Сміття — тільки роздільне. Українців зобов’яжуть сортувати відходи

30.10.2017 16:50 Суспільство
«У пляшки є свій дім» – написано на багатьох контейнерах у Харківській області. З наступного року, відповідно до законодавства, «свій дім» має з’явитися у багатьох видів сміття – українців зобов’яжуть сортувати побутові відходи. Наскільки готова до цього кроку Харківщина.

Навіщо сортувати?

За кілька останніх десятиліть сміття перетворилося на глобальну проблему людства. В океанах утворюються цілі острови з пластику та іншого непотребу. Розвинені країни вже давно взялися за розв’язання цієї проблеми, почали переробляти свої відходи, у багатьох країнах ЄС це прибутковий бізнес.

Україна поки що робить перші кроки у вирішенні сміттєвого питання. Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, яка сталася в минулому році на Львівщині, оголила проблему поводження з відходами і в інших регіонах. За підрахунками активістів-екологів, сьогодні сьома частина країни потопає у смітті. Щодня кожен українець «виробляє» близько кілограма непотребу. Тільки офіційні звалища займають територію в 43 тисячі квадратних кілометрів, а це ні багато ні мало – площа Данії. А скільки в нашій країні  стихійних звалищ?

Зменшити кількість сміття допоможе його сортування на первинному етапі. Бо лише сортовані відходи можна переробляти. Якщо скидаєте все в одну купу, багато сировини втрачає свою цінність. Тож сортування має починатися вже в оселях українців.

З 1 січня 2018 року набуває чинності пункт 12 до статті 32 Закону України «Про відходи», яка і зобов’яже всіх нас це робити. Прийнятий ще в 2012 році пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, що врегульовують поводження  зі сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, які необхідно виконувати з відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони.

Згідно з європейськими нормами, придатні для повторного використання відходи потрібно відправляти на відповідні підприємства, безпечні – відвозити на полігони ТПВ, а з небезпечними проводитимуться необхідні для знешкодження операції. При цьому на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви  ЄС 1999/31/EC).

До старту сортування залишилося небагато часу, але постанов з переліком та послідовністю операцій з відходами досі не створено. На думку громадських діячів, що спеціалізуються на поводженні з відходами, навряд чи Закон на повну потужність запрацює з 1 січня – у багатьох населених пунктах, особливо в сільській місцевості, просто немає технічної можливості для сортування. А там, де є така можливість, у операторів ринку з’явилися конкуренти, які ще до приїзду спеціалізованої машини «вичищають» баки від корисних фракцій сміття (ті, що підлягають переробці). У Харкові звична картина, коли з кліток для пластикових пляшок зривають решітки, щоб забрати тару.

– Підприємцям стає невигідно займатися сортуванням, тому що з баків люди вибирають усю корисну фракцію і здають самостійно. І це тотальне явище, – наголошує громадська діячка, що спеціалізується на поводженні з відходами, Анна Прокаєва. – Тож звичайні баки для сортування сміття в подальшому навряд чи підійдуть. Ситуацію могли б допомогти виправити «контейнеридзвіночки» (вони закриті, й поцупити звідти відходи навряд чи вдасться, такі контейнери встановлено в Києві, Львові, Сумах. – Авт.), але Харків уже закупив нові сміттєвози, які не розраховані на такі контейнери. Нові харківські автівки  миють контейнери, але цей факт навряд чи головний для сортування.

Фото: care.com

Ініціативи знизу

Взагалі для Харківщини сортування сміття – тема не нова. У більшості випадків впроваджувати її починали ентузіасти на місцях. Так, наприклад, кілька років тому в Терновій (Чугуївський район) тоді ще просто активістка Анна Геращенко (зараз –  селищний голова) виступала ініціаторкою великого прибирання лісу, розташованого поблизу населеного пункту. Тоді місцеві жителі зібрали багато мішків сміття, більшість непотребу склали пластикові пляшки. Сміття здали на переробку, а на виручені кошти побудували дитячий майданчик.

А в селі Огіївка, що на Сахновщині, пропагувати окреме збирання відходів почали учні й учениці Огіївського НВК. Спочатку цю ініціативу запровадили у школі, а потім сортуванню сміття почали навчати й старше покоління села.

