Новий закон про мову — про штрафи, мовні патрулі та іспити

Мовний закон ухвалили 278 депутатів 25 квітня. Цьому моменту передувала клопітка й довга робота – ще 4 жовтня 2018-го парламент ухвалив у першому читанні законопроект № 5670-д. Минулого грудня профільний комітет доопрацював його, розглянувши 2059 поправок. А цього лютого нардепи почали розглядати закон у другому читанні.

Під час розгляду документа 25 квітня народні обранці відпрацювали 2065 (!) правок з 2082. Остаточно зведеного тексту закону після внесених правок на сайті Верховної Ради станом на 11.00 п’ятниці 26 квітня не було. Прихильники закону вже встигли його наректи епохальним та історичним, противники – «насильницькою українізацією».

Прийнятий Закон «Про функціонування української мови як державної» закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави. Тобто, дія Закону при цьому не буде поширюватися на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування.

Освіта

Дошкільна, середня, вища, а також позашкільна освіта повністю відбуватимуться державною мовою. Нагадаємо, що саме через активний протест угорської громади на Закарпатті в нинішній редакції закону вирішили пом’якшити навчання рідною мовою представникам корінних народів.

Як пояснила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Закон, зокрема, подовжує перехідний період застосування мовної статті Закону «Про освіту» з «до 2020» до «до 2023 року».

– Це потрібно для поступового збільшення вивчення української мови дітьми, що навчаються мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС. Тобто передусім йдеться про дітей з угорської та румунської громади, материнські мови яких дуже сильно відрізняються від української... Було б безвідповідально кидати цих дітей у навчання українською так швидко, враховуючи, що до цього вони не мали ні достатньої мовної підготовки, ні інших можливостей якісно опанувати українську, – додала Лілія Гриневич.

ЗМІ, телебачення, кіно і реклама

Реклама – державною мовою. Усі зареєстровані у країні організації та суб’єкти власності матимуть виготовляти вивіски і рекламні таблички винятково українською. Те саме стосується маркування товарів і послуг. До прикладу, якщо клієнт закладу просить спілкуватися з ним українською, скажімо, у кафе чи в магазині, це прохання має бути виконане. Якщо клієнт просить обслуговувати його іншою мовою, яка є прийнятною для обох сторін, це прохання також може бути задоволене.

Усі сайти, мобільні додатки та сторінки в соціальних мережах органів державної влади чи підприємств, зареєстрованих в Україні ЗМІ та фірм мусять мати версію державною мовою. Україномовна версія мусить завантажуватись за замовчуванням. Інтернет-видання отримають право публікувати статті й іншими мовами.

Читайте також: Об'єднані громади області отримають більше 50 мільйонів гривень

На телеканалах 90 % ефіру повинно вестися державною мовою – ця норма набуде чинності лише за п’ять років. Окремі умови для кримськотатарських каналів, там квота на українську зберігається на рівні 40 %.

Щодо друкованих ЗМІ, то вони повинні будуть видаватися державною мовою. Якщо видання має іншомовну версію, то тираж української та іноземної версій мають бути однаковими. Це не стосуватиметься видань, які видаються винятково мовою корінних народів, англійською чи іншою офіційною мовою ЄС. У законі передбачена відстрочка набуття чинності цих норм: 30 місяців для загальнонаціональних і п’ять років для регіональних медіа.
У книгарнях не менше половини книг мусить бути українською мовою. Квота не застосовується до іншомовних та спеціалізованих книгарень.

Щодо кіно – створені в Україні фільми в кінотеатрах мають демонструватися українською. Використання інших мов у фільмах можливе, але тільки із субтитрами. Іноземні фільми для показу в кінотеатрах мовою оригіналу повинні титрувати. Максимальний відсоток іноземної мови або суржику, які допустимі у знятих в Україні фільмах, складає 10 %.

Розважальні заходи, різні культурні конференції та фестивалі, публічні заходи, які проводяться за державний кошт, мають вестисядержавною мовою.

Отримання громадянства

Кожний громадянин зобов’язаний володіти українською мовою У свою чергу держава створює всі умови для її вивчення – у Законі навіть прописано організацію спеціальних курсів для «дорослих», на яких кожний охочий зможе підтягнути граматику або навички спілкування. Окрему увагу приділять також іноземцям, які хочуть отримати громадянство – вони повинні скласти спеціальний тест на знання української. Особам з визначними заслугами перед Україною (наприклад, спортсменам, культурним діячам) надаватиметься рік на вивчення української мови після отримання громадянства.

