна частина з яких загрожувала навколишньому середовищу й не відповідала європейським стандартам. Сортуванням відходів на побутовому рівні також мало хто займався, сміття збиралося до купи та відносилося на смітник, звідти воно прямувало на звалище. Сьогодні культура поводження з відходами для багатьох поляків – це щось на кшталт правил особистої гігієни: «встав, почистив зуби», які виконуються на автоматі щодня. 

– Я, наприклад, спочатку дивувався, коли бачив, що місцеві жителі піднімають папірці або навіть недопалки і кидають в сміттєві бачки. Зараз сам так роблю, – згадує свої перші враження від Польщі Сергій Сухобойченко. – Викинути обгортку від цукерки повз урну – це як злочин, і викликає дике обурення у всіх, хто бачить.

Він разом з дружиною і донькою переїхав до Варшави з Євпаторії в 2014 році. Проблемами екології й поводженням з відходами чоловік переймався ще в Україні. Доволі довго вивчав це питання в Криму, робив різноманітні аналітичні звіти, також був координатором програми «Впровадження інтегрованої моделі поводження з твердими побутовими відходами в рекреаційній зоні міста Євпаторія». Починаючи з 2010 року Сергій став експертом від громадських організацій екологічного проекту Світового Банку «Оцінка екологічного управління на муніципальному рівні».


 

Вадим Полях, помічник депутата Роганської ОТГ, селище Докучаєве

Вадим Полях, помічник депутата Роганської ОТГ, селище Докучаєве

– До сортування сміття населення вашої країни прийшло самостійно чи через законодавство, яке впроваджувала держава? Скільки коштує для родини вивезення сміття?


– Важливим етапом у вирішенні проблеми відходів стала так звана «сміттєва революція» впродовж 2012–2013 років, коли держава повністю передала питання комунальних відходів органам самоврядування. Відтоді саме місцева влада у Польщі встановлює ціни для мешканців будинків за вивезення сміття, а також відповідає за реалізацію директив Євросоюзу в цій галузі, зокрема його сортування та переробку.

Із 1 липня 2013 року обов’язковим для всього населення стало сортування сміття. З’явились три різнокольорові резервуари: синій – для паперу та картону, зелений – для скла, жовтий – для пластику та целофанову тощо. Із липня 2017-го кількість фракцій збільшилася до чотирьох, на вулицях Польщі з’явилися ще коричневі контейнери, призначені для харчових та інших біовідходів, у тому числі й лушпиння, скошеної трави, гілок дерев і кущів, тирси, кори, листя і квітів. Не можна викидати в коричневий сміттєвий контейнер кістки тварин, відходи тваринництва, золу, каміння та сміття із землею, плити МДФ та ДСП.

Деякі предмети полякам викидати у всі сміттєві баки категорично заборонено: несправну побутову техніку, електроприлади, а також батарейки, акумулятори, лампи, упаковки з-під хімікатів та навіть ліки, термін яких вийшов. Усе це слід нести у спеціально облаштовані пункти утилізації при магазинах та аптеках, а також на рівні гмін мають бути створені спеціальні Пункти селективного збору побутових відходів (PSZOK). Краків і Варшава також мають підписані договори з аптеками, куди люди можуть принести ліки, термін дії яких закінчився.

У Варшаві тариф за вивезення сміття для однієї людини, яка сортує сміття, становить приблизно 10 злотих (66 грн). Якщо люди не сортують сміття, то вартість зростає на 20 %. Зазвичай такі тарифи побудовані на довірі.

У Любліні, як і у більшості польських міст, тарифи на вивезення сміття прив’язують до кількості людей, які проживають у помешканні. До прикладу, за одну людину треба заплатити 12 злотих на місяць (приблизно 80 грн), за двох людей – 25 злотих (166 грн), від трьох осіб і більше – 39 злотих (260 грн). Це стосується багатоповерхівок. У приватних будинках ціна становить відповідно 30 злотих (200 грн), 39 злотих (260 грн) і 50 злотих (333 грн).


