Нове життя сільської медицини: що запропонують сімейним лікарям

Нове життя сільської медицини: що запропонують сімейним лікарям

Фото: Еспресо.TV

Сучасні умови праці, житло та автівка для сільських лікарів – з нового року на Харківщині почнуть будувати сучасні амбулаторії. Усього в області з’явиться півсотні таких медичних закладів, які планують збудувати у кожному районі.

Медичний дефіцит

Така робота, на думку фахівців, не тільки сприятиме доступності медицини в сільській місцевості, а й зробить професію сімейного лікаря більш привабливою для молодих спеціалістів.
А поки у Харківській області первинну допомогу забезпечують 35 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 496 ФАПів і 335 амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Проте, за даними Управління охорони здоров’я ХОДА, укомплектованість лікарями загальної практики сімейної медицина складає 72 %, а медсестрами – 95 %.

– Якщо взяти світову практику, то всього 30 % населення користується послугами вторинного та третинного рівня. 70 % – користується послугами сімейного лікаря, – розповів цього тижня головний лікар Харківської обласної клінічної лікарні Богдан Федак. – Тобто, всіма питаннями, які пов’язані з невеликою патологією, займаються саме сімейні лікарі, тож їхню роботу в сільській місцевості важко переоцінити.

До того ж, за словами лікаря, якщо порівняти затрати на роботу стаціонарів та роботу поліклінічних закладів, де й прийматимуть сімейні лікарі, то із 100 %  загального бюджету витрати на останніх складають усього 20–25 %. У той час як утримання стаціонарів обходиться в 75–80 % загального бюджету.

– До того ж у багатьох жителів сіл немає можливості приїхати в район за консультацією лікаря, тому переформувати сільську медицину потрібно так, аби усі послуги були доступнішими, – додав Богдан Федак.
А щоб лікарі змогли працювати в сільській місцевості й ефективно надавати послуги та консультації, урядовці вирішили реформувати сільську медицину.

У рамках закону про розвиток сільської медицини, який Верховна Рада прийняла 14 листопада, протягом двох років у області планують побудувати 50 амбулаторій. Усього в Україні запрацює близько 1300 амбулаторій.
– Ми запланували побудувати амбулаторії по всіх районах області. Але все залежить і від оперативності районної влади. Насамперед при виборі місця побудови звертатиметься увага на густоту населення та кадрову перспективу, – зауважив Богдан Федак.

Ціна питання

За словами фахівців, перші амбулаторії орієнтовно почнуть функціювати десь до кінця наступного року. В крайньому випадку – у другому півріччі, адже тільки до шести місяців займають усі погодження щодо виділення земельної ділянки тощо, які необхідні, щоб побудувати заклад на новому місці.

На реалізацію проекту в 2018 році передбачається спрямувати близько 4 млрд грн.
– Кошти на території кожної області розподіляються відповідно до кількості сільського населення, – розповіла виконуюча обов’язки начальника Управління охорони здоров’я ХОДА Галина Сіроштан. – Зокрема, для нашої області на будівництво та оснащення амбулаторій, будівництва житла та придбання автотранспорту для медиків виділено майже 160 млн грн.
За її словами, вартість однієї амбулаторії може коливатися від 2 млн 600 тис. грн до 3 млн грн.

Приманити молодого лікаря

На ці кошти для нових амбулаторій планують придбати комп’ютерну техніку та провести інтернет для того, щоб у медика «первинки» була можливість організувати телеконсультацію з лікарями району чи області. Окрім цього, забезпечать заклади медичним обладнанням, виробами медичного призначення, які даватимуть змогу лікареві на місці діагностувати захворювання, проконсультувати пацієнта та назначити лікування. Це основне, що відрізнятиме їх від уже існуючих медичних закладів області.

– Звичайно, жодний медик не зможе провести огляд пацієнта через інтернет-зв’язок, але інтерпретація аналізів, які були зроблені, результати досліджень, рентгенологічні знімки – це все можна спокійно обговорити дистанційно, –  пояснив головний лікар Харківської обласної клінічної лікарні.

А тим часом медиків готують до тотальної комп’ютеризації і вже провели інвентаризацію наявності комп’ютерної техніки, а головне – перевірили вміння лікарів користуватися нею.
– За нашими даними, близько 30 % медичних працівників комп’ютерами не володіють. Але на базі нашого інформаційно-аналітичного центру ми організували тижневі курси для лікарів, медичних працівників та реєстраторів, – додала в. о. начальника Управління охорони здоров’я.

За її словами, в більшості районів області за рахунок місцевих бюджетів амбулаторії забезпечені комп’ютерами.
Також нові амбулаторії від уже існуючих медзакладів «первинки» відрізнятиме наявність житла для лікаря.
– На етапі планування ми будемо визначати, яке це буде житло: для однієї-двох сімей чи більше, – додав Богдан Федак. – На нашу думку, оптимальним варіантом є будівництво закладів для двох-трьох лікарів, або трьох – семи,  залежно від кількості населення, яке будуть обслуговувати медики.

Карта сільської медицини

Найближчим часом для регіонів буде підготовлено спільний рекомендаційний лист Мінрегіону та МОЗ із чіткою маршрутною картою та покроковими інструкціями щодо формування первинної медичної мережі у сільській місцевості. Про це заявив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час наради щодо розвитку медицини у сільській місцевості, яка проходила 7 грудня.

– Однією з базових послуг у сільській місцевості є медична допомога, і нашим ключовим завданням є підвищення її якості. Адже саме у сільській місцевості проживає понад 35 % населення України, коли в країнах Європи цей показник складає від 5 % до 7 %. Наше ключове завдання – саме у сільській місцевості побудувати мережу відповідно до методики, яка надаватиме якісну медичну послугу для населення. Хто одним із перших побудує мережу і реалізує її найкращу модель або в рамках ОТГ, або району і запропонує план імплементації закону 7117 (про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості, – Авт.), там і буде активна співпраця Уряду, територіальних громад і органів місцевого самоврядування, – зазначив Геннадій Зубко.

За його словами, концепція Закону передбачає створення мережі медичних закладів первинної допомоги у сільській місцевості з якісною послугою. Новостворена мережа буде об’єднувати первинну, вторинну і третинну ланку надання медичної допомоги, включаючи телеметричну передачу даних при диспансеризації.
– Для цього потрібно запустити електрону базу E-Health, створити в кожному населеному пункті інтернет-мережу із залученням місцевих бібліотек і навчальних закладів, – підкреслив віце-прем’єр-міністр. – Це проведення інвентаризації існуючих закладів, визначення спроможних територій, будівництво нових амбулаторій, проведення інтернет-мережі, створення мотиваційного пакета для медичного персоналу, транспортне забезпечення тощо.

На зарплату медикам

Харківська область отримала додаткові кошти медичної субвенції. Їх спрямують на зарплати та забезпечення лікування хворих на діабет та хронічну ниркову недостатність. Необхідні зміни 7 грудня внесли до обласного бюджету 2017 року.
За інформацією директора Департаменту фінансів ХОДА Сергія Овсяннікова, обсяг медичної субвенції з державного бюджету збільшився на понад 113 млн грн. Ці кошти передадуть районам області та медичним закладам, що фінансуються з обласного бюджету.

Фінансування буде спрямовано на оплату праці з нарахуваннями, лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу та лікування хворих на цукровий і нецукровий діабет.
Також бюджет отримав додаткові кошти двох субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню. Кошти розподілять між районами та містами області.

Марічка Зорянська, кореспондент