Будьте моїм лікарем. Як змінюватиметься медицина у 2018 році

Будьте моїм лікарем. Як змінюватиметься медицина у 2018 році

Фото: ratinggroup.ua

2018-й стане роком суттєвих змін у вітчизняній системі охорони здоров’я. Для медичних менеджерів і місцевої влади завдання номер один – зробити всі комунальні медзаклади автономними, а для пацієнтів – обрати собі лікаря. «СК» з’ясовував, коли почнуться зміни.

Автономізація лікарень

Епопея із запуском медреформи тривала майже весь минулий рік. Парламентарії в запеклих дискусійних баталіях не надто поспішали приймати медичні закони. І от нарешті 19 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила головний з них – Закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який, по суті, і дає старт реформі. А 28 грудня вже Президент Петро Порошенко підписав цей важливий законопроект. Кабмін також ухвалив базові документи, які дозволять розпочати системні зміни.

Вони почнуться з реорганізації закладів охорони здоров’я з бюджетних на комунальні некомерційні підприємства, тобто почнеться так звана автономізація. Згідно із законодавством, тільки після цього медичні заклади зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримувати пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету. До речі, у січні буде оголошено конкурс на посаду голови НСЗУ, до липня Службу буде утворено, й вона розпочне роботу.

Рішення про перетворення комунальних закладів охорони здоров’я на комунальні некомерційні підприємства мають приймати місцеві ради. Як некомерційні підприємства, заклади не будуть платниками податку на прибуток і зможуть спрямовувати всі отримані доходи собі на зарплати.

– Автономізація – це можливість закладу більш ефективно господарювати та розпоряджатися своїми ресурсами. Наразі всі комунальні заклади охорони здоров’я фінансуються через казначейство, і головний лікар не може ефективно використовувати ресурси (оптимізувати штатний розклад, закупівлю медикаментів, освіту лікарів тощо), – пояснює депутат Харківської обласної ради, секретар комісії з питань соціальної політики, охорони здоров’я, реабілітації учасників бойових дій та АТО Вікторія Мілютіна. – І жоден інвестор не вкладатиме гроші в неавтономізований комунальний заклад охорони здоров’я. В автономізованому підприємстві з’являється розпорядник грошей, свій рахунок, і там можна повністю прозоро звітувати. У будь-якому разі власником закладу залишається громада.

На думку пані Мілютіної, від таких змін виграють насамперед жителі громади, бо коли почне діяти механізм «гроші йдуть за пацієнтом», між лікарями з’явиться здорова конкуренція, і якість послуг значно покращиться. Однак цей механізм запрацює, коли абсолютно всі комунальні медзаклади громади завершать процес автономізації.

– Якщо буде хоч один з комунальних медзакладів, наприклад, у Харкові, Богодухові, Краснокутску чи іншій громаді, не автономізований, то гроші від НСЗУ не отримає жодна лікарня. Для неавтономізованих закладів на деякий час (перехідний період) зберігається медична субвенція, – зазначає експертка.
Наразі через реорганізацію пройшло небагато медзакладів Харківщини. Близько шести років тому в Люботині було автономізовано міську лікарню, також цей шлях уже пройшов Чугуївський центр первинної санітарної допомоги. До речі, у сусідній Полтавській області вже автономізовано понад 90 % комунальних закладів охорони здоров’я.

У МОЗі процес автономізації розподіляють на кілька хвиль. Перша завершиться в червні – реорганізовані заклади охорони здоров’я підпишуть договори з НСЗУ й почнуть отримувати прямі виплати за надані послуги. У жовтні та грудні в медзакладів з’являться чергові можливості приєднатися до реформи. За прогнозами в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, після пе-реходу на новий формат роботи заклади відразу отримають у півтора раза більше коштів за приписаних на папері пацієнтів і вдвічі більше за всіх пацієнтів, які особисто підписали декларацію з лікарем.

Неавтономізовані лікарні та ті, що чекають на «колег», упродовж перехідного періоду, який за рішенням нардепів триватиме два роки, фінансуватимуться за рахунок медичної субвенції. Фахівці пояснюють групове приєднання до реформи тим, що субвенція виплачується на бюджет і, відповідно, може бути скасована повністю для цього бюджету, а не для окремого закладу.

