ТОП-8 головних нововведень 2019 року

ТОП-8 головних нововведень 2019 року

Фото: СК

Старт монетизації субсидій, збільшення пенсій, зростання «мінімалки» та няні, за яких сплачує держава. Традиційно в першому номері нового року «СК» публікує перелік важливих нововведень, які вступають в силу з 1 січня.

«Живі» гроші за економію

Із 1 січня в Україні стартує монетизація субсидій. Відповідну постанову про надання житлових субсидій населенню у грошовій формі Кабмін прий­няв напередодні – 27 грудня. Планується, що монетизація відбуватиметься у три етапи. Уже з 1 січня участь у монетизації пільг і субсидій можуть брати ті сім’ї, які звернуться за допомогою вперше. Субсидія від держави надходитиме на їх персональний обліковий запис в Ощадбанку. Банк розраховуватиметься за субсидіанта з надавачами комунальних послуг і одразу інформуватиме SMS-повідомленням громадян про те, скільки їм залишилося доплатити за «комуналку».

Тим сім’ям, які беруть участь у монетизації, не потрібно буде щомісяця сплачувати свій обов’язковий платіж окремо за кожний вид послуги. Держава через Ощадбанк сплачуватиме частину комуналки, у межах виділеної субсидії та соціальних норм, а субсидіанти доплачуватимуть другу частину рахунка.

Наприклад, якщо домогосподарству виділено субсидію на газ, воду, електроенергію в загальному розмірі 1500 гривень, а сума всіх комунальних платежів складає 2000 гривень, то 1500 субсидійних гривень Ощадбанк перерахує надавачам послуг та поінформує сім’ю про те, що залишилося доплатити за «комуналку» 500 гривень. А вже з 1 травня 2019-го монетизація торкнеться тих, хто отримує субсидію чи пільгу вже багато років, у тому числі користується допомогою в літній період. Для цього всім отримувачам пільг і субсидій обов’язково потрібно у травні подати заяву на монетизацію і декларацію про доходи в управління соціального захисту населення та надати дозвіл на обробку персональних даних.
В Ощадбанк іти не потрібно. Уряд максимально автоматизував процес монетизації, щоб основне навантаження лягло на управління соціального захисту населення, державний банк і надавачів комунальних послуг.

Наступний етап відбудеться 1 жовтня 2019-го, коли запрацює повномасштабна монетизація. Вона полягатиме в тому, що кожен, хто є одержувачем житлової субсидії, отримуватиме за результатами опалювального сезону готівкою все, що було заощаджено.

Для кого зростуть пенсії

Із 1 січня зростають у середньому ще на 738 гривень військові пенсії. Підвищені виплати отримають майже 498 тисяч колишніх військовослужбовців і міліціонерів. Нагадаємо, з 1 березня 2018-го введено в дію постанову Кабміну № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами). Постанова передбачає поетапне підвищення пенсій представникам силових органів, починаючи з 

1 січня 2018 року. Загалом за два роки військові пенсії мають подвоїтись. До перерахунку середня пенсія військових складала 2898,41 гривні. Перерахунок пенсій військовослужбовцям та деяким іншим особам проводиться з урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року: окладів за посадою та військовим (спеціальним) званням, а також відсоткової надбавки за вислугу років. При перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції враховується грошове забезпечення для посад поліцейських за січень 2016 року.

Перерахунок пенсій для них також розпочався 1 січня цього року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року виплачуватиметься в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – 50 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром пенсії до підвищення; з 1 січня 2020 року – 100 % різниці.
Окрім цього, з 1 січня в Україні на пенсію в 60 років зможуть вийти тільки ті, хто заробив як мінімум 26 років стажу. Іншим доведеться трудитися до 63 і навіть 65 років. Із 2019-го всі, хто заробив менш як 15 років стажу, не можуть претендувати на пенсію. Про це йдеться у прийнятому Законі «Про підвищення пенсій». 60-річні українці, які 2019-го матимуть лише 15 років стажу, зможуть вийти на заслужений відпочинок у 65 років. Ті, у кого від 16 до 25 років стажу, – у 63 роки.

Поступово вимоги підвищуватимуть – на 12 місяців щорічно до 2028-го. Ідея пенсійної реформи проста: той, хто працював, виходить на пенсію вчасно. Якщо працював, але менш як 35 років (до 2028-го) – заслужений відпочинок переноситься.
У Міністерстві соціальної політики підрахували, що 2028-го тільки 55 % виконають вимоги щодо стажу. Решта працюватиме до 63 і 65 років. Фактично українців пенсійного віку, але без пенсій, більшатиме щороку. Кількість тих, хто вийде на пенсію в 65 років, зміниться за 10 років незнач­но. Якщо цьогоріч буде 4 %, то через 10 років – усього 5 %.

Фото: Крапка

Послуга «Муніципальна няня»

Із 1 січня в Україні запрацює нова послуга для молодих мам, яка називається «Муніципальна няня». Нею зможуть скористатися всі сім’ї з дітьми до трьох років. Щоб найняти муніципальну няню, батькам доведеться шукати її самостійно, а потім укласти з нею офіційний договір. Після цього – держава зобов’язується повернути частину витрачених грошей на зарплату няні в розмірі одного місячного прожиткового мінімуму на дитину до шести років. Із 1 січня ця сума зросла від 1492 до 1626 гривень. Компенсацію за всі місяці роботи няні виплачуватимуть лише наприкінці року через Державну фіскальну службу України. Ці гроші на 60 % покриють місцеві бюджети, ще 25 % – з держбюджету, а 15 % оплатять обласні бюджети. Загальний механізм поки ще залишається у стадії розробки.

Крім того, заступник мі­ністра соціальної політики Олександра Чуркіна повідомила, що мамі необов’язково виходити на роботу. Соціальну допомогу «Муніципальна няня» виплачуватимуть усім однаково, незалежно від регіону.

