Українська студентка в Австрії. Випробувано на собі

«Во французской стороне, на чужой планете предстоит учиться мне в университете», – співалося в 70-х роках у хвацькій пісеньці, текст якої написали голодні й веселі студенти західноєвропейського середньовіччя. Як сьогодні виживають наші студенти в Австрії і як поєднати роботу з навчанням, щоб вистачало і часу, і грошей – «СК» розбирався разом зі студенткою Віденського університету Катериною Боженко.

Катерина Боженко народилася й виросла в Харкові. Диплом бакалавра за спеціальністю «соціологія» отримала у ВНЗ в рідному місті, але магістерську освіту вирішила здобувати в одному з найпрестижніших європейських вишів – Віденському університеті, причому закордонну освіту дівчина «пробивала» без сторонньої допомоги. В Австрії вона з 2013 року. Як і всім, хто приїжджає на навчання, спочатку їй довелося вчити мову – і на це в дівчини пішло три семестри. Ще три семестри в неї пішло на бакалаврат: підтверджувати український диплом бакалавра було б складніше, та й додатковий час навчання – це можливість попрактикуватися в мові, а це важливо для впевненості в собі, вважає Катерина. Зараз вона вже третій семестр навчається в магістратурі. За чотири роки, проведені в Австрії, дівчина осягнула не тільки всі тонкощі європейської студентського життя взагалі, а й те, як це – бути українським студентом: як жити, як спілкуватися, як вчитися, як працювати.

І перше, до чого довелося звикати, – це до того, що студент в Австрії сам регулює своє навчальне навантаження. Загальний навчальний план є, і наш студент має набрати в його рамках 16 пунктів у рік, щоб йому продовжили студентську візу, але чи будуть це лекції (які можна іноді пропустити, тому що всю інформацію викладено в Інтернет) або семінари, до яких потрібно серйозно готуватися, і в якому співвідношенні – це проблема студента. «У минулому семестрі я взяла собі п’ять семінарів, це було дуже серйозне навантаження, і більше повторювати такий досвід я не хочу», – каже дівчина. Усім, хто тільки-тільки приїжджає, вона радить селитися в гуртожиток – це серйозна мовна практика, яка «працює» набагато краще, ніж курси.

І ще одна корінна відмінність студента нашого й західного, яка вразила Катерину: у нас у студенти йдуть відразу після школи, а на Заході, зокрема в Австрії, велика частина студентів – це люди старші за 25 років, які вже встигли попрацювати і зрозуміти, що їм потрібна вища освіта. 

«Серед моїх однокашників (поняття «однокурсник» тут не існує, оскільки з кимось ми зустрічаємося на одному семінарі, з кимось – на іншому) є кілька старших від 50 років; дуже багато тих, кому більше ніж 30; багато хто вчиться десятиріччями, розтягуючи цей процес: кожен у своєму темпі. Є ще одна особливість: тут заведено міняти спеціальність – можна кілька років займатися математикою, а потім переключитися на філософію. Але оскільки студенти тут – люди дорослі (тата-мами їм уже не помічники), працюють майже всі.

Сама Катерина пройшла хорошу «робочу» школу: через півроку вона влаштувалася як бебісітер (няня) в україно-австрійську сім’ю. Всього нянею в різних сім’ях вона пропрацювала близько двох років, потім протягом ще двох років був дуже важкий досвід роботи у взуттєвому магазині; за робочу зміну, як каже Катя, доводилося «пропускати через себе» до 2000 осіб. Попри те, що платили там дуже непогано, фізично це було важко, і дівчина знайшла собі іншу роботу. Зараз вона працює асистентом у туристичному концертному центрі: там можна, поки туристи слухають Штрауса або Моцарта, почитати підручник.

Юлія Сахно

Юлія Сахно

Менеджер у приватному підприємстві, місто Богодухів

Скільки грошей потрібно, щоб прожити студенту в Австрії?

Ситуація постійно змінюється: коли я приїхала в Австрію, потрібно було заплатити тільки навчальний збір – близько 20 євро в семестр. З мого другого семестру розмір плати для українських студентів сягнув близько 400 євро, а тепер піднімають майже до 800, але я буду вчитися ще за старими цінами. Австрійці, до речі, платять тільки навчальний збір. В економ-варіанті потрібно ще сплатити за кімнату в гуртожитку (найекономніший варіант – це кімната на дві особи) плюс проїзд, мобільний телефон, медична страховка, харчування, одяг-взуття, кишенькові витрати... З мого досвіду, мінімум 800 євро в місяць потрібно – це при тому, що намагаєшся економити. Я, наприклад, шопоголік, але завжди «полюю» на сезонні знижки: так брендову річ можна купити на 70 % дешевше. Якщо «піднапружитися», то можна зібрати грошей не тільки на поїздку додому, а й на скромну подорож. Стипендій, як у нас, тут, крім якихось виняткових випадків, немає – тому у студента або мають бути забезпечені батьки, або він повинен працювати.

