Де дорожча «комуналка» – в Україні чи в ЄС

Протягом останніх трьох років в Україні електроенергія дорожчала в п’ять етапів, а тарифи на газ зросли в чотири рази. Разом з тим не залишалася незмінною і ціна на воду та вивезення сміття. «СК» вирішив дізнатися, яка тенденція щодо комунальних витрат панує у країнах Євросоюзу.

Уже близько трьох років подружжя з Дергачів Наталя Гайдай і Дмитро Тудовши мешкає в Угорщині. Близько року тому нашим журналістам вдалося побувати в земляків у гостях і розпитати про їхнє нове європейське життя. Тоді розповідь Наталі та Дмитра вилилася в цікаву історію, яку ви вже читали на сторінках «СК». А тепер ця сім’я допомогла нам розібратися в тонкощах та особливостях закордонної «комуналки».

Нагадаємо, до переїзду, у рідних Дергачах, вони займалися ландшафтним дизайном і системами поливу. Проте у 2014 році, коли країну спіткала криза, у Наталі та Дмитра закралися побоювання, що їхні послуги стануть просто не по грошах споживачам. Це й підштовхнуло їх до переїзду за кордон. Подружжя Дмитро та Наталя Гайдай Для нового життя пара обрала невеличке містечко Бюк, яке сьогодні дуже популярне серед туристів завдяки термальним водам. Купання у ваннах місцевого курорту допомагає від багатьох недуг: серцево-судинних захворювань, хвороб опорно-рухового апарату, а також при проблемах із суглобами, гінекологією та урологією.

Перед переїздом родина подбала про роботу, яку знайшли через Інтернет, і вирушила до сусідньої країни на постійне проживання. Першим місцем заробітків у чужій країні для Дмитра та Наталі став готель, де вони виконували звичайну господарську роботу. Дохід сім’ї був меншим, аніж в Україні, але буквально через півроку сімейна пара вирішує спробувати відкрити власний домашній готель, і їм це вдалося. Швидко й безболісно сім’я отримати дозвіл на купівлю нерухомості, пройшла реєстрацію приватного підприємства та розпочала роботу. Сьогодні в домашньому готелі здаються всього п’ять кімнат, ціна на які коливається залежно від сезону від 35 до 45 євро за добу зі сніданком (близько 1085–1395 грн). Але, за словами господарів, навіть якщо буде постійно зайнято два-три номери, їм цього прибутку вистачить.
Із своїх заробітків Дмитро та Наталя 10 % спрямовують на господарчі витрати, ще 15 % йде на податки.
Затратною частиною в сімейному доході є сфера комунальних послуг. Так, за воду й каналізацію за лічильником сім’я сплачує близько 40 євро на місяць (1240 грн). При цьому вода йде безперебійно з артезіанської свердловини, тож її можна пити просто з крана. 60 євро (1860 грн) йде на електроенергію, ще 60 – на Інтернет і кабельне ТБ. Опалює будинок котел, що працює на пелетах і вугіллі.
– Витрати на тепло залежать від температури на вулиці, і, оскільки будинок-готель має площу 250 кв. м, витрати за місяць можуть коливатися від 100 до 250 євро ( 3100–7750 грн), – розповіла Наталя.
Вивіз сміття обходиться в 10 євро на місяць (310 грн). Але для різних жителів міста ця вартість вираховується окремо – виходячи з розміру сміттєвого бака.
– У певний день тижня виставляєш бак біля двору, комунальники забирають. Задля економії місця в баку можна викидати пластикові пляшки або папір окремо. Тобто, і обсяг свого сміття зменшуєш – платиш за нього менше, і довкіллю приносиш користь, – додав Дмитро.

– Скільки відсотків від вашого сімейного доходу йде на комунальні послуги?

Юрій Колісник, 44 років, підприємець, с. Краснопавлівка Лозівського району.

Юрій Колісник, 44 років, підприємець, с. Краснопавлівка Лозівського району.

– Дохід у нас різний. Тому складно сказати, яку частину від нього займають комунальні платежі. Припустимо, що середній дохід – 1000 євро в місяць. Вода – 40 євро, електроенергія – 60 євро. Вивезення сміття – 10 євро. Інтернет і ТБ – 60 євро. Ще в середньому 150 євро йде на опалення. Загалом виходить 320 євро (9920 грн). Тобто витрати на комунальні послуги складають близько 32 % від загального доходу.

– Чим дешевше за все опалювати будинки у вашій країні?

В’ячеслав Величко, 25 років, логіст, м. Харків.

В’ячеслав Величко, 25 років, логіст, м. Харків.

– Перш ніж відкрити готель, ми радилися з експертами, як дешевше за все буде опалювати будинок, врахувавши немаленьку площу нашого готелю – 250 кв. м. Нам порадили все ж користуватися вугіллям. Тонна такого палива обходиться в 165 євро (5115 грн), але цього вистачає десь на місяць. Для порівняння: найдешевші пелети – 110 євро (3410 грн), а кубометр дерева – 80 євро (2480 грн).

– Яким є порядок формування тарифів на житлово-комунальні послуги? Чи запроваджено двозонний тариф на електроенергію, наскільки така тарифікація є дієвою та вигідною для населення?

Людмила Шматько, 25 років, спеціаліст у сфері ЖКГ райдержадміністрації, м. Красноград

Людмила Шматько, 25 років, спеціаліст у сфері ЖКГ райдержадміністрації, м. Красноград

– Загалом тарифи на послуги ЖКГ у європейських країнах переглядають щорічно, проте підвищують нечасто, а збільшення вартості зазвичай становить не більше ніж 1–3 %. Це пояснюється стабільними цінами на енергоносії та відносинами споживачів і постачальників, а також високою якістю мереж. Так, за три роки нашого життя тут комунальні послуги не дорожчали. 

Але, оскільки комунальні послуги є досить витратною сферою, ми вдаємося до економії. Для економії, звичайно, є лічильники, які регулюють витрати електроенергії вночі та вдень. На воду ставимо так звані аератори. Завдяки цій насадці, яка кріпиться на змішувач, здається, що води ллється багато, натиск сильний, а насправді витрачається втричі менше. Ставимо енергозберігаючі лампочки, датчики руху. У дворі освітлення на сонячних батареях. Загалом, Євросоюз постійно виділяє різні гранти і малому бізнесу, і просто приватним господарствам, щоб вони впроваджували енергозберігаючі технології в життя. Виділяються також гроші на утеплення будинків, заміну вікон та дверей, дахів.
Є сайти, де можна ознайомитися з умовами та взяти участь у конкурсі на отримання позики. Це може бути сума, яку не потрібно повертати, а може – безвідсотковий кредит, з хорошою відстрочкою.

Енергозбереження у пріоритеті

За міжнародними стандартами Україна – один з найбільш неефективних споживачів енергії. Причиною цього є велика частка енергоємних секторів, застарілі технології, неефективні системи централізованого теплопостачання та низькоякісний фонд будівель. За інформацією Центру європейських політичних досліджень та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, середнє річне споживання енергії в житловому секторі українців становить 250 –270 кВт·год/м2, що майже вдвічі перевищує такий показник в європейських країнах з аналогічними кліматичними умовами.

Відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС, яку Україна підписала у 2014 році, наша країна зобов’язалась поступово адаптувати своє законодавство до вимог Третього Енергопакета (пакет законів щодо внутрішнього ринку газу та елекроенергії в ЄС).

Уже відбулися перші кроки з імплементації нових правил регулювання за стандартами Євросоюзу. Було розпочато процес юридичного розділення НАК «Нафтогаз» та облгазів, проведено реформу ціноутворення, у рамках якої було скасовано держрегулювання цін для комерційних споживачів.

Тому в попередні роки українці спостерігали підвищення цін на газ та електроенергію до ринкових. Одночасно запрацювала система субсидій.

Проте українські тарифи, за даними Eurostat, залишаються найнижчими в Європі. Найвищі ціни на електроенергію в тих європейських країнах, які відмовляються від атомної і роблять ставку на «зелену» енергетику.

Також важливою відмінністю багатьох європейських країн від нашої є право населення обирати постачальника послуг електроенергії і користуватися гнучкою системою тарифів (нічні зі знижкою до 25 –30 %, денні, вихідні).

В Україні енергетична монополія має зникнути з 1 липня 2019 року, коли запрацює ринок електроенергії (про що йдеться в підписаному цього року законі). Споживачі зможуть обрати найвигідніший тарифний пакет серед запропонованих постачальниками.

Марина Проценко, спеціальний кореспонтент