Дитячі спортивні секції за кордоном: досвід Німеччини

Уже в ранньому віці дитини більшість дбайливих батьків задаються питанням, на яку спортивну секцію віддати своє чадо. Хтось керується власним бажанням, хтось вартістю тієї чи іншої секції, хтось – характером дитини… Але більшість жителів невеликих населених пунктів  Харківщини відштовхується від того, що є поблизу...  І зовсім не завжди щось є. Німець Крістофер Еллен розповідає, за яким принципом віддають дітей у спорт в Німеччині і про особливості розвитку спорту взагалі.

33-річна Іна Еллен народилася в Омську, але вже половину свого життя – 17 років – проживає в Німеччині, куди емігрувала її сім’я. Свою другу половинку жінка зустріла саме там – у Бамберзі. На дискотеці Іну підкорив один з місцевих військових Крістофер. Чоловік має за своїми плечима багатий професійний досвід – служив у Афганістані, має нагороду «Пурпурове серце» (перша військова нагорода в історії США).
Згодом люблячі серця узаконили свої відносини. У 2008–2016 роках жили у США – у Флориді та Каліфорнії, але пізніше повернулися в Німеччину – ближче до батьків Крістофера, в Ебельсбах. Це один із семи районів громади Ебельсбах, в якій проживає близько чотирьох тисяч людей
У пари є троє дочок – Лекса, Емілі й Кейлі, які наразі ходять до дитячого садка. Зараз Іна не працює – займається домашніми справами та доглядає за діточками. Коли з’являється вільний час, жінка відвідує тренажерний зал. Крістофер теж не байдужий до спорту. Він систематично грає в футбол у спортивному клубі «Ебельсбах» і також відвідує «качалку». Крістофер – військовий на пенсії, але з роботою зав’язувати не збирається. Активно її шукає і паралельно навчається на курсах для отримання тренерської ліцензії.
Діти пари теж пішли слідами батьків. Найстарша з дівчаток – шестирічна Лекса – ходить у садок і паралельно у то й же спортивний клуб «Ебельсбах», що й тато, у дві секції: джазових танців і легкої атлетики. Кожному з цих двох видів спорту вона приділяє по півтори години в тиждень.
Крім цього, і діти, і дорослі можуть займатися й багатьма іншими видами спорту: футболом, карате, турнен (для маленьких дітей), боулінгом, бігом на довгі дистанції, фітнесом, стрільбою, тенісом, волейболом і туризмом. Цей клуб фінансується з бюджету громади.


Такі спортклуби є майже в більшості громад і міст Німеччини, й в них можуть приходити займатися не тільки місцеві дітлахи, а й малеча з різних населених пунктів – хоч із сусіднього, хоч із віддаленого. Треба тільки заплатити річний внесок за дитину. У різних містах і громадах ця ціна варіюється. Наприклад, в «Ебельсбаху» членство однієї дитину в клубі обходиться сім’ї в 35 євро за рік, але вони можуть придбати і сімейне членство за 90, і ходитимуть туди займатися разом, незалежно від того, скільки дітей в родині – одна, три чи п’ять.
Середня донька – Емілі, якій наступного року виповниться п’ять, через свій вік поки що поза спортом, але в 2018-му продовжить справу старшої сестри – піде до секції легкої атлетики. Найменша з дівчат, трирічна Кейлі, поки що обмежується дитячим садком.
Переважно німецькі батьки вважають найважливішою складовою міцного здоров’я хорошу фізичну форму, тому вже з ранніх років приводять своїх дітей у спортивні секції.
Перше знайомство зі спортом у Німеччині – це «турнен» (сюди входять активні ігри, біг з перешкодами тощо). Ця секція базова і є в кожному спортивному клубі Німеччині. Туди можна ходити з одного-двох років. Оплата, як правило, символічна для німців – близько 10 євро на місяць (залежить від регіону). Заняття проходять раз на тиждень. Далі з трьох років можна вже потрапити на більш звичні для нас спортивні секції: різні види боротьби, танці, іноді футбол. Але найчастіше повноцінне знайомство зі спортом у Німеччині відбувається після п’яти років.
Глава сім’ї Еллен, Крістофер, відповідаючи на запитання жителів Харківської області, розповідає, як влаштовані дитячі спортивні секції в Німеччині.

Світлана Оробченко

Світлана Оробченко

Провізор, Близнюки

Які секції найпопулярніші? З якого віку прийнято віддавати дітей у секції? Завантажують дітей кількома секціями чи вважається, що у дитини має бути багато часу для відпочинку та ігор?

Іна Еллен:

– Хлопчиків найчастіше віддають на футбол, дівчаток – на гімнастику. В основному діти починають займатися в секціях з чотирьох-шести років. Малюки в цьому віці вже можуть слухатися тренера, не нудьгують за батьками, і тому більш-менш нормально концентруються на спорті.
У Німеччині дуже поважно відносяться до думки і бажання дитини. Якщо у малюка є талант, а він не хоче, то ніхто – ні батьки, ні тренер – його змушувати не будуть.
А в цілому у дітей після навчання вистачає часу, щоб відпочити, та для заняття навіть у двох секціях.