Депутати і військові

Закон установлює перелік посадових осіб, котрі зобов’язані володіти державною мовою. Крім держслужбовців, українську повинні знати: депутати всіх рівнів, офіцери, службовці за контрактом, лікарі комунальних та державних лікарень, директори шкіл, адвокати, нотаріуси, а також рядові, сержанти Національної поліції та інших правоохоронних органів.

Читайте також: Як лікуватися без декларації та інші найчастіші запитання про медреформу

Штрафи

Соціальними мережами ходять фейки, а між людьми чутки, що тепер по тебе, якщо не знаєш української, прийде спеціальний карний патруль! Це неправда, що мовний патруль ловитиме іншомовних людей на вулиці, що потрібно складати іспит зі знання української, бо не візьмуть на роботу, що діти не зможуть вивчати іншу мову у школі, що людей штрафуватимуть за спілкування іншою мовою тощо.

Річ у тому, що в першій редакції закону передбачались пункти, які стосувалися покарання за спроби надання офіційного статусу будь-якій іншій мові. Такі дії прирівнювались до зазіхання на конституційний лад і мали каратись великими тюремними строками. Та у другу редакцію закону ця норма не потрапила.

Так само, як і норма про штрафи та ув’язнення за публічне приниження державної мови або навмисне її спотворення в офіційних документах і текстах.

Щоправда, штрафи Законом таки передбачені, але в разі порушень у публічній сфері. Наприклад, якщо порушення відбулося в освіті, культурі, рекламі, електронних інформаційних системах, поштовому зв’язку, за присутність неукраїнського контенту в ефірах або на радіо, у друкованих газетах. Максимальна сума штрафу – 11 900 гривень.

Однак процедура накладання штрафу настільки довготривала, що реальних покарань може й не бути. Перед виписуванням штрафу уповноважений мусить зробити зауваження чи попередження. Між попередженням і штрафом передбачені кількамісячні паузи на «усунення недоліків».

Контролювати як відповідність рівнів володіння мовою, так і можливі порушення буде уповноважений мовний інспектор, якого призначить Кабмін. Інспектор зможе безпосередньо звертатися до правоохоронців і вимагати карати за порушення закону. Урядовці також мають установити необхідний рівень знання української мови. Буде створено Національну комісію стандартів державної мови з урахуванням рекомендації Ради Європи з мовної освіти (CEFR). Комісія займатиметься затвердженням стандартів мови, правопису, методів і процедур перевірки рівня володіння державною мовою. Цей орган також зможе видавати сертифікати про знання української. Система перевірки рівня володіння мови адаптується до загальносвітової практики. Буде введено відповідні сертифікати про початковий рівень (А1–А2), середній (В1–В2) і високий (С1–С2).

 Реакція президентів

Після того як закон підпише глава Верховної Ради, документ скерують на остаточне затвердження Президенту України.

– Розквіт української мови після століть тотальної русифікації – це місія, яку нам належить звершити. Повага до прав людей, які говорять російською та іншими мовами – це теж важливо. Це – європейська практика, якої ми неухильно дотримуємось і будемо дотримуватися. І люди доволі швидко переконаються, що новий закон на це жодним чином не зазіхає, – сказав чинний Глава Держави Петро Порошенко.

Він також нагадав, що робота над законом тривала кілька років, і за цей час із нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які би могли тиснути на бізнес.

Заяву щодо прийнятого закону зробив і переможець президентських виборів Володимир Зеленський.

«Українська мова – єдина державна мова в Україні. Так було, так є і так буде. Щодо цього питання – жодних компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її вжитку. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство. Питання в методах, якими ми втілюємо в життя цей стратегічний курс. Моя принципова позиція – держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення», – написав на своїй сторінці у Фейсбук Володимир Зеленський.

На його думку, Закон було ухвалено без попереднього достатньо широкого обговорення з громадськістю, а внесення понад 2 тисяч поправок свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді. 

«Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього Закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримано всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень Президента України i в інтересах громадян», – написав Володимир Зеленський.