– Діти провели генеральне прибирання села, на яке запросили всіх жителів і жительок. Сміття сортували окремо. Потім усі ці відходи здали, а виручені кошти – це близько 2 000 грн – спрямували на нужди школи, – розказала кореспонденту «СК» віце-директорка з виховної роботи Огіївського НВК Валентина Какадій.

Пані Валентина зазначає, що діти в школі продовжують сортувати сміття, у малечі це вже звичка, а от старшокласникам потрібно ще нагадувати.

– У школі встановлено кілька фракцій для збору сміття. У магазині нам дали великі коробки, ми їх красиво оформили, і на кожну наклеїли назву предмета, що збирається: пластикова пляшка, батарейки, скло, папір, відпрацьовані ручки, целофанові кульки й кришечки. У нас у школі всього 89 учнів і учениць, і коли там та ручка спишеться... Однак діти знають, що потрібно сортувати сміття. А потім цю ідею пропагують у себе в родині, –  каже віце-директорка.

Харків також не пасе задніх, тут активісти постійно влаштовують різноманітні акції, одна з нещодавніх – «Прихисти пакет». По різних куточках міста їздить мобільний пункт зі збирання вторсировини. Харків’яни приносили волонтерам великі пакунки з відсортованим сміттям: пакети, тетрапаки, паперові стаканчики, ПЕТ, скляні пляшки і склобій, залізні, жерстяні бляшанки, алюмінієві й пластмасові предмети, макулатуру тощо. За п’ять проведених рейдів волонтери зібрали близько трьох тонн вторсировини.

– У рамках акції «Прихисти пакет» ми працюємо із сортувальником, який забирає п’ять фракцій відходів, – розповідає організаторка заходу Анна Прокаєва. – Надалі хочемо  з акцією вийти в область, вже є домовленість з Ізюмом, там уже почали сортувати сміття, і є підприємець, який готовий з нами співпрацювати. Маємо надію, що така ж акція з’явиться й у Високому. Наразі ми шукаємо в цих населених пунктах волонтерів, які б готові були почергувати біля мобільних пунктів.  Без ентузіастів на місцях справа не матиме успіху.

Харківські активісти не тільки вчать громадян правильно сортувати сміття, а й агітують купувати в магазинах ті продукти, упаковку яких можна переробити. А ще вони радять не наклеювати цінники на пакети, бо тоді їх уже не можна буде  переробити.

Волонтери переконалися на власному досвіді: завжди можна знайти альтернативу.

– У наших виробників поки що немає економічних стимулів свої продукти упаковувати в перероблювану тару. Потрібно працювати з виробником, стимулювати його, щоб він переходив на упаковку, яка переробляється. Якщо в ЄС дуже дорога утилізація, «зелений податок» стартує від семи євро (на деяку продукцію він понад 100 євро),  то в Україні це 2,19 грн, –  зазначає екоактивістка.

Фото: Germanylive

Подарунки за сміття

У Харкові починають з’являтися кав’ярні з логотипом «екокав’ярня». Це означає, що заклад дає символічні бонуси (вершки в каві тощо) покупцям, які просять у власні термокружки або багаторазові стакани зробити каву/чай «на виніс». Такий рух досить поширений у Львові. У Першій столиці до руху приєдналося поки що кілька закладів, серед них є навіть пивні лавки.

– Усе це робиться задля скорочення використання пластикових і паперових стаканчиків, у Львові також популяризують відмову від стіків, – розповідає Анна Прокаєва.

А ще цього літа в Харкові з’явився диво-автомат (до речі, перший в Україні), який на заміну відсортованому сміттю дає подарунки.

Автомат приймає пляшки, посуд і поліетиленові пакети. Його розробили харківські інженери. За їхніми словами, у світі є й досконаліша техніка для збирання відходів, але, на жаль, на харківських вулицях вистачає вандалів.

У розробників великі плани. Хочуть, щоб поруч з апаратом для пластику з’явилися такі само для збирання скла та паперу. Усі вони видаватимуть городянам подарунки.

На думку виробників апарата, презенти мотивуватимуть насамперед дітей, які й самі  почнуть привчатися до сортування сміття, а також проситимуть про це дорослих.

Передовий досвід

Харківські екоактивісти стверджують, що в регіоні багато переробників. Але більшість з них не хоче світитися, бо має проблеми з документами або  боїться промислового шпіонажу.

