Електронне лікування. Паперові лікарняні замінять на цифрові реєстри

Електронне лікування. Паперові лікарняні замінять на цифрові реєстри

Фото: ugra-tv

Медичне обслуговування дедалі більше переходить в електронний формат. Серед доступних опцій уже є електронна реєстрація в лікарні, електронні рецепти, а незабаром українцям видаватимуть і електронні лікарняні.

Не сховатися

Кожний лікарняний в Україні оплачується за рахунок платників податків. Одна річ, коли людина дійсно хворіє і не може працювати, і зовсім інша – коли таким чином вона прогулює роботу або ховається від звільнення чи правоохоронних структур.

Щоб зменшити корупційну складову, паперові лікарняні й замінять на електронні. Тобто замість існуючої системи видачі лікарняних листків на бланках суворої звітності буде запроваджено електронний реєстр листків непрацездатності.

Наразі над впровадженням цього реєстру працюють відразу кілька відомств: Фонд соціального страхування, Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я та урядово-громадська ініціатива «Разом проти корупції». Створений електронний реєстр надаватиме доступ лікарям, роботодавцям, застрахованим особам та представникам соцстраху доступ у межах повноважень до інформації про лікарняні листки.

Відповідно до проекту концепції нової системи, лікар матиме можливість здійснити видачу електронного листка непрацездатності з комп’ютера чи будь-якого гаджета (планшет, смартфон). Ідентифікація і доступ користувача до особистого кабінету в системі реєстру буде проходити за аналогом роботи системи «Приват24».

Для оформлення лікарняного знадобиться ідентифікаційний номер платника податків. Його лікар внесе до бази, разом з ім’ям пацієнта з’явиться й інформація про місце його роботи та посаду.

– У реєстрі буде відобра­жатися час видачі листка непрацездатності, заклад охорони здоров’я та вид захворювання. Далі лікар ставить свій електронний підпис, і лікарняний лист відразу фіксується в реєстрі. З цього моменту його може бачити і роботодавець, і відповідний спеціаліст Фонду соціального страхування України, – підкреслює директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Євген Баженков.

За його словами, усі дані будуть автоматично перевірятися системою на відповідність реєстру страхувальників. І в разі невідповідності даних документ не буде зареєстровано в системі. Це унеможливить видачу листка непрацездатності неіснуючим працівникам неіснуючих підприємств, обіг фальсифікованих та підроблених листків, а також відкриття листка непрацездатності  одночасно в декількох закладах охорони здоров’я.

Разом з переводом лікарняних на «цифру» окремо опрацьовується питання короткотермінових лікарняних. За словами радника в. о. міністра охорони здоров’я України Олександра Ябчанки, у багатьох країнах Європи люди мають право брати до чотирьох триденних лікарняних на рік без візиту до лікаря, і зараз розглядається, як цей досвід може бути впроваджено в Україні. Фахівець переконаний, що якщо людина захворіла на звичайну вірусну інфекцію, то перші три дні хвороби вона повинна перебувати вдома, пити теплу рідину й за потреби збивати температуру – а не сидіти в черзі до лікаря чи інфікувати колег.

Зручніше для всіх                                                                 

Зменшення корупційних ризиків – не єдина перевага е-лікарняних. Серед плюсів – значне спрощення взаємодії у «трикутнику» лікар – пацієнт – роботодавець. Для пацієнта, який реально закриває лікарняний, процедура отримання заповітного папірця – ще той квест. Забіги по кабінетах, щоб поставити підпис, печатку, можуть зайняти не одну годину, а подеколи й день. І якщо якась помилка в документі або різні чорнила – розпочинай «марафон» з початку, бо на роботі папірець «з дефектом» навряд чи приймуть.

Є надія, що перехід на «цифру» значно полегшить життя і лікарям.

– Будь-який електронний документообіг полегшує роботу сімейних лікарів. Видача електронних лікарняних листків, як і електронних рецептів, полегшує і контроль, і правила видачі, і оформлення документів, – переконана головний лікар Чугуївського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Черевань.

За словами пані Черевань, її заклад технічно вже готовий до таких впроваджень. Інтернет є, а в кінці минулого року районна влада виділила гроші на придбання планшетного обладнання. Закуплено й базовий комп’ютер і принтер. Наразі районна влада вирішує питання придбання спеціального програмного забезпечення (електронний документообіг).

– Програма з лікарняних листків у нас уже функціонує кілька років. Усі виписані лікарняні вбиваються у програму та передаються в Київ (у МОЗ. – Авт.), – зазначає Тетяна Черевань.

Окрім цього, Чугуївський центр з 2017 року в тестовому режимі працює в електронній системі eHealth. Завдання цього майданчика – допомагати пацієнтам отримувати, а лікарям – надавати якісні медичні послуги. Система складна і, за планами МОЗ, впроваджуватиметься протягом кількох років. Уже з квітня 2018 року eHealth стане обов’язковою для всієї «первинки» (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) і допоможе реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом». Крім того, у системі eHealth розроблено функції для підтримки програми «Доступні ліки» (зокрема, створено можливість використовувати електронні рецепти). Наразі в системі зареєстровано понад 700 медичних установ, 5000 лікарів і близько 30 000 декларацій з пацієнтами з усієї України.

Читайте також: Кількість хворих на грип в Харківській області зростає

Головне – бажання

Для роботи в «цифрі» лікарі та медсестри проходитимуть спеціальне навчання, тож особливих складнощів в освоюванні нових програм не має виникнути.

– Лікарі та медсестри проходять системне навчання – кожні п’ять років ми підтверджуємо свою категорію, вимоги до нас зростають. При Департаменті охорони здоров’я ХОДА є інформаційно-аналітичний відділ, де й навчають працювати на ПК у різноманітних програмах. Тож неважливо, скільки людині років, якщо вона хоче розвиватися та навчатися, вона це робить, – підкреслює Тетяна Черевань.

Погоджується з думкою колеги й експерт Харківської експертної групи підтримки медичної реформи Михайло Довгопол. Водночас він зазначає, що в окремих населених пунктах є проблеми з Інтернетом, і вирішення цього в першу чергу залежить від бажання самих громад – відповідні фінансові ресурси в місцевих бюджетів уже з’явилися. Пан Довгопол підкреслює, що без Інтернету нормально не працюватиме жоден сервіс, не тільки медичні реєстри.

Наші сусіди поляки електронний реєстр лікарняних листів запровадили ще в 2016-му. В Україні ж планують його створити впродовж 2018 року. Разом з тим, тривають дискусії, наскільки взагалі доцільні лікарняні в будь-якому вигляді – паперовому або електронному.

– Чи потрібні лікарняні взагалі як такі? Лікарняних як довідок у країнах ЄС майже не існує. Це наша дивна пострадянська практика. Давайте будемо чесними, лікарняні створюють додаткові корупційні механізми для недофінансованої медичної системи. Тому особисто я вважаю, що з часом ми прийдемо до того, що лікарняні листки приберуть, – сказав Михайло Довгопол.

Будь у курсі

Відкриття листка непрацездатності буде проходити в режимі реального часу, саме за фактом встановлення лікарем тимчасової непрацездатності застрахованої особи. Тобто варіант «сховатися» від звільнення, взявши заднім числом лікарняний, уже не пройде. У реєстрі такі підтасування будуть неможливими. Роботодавець зможе увійти до системи й перевірити, з якого числа та години співробітник на лікарняному. Однак у роботодавця буде обмежений доступ до документа – він не зможе бачити дані про хвороби працівника.

Юлія Міронюк