Як новий проєвропейський закон захистить харчову безпеку українців

Як новий проєвропейський закон захистить харчову безпеку українців

Із квітня цього року сумлінність вітчизняних бізнесменів «тренуватиме» закон про харчову безпеку, який розроблявся за європейськими стандартами.

З початку 2018 року на Харківщині вже зафіксовано три випадки масового отруєння в навчальних закладах. Останній стався наприкінці березня — відразу 44 учні та одна працівниця Богуславської загальноосвітньої школи (Борівський район) злягли від ротавірусної та кишкової інфекцій.

Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області під час збирання інформації на харчоблоці навчального закладу виявили порушення вимог санітарного законодавства. Правоохоронці ж розпочали своє розслідування — Борівський відділ Ізюмської місцевої прокуратури розпочав кримінальне провадження за фактом неналежного виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ч. 1 ст. 137 КК України).

У Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів коріння проблеми вбачають у відсутності належного контролю з боку держави впродовж кількох років. Нагадаємо, з 2014 по 2017 рік діяв мораторій на перевірки бізнесу. Неодноразово на державному рівні порушувалося питання про необхідність побудови системи державного контролю, яка б наблизила діяльність українських товаровиробників до рівня європейських стандартів, оскільки забезпечення захисту життя та здоров’я особи, дотримання прав і законних інтересів споживачів продукції є одним з найголовніших принципів європейської політики.

За словами очільника Держпродспоживслужби України Володимира Лапи, відсутність контролю і покарання розслабила український бізнес. За його спостереженнями, під час мораторію тільки 20–25 % суб'єктів господарювання дотримувалися законодавства. Зазвичай «правил гри» сумлінно дотримуються великі компанії, що працюють на експортних ринках і дорожать своєю репутацією. Окрім цього, у компаній з іноземним капіталом своя політика менеджменту якості, іноді навіть жорсткіша, ніж українське законодавство.

У 2018 році «гратиме за правилами» вже значно більше операторів ринку. Більшої сумлінності представникам українського бізнесу додадуть поновлені перевірки та Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (№ 2042), який набув чинності 4 квітня.

— Новий закон, з одного боку, створить умови для забезпечення кращої якості та безпечності харчової продукції для споживачів, а з іншого — запровадить чіткі і прозорі процедури перевірок, що мінімізують корупційні ризики і сприятимуть розвитку чесної конкуренції, — підкреслила під час презентації закону віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.


Прийняття ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» — це черговий крок України до гармонізації вітчизняного законодавства згідно з Регламентами ЄС (№ 854/2004, № 882/2004, № 669/2009 та Директиви Ради ЄС № 97/78/EC). Прийняття цього закону є надзвичