Право на помилку та адвоката: яку правову допомогу можна отримати безкоштовно

Право на помилку та адвоката: яку правову допомогу можна отримати безкоштовно

Дати шанс на повернення до нормального життя тим, хто порушив закон, зменшити рівень злочинності та кількість ув’язнених, а також підвищити правову обізнаність людей – раніше націлене лише на покарання, українське правосуддя змінюється, аби відповідати міжнародним стандартам.

Життя без ярлика

Сьогодні 30-річний харків’янин Валентин – порядний сім’янин. Разом з дружиною Наталією виховує 6-річну доньку Анастасію. У сім’ї дружня атмосфера, і подружжя вважає власну родину прикладом для інших.
– Ми не сваримося та завжди знаходимо спільну мову, якщо навіть і трапляються якісь розбіжності в думках, – каже Наталія та додає, що чоловік для неї – «надійна опора, яка ніколи не підводить».
Сам Валентин вдячний дружині за теплі слова, хоча й згадує, що таким був не завжди. Підлітком, через свою експресивність і погану компанію, він став учасником бійки, за що отримав умовний термін.
– Тоді я навіть не думав про такі наслідки. Нам було по 14 років. Хлопець, якого ми побили, отримав травми середньої тяжкості, а ми – судовий вирок у вигляді трьох років умовного терміну, – розповідає Валентин.
Відтоді минуло 15 років, однак умовна судимість чоловіка дає про себе знати й досі, адже офіційно на роботу його не беруть, тож глава сім’ї перебивається заробітками.

Дати шанс на життя без ярлика судимості для дітей, які підозрюються у кримінальних правопорушеннях за злочини невеликої або середньої тяжкості, має на меті пілотний проект відновного правосуддя, який стартував на Харківщині. За словами директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Луганській та Харківській областях Анатолія Бородавки, окрім нашого регіону, до пілоту потрапили п’ять областей – Донецька, Одеська, Львівська, Луганська та Миколаївська.
– Обов’язковою умовою участі у програмі є те, щоб злочин у житті дитини був першим, а також була домовленість між постраждалою та обвинуваченою стороною про згоду на участь у проекті та щодо відшкодування збитків, – пояснює фахівець.

За його словами, важливо, що з дитиною працюватимуть адвокати-медіатори, психологи та представники громадських організацій, які спеціалізуються на ресоціалізації та поверненні людини до нормального життя в суспільстві.

Не стати частиною кримінального світу

За словами міністра юстиції Павла Петренка, коли міжнародні партнери запропонували реалізувати такий досвід в Україні, Мін’юст спільно з прокуратурою долучився до розробки програми, підписавши в березні 2018 року багатосторонній Меморандум щодо впровадження та поширення кращих практик правосуддя для дітей. Меморандум про взаєморозуміння укладено між Міністерством юстиції України, Координаційним центром з надання правової допомоги, Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Програмою USAID «Нове правосуддя». У січні 2019 року спільним наказом Генпрокуратури та Мін’юсту в Україні стартувала програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у скоєнні злочину.

– Зараз ми говоримо не про покращення умов для неповнолітніх, які відбувають покарання в тюрмах, чи про роботу правоохоронних органів з такими особами, які вже потрапили до колонії. Ми говоримо про те, щоб дитина, яка внаслідок різних життєвих обставин переступила через закон, отримала можливість і шанс повернутися до нормального життя. Щоб дитина, яка є підозрюваною, менше спілкувалася з правоохоронцем та слідчим, а більше розмовляла з адвокатом і психологом. Щоб дитина не стала частиною кримінального світу та не вчинила ще тяжчі злочини, аніж крадіжка гаманця, – каже Павло Петренко.

Так, три роки тому, за словами міністра, базуючись на вивченні досвіду країн Європейського Союзу в питанні альтернативних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, в Україні було запущено проект, який стосувався створення мережі центрів пробації. Ці центри працюють за системою наглядових і соціальновиховних заходів, що застосовуються до засуджених за рішенням суду та відповідно до закону, та виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. Окрім наближення українського законодавства до міжнародних стандартів, проект має на меті знизити рівень злочинності та кількість ув’язнених. Крім того, він обумовить позитивний економічний ефект, адже утримання правопорушника в місцях позбавлення волі набагато дорожче для держави, ніж перебування на пробації.

