Харків'янин став національним героєм

Харків'янин став національним героєм

Фото: Головне управління ДСНС у Харківській області

У квітні 33-річний харків’янин Олексій Коротєєв став знаменитістю. Він випадково помітив пожежу і всього за п’ять хвилин урятував щонайменше два життя. За такий вчинок чоловік, єдиний з Харківщини, став лауреатом Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник 2018 року», яка щорічно проводиться Держслужбою України з надзвичайних ситуацій.

Історія порятунку дворічного Святослава цієї весни сколихнула всю Харківщину. Тоді з палаючої квартири малюка виніс на руках 33-річний харків’янин Олексій Коротєєв. Нагадаємо, пожежа в одній з п’ятиповерхівок міста сталася 15 квітня. Близько шостої години вечора Олексій виходив з роботи й випадково побачив невеликий вогник на одному з балконів.

– Офіс, у якому я працюю, розташований навпроти цього будинку, – пояснює Олексій Коротєєв. – Я стояв, спілкувався зі знайомим і побачив момент загоряння на балконі. Спочатку це був маленький клубочок вогню, від якого зайнялася й рама. Я відразу кинувся туди. 
Тоді в голові Олексія промайнула думка: «Мабуть, хтось за водою побіг, потрібно допомогти людям», і перелізши триметрову стіну, він чимдуж побіг до будинку.

Дорогою Олексій намагався кричати, жбурляв у вікна камінці, щоб люди помітили пожежу. Але, діставшись під’їзду, зіткнувся з ще однією перешкодою – замкнутими дверима. 
– Коли я підбіг до домофона, інтуїтивно набрав номер 25 у надії, що хто-небудь мені двері відчинить. Потім з’ясувалося, що квартира № 25 саме й горіла, – згадує чоловік.

У паніці чоловік почав галасувати, кидати у вікна камінці, аби жителі будинку почули його. Двері в під’їзд чоловіку відкрив 60-річний дідусь.
– Літній чоловік був у шоковому стані. У нього обгоріла рука до ліктя. І, як мені здалося, він був напідпитку. Може, це й шок, стверджувати не буду, – розповів рятівник. – Але, як на мене, твереза людина не залишила би малюка під час пожежі у квартирі, а винесла б його із собою на вулицю.

Із другого поверху доносився дитячий плач, який привів Олексія до палаючої квартири. На порозі він і побачив наляканого хлопчика та, схопивши його на руки, побіг на вулицю. 
– У діда питаю: «Чи є ще хтось у квартирі?» Той не відреагував. Довелося навіть закричати. Старий відповів, що вони зі Святіком тільки вдвох у квартирі були, – пригадав харків’янин. – Малюка віддав якійсь жіночці на вулиці, а сам побіг ще раз перевірити квартиру.

Після порятунку дитини Олексій кинувся рятувати саме помешкання, де сталася пожежа. На той час вогонь охопив усе приміщення, ввійти до якого було вже неможливо. Чоловік вибіг на вулицю і по робочій рації (співробітники компанії, де він працює, ходять з раціями) попросив колег принести вогнегасник. Далі чоловіки намагалися тушити із землі палаючу квартиру, але в них нічого не виходило.

– Я поліз на газову трубу, однак для гасіння вогнегасником потрібні дві руки. Покликав колегу, він також заліз, я обхопив його за корпус, а він намагався гасити – однак усе одно нічого не вийшло, бо балкон винесено за фасад будівлі. Потім почало сипатися скло, – розповів чоловік.

Друга пожежа в житті

За кілька хвилин на місце події приїхали рятувальники. Вони почали евакуювати людей, які не могли самотужки вийти з квартир. За словами співробітників ДСНС, завдяки героїзму Олексія вдалося попередити трагедію.

Того ж вечора до Олексія почали підходити вдячні жителі будинку, які почули його крик і саме від нього дізналися про пожежу у власному будинку. Вони й розповіли, що для дворічного Святослава це друга пожежа в житті. Трагедія в родині хлопчика трапилася восени минулого року. Тоді у вогні загинула його молодша сестра.

У день трагедії батько був на роботі, а дружина залишила трьох маленьких дітей удома самих і пішла. Діти знайшли сірники та влаштували пожежу. Останньою з вогню рятувальники витягли восьмимісячну Полінку. Через сильні опіки вона померла 30 листопада.
– Після цієї історії батьки начебто розлучилися, старший син залишився з матір’ю, а молодший – з батьком, – пояснив Олексій. – Після другої пожежі різні служби постійно перевіряють родину.

Олексій намагається не втрачати зв’язок з урятованим малим. До того ж він сам має дворічного сина, тому найближчим часом хоче познайомити малюків. 
Прямуючи на роботу та повертаючись додому, чоловік завжди звертає увагу на фатальний балкон. 
– А вчора (10 вересня – Авт.) побачив на ньому батька хлопчика, який палив. Я в нього запитав, чого він досі палити не кинув, така ж пожежа була. Він відповів, що поки не виходить, – розповів чоловік. – Того ж дня спілкувався з бабусею, її під час пожежі вдома не було, казала, що їм допомагають з ремонтом. Хочу також сходити подивитися.

Фото: Квартира, де проживала сім'я Святіка, вигоріла вщент / Головне управління ДСНС у Харківській області

«Де ж ти взявся такий? – Народився»

Такий випадок трапився в житті Олексія вперше. За словами чоловіка, швидко зреагувати на ситуацію йому допоміг недосвід, а звичка аналізувати ситуацію.
– Я дивився багато сюжетів про трагедію в торговому центрі в Кемерові (Пожежа сталася 
25 березня 2018-го в ТЦ «Зимняя вишня» в російському Кемерові, внаслідок неї загинуло 
60 осіб. – Ред.). Я завжди аналізую різні ситуації і намагаюся робити правильні висновки, не тільки у випадку з Кемеровом, а й на дорозі тощо, – пояснив чоловік. –

Я хочу, щоб кожен відчував героїзм у себе всередині. І якщо в людей біда, потрібно йти на допомогу, а не діставати телефон і просто фільмувати.
За вчинок Олексія Коротєєва ще навесні нагородили грамотою міськради. Також він став лауреатом Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник 2018 року». Нагородження відбувається сьогодні, 13 вересня, у Києві.

– На церемонії нагородження має бути і Президент України, – розповідав харків’янин напередодні.

Та, попри подяку від людей та нагороду, Олексій героєм себе не відчуває. Каже, що вчинив так, як повинна вчинити нормальна людина. Загалом у звичайному житті Олексій часто приходить на допомогу незнайомим людям. Потрібно виштовхнути автівку із замету – не пройде повз. А нещодавно був кумедний випадок у метро.

– У бабусі дуже скрипів візок, цей скрип було чутно на всю «Спортивну». У мене із собою був балончик з нашою продукцією (Продукцією підприємства, де працює Олексій Коротєєв. – Ред.) для змащування. Наздогнав бабуню та попшикав на колеса її візка. Вона мені промовила: «Ой, синку, дякую, де ж ти взявся такий?» Я їй відповів: «Народився».

Автор: Юлія Шматченко, Марина Проценко