Першокласник у Німеччині

Першокласник у Німеччині

Інна Левіна виросла в Харкові. Закінчила факультет референтів-перекладачів, за фахом вона – перекладач з французької. 17 років тому Інна поїхала до Німеччини. Вивчила німецьку, і завдяки філологічній підготовці займається перекладами з російської на німецьку та навпаки. З чоловіком Інна познайомилася там же, в Німеччині. Євген Дірксен – російський німець, програміст. Тривалий час сім’я Інни жила в невеликому містечку Білефельді з населенням у 330 тисяч осіб (це регіон – або, як кажуть у Німеччині, земля – Північний Рейн-Вестфалія), а цього літа переїхала в Кельн. Дохід сім’ї Інна оцінює як середній: достаток є, але без розкоші; свого житла немає, зате є автомобіль і собака. У Інни і Євгена двоє дітей. Молодшій доньці Ліні – три роки, а старшому Дані – сім. Зараз він навчається у другому класі. Інна не з чуток знає, що означає зібрати дитину в перший клас у Німеччині. Її досвід – це досвід мами, дитина якої вже встигла повчитися і у приватній релігійній школі, і у звичайній державній. Проте загальні принципи німецької системи освіти всюди однакові. Про труднощі, радощі та особливості першого року шкільного життя в Німеччині Інна Левіна готова розповісти нашим читачам.

Лариса Сахно

Лариса Сахно

вчитель Семеноярської філії КЗ «Богодухівська ЗОШ І–ІІІ ст. № 2»

– Чи мають право батьки в Німеччині віддати дитину в будь-яку школу? Що повинна знати і вміти дитина, щоб її прийняли в школу?

Для звичайних дітей (ми зараз не беремо спецшколи для дітей з відхиленнями у розвитку та школи для обдарованих дітей) у Німеччині існують школи приватні і державні; приватну батьки можуть обрати самі, а державні – це «за місцем проживання». Різниця між ними для батьків, у першу чергу, в оплаті. Приватні школи платні, і сума за навчання різна для сімей з різним рівнем доходу.  Вона обчислюється у відсотках від доходу і становить мінімум 600 євро на місяць. Для сім’ї з мінімальною зарплатою в 1 200 євро це, звичайно, непосильна плата. Тому ті, кому це не під силу, віддають дітей у державну школу – навчання в ній безкоштовне. У мене дитина вчилася і в приватній (релігійній) школі, і в звичайній – і я великої різниці не побачила, принаймні, в якості навчання. У різних землях Німеччини в перший клас беруть дітей у різному віці: десь із 5,5 років, десь із 6,5. Що стосується підготовки до школи, то німці спеціально цим не займаються, на відміну від «наших» людей. Вони вважають, що вчити дитину читати і писати до школи – дарма напружувати її і себе. Навіщо? У школі всьому навчать... Дитина повинна вміти тримати олівець у руці, дорахувати до 10 і бути здоровою. Перед школою вона проходить обов’язкову медкомісію. Батьків туди не пускають, тому я не знаю, що там відбувається, але жодного разу не чула, щоб когось не прийняли в школу.

Юрій Буланов

Юрій Буланов

методист Зачепилівського районного будинку дитячої та юнацької творчості.

– Чім займаються першокласники після уроків? Як організовано їх дозвілля, коли батьки на роботі?

У першокласників зазвичай 3–4 уроки на день. У розкладі мого сина не було таких предметів, як малювання, зате була релігія або етика на вибір, а з другого півріччя – англійська мова. Уроки закінчуються близько полудня, і, якщо його ні з ким залишити вдома, він йде у групу подовженого дня (ГПД), яка є і в приватних, і в державних школах. Група платна. Сума, знов-таки, різна: для сім'ї з чистим (тобто після виплати податків) доходом в 12 271 євро в рік група безкоштовна, для інших вимірюється як певний відсоток від доходу.Ми, як сім’я із середнім доходом, платимо 80 євро на місяць і доплачуємо за обіди ще 64, разом – 144 євро. До речі, годують у школі дуже добре й різноманітно. Я можу в будь-який день прийти і подивитися, чим пообідала моя дитина сьогодні. Сама ГПД організована дуже цікаво, і тут є чому повчитися. Уроки діти роблять швидко, на це йде чітко півгодини. Причому вихователі просто стежать за порядком. Якщо у дитини виникають труднощі, вони тільки підказують напрямок дій, а не допомагають з уроками. Якщо в дитини щось не виходить, вони потім говорять про це вчителю; якщо така проблема в усіх, вони радять вчителю ще раз пройти з дітьми цей матеріал, тобто існує постійний контакт учителів і вихователів. Потім діти обідають, а після обіду – повна свобода дій. Хто хоче – йде в гуртки, причому дитина може записатися в один або два гуртки і ходити туди систематично; може йти щоразу в інший гурток, а може просто грати з друзями до вечора.

Володимир Карузін

Володимир Карузін

дідусь чотирьох онуків, мешканець с. Зарічне Вовчанського району.

– Скільки коштує в Німеччині зібрати першокласника до школи?

Почнемо з того, що список усіх речей учителі видають заздалегідь. Там все детально написано, іноді навіть – із  зазначенням назви фірм-виробників, у тому числі і найдорожчих. У нас такого не було, зате було зазначено, скільки яких зошитів і олівців необхідно. До речі, діти в першому класі пишуть спочатку тільки олівцями, а потім – чорнильною ручкою з пером – ніяких кулькових! Зібрати портфель синові мені коштувало близько 100 євро. У приватних школах можуть висунути вимогу одягнути дитину в їхню форму. В нашому випадку це була тільки верхня частина: футболка і на вибір – або кофта з капюшоном, або толстовка. Цей верх можна було придбати близько за 30 євро один комплект. У державній школі форми немає взагалі, але має бути спортивний одяг (однакового не вимагають) та спортивне взуття – обов’язково на шнурках і з білою підошвою. Тобто спеціально до школи якогось одягу купувати практично не потрібно. Підручники здебільшого видають, ми купували тільки два або три, і коштували вони не шалені гроші – близько семи євро кожний. Ще один обов’язковий атрибут для школяра будь-якого віку – це «бротбокс» – коробка для шкільних сніданків.

Тетяна Павелко

Тетяна Павелко

вчитель початкових класів Старовірівської ЗОШ І–ІІІ ступенів, Нововодолажський район.

– Хотілось би порівняти,  як проходить сам день Першого вересня у Німеччині? Які традиції існують?

Я дуже добре пам’ятаю, як це завжди проходило у нас: бантики, білі гольфи і море квітів. Так от – нічого цього в Німеччині немає, як немає і одного загального дня початку занять: у кожній землі це своя дата, і в кожній школі це відбувається по-різному. До речі, в Німеччині не прийнято приносити вчителям навіть квіти, не кажучи вже про подарунки: це може бути розцінено як хабар. Взагалі вчитель може прийняти в подарунок тільки те, що дитина зробила своїми руками. Занять у цей день немає. Наш син ішов у релігійну школу, тому там були свої особливості. Усі зібралися в спортзалі, директор після привітання прочитала молитву, але все відбувалося в ігровій формі. Потім був спектакль, поставлений силами учнів других і третіх класів і бенкет – батьки напекли печива. А ще школа організувала такі стенди, де можна було щось змайструвати на згадку про цей день. Даня змайстрував собі кепочку з картону. У Німеччині є традиція, сенсу якої я зрозуміти не можу: батьки дарують дитині в цей день цукертюте – це такий великий паперовий мішок з солодощами та подарунками. Кожний першокласник клеїть його сам, а батьки наповнюють. Діти йдуть з цими мішками в школу, а потім з ними ж повертаються додому і тільки там розгортають.

З 2018 року всі першокласники України підуть у нову школу. У ній з’являться нові стандарти навчання та виховання.

На перший план вийде формування наставницьких відносин між учителем і учнями, розвиток у дітей критичного мислення, самоповаги і впевненості в собі. Навчання буде орієнтовано на розвиток умінь, вікових особливостей дитини, формування компетентностей, необхідних для вирішення життєвих проблем. Крім того, планується створити такий навчальний простір, що сприятиме творчій самореалізації дитини. У планах – зменшити обсяги домашніх завдань та ввести новий предмет – право. Цього року за новим стандартом в Україні працюють перші 100 шкіл. На Харківщині в пілотному проекті беруть участь чотири школи.

Нагадаємо, що згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС, яку Україна підписала у 2014 році, наша країна зобов’язалася виконати цілий ряд вимог та провести низку реформ.  Але це не стосується освіти – наприклад, країни ЄС самі вирішують, у якому віці починати навчання та скільки воно триває.

Інна Можейко

Автор: Администратор сайта
Читайте також