Фото: Офіційне відкриття модельного офісу пробації в Харкові/Пробація України - Харківська область/Facebook

Подолання агресії

На Харківщині, починаючи з 2017 року, теж працює сектор ювенальної пробації, який виконує покарання, не пов’язані з позбавленням волі, та здійснює нагляд за поведінкою неповнолітніх, звільнених від відбування покарання за ґратами. За словами провідного спеціаліста філії Центру пробації в Харківській області Олени Грошової, працівники центру проводять з дітьми соціально-виховну роботу, використовуючи при цьому спеціальну форму оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення підлітками.

– Працівники центру проводять разом з неповнолітніми заняття за різними профілактичними програмами, які сприяють подоланню агресії, розвивають комунікативні здібності й навички безконфліктного спілкування, побудові планів на майбутнє, – додає фахівець.
За минулий рік на обліку органів пробації Харківщини перебувало 128 неповнолітніх, з них 32 – з Харкова, всі інші – з області. На сьогодні на обліку перебувають 12 неповнолітніх.

Фото: Тренінг на туму профілактика вживання психоактивних речовин у співробітниками Новобаварського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області /Facebook

Така мережа центрів працює в кожному регіоні країни, її створено за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках проекту технічної допомоги «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні».

Окрім цього, за даними Міністерства юстиції, сьогодні в Україні діє низка проектів, які сприяють впровадженню дієвої системи пробації в нашій країні. Це проект Євросоюзу PRAVO, проект NORLAU (Норвегія), проект МАTRA (Нідерланди), проект Ради Європи «Подальша підтримка пенітенціарної реформи в Україні», USAID та UNODC.

Платити не потрібно

На думку експертів, окрім необхідності впровадження системи альтернативних видів покарань та пробації, враховуючи досвід європейських країн, слід підвищувати і правову обізнаність самих українців. За словами Анатолія Бородавки, багато людей навіть не знають, що, незалежно від майнового або соціального стану, вони мають право на безкоштовну правову допомогу. Це консультації та роз’яснення щодо складання заяв, скарг та інших документів непроцесуального характеру, які входять до сфери дії первинної безоплатної допомоги.
– Відповідно до закону таку допомогу мають надавати всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності з питань, які відносяться до їх компетенцій, – пояснює Анатолій Бородавка.

Ще, за словами юриста, людина може звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або місцевого центру, бюро або ж зателефонувати на єдиний телефонний номер контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 та отримати коротке роз’яснення з правових питань. Або ж зайти на довідково-інформаційну платформу WikiLegalAid, де зібрано відповіді на більш ніж 1000 типових запитань.

На законодавчому рівні безкоштовно людині гарантується і право на підтримку у кримінальних провадженнях, що входить до вторинної правової допомоги. Це здійснення адвокатом захисту за призначенням, коли суд виносить відповідну постанову, а також присутність адвоката при адміністративному затриманні особи або адміністративному арешті. Право на адвоката мають і ті, хто перебуває за ґратами.

Окрім кримінальних проваджень, вторинна правова допомога надається в цивільних і адміністративних справах.

– Щодо останньої підгрупи, то безкоштовно допомога надається найбільш незахищеним верствам населення. Це люди, які мають дохід, що не перевищує двох прожиткових мінімумів, мінімальну пенсію, а також атовці, внутрішньо переміщені особи. У двох останніх випадках людина може звернутися по безкоштовну допомогу навіть у питанні призначення відповідного статусу. Також на безоплатній основі можуть звернутися особи, що постраждали від гендерного насилля в сім’ї, – додає директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Луганській та Харківській областях.

За його словами, на безоплатну вторинну допомогу мають право абсолютно всі діти, вони можуть звернутися по неї не тільки в супроводі опікунів чи батьків, а й самостійно. До того ж ця категорія трохи розширилася в рамках Закону «Про протидію булінгу», який набув сили з 19 січня 2019 року.

– Приміром, за минулий рік у нас було два звернення по булінгу. Один з Харкова – цей резонансний випадок стався в харківській школі, коли дівчинці на святі не дали шматок торта через те, що її батьки не здавали гроші на святкування. Ще один випадок був у Вовчанському районі: дитина виявила бажання не розголошувати інформацію та обмежилася саме консультаційною допомогою, – згадує Анатолій Бородавка.

Окрім дітей, на безоплатну допомогу можуть розраховувати й люди, які постраждали від домашнього насильства або насильства за статевою ознакою (з урахуванням передбаченого покарання за секс без згоди) у рамках Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набув чинності 11 січня поточного року.

Автор: Марина Проценко