– На Харківщині переробляють не тільки місцеві відходи, а й з інших регіонів. Наприклад, Вінниця везе до нас ПЕТ і пластик. Нашим переробникам не вистачає потужностей, утворюються черги, – пояснює активістка Анна Прокаєва.

Харків’янка побувала на багатьох сміттєпереробних підприємствах не тільки України, а й країн ЄС. Більш за все її вразив латвійський досвід. У Ризі сміттєпереробне підприємство  виробляє з відходів біогаз, яким опалюються різні приміщення.

– У Ризі біогазом опалюють навіть теплиці. А на помідорах, що там вирощують, наклеюють логотип сміттєпереробного підприємства, і ці овочі охоче купує населення, – ділиться своїми враженнями громадська діячка.

До речі, схожий комплекс має з’явитися й на Харківщині – у Дергачах. Уряд затвердив представлений Харківською обласною державною адміністрацією проект будівництва сучасного комплексу з переробки твердих побутових відходів із системою збору, утилізації полігонного газу та виробництва електроенергії. Загальна площа ділянки під комплекс – 39,6 га.

«Це дозволить значно поліпшити санітарно-епідеміологічний стан Харкова, Дергачівського, Харківського та Золочівського районів Харківської області, а також екологічний стан території, прилеглої до існуючої зони утилізації відходів», – йдеться в преамбулі до документа.

Проектом передбачено будівництво сучасного полігона твердих побутових відходів, рекультивацію чинного полігона ТПВ, монтаж систем збирання полігонного газу та його утилізації з виробництвом електроенергії та системи передачі виробленої електроенергії в мережу «Укренерго». Крім цього, будуть побудовані лінії сортування роздільно зібраних відходів і змішаних відходів потужністю 40 і 80 тис. тонн на рік відповідно.

– Це буде найсучасніший завод, який зможе в результаті переробки відходів виробляти електричну енергію, аналогів якого немає в Україні, – підкреслила в інтерв’ю газеті «День» голова Харківської ОДА Юлія Світлична.

Будівництво унікального для України комплексу планують завершити в 2019 році. Також у планах Харківщини – побудувати 11 комплексів з управління твердими побутовими відходами. Перший з них минулого року з’явився в Богодухівському районі. На підприємстві встановлено обладнання, що дозволяє сортувати сміття і проводити його вторинну переробку. Всі органічні залишки компостують за допомогою спеціальних бактерій. У результаті – через певний час відходи стають добривами. За рік полігон зможе прийняти і обробити близько 70 тис. куб. м сміття. Також полігон обладнано автономною системою опалення, що працює на відходах. Наразі на Богодухівському комплексі працює тільки перша черга.

Продовжуються роботи з будівництва комплексу з управління комунальними відходами в Люботині. У планах – розпочати будівництво такого комплексу і на території Симонівської сільської ради Вовчанського району. А в Первомайському районі вже підготували проект будівництва такого комплексу. Підприємство зможе обслуговувати до 100 тисяч населення. Термін експлуатації розрахований на 25 років з перспективою подальшого розширення.

– Займатися цим питанням ми почали з оформлення земельної ділянки. Вибір місця – це не просто захід, оскільки повинні пройти громадські слухання, потрібно було заручитися підтримкою місцевого населення, – розповіла кореспонденту «СК» перший заступник голови Первомайської РДА Ірина Бомко. – Сміттєпереробне підприємство буде побудовано на території Грушинської сільради біля села Караченцева. Комплекс буде максимально наближено до Кегичівського району, буде можливість забору частини сміття і зі Зміївського району – Безпалівки, Таранівки. Також частково зможемо забирати сміття з Краснопавлівки Лозівського району.

За словами чиновниці, проект було завершено в березні цього року, зараз проводиться його експертиза. Згідно з програмою розвитку області, в цьому році на будівництво Первомайського комплексу закладено 40 млн грн. Комплекс передбачає кілька ліній, перша – сортування сміття, на якій працюватиме шестеро робочих.

– Відбиратимуться харчові продукти, поліетилен, папір, скло і ПЕТ. Після сортування вся органіка буде закладатися в окремі бокси, де перероблятиметься ензимами, і через півроку її  можна буде продавати як органічне добриво. Також планується лінія з виробництва тротуарної плитки з додаванням пластику. Як показує європейська практика, це довгострокова водовідштовхувальна тротуарна плитка, – зазначила пані Бомко.

