Найбільшу кількість перевірок е-декларацій в Україні розпочато за заявами харківських активістів

Найбільшу кількість перевірок е-декларацій в Україні  розпочато за заявами харківських активістів

Фото:pixabay.com

Боротьбою з незаконним збагаченням в Україні займаються десятки державних структур. Попри їхню кількість, спрацьовують вони не завжди і не скрізь. Тоді на допомогу приходять активісти-антикорупціонери.

Наприкінці травня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомило судді господарського суду Харківської області про підозру у вчиненні кримінального правопорушення через декларування недостовірної інформації. Детективи НАБУ встановили, що суддя подала у декларації за 2015 рік завідомо недостовірні відомості щодо корпоративних прав, а також майна, яким користувалася на той час вона та її родина.  Загальна сума незадекларованих активів склала 3,6 мільйона гривень! Зокрема, йдеться про дві квартири та машиномісце в Харкові, земельну ділянку, домоволодіння з прилеглими господарськими спорудами в Харківській області вартістю понад 1,2 мільйона гривень та дорогий автомобіль.

Досудове розслідування за наведеними фактами детективи Національного бюро розпочали ще у грудні 2016-го за заявами громадських організацій.

71 заява

Громадські організації постійно вказують на корупціонерів, чим допомагають державним антикорупційним органам, а нерідко й роботу їхню виконують. Співпрацю з громадськими об’єднаннями НАБУ взагалі задекларувало як один з основних принципів своєї діяльності.

Керівник Харківського територіального управління Національного антикорупційного бюро України Юрій Кравченко розповів, що вони з колегами взаємодіють з усіма зацікавленими громадськими організаціями регіону. За його даними, за менш ніж рік роботи його відомства (з липня 2017-го) від громадських організацій надійшла 71 заява.

Усі заяви, що надходять до бюро, розглядаються компетентними спеціалістами та передаються на розгляд детективам, – продовжує Юрій Кравченко. – Часто заяви про злочини від громадських організацій стають підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і перевірки під час досудового розслідування.

Нагадаємо, НАБУ розслідує корупційні злочини, учинені міністрами, депутатами, держслужбовцями 1–2 категорії, суддями, працівниками Генпрокуратури, військовими вищого офіцерського складу, керівниками держпідприємств.

Хитрощі з тендерами

Серед активних громадських організацій Харківського регіону, що борються з корупцією, Юрій Кравченко виокремив ГО «Харківський антикорупційний центр» (ХАЦ). За півтора року своєї роботи з електронними деклараціями цей центр може похвалитися найбільшою серед інших подібних організацій України кількістю розпочатих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) за їх заявами повних перевірок суб’єктів декларування – понад 30. Усього таких звернень подано більше ніж дві сотні. А найвагоміший результат – за трьома справами винесено судові рішення (про адміністративне стягнення за декларування недостовірної інформації, за несвоєчасне декларування тощо).

Читайте також: ТОП-6 порад для місцевих громад

Та більша частина розслідувань Центру, як стверджують самі активісти, не має результату через відсутність адекватної  реакції з боку держорганів.

До прикладу, з Харківською обласною державною адміністрацією ми підписали меморандум про співробітництво у частині публічних закупок через систему ProZorro. Ми добилися того, що 24 квітня голова ХОДА Юлія Світлична підписала розпорядження з рекомендацією для структурних підрозділів ХОДА, районних державних адміністрацій (їх  структурних підрозділів), підприємств, організацій, установ використовувати електронну систему ProZorro при здійсненні закупівель, а саме проводити аукціони під час визначення підрядника для проведення робіт на суму понад 50 000 гривень, а не 200 000 гривень, як прописано законодавчо, – розповідає юрист, активіст ГО «Харківський антикорупційний центр» Володимир Рисенко. - Одначе ці підприємства й організації розпорядження голови ХОДА виконувати не хочуть.

Найсвіжіший з таких випадків: комунальна установа із забезпечення діяльності з утримання та обслуговування майна спільної власності територіальних громад Зміївського району уклала угоду щодо придбання дверей вартістю 110,9 тисячі гривень. Угоду ж уклали за допороговою процедурою без проведення тендера.

