Вчителювання по-новому: як освітяни Харківщини переходять на нові стандарти

Вчителювання по-новому: як освітяни Харківщини переходять на нові стандарти

Фото: Високий Замок

До кінця цього року понад 15 тисяч педагогів Харківської області підвищать кваліфікацію, аби й далі навчати першокласників, але вже за стандартами Нової української школи. Про нове в підвищенні кваліфікації та перевірці знань учителів, а також про можливе переведення педагогів-пенсіонерів на контракт — читайте у матеріалі «СК»

У Борівській загальноосвітній школі І–ІІІ ст. № 1, яка є опорним закладом у районі, цього року за новою програмою навчають 81 школяра.
Набрали три класи. Усі забезпечені новими меблями – діти займаються за одиночними партами. Також для освоєння матеріалу є телевізор, ноутбук, а для підготовки вчителя до уроків – принтер, сканер і ламінатор, – розповіла директорка школи Олена Шевченко.

За словами освітянки, аби підготуватися до нововведень, вчителі ще перед стартом навчального року проходили тренінги в Харкові. Тоді навчання пройшли два вчителі молодших класів опорного закладу та працівник районного відділу освіти.

Після тренінгів, отримавши звання тренера, ці педагоги змогли навчити і своїх колег з інших шкіл району. Вони вже почали працювати за новою програмою, але на цьому навчання педагогів у районі не завершилося.
Тепер вчителів, які вже ознайомилися з нововведеннями, змінили інші педагоги, які візьмуться навчати дітей за новими стандартами наступного року. Їх навчають в Ізюмі.

Фото: Борівські вчителі під час семінару/ Олена Шевченко/ Facebook

Молодість чи досвід?

Серед борівських педагогів, які проходять перекваліфікацію, є як молоді, так і досвідчені освітяни, каже Олена Шевченко. Загалом у Борівському опорному закладі вчителів пенсійного віку – близько 30 %.
Але всі наші працівники розуміють, що сучасний світ вимагає змін, і якщо вчитель не йтиме в ногу з часом, він просто не встигатиме за дітьми, – додала педагог. – Одним вчителям зміни даються швидше, іншим трохи важче, але всі розуміють: потреба у змінах є. Педагогам цікаво шукати свої методи та підходи, а досвідчені часто дивують прогресивними методами.

Нові методики освоюють освітяни сільської школи в Садовому Близнюківського району. Цього року в перший клас тут пішли 12 дітей, а загалом навчаються – 123.
Хоча наша школа сільська, але в нас є багато творчих дітей, і, на мою думку, зміни в методах викла­дання та нова програма покликані
розкривати їх творчий потенціал, – поділилася думками директорка Садовської загальноосвітньої школи Тамара Томашинець.

За її словами, хоч у школі переважно працює досвідчений колектив, віком від 40 до 60 років, а також викладають четверо учителів пенсійного віку, у селі є молода зміна.
У колективі працюють троє молодих вчителів: зарубіжної літератури, фізичної культури, англійської та німецької мов. Також одна дівчина зараз працює асистентом і паралельно закінчує магістратуру. Це наш майбутній вчитель математики, – додала директорка школи.

Почали працювати за новими стандартами й у Лозівській гімназії, де сьогодні навчають більше ніж 300 школярів. Та хоча до середньої ланки нововведення ще не дійшли, уявлення про нову програму вже є, каже вчителька української мови та літератури Лозівської гімназії Тетяна Малимон.
Нова програма впроваджує новий формат уроку. Це робота та спілкування в парах і групах, ігрова форма викладання. Мета – не виділити з колективу лідера, за яким усі підуть, а навпаки, налагодити команду, де всі будуть рівними, – пояснила освітянка.

Фото: Навчання вчителів Близнюківського району/ Світлана Колінько/ Facebook

Тотальне перенавчання

Окрім вчителів початкових класів, підготувати до роботи в умовах Нової української школи необхідно всі категорії педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, розповідає ректор Харківської академії неперервної освіти Любов Покроєва. За її словами, наприкінці серпня підписано відповідне розпорядження Кабміну.

Зараз підготовка розпочалася серед учителів, які навчають учнів 4 класів, а з 1 вересня 2019 року ці педагоги навчатимуть першачків. Також підвищення кваліфікації мають пройти адміністрації школи – усі директори та їх заступники. Окрім них, підвищити кваліфікацію у плані мовної підготовки до переходу на викладання українською необхідно всіх вчителів закладів загальної середньої освіти, у яких діти нав­чаються мовами нацменшин. Також буде організовано навчання асистентів вчителів шкіл з інклюзивним навчанням та фахівців інклюзивних центрів, – перерахувала ректор.