 

Ія Кофан, інспекторка патрульної поліції, смт Нова Водолага

Ія Кофан, інспекторка патрульної поліції, смт Нова Водолага

– Як у вашому населеному пункті борються з несанкціонованими сміттєвими звалищами (якщо взагалі такі є)? Громади, на території яких працюють сміттєпереробні комплекси, не проти такого сусідства? Наскільки це безпечно для людей?


– У Польщі немає несанкціонованих сміттєзвалищ. Також люди самостійно не можуть займатися утилізацією сміття. У країні діють суворі правила щодо переміщення сміття. Не можна вивозити сміття, наприклад, з одного району в інший. Якщо малі містечка не мають ресурсів для облаштування спеціальних закладів поводження з ТПВ, то в рамках одного повіту вони можуть об’єднуватись, щоб залучати додаткові інвестиції. Так, до прикладу, Люблін спільно з довколишніми містечками створили заклад з механічно-біологічної переробки сміття, де зараз переробляють відходи. І такі сусідства для людей цілком безпечні.


 

Валентина Какадій, віце-директорка з виховної роботи Огіївського НВК, Сахновщинський район

Валентина Какадій, віце-директорка з виховної роботи Огіївського НВК, Сахновщинський район

– Чи сортують сміття у польських школах? І чи потім школи мають якісь кошти за те сміття, що віддають на переробку?


– У польських школах збирають пластмасові кришечки від пляшок, які йдуть потім на виготовлення інвалідних візків. Збирають макулатуру, а потім клас сам вирішує, куди спрямувати виручені кошти. Зазвичай на культурну програму: в музей або на пікнік. 

У зв’язку з новими нормами сортування сміття (які набрали чинності з 1 липня 2017 року) міністерство охорони навколишнього середовища Польщі оголосило конкурс для школярів на найкращий проект навчально-інформативної реклами сортування та переробки сміття серед населення Польщі.


 

Юрій Деркач, заступник директора ТОВ СП «Родіна», село Крисіне, Богодухівський район

Юрій Деркач, заступник директора ТОВ СП «Родіна», село Крисіне, Богодухівський район

– Як ваші фермери утилізують відходи (гній) зі своїх господарств?


– Метод зберігання гною регулюється законом, згідно з яким гнійна сеча і суспензія (змішана сеча та твердий гній) зберігаються тільки у герметизованих ємностях, щоб розливи не проникали в ґрунт. Заборонено зберігати гній у призмах на полі, оскільки вміст азоту та фосфору, що містяться в ній, може потрапити до ґрунту та підземних вод, що може призвести до їх забруднення. З гною робляться добрива, яких у Польщі вже не вистачає. Тому зараз відходи, основою яких є гній, експортують з Голландії. 

Обов’язкове сортування

Головний документ, який наразі в Україні регулює утилізацію сміття, це Закон «Про відходи» 1998 року. У 2010 році його було доповнено ст. 35-1, де зазначено, що небезпечні відходи зі складу побутових (батарейки, лампи тощо) мають збиратися окремо вже на первинному етапі і передаватися на спеціалізовані підприємства. А ст. 32 Закону допрацьовувалася нардепами в 2012 році.

Прийнята поправка відповідає  двом Директивам ЄС – «Про відходи» і «Про захоронення відходів», що надають чітку послідовність дій, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони (поводження з відходами прописано в угоді про Асоціацію з ЄС – у розділі V «Економічне і галузеве співробітництво»). Однак екзамен на імплементацію Україна поки що складає погано. Дедлайн впровадження директиви «Про відходи» вийшов 1 листопада цього року (другу директиву потрібно імплементувати до 1 листопада 2020 року).  

Серед причин такого стану речей – корупція та відсутність нормального базового закону (нинішня редакція застаріла). Але, перше за все, Україні потрібно ухвалити нову національну стратегію поводження з відходами.


 

Юлія Шматченко