Інший випадок. Відділ освіти у Зміївському районі уклав 7 червня угоду щодо придбання червоної ікри, усього на суму 52 097,85 гривні. Йдеться про придбання 333 упаковок червоної ікри (по 120 грамів) вартістю 156,44 гривні кожна. Відділ освіти уклав договір без проведення відкритих торгів, незважаючи на розпорядження голови ХОДА. Наступного дня, 8 червня, начальник відділу освіти Зміївської РДА Віра Шаповалова прокоментувала «СК», що ікру закупили для п’ятиразового харчування у дитячому таборі «Біле озеро», поблизу села Задонецьке. За словами Віри Шаповалової, дітям на трьох табірних змінах мають двічі на тиждень давати червону ікру. Чиновниця також додала, що попередню угоду на понад 52 тисячі гривень скасують і підготують додаткову угоду – на 48 тисяч гривень.

Або взяти випадок, коли психоневрологічний інтернат у Харківському районі без проведення відкритих торгів уклав угоду щодо ремонтних робіт вартістю 1,251 мільйона гривень. При цьому вартість устаткування, яка вказана в кошторисі, за словами громадських антикорупціонерів, є значно завищеною. Інший інтернат, але вже в Шевченківському районі, без проведення аукціону уклав угоду на капітальний ремонт вартістю 1,41 мільйона гривень.

Володимир Рисенко каже: якщо реальних порушень буде на мільйон і правоохоронні органи знайдуть ознаки «привласнення чи розтрат майна» або «зловживання службовим становищем», то винних осіб може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Читайте також: Селище з екологічними амбіціями: в Новопокровці оголосили війну пляшкам, макулатурі та пластику

Крім цього, активісти фіксують факти порушень, коли відбувається дрібнення предмета закупівлі, і змови між учасником торгів і замовником.

Скажімо, підприємство робить дві закупки продуктів харчування: одна на 199 900 гривень, інша – на 196 900 гривень. При цьому не треба проводити відкриті торги. Підприємство  просто повідомляє, з ким уклало договір. Або підприємство укладає договір за адекватною ціною, а потом протягом трьох тижнів укладаються ще додаткові угоди, і ціна зростає в рази. Так зробили в Харківському республіканському ліцеї-інтернаті спортивного профілю. Заклад після торгів уклав 12 додаткових угод, у результаті чого вартість 1 кілограма курячих тушок зросла втричі: із 16,23 гривні до 50,94 гривні, – наводить приклади юрист.

Якби за такою ціною було запропоновано купувати м’ясо, то учасник, який став переможцем торгів, не зміг би виграти аукціон. Подібні дії антикорупціонери називають змовою між учасником торгів і замовником. Коли ФОП ставить занадто низьку ціну, щоб обійти всіх конкурентів, а потім йому дозволяють збільшувати ціну в кілька разів.

Із цього і решти подібних приводів ХАЦ надіслав з десяток звернень і самим замовникам та виконавцям, і до Державної аудиторської служби України, яка забезпечує державний фінансовий контроль. За деякими заявами харківських активістів, які Служба отримала й визнала обґрунтованими, заплановано перевірки.

В очікуванні вироків

У Харківському антикорупційному центрі кажуть, що є справи, які більш відкрито розслідуються. Мають взаємодію і з НАБУ по кількох корупційних випадках. Щоправда, тут теж розуміють, що поки не запрацює на повну Вищий антикорупційний суд, про результати говорити – марна справа. Тому антикорупціонери стримано розповідають про історії успіху й такими за нинішнього стану речей вважають уже те, що відкриваються кримінальні провадження.

А ще в Харківському антикорупційному центрі відзначають, що є багато випадків, коли люди самі виявляють громадську свідомість, звертаються до Центру й повідомляють про факти корупції.

Так, за зверненням мешканців однієї з багатоповерхівок, яка постраждала внаслідок вибухів на Балаклійському арсеналі минулої весни, подано заяву до правоохоронців про зловживання під час  ремонту будинку. За словами  Володимира Рисенка, для капітального ремонту (близько 3 мільйонів гривень) цього будинку було проведено три тендери. Та після завершення робіт люди отримали неякісний ремонт, і, за словами мешканців, під час дощу в їхніх квартирах по стінах тече вода. Люди самі зафіксували порушення і звернулися до антикорупціонерів, а ті вже – до поліції.

Читайте також:  Спецпроект «СК»: Урятувати «Шарівку» всім миром

Автор: Карина Бондар