Що робитимуть райони після укрупнення

Що робитимуть райони після укрупнення

Фото: incmty.com

Управління та утримання спільних об’єктів культури, фізкультури, туризму та пам’яток архітектури, керування спільним комунальним майном громад району, утримання шкіл-інтернатів, спортивних чи музичних шкіл – такими завданнями мають займатися райони після укрупнення.

Розділ повноважень

Про це 2 жовтня під час прес-конференції, присвяченої перспективам децентралізації та адміністративно-територіальної реформи, повідомив президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

За його словами, у цілому продовження процесу децентралізації потребує рішучих змін у нормативно-правовій площині та політичної волі законодавців, адже за останні два роки колишній
парламент не прийняв жодного закону для продовження реформи.
– Моя особиста точка зору, яку поділяють мої колеги, що реформа, розпочата з прийняття у квітні 2014 року Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної
організації влади в Україні, заходи, здійснені для її реалізації, себе виправдовують. Але останні два роки діяльності парламенту минулого скликання стали періодом стагнації цієї
реформи. Жодного законодавчого акта, який був потрібний для продовження реформи, не було прийнято. Тож у багатьох напрямах прогресу не відбулося. Особливо це стосується
реформування регіонального (обласного) та субрегіонального (районного) рівнів. Також не було внесено зміни до Конституції України, – сказав Сергій Чернов.

Тому, за словами голови облради, аби продовжити реформу, потрібно розмежувати повноваження між представницькою та виконавчою владою. Районні та обласні ради мають отримати право утворити власні виконавчі комітети, а відповідні державні адміністрації повинні бути ліквідованими і впроваджено інститут
префекта.

Розмежування повноважень потрібно і для того, аби визначитися з кількістю районів у тому чи іншому регіоні. На думку президента Асоціації, об’єднані громади мають самостійно оцінити, які повноваження вони можуть виконувати на базовому рівні, а які – ні.

– Ті повноваження, які об’єднані громади не можуть виконувати на своєму базовому рівні, вони мають делегувати за принципом субсидіарності на районний рівень, – додав
Сергій Чернов.

За його словами, під час останнього засідання Української асоціації районних і обласних рад (УАРОР), яке відбулося наприкінці вересня в Затоці Одеської області, самоврядовці напрацювали деяке бачення щодо того, чим мають займатися райони. Так, до повноважень районів, зокрема, передбачається віднести управління та утримання спільних об’єктів культури, фізкультури, туризму та пам’яток архітектури, управління спільним комунальним майном громад району, утримання шкіл-інтернатів загального профілю та спеціалізованих (спортивних, музичних) шкіл, а також управління спільними об’єктами водного, лісового та сільського господарства.

Також у компетенції районів має бути надання деяких профільних медичних послуг, будівництво та утримання дорожнього господарства і транспортної інфраструктури районного рівня. Ще до районних повноважень пропонують віднести охорону навколишнього середовища, подолання наслідків стихійних лих, протидію безробіттю, надання соціальної допомоги незахищеним верствам населення у районі, а також промоцію територій, проведення культурних і спортивних заходів, залучення грантів і забезпечення соціально-економічного розвитку районів.

Фото: Харківська облрада 

Вибори вчасно

Також Сергій Чернов висловив позицію представників УАРОР щодо проведення місцевих виборів. На переконання Асоціації, чергові місцеві вибори мають пройти на новій територіальній основі та в установлений термін. На час проведення виборів Україна повинна бути повністю покритою спроможними об’єднаними територіальними громадами, має бути проведено моделювання укрупнення районів та здійснено чітке розмежування повноважень між представницькою та виконавчою владою, а також між місцевим, районним і обласним рівнями.

– У нас є рік, щоб підготуватися до місцевих виборів. Прийняти зміни до Конституції, цей процес можливо завершити не раніше лютого наступного року. Після того прийняти належні
законодавчі акти і відповідні нормативні урядові документи, які забезпечать впровадження в життя передбачених змін. Таким  чином, підійти до жовтня 2020 року з урегульованою правовою системою, яка дасть імпульс становленню місцевого самоврядування, нові можливості для розвитку кожної громади та всіх регіонів, – наголосив Сергій Чернов.

Крім того, в УАРОР наголошують на недосконалості виборчого законодавства.
– При формуванні місцевих рад третє скликання поспіль проводяться експерименти. Наприклад, обласна рада п’ятого скликання формувалася виключно за партійними списками. У шостому скликанні половину депутатів обирали за мажоритарною системою, половину – за пропорційною. Поточне скликання формувалося із застосуванням відкритих списків, але таким чином, що в Харківській обласній раді, зокрема, не представлений Шевченківський район, місто Люботин. Тобто, немає рівного представництва територій. В інших областях ситуація така сама. Отже, система дискредитує себе в очах виборців, – додав Сергій Чернов.