Наприклад, ми віддали Лексу не тому, що її секція популярна, а відштовхувалися від особливостей доньки. Вона у нас дуже активна, і тому краще нехай випускає свою енергію в спортивному залі або на майданчику, ніж у чотирьох стінах. Енергії у неї вистачає і на ігри, і на навчання: Лекса ходить на курси підготовки дошкільнят один раз на тиждень, і на секції.

Ашраф Мсуя

Ашраф Мсуя

Військовий, Чугуїв

Чи йдуть вчителі назустріч дітям, які займаються в секціях? Відпускають їх раніше з уроків або вони, може, якось «відпрацьовують» ці відгули?

Іна Еллен:

– Якщо дитина займається в тій чи іншій спортивній секції, то в цілому проблем зі школою не виникає. Спортивні секції в основному починаються після 16.00, а уроки зазвичай тривають до 13.00–14.00. Так у дитини є ще можливість зробити домашнє завдання.

У дитинстві я професійно грав у футбол. У населених пунктах, якщо ти граєш у професійних командах (неважливо, команда з великого міста чи маленького села), є домовленість зі школою і вчителями, щоб дитина, у разі необхідності, могла довчитися пізніше. Складається своєрідний індивідуальний графік. Наприклад, ти йдеш на тренування чи гру і пропускаєш дві години навчання, а після цього або наступного дня приходиш і наздоганяєш пропущені заняття.

Руслан Єнько

Руслан Єнько

Тимчасово безробітний, Харків:

Скільки коштує віддати дитину на футбол, хокей і теніс? Амуніція для цих видів спорту, особливо хокею, обходиться в кругленьку суму для батьків. У Німеччині теж повністю купують екіпіровку за свій рахунок чи її надають секції, а може, діють якісь пільги на купівлю амуніції?

Іна Еллен:

– Ми платимо 90 євро на рік за членство в нашому спортивному клубі. Це сімейний тариф. Я граю у футбольній команді нашого міста, Лекса ходить на джазові танці і легку атлетику. Наступного літа, коли Емілі виповниться п’ять років, вона теж зможе приєднатися до старшої сестри і займатиметься з нею легкою атлетикою. І нам не треба буде доплачувати ще щось і за неї.
У нашому випадку для тренувань не потрібно ніякої особливої амуніції – вистачає того, що є у кожного вдома. Якщо ж Лекса поїде на змагання, то все необхідне закупить клуб.

Світлана Ечіна

Світлана Ечіна

Студентка, Чугуїв

Якщо дитина відвідує спортивну секцію в іншому населеному пункті – не там, де вона проживає, чи існує підвезення дітей? Або це проблеми батьків, і вони самі повинні забирати своїх чад?

Іна Еллен:

– Лекса ходить у спортивний клуб в нашому районі. Записатися в клуб може і дитина із сусідніх, і будь-якого районів чи громад, втім, возити своїх дітей повинні самі батьки.
Але з цим проблем немає, адже практично у кожної сім’ї, яка проживає у віддалених населених пунктах, є як мінімум одна машина, а то і дві. А забирають їх здебільшого мами, які не працюють і стежать за будинком.
У нашому випадку спортивний зал недалеко від будинку, але, через те, що Лекса ще маленька, я її вожу туди і назад. А взагалі старші діти, десь років з 8–9, ходять пішки самі.

Популяризувати непопулярний

Відповідно до угоди про Асоціацію з ЄС, яку Україна підписала у 2014 році, наша країна зобов’язалась провести низку реформ. Але це не стосується спорту. Проте наша країна за допомогою програм ЄС розвиває спорт на своїй території.
Останні кілька років Україна є партнером «Еразмус+». Це програма Європейського Союзу на період 2014–2020 років, що підтримує проекти, партнерства, заходи і мобільність у сфері освіти, підготовки, молоді і спорту.
Наразі Україна бере участь зокрема в двох спортивних проектах.

Організації з України, Польщі, Греції та Німеччини створили проект, який пов’язує театральне мистецтво, соціальну медіа-кампанію і футбол. Наша команда з 11 молодих людей (з 15 по 25 років) брала участь у міжнародних нарадах на різні теми, у тому числі і щодо здорового способу життя, а також змагалася у футбольних поєдинках з однолітками з Польщі, Греції та Німеччини. Цей проект розпочався 1 січня цього року і закінчується 31 грудня.

Другий проект, у якому бере участь Україна, стосується розвитку й популяризації регбіліг у країнах Європи, що є далеким видом спорту майже для всіх українців. Партнером від нашої держави виступає Українська Федерація Регбіліг, яка, до речі, базується в Харкові, і саме команда з цього виду спорту з Першої столиці є найсильнішою в Україні. Тривалість цього проекту – з 1 січня 2016 по 31 грудня 2018 року.

Олександр Гаркавець