Ситуація постійно змінюється: коли я приїхала в Австрію, потрібно було заплатити тільки навчальний збір – близько 20 євро в семестр. З мого другого семестру розмір плати для українських студентів сягнув близько 400 євро, а тепер піднімають майже до 800, але я буду вчитися ще за старими цінами. Австрійці, до речі, платять тільки навчальний збір. В економ-варіанті потрібно ще сплатити за кімнату в гуртожитку (найекономніший варіант – це кімната на дві особи) плюс проїзд, мобільний телефон, медична страховка, харчування, одяг-взуття, кишенькові витрати... З мого досвіду, мінімум 800 євро в місяць потрібно – це при тому, що намагаєшся економити. Я, наприклад, шопоголік, але завжди «полюю» на сезонні знижки: так брендову річ можна купити на 70 % дешевше. Якщо «піднапружитися», то можна зібрати грошей не тільки на поїздку додому, а й на скромну подорож. Стипендій, як у нас, тут, крім якихось виняткових випадків, немає – тому у студента або мають бути забезпечені батьки, або він повинен працювати.

Віталій Артеменко

Віталій Артеменко

Пенсіонер, місто Первомайський

Яким чином студенти шукають підробіток і які особливості працевлаштування?

Є багато способів знайти роботу: це і через Інтернет (в Австрії є багато сайтів з вакансіями, де студенти можуть знайти собі підробіток), і через знайомих. З мого досвіду – «сарафанне радіо» краще, більшість своїх робіт я знаходила через знайомих. Традиційно радять спочатку всі сили кинути на вивчення мови, а потім уже шукати роботу.

Згідно з австрійським законодавством, студент-бакалавр може працювати не більше 10 годин на тиждень. Тобто це може бути два дні на тиждень по 5 годин або 5 днів на тиждень по 2 години, залежно від конкретної ситуації. При цьому як цей час буде розподілено протягом тижня, визначають роботодавець і студент. Однак навіть 10 годин на тиждень вистачає, щоб істотно поповнити бюджет: можна заробити близько 400 євро на місяць.
Якщо казати про магістрів, то їм можна працювати вже по 20 годин. Але була така лазівка в законодавстві: якщо є диплом бакалавра іншої країни, то можна працювати теж 20 годин. Я нею скористалася – і була однією з перших, кому дозволили. Таким чином можна заробити 800 євро на місяць – це той мінімум, який необхідний для життя в Австрії. Зараз цю лазівку скасували, але обіцяють незабаром ввести закон, який дозволить усім студентам працювати по 20 годин, незалежно від того, чи є ще одна освіта.

Коли я працювала у взуттєвому магазині, у мене було зайнято три дні – понеділок, вівторок і п’ятниця, і робочий час міг бути 6–9 годин щодня, але так, щоб у сумі виходило 20. Причому в Австрії за цим суворо стежать і переробку не оплачують; якщо все-таки довелося переробити, то наступного тижня в мене були додаткові вихідні.

На кожну конкретну роботу потрібно брати дозвіл на біржі праці, на його отримання йде до шести тижнів. Цей дозвіл відправляють і студенту, і роботодавцю – це потрібно на випадок перевірок. Один важливий факт: ваш роботодавець платить страховку за вас.
І ще одна особливість: роботу намагаються шукати якомога ближче до дому, щоб не витрачати час на поїздки.

Галина Карузіна

Галина Карузіна

Бабуся онуки – студентки австрійського вишу, село Зарічне Вовчанського району

Чи можна знайти роботу за фахом, поки вчишся?

Ось із цим в Австрії складно. Для мене це, звичайно, робота мрії: дуже хочеться працювати за фахом – наприклад, асистентом менеджера з персоналу. Я могла б виконувати цю роботу вже зараз – і освіта, і знання, у тому числі й мови, мені дозволяють, але конкуренція дуже висока.
Це проблема не тільки для іноземців, а й для австрійських студентів – з моїх знайомих ніхто не працює за фахом. Річ у тому, що для роботи за фахом потрібен досвід; для цього, як мінімум, слід пройти практику. Практики для студентів є, але вони безоплатні – тобто ти нічого не заробиш. Виходить замкнуте коло. З моїх знайомих дозволити собі пройти практику змогла тільки одна дівчина, але вона з дуже забезпеченої сім’ї, і її утримують батьки. Звичайно, у неї перспектив влаштуватися на роботу за фахом більше – і під час навчання, і після його завершення.

Мовою цифр

За останні п’ять років кількість українських студентів, які виїхали за кордон на навчання, зросла на третину – з 21 500 до 59 600 осіб*. Тільки за останні два роки їх кількість збільшилася на 13 266 осіб.
Серед 34 країн світу, де навчаються українці, лідером зараз є Польща: там навчаються 22 833 наші студенти. У першій десятці – Німеччина (9379 осіб), Росія (9365), Канада (2536), Італія (2200), Чехія (2015), США (1551), Іспанія (1545), Франція (1332). Замикає першу десятку Австрія з 1460 українськими студентами.

Нагадаємо, Угода про Асоціацію України з ЄС не передбачає додаткових можливостей для навчання українських студентів в європейських університетах (навчання відбувається в рамках програм самих університетів). Так само наша країна не має зобов’язань перед ЄС щодо освітньої реформи. Однак Україна є партнером в освітній програмі ЄС Еразмус+, яка надає індивідуальні можливості для освіти українських студентів в ЄС на кошти Євросоюзу, а також для співробітництва між вищими навчальними закладами.

* Дані аналітичного центру CEDOS на початок 2017 року.

 

Інна Можейко, кореспондент