Ін’єкція на мільярд - що саме зміниться в сільській медицині

Ін’єкція на мільярд - що саме зміниться в сільській медицині

Фото:stas12rus

У межах медичної реформи протягом двох років в українські села мають влити багатомільйонні інвестиції на розбудову нових амбулаторій, сучасного обладнання та Інтернету для медиків.

14 листопада Парламент прийняв у другому читанні проект закону № 7117, який має підвищити доступність та якість медичного обслуговування у сільській місцевості.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, сьогодні понад 13 мільйонів українців мешкає в селах. Лікарі ж не хочуть туди їхати, бо сільська медицина фінансується за залишковим принципом, а у тамтешніх амбулаторіях немає навіть найнеобхідніших умов. Тому у 23 000 сіл і селищ, які мають 4000 амбулаторій та 12 700 ФАПів, як правило, перенаправляють пацієнтів «у район» або «область», де є кваліфікована допомога. Для порівняння: в усьому світі первинна ланка в сільській місцевості ефективно працює і вирішує на місці до 80 % медичних звернень.

Фахівці МОЗу роз’яснили, що має змінитися в сільській медицині. Передусім, медичні практики мають стати автономними та самокерованими. Для цього вже ухвалено й закон про автономізацію, який набув чинності. Не менш важливо для медичних практик у  селах отримати реальне фінансування – і це забезпечать закони № 6327 і № 6604, більш відомі за принципом «Гроші ходять за пацієнтом». Як обіцяють у Міністерстві, «медики в селах зможуть заробляти гідні гроші».

У МОЗі розуміють, що в селах потрібно перепланувати мережі, побудувати або дообладнати амбулаторії, і майже всюди треба вирішувати питання громадського транспорту та доїзду пацієнтів до лікарів. Усе це – ресурси. П’ять мільярдів гривень на підсилення інфраструктури на селі протягом двох років має забезпечити Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».

Очікується, що завдяки цим інвестиціям сільські громади зможуть: збудувати нові амбулаторії з можливістю проживання родини лікаря, закупити автомобілі, щоб лікарі могли пересуватися між селами, оновити обладнання амбулаторій, забезпечити швидкісний Інтернет.

«Законопроект №7117 є частиною медичної реформи і дає можливість разом з місцевою владою вирішити нагальні питання. Багато громад вже кажуть, що вони готові надавати свої будинки лікарям за 1 гривню – тобто лікар не буде витрачатися на оренду, і його зарплата буде ще вищою, ніж у місті. Наша загальна мета – щоб лікар у селі надавав первинну медичну допомогу на тому самому рівні, що і в місті», – зазначають у міністерстві охорони здоров’я. 

Черговий етап медичної реформи прокоментував «СК» директор проекту Харківської експертної групи з підтримки медреформи Михайло Довгопол.

– У будь-якому випадку гроші, які інвестуються у медичну інфраструктуру, – це добре, й деякі проблеми це, звісно, розв’язує. Я часто з колегами їжджу по віддалених населених пунктах, і дійсно, в тамтешніх медзкладах бачимо зношені фонди, старі будівлі, – каже фахівець. – Тому спочатку ідея цього законопроекту про сільську медицину полягала в інвестуванні не стільки в ремонт застарілих будівель, скільки в будівництво нових – за модифікованими проектами, більш енергоощадних, які були б не тільки нові самі по собі, а й відповідали сучасним стандартам і процесам надання меддопомоги. Такі будівлі набагато дешевші в утриманні. Неодноразово зіштовхувався із ситуацією, коли на, скажімо, грантові гроші закуповується обладнання, а потім громада або заклад не можуть його утримувати.

За словами експерта, скільки інвестицій перепаде нашому краю, поки що невідомо. Ще до прийняття цього закону області мали поінформувати МОЗ про свої потреби.

У цій ситуації експерта непокоїть, що певні кроки випереджають час.

– Із прийняттям решти законопроектів, які визначають засади медичної реформи, визначено кілька пріоритетів для медичних закладів первинного рівня і для громад відповідно. Один з них – оптимізація мережі. Тобто перш ніж будувати чи ремонтувати, давайте спочатку подумаємо, виходячи з нових принципів фінансування і принципово нових відносин між лікарями і пацієнтами, які медзаклади і де потрібно закрити. Спочатку має відбутися це, а вже потім прийматися рішення по інвестиціям. У нас із цим трохи поспішили: є гроші, які треба розподілити, але, як на мене, ефективність цього розподілу в деяких ситуаціях може бути вельми сумнівною. Якщо спитати людей, то вони не тільки скажуть, що все треба залишити, а й вкажуть, що треба добудувати, – говорить Михайло Довгопол.

Завше медична сфера в Україні фінансувалася завдяки державній субвенції, що покривала виключно витрати на поточну діяльність закладу, а це переважно заробітна плата і комуналка. Звісно, що грошей не вистачало на ремонти тощо. І от усе це – на балансі місцевої громади. Після реформи очікується, що саме громада утримуватиме ці будівлі.

Логіка така: відразу створимо такий фонд медзакладів, який буде легко утримувати. Грамотно зроблена одноразова інвестиція – самостійне утримання громадами.

– Чи очікувати закриття лікарень? Думаю, так. Наразі ми маємо мережу, яка належала державі, набагато більшій щодо кількості населення і заможнішій. Скорочення сільського населення ми не можемо ігнорувати. І те приміщення лікарні в селі, яке було розраховане на тисячу людей, не може залишитися таким же на 200, – пояснює Михайло Довгопол.

Тим часом посадовці заспокоюють: у законопроектах про медреформу не йдеться про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. На першому етапі реформи договори Національної служби здоров’я будуть укладені з усіма без винятку лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Але з часом конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до впорядкування мережі медзакладів. У МОЗ наголошують, що малопотужні, погано оснащені і головне – недостатньо завантажені лікарні, в яких просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення (наприклад, на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси, які отримуватимуть кошти за конкретні послуги).

Що стосується можливого звільнення лікарів, то без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть йти люди. Також у впорядкуванні мережі лікарень активну участь братиме місцева влада – це і крок в напрямы подальшої децентралізації, і участь громад у прийнятті рішень про підсилення, перепрофілювання чи реформування медичних закладів.

Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень, оплачувати додаткові медичні послуги для жителів громади. Держава, зі свого боку, виділяє цільову інвестиційну субвенцію на підсилення опорних закладів та перепрофілювання слабких та малозавантажених.

Основне питання по селам та малим населенням пунктам – це ризик закриття фельдшерських пунктів (ФАПів). У МОЗ наголошують, що фельдшери не замінятимуть  лікаря, але будуть його помічниками – для того, щоб доступ до медичної допомоги був у найвіддаленіших селах. Закривати ФАПи теж не будуть.

Тетяна Лісна