А тим часом

У Брюсселі (Бельгія) заборонили поширення пластикових пакетів. Заборона набула сили 1 вересня цього року. Вона стосується всіх видів товарів, крім харчових продуктів, які продаються вже запакованими в пакети. Таку тару буде дозволено до вересня 2018 року. Також заборона не поширюється на використання багаторазових пластикових пакетів товщиною понад 50 мікрон. Власникам торгових мереж, які зробили запаси пакетів до 1 вересня, дозволили поширювати пакети до 30 листопада.

А в Британії за допомогою штучного інтелекту і технології машинного навчання розробили систему сортування сміття. Пристрій призначено для розпізнавання типу відходів: система допоможе визначити, які саме відходи підлягають переробці, а які варто утилізувати. Вона являє собою контейнер з кількома баками і спеціальним датчиком. Перед тим як кинути сміття в якийсь із баків, його потрібно піднести до датчика, і він визначить тип відходів.

Фото: PxHere

Будь у курсі

Як зазначається у звіті Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України «Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016 рік», торік лише 5,8 % усього сміття в Україні було утилізовано: 2,71 % – спалили, а 3,09 % відправили на перероблення.

«У 2016 році у 575 населених пунктах впроваджували роздільне збирання сміття, працював один сміттєспалювальний завод  і три сміттєспалювальні установки», – повідомляє відомство.

Згідно зі звітом Департаменту екології ХОДА, минулого року на Харківщині було утворено 1 952 581,6 тонни відходів, ще 1 359 051 тонни область отримала з інших регіонів України. Утилізовано, оброблено (перероблено) було 428 674,1 тонни сміття, спалено – 58 782,8 тонни, передано на сторону – 1 348 585,3 тонни (614,2 тонни – іншим країнам), видалено у спеціально відведені місця чи об’єкти 859 033,6 тонни, втрачено (за рахунок випаровування, витікання, пожежі тощо) – 0,2 тонни. На Харківщині діють 76 офіційних сміттєзвалищ, два полігони та перша черга Богодухівського комплексу з управління твердими  побутовими відходами.

Харківські екологи зазначають численні порушення вимог  чинного природоохоронного законодавства. На більшість місць видалення відходів відсутні документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, не розроблено проектно-кошторисну документацію, у 118 відсутні позитивні висновки державної екологічної експертизи. У більшості випадків під час експлуатації місць видалення відходів проектні рішення не дотримуються.

Фото: bloggang.com

На Харківщині роздільне збирання відходів запроваджено у 119 населених пунктах (за даними на 2016 рік). Частка населених пунктів, у яких запроваджено сортування сміття, становить 6,8 % від загальної кількості населених пунктів області. 

На сортуванні відходів можна заощадити, якщо врахувати, що за рік людина утворює 20–70 кг сміття. Так, приблизно за 100 кг макулатури можна заробити 260 грн. Одна пластикова пляшка важить 15 грамів, а для кілограма потрібно назбирати майже 70, що відповідатиме 5 грн. Але за тонну пляшок переробник повинен заплатити 15 тис. грн. Деяким видам відходів можна відразу подарувати «друге життя». Наприклад, синтепон – готовий наповнювач для дитячих іграшок, ковдр, подушок та одягу. Алюмінієві бляшанки можна переробити на цвяхи й рами для велосипедів,  а за кордоном вони стають деталями для літаків.

Однак сміття потрібно сортувати правильно. Так, у контейнер для паперу і картону можна класти газети, каталоги, журнали, рекламні проспекти, зошити, чистий і використаний папір для нотаток та малювання, конверти, книжки без твердої обкладинки, картонні ящики та коробки, паперові пакети та паперову тару. Під забороною – вологий папір та картон, використаний паперовий посуд, картонна тара для напоїв, плівка, фольга та копіювальний папір.

У контейнер для органічних відходів не можна класти олію, молоко, соуси та інші рідкі харчові продукти й узагалі будь-яку рідину, великі кістки, попіл, недопалки, вкритий воском або плівкою папір, а також інші біологічні відходи, що не розкладаються.

У контейнер для тари не можна викидати брудні пляшки, коробки, вимащену в їжі або не до кінця спустошену тару, пластикові іграшки, тару від небезпечних речовин (наприклад, від побутової хімії), тару від аерозолів, віконне та листове скло, лампочки.

Юлія Міронюк

Автор: Администратор сайта