Загалом, за підрахунками академії, до кінця року відповідною підготовкою буде охоплено більш ніж 15 тисяч педагогів Харківщини. Через таку велику кількість академія
залучає до роботи тренерів – освітян, які вже пройшли спеціальне навчання та можуть передавати знання іншим. Усього по області їх понад 200. Але це стосується тільки підготовки вчителів початкових класів, інші ж категорії проходять навчання безпосередньо на базі академії. Також Любов Покроєва додала, що за перше півріччя в регіоні підвищили кваліфікацію за програмою Нової української школи більше ніж 2000 вчителів початкових класів та заступників директорів.

Крім цього, підготували до роботи за новими Державними стандартами початкової освіти всіх учителів іноземних мов, які навчають молодших школярів. Загалом спеціальну підготовку пройшли близько 900 вчителів англійської, німецької та французької мов.

Навчання проводиться за рахунок державної субвенції, якої для підвищення кваліфікації вчителів та створення відповідних умов у навчальних закладах регіон отримав більш ніж 50 мільйонів гривень.

Окрім навчання педагогів за новою концепцією, не можна забувати і про основні курси підвищення кваліфікації. Тут з набуттям сили нового Закону України «Про освіту» теж відбулися нововведення. Так, якщо раніше перед атестацією вчителі могли пройти навчання один раз на п’ять років, то за новим законом вони мають підвищувати свою кваліфікацію щороку.
Тобто 150 годин навчання, які вони проходили в один рік, тепер будуть розподіленими на п’ять років, – пояснила Любов Покроєва.

Новим освітянським законом також передбачено проведення добровільної сертифікації для педагогів, яка, за планами Міністерства освіти і науки, має розпочатися з 2019 року. Її мета – визначити кваліфікаційний рівень учителя. В інтерв’ю виданню «Слово і Діло» міністр освіти Лілія Гриневич розповіла, що сертифікація вчителів складатиметься з двох етапів. Це тест, проходження зовнішнього незалежного тестування, який складатиметься з двох частин. Перша частина тесту матиме предметні знання, залежно від того, який предмет викладає фахівець, а друга – знання методики. Цей тест проводитиме Український центр оцінювання якості освіти.

Другий етап сертифікації проводитиме Державна служба якості освіти, він стосуватиметься проведенню моніторингу роботи вчителя на місці. Тобто перевірятимуть, як відбувається сам процес викладання.

На думку вчительки української мови та літератури Лозівської гімназії Тетяни Малимон, такі перевірки необхідні вчителям.
Перш за все, це самоосвіта. Для того щоб доносити інформацію до дітей, необхідно навчатися і самому. Я особисто кілька разів проходила тести під час підвищення кваліфікації. Із 50 можливих я склала на 48 балів, отримавши відмінний результат. Тому проблем у цьому не вбачаю, – додала вчитель.

Фото: До викладання за новими стандартами готувалися і вчителі Лозової/ Управління освіти,молоді та спорту міста Лозова

Учителів-пенсіонерів - на контракт?

Ще одним нововведенням, яке пропонують у Міністерстві освіти, є переведення учителів пенсійного віку на контракт. Саме така норма міститься у проекті закону «Про загальну середню освіту».
Ми пропонуємо положення про те, що всі працівники пенсійного віку, незалежно від того, вчитель це чи директор, переводяться на контрактну форму. Це означає, що з ними щоразу переукладатимуть контракт, – повідомила Лілія Гриневич.

При цьому вона зазначила, що все має бути чітко прописано в контракті: як людина проводить навчальний процес, чи володіє сучасними методиками навчання, чи в неї хороша результативність роботи з учнями. Тривалість контракту визначатиме директор школи, який може оцінити роботу вчителя.

Про те, що таке нововведення має свої плюси, говорить і директорка школи з Борової Олена Шевченко.
У нас є вчителі пенсійного віку, і вони дійсно активні та енергійні, тому, на мою думку, саме таким освітянам нічого не загрожує. Я сама, як директор закладу, працюю за контрактом і вважаю, що такі відносини тільки стимулюють у роботі, – розмірковує освітянка. – З іншого боку, я розумію і вчителів пенсійного віку, адже вчительська пенсія невелика, і прожити на неї тяжко, якщо вони раптом залишаться без роботи.

Автор: Марічка Зорняська