Штрафи до місцевого бюджету

Із 1 січня деякі штрафи за порушення трудового законодавства будуть сплачувати в місцевий бюджет. Нагадаємо, відповідні зміни до Бюджетного кодексу України Верховна Рада схвалила 22 листопада 2018-го. Зокрема, внесено зміни до ст. 64 Бюджетного кодексу, якими передбачено, що адміністративні штрафи та інші штрафні санкції, що накладаються виконавчими органами місцевих рад, зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Це означає, що штрафи за порушення законодавства про працю, накладені виконавчими органами міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад, зараховуватимуться до відповідних бюджетів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції відповідно до ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 265 КЗпПУ накладають штрафи в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

Окрім цього, штрафи накладають за порушення строків виплати заробітної плати працівникам та недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Завдяки цим змінам штрафи за порушення містобудівної діяльності також зараховуватимуться до місцевих бюджетів.

Зростання «мінімалки»

Підвищується мінімальна заробітна плата. Нагадаємо, 23 листопада парламентарії прийняли головний фінансовий документ країни – Закон «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Серед основних його показників – мінімальна зарплата цього року. Держбюджет установив мінімальну зарплату в розмірі: місячному – 4173 гривні; погодинному – 25,13 гривні. Порівняно з 2018 роком мінімальна зарплата 2019-го зросте на 450 гривень, тобто 12,08 %.
Окрім цього, підвищення заробітної плати з 1 січня оголосили і для українських викладачів. Відповідну постанову Кабінет Міністрів прийняв 18 грудня 2018 року. За словами міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, за останні два роки було підвищено зарплати освітянам – учителям і вихователям у дитсадках.

– Проте жодне з цих підвищень не стосувалося викладачів – науково-педагогічних працівників, які працюють у наших університетах. У цьому році саме вони отримають найбільше збільшення заробітної плати – на 20 %, – зазначила вона.
Згідно із законодавством, науково-педагогічні працівники викладають у вищих навчальних закладах III–IV рівня акредитації. До них належать, зокрема, професор, доцент, старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист, провідний концертмейстер, концертмейстер, декан, заступник декана.

Фото: Урядовий портал

«Швидка» за 10 хвилин

Із 1 січня в усіх регіонах України мають запрацювати оновлені диспетчерські служби екстреної медичної допомоги.
«За кошти державного та місцевих бюджетів будуть створені нові об’єднані диспетчерські служби у Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях. А в інших регіонах – оновлені та модернізовані», – обіцяють у Міністерстві охорони здоров’я.

У відомстві зазначають, що завдяки реформі диспетчери екстреної допомоги менше часу витрачатимуть на обробку викликів, а до пацієнта виїжджатиме та машина, яка найближча до адреси виклику.
Так, час обробки виклику зменшать від 3–5 хвилин до 1 хвилини у 90 % випадків, а норматив доїзду на екстрені випадки складатиме до 10 хвилин у містах і до 20 хвилин у сільській місцевості. Окрім цього, у профільному міністерстві збираються в середньому на 20 % зменшити пробіг автомобілів екстреної медичної допомоги та зібрати ак­туальну і достовірну статистику, яку можна аналізувати для поліпшення надання екстреної допомоги.

Регіональні оперативно-диспетчерські служби зможуть підключатись і обмінюватись даними із системою «Централь 103» та запроваджувати сучасні протоколи обробки викликів.

Ліки можна повернути

Запрацювала можливість повернути ліки в аптеку. Як розповіла в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, аптекарі мають перевірити, чи не було ліки після придбання відкрито, чи не використано, не було пошкоджено упаковку. Тоді це не несе жодної загрози, і ліки можуть бути повернуті. За її словами, контролюватиме процес повернення Держлікслужба – регіональні відділення інспектуватимуть аптечні заклади.
Як відомо, перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 172. Серед них: продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангі­гієни, деякі непродовольчі товари, у тому числі парфумерно-косметичні вироби, дитячі іграшки м’які, апарати для гоління, тканини, білизна постільна, панчішно-шкарпеткові вироби, аудіо- та відео­касети, диски для лазерних систем зчитування із записом, ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо.

Плата за електроенергію по-новому

В Україні з 1 січня споживачі електроенергії укладатимуть договори на її постачання та на розподіл. Про це повідомила голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), Оксана Кривенко.

За її словами, нову модель системи договірних відносин на роздрібному ринку електричної енергії продиктовано законом «Про ринок електричної енергії», а сам порядок укладення відповідних договорів визначено постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня поточного року.

– Згідно із законом енергопостачальні компанії зобов’язані здійснити відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності вертикально інтегрованого підприємства (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника. Відповідно до постанови, для забезпечення споживання електричної енергії споживач укладає договори: про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу з оператором системи розподілу; про постачання електричної енергії споживачу з обраним електропостачальником або постачання електроенергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих побутових споживачів), – підкреслила вона.

При цьому Оксана Кривенко уточнила, що договір споживача з оператором системи розподілу переважно стосується технічних параметрів потужності, класу напруги, якості електричної енергії, процедури відключення і підключення, а договір про постачання електричної енергії передбачає комерційний продаж споживачу електричної енергії як товарної продукції.
– Договори про користування електричною енергією (для населення) та постачання електроенергії, укладені споживачами з обленерго, припиняють свою дію з 1 січня 2019 року, – резюмувала голова НКРЕКП.

Примітно, що 1 липня 2019 року в Україні має розпочати роботу новий ринок електроенергії. При цьому ціна відпуску електроенергії ТЕС та іншими виробниками буде регулюватися винятково ринковим попитом і пропозицією.

 

Автор: Марічка Зорняська