Приватні практики первинної допомоги (лікарі-ФОП та приватні заклади) також зможуть укладати договір з Національною службою здоров’я і отримувати за надані пацієнтам послуги гроші.

Обираємо свого

За планами МОЗ, кампанія «Лікар для кожної сім’ї» стартуватиме у квітні. Тобто українці матимуть можливість укладати декларації із сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами.

– Коли ви побачите рекламу кампанії «Лікар для кожної сім’ї» у своєму регіоні, оберіть лікаря та підпишіть з ним декларацію. Найефективніший інструмент пошуку сімейного лікаря в усьому світі – рекомендації, – радить Уляна Супрун. – Запитайте у свого оточення, у людей, яким довіряєте. Не забувайте: ваш лікар – це людина, яка допомагатиме вам дбати про своє здоров’я роками, яка знатиме про вас доволі багато, тож будьте уважними під час вибору. Якщо не можете знайти фахівця за рекомендацією, відвідайте медичні заклади поруч, поговоріть з лікарями.

Також, на думку очільниці профільного міністерства, серед головних критеріїв вибору лікаря: зацікавленість проблемами здоров’я пацієнта, на рецептах лікаря не повинно бути жодних торгових марок, він має вчитися.

У МОЗ розробили перелік обов’язків сімейного лікаря. Відповідно до них такий фахівець повинен спостерігати за станом здоров’я пацієнтів за допомогою різних досліджень, діагностувати та лікувати найбільш поширені хвороби, травми, отруєння, патологічні, фізіологічні (під час вагітності) стани. Також сімейний лікар зобов’язаний супроводжувати пацієнтів із хронічними за-хворюваннями, надавати невідкладну допомогу; направляти пацієнта для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високо­спеціалізованої) меддопомоги.

Серед завдань лікаря також консультування і профілактика – вакцинація, огляди та дослідження пацієнтів з груп ризику. Також він може вести неускладнену вагітність та спостерігати за здоровою дитиною відповідно до вікових особливостей і потреб; надавати окремі послуги паліативної допомоги (оцінити ступінь болю, призначити та виписати рецепт на наркотичні засоби, психотропні речовини для лікування больового синдрому). Саме лікар «первинки» призначає ліки та виписує рецепти, за якими можна отримати препарати за програмою відшкодування вартості ліків, а також оформлює довідки, лікарняні листки.

А от на виклики сімейні лікарі їздитимуть лише в окремих випадках, вирішуватимуть вони це на власний розсуд.

– Із введенням нової системи в первинній ланці така послуга, як виклик лікаря додому, залишається. Однак лікар сам вирішуватиме доцільність візиту до пацієнта, – підкреслив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

У МОЗ роз’яснили, що вік пацієнта, віддаленість його місця проживання чи відсутність коштів на проїзд не можуть бути єдиними підставами для виклику та виїзду лікаря.

Хто платитиме?

З початком медреформи більшість медичних послуг будуть безоплатними для пацієнта, але платними для держави. Щороку народні депутати затверджуватимуть програму медичних гарантій разом з Державним бюджетом на наступний рік. Обсяг послуг залежатиме від фінансування з держбюджету. У МОЗі зазначають, що першу програму медичних гарантій буде ухвалено у 2019 році на 2020 рік.

До 2020-го головне завдання Міністерства охорони здоров’я, Уряду та Парламенту – зібрати реальну статистику захворюваності, розрахувати справедливі тарифи на кожну послугу та виділити достатньо коштів, щоб закупити потрібну кількість послуг і ліків. Зробити все, щоб у 2020 році українці отримували максимальну кількість медпослуг за державний кошт, а перелік платних по-слуг був мінімальним.

– Від 2018 року на первинній ланці, коли кожна сім’я обирає свого лікаря, усі послуги надаються безкоштовно: консультації, направлення, довідки, профілактичні огляди, основні аналізи. Набір аналізів, які входять у перелік, поступово розширюватиметься. У 2019 році перейдемо на безкоштовні послуги спеціалістів у поліклініках, у 2020 році через державну страховку, за яку громадяни сплатили через податки, будемо сплачувати медичні послуги в госпіталях, – наголосила Уляна Супрун.

Юлія Міронюк