Привиди страшних хвороб: що може прийти в Україну після кору

Привиди страшних хвороб: що може прийти в Україну після кору

Фото: pushkinska.net

В одних випадках відсутність вакцини, а в інших – свідоме небажання прищеплюватися призвело до того, що в Україні дедалі частіше почали з’являтися вкрай небезпечні хвороби. Медики б’ють на сполох та попереджають, що слідом за кором можуть прийти дифтерія та інші хвороби, наслідки яких значно складніші, а відсоток летальності вищій.

«До мене в кімнату вбігла моя заплакана дочка, тримаючи на руках мого шестимісячного онука Микиту. У дитини в цей момент через сильний напад кашлю зупинялося дихання. Онук помирав у мене на руках», – передає слова свого читача Юрія Жмарьова, газета «Зоря» (Золочівський район).

З кінця листопада немовля почало кашляти, а в середині грудня це вже були неприборкані напади кашлю. 21 грудня 2017 року реанімаційна бригада відвезла малюка до харківської лікарні. Діагноз – кашлюк.

Дитина не мала щеплення від кашлюку, оскільки від безкоштовної індійської вакцини, яка була і є у нас в наявності, батьки відмовилися. Вони збиралися придбати французьку, втратили час, і малюк захворів. У родині кашляла бабуся, можливо, вона була носієм інфекції, – розповіла кореспонденту «СК» сімейний лікар, завідувачка Феськівської амбулаторії Любов Бондаренко.

За її словами, після курсу лікування в харківській інфекційній лікарні наразі стан здоров’я дитини задовільний, малюк уже дома.

За останні кілька років в Україні збільшилася захворюваність на кашлюк. У 2017 році в Харківській області на цю недугу перехворіло 116 осіб, з них 113 – діти.

Інтенсивний показник захворюваності склав 4,29 % на 100 тисяч населення. Найбільше захворіло людей у Харкові – 64 особи, на другому місці Красноградщина – дев’ятеро хворих, слідом іде Дергачівський район – восьмеро хворих, – розповіла «СК» завідувачка відділення епідеміологічних досліджень Харківського обласного лабораторного центру Тетяна Карлова.

За словами експертки, носіями кашлюку та дифтерії можуть бути дорослі. Саме від батьків, бабусь і дідусів заражаються невакциновані малюки.

Діагностувати кашлюк доволі складно, бо симптоми дуже схожі з ларинготрахеїтом. Тільки неуспішність лікування наштовхує на думку, що це кашлюк, – пояснив «СК» лікар-педіатр Володимир Чечеленко.

За словами лікаря, під час нападів кашлю можуть бути розриви судинних сплетінь головного мозку, підвищення внутрішньочерепного тиску, а також розриви бронхів і зупинка дихання.

Процес одужування може затягнутися на кілька місяців. Зазвичай дитина лікується вдома, мало з ким контактує, приймає препарати, гуляє на свіжому вологому повітрі. У складних випадках дитину госпіталізують.

У 2016 році, за статистикою МОЗ, в Україні було зафіксовано понад 3000 випадків захворювання на кашлюк, що на 30 % більше за попередній рік. Крім того, семеро невакцінованих дітей у Дніпропетровській області померли від цієї недуги.

Єдиний спосіб захиститися від хвороби – вчасне щеплення. 

Ситуація з вакцинами

У Харківській облдержадміністрації констатують, що в попередні роки в області були проблеми з наявністю різних вакцин. Однак цьогоріч ситуація кардинально змінилася, МОЗ забезпечило регіони необхідними препаратами. Так, до кінця 2018 року Харківщина повністю забезпечена вакцинами для профілактики поліомієліту (оральна), туберкульозу, дифтерії та правця (АДП). На півроку вистачає запасів вакцини для профілактики кашлюку, дифтерії, правця (АКДП), для профілактики дифтерії та правця зі зменшеним вмістом антигену (АДП-М) та для профілактики гепатиту В. На чотири місяці регіон забезпечений вакциною для профілактики кору, паротиту та краснухи (КПК).

У 2015–2016 роках вакцин узагалі не було. Державні програми не працювали. У 2017 році – працювали частково. До Міністерства охорони здоров’я України було багато питань з цього приводу, – зазначає заступник голови ХОДА Михайло Черняк. – На місцевому рівні нам вдавалося знайти вихід із ситуації.

За даними облздраву, у 2017 році щеплення проведено 90 % дітей, що мали бути вакциновані за календарем. На сьогодні забезпеченість вакцинами дітей складає 100 %.

У цьому році ми доб’ємося того, щоб державні програми працювали належним чином. Ми зможемо на 100 % забезпечити усіх дітей вакцинами до кінця поточного року. Надалі таких ризиків виникати не буде, – переконаний Михайло Черняк. 

Фото: kharkivoda.gov.ua

Кір – лише квіточки

Через низьку вакцинацію в Україні вже виник спалах кору. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, упродовж чотирьох тижнів 2018 року на кір захворіли 2933 особи – 996 дорослих і 1937 дітей.

Як ми вже повідомляли, у січні на Одещині від кору померло троє осіб (один дорослий і двоє дітей). Нових летальних випадків не зареєстровано. Найбільше людей захворіло в Івано-Франківській (645 випадків), Одеській (468), Закарпатській (460), Чернівецькій (363), Львівській (237) областях. Найменша кількість випадків захворювання – у Харківській, Рівненський, Луганській, Сумській (по два випадки), Житомирській (8), Волинській (9), Черкаській (9) областях. Не зафіксовано випадків захворювання цього року тільки в Чернігівській області.

Рік тому я суспільство попереджував щодо кору. Однак суспільство «потребує» трупів, без цього ви не хочете вірити. Зараз знову попереджую, кір – це розминка та квіточки, буде гірше. Кір буде здаватися ягідкою на торті, а от «торт» – це дифтерія, – наголосив відомий український лікар Євген Комаровський.

Дифтерія може стати куди більшим викликом для українців, ніж кашлюк і кір разом взяті. За даними Міністерства охорони здоров’я, під час епідемії дифтерії в Україні з 1991 до 1998 року, викликаної низьким охопленням дітей вакцинацією і відсутністю ревакцинації дорослих, недуг вклав на лікарняне ліжко близько 20 000 чоловік, 696 з них померли.

За останні роки в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію: 2011 рік – вісім випадків, 2012-й – п’ять, 2013-й – шість, 2014-й – чотири, 2015-й – два, 2016-й – чотири. У 2017 році випадків захворювання на дифтерію зареєстровано не було. У 2018 році в Луганській області госпіталізували хворого з підозрою на дифтерію, однак після лабораторних досліджень діагноз не підтвердився.

Дифтерія – інфекція, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему, вона виробляє токсин, що руйнує тканини дихальної системи. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання. Токсин може спричинити: слабкість, біль у горлі, лихоманку, набряк залоз у шиї. Також може потрапити у кров і уразити серце, нирки й нервову систему. Ускладнення від дифтерії можуть включати: блокування дихальних шляхів, пошкодження серцевого м’яза (міокардит), ушкодження нерва (поліневропатія), легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).

Дифтерія небезпечна тим, що без негайного введення сироватки близько 50 % хворих можуть померти, навіть із сироваткою залишається ризик летального результату до 20 %, – підкреслює головний лікар Харківського міського центру здоров’я Володимир Нартов.

Наразі в Україні 900 доз такої протидифтерійної сироватки – гуманітарна допомога, яку країна отримала наприкінці 2017 року. Препарати мають сертифікат якості GMP, тобто продукція постійно виробляється і контролюється за стандартами якості.

На 2018 рік МОЗ заклав у бюджет 40,2 млн грн для закупівлі сироваток та імуноглобулінів для лікування хворих на небезпечні інфекційні захворювання, що супроводжуються високим рівнем смертності, серед яких і дифтерія.

 

Фото: moz.gov.ua

Лікарі вкотре наголошують, що єдиний спосіб захиститися від дифтерії – вакцинація для дітей і ревакцинація для дорослих (кожні 10 років). У 2017 році лише 51 % дітей віком 18 місяців отримали три дози вакцини проти дифтерії, правцю та кашлюку АКДП, 44,8 % дорослих були захищені від дифтерії вакциною АДП-М.

Востаннє випадок захворювання на дифтерію в Харківській області фіксувався в 2011 році, а в 2008 році таких випадків було десять.

За даними Харківського лабораторного центру, вакцинація проти дифтерії здійснюється безкоштовно. Поліклініки області забезпечені індійською вакциною. Дітям роблять вакцинацію згідно з календарем щеплень, а дорослим, що бажають прищепитися, потрібно звертатися до дільничних лікарів.

Щоб зробити таке щеплення, потрібно прийти в поліклініку за місцем проживання, до свого дільничного терапевта, – роз’яснює «СК» завідувач відділення епідеміологічних досліджень Харківського обласного лабораторного центру Тетяна Карлова. – Лікар піднімає облікову форму номер 063, де записані всі дані про щеплення цієї людини, і дивиться, скільки людині років, коли востаннє робилося щеплення від дифтерії та правця, і чи є протипоказання. І відповідно до цього приймає рішення – чи потрібне людині щеплення від дифтерії.

Фахівці підкреслюють, що як і будь-який лікарський препарат, вакцини можуть викликати реакції, проте ризик померти від дифтерії набагато вищий, ніж ризик серйозної реакції на вакцину, які вкрай рідкісні. Побічні ефекти, такі як болісні відчуття і припухлість у місці ін’єкції або незначне підвищення температури, – це звичайне явище.

Дифтерія – контрольована інфекція. Тільки 95 % охоплення щепленнями населення гарантує ефективність вакцинації – усунення поширення інфекції серед людей, вихід країни з розряду ендемічних з даного захворювання, – зазначає Володимир Нартов.

Читайте також: Медична реформа в дії: приклад Естонії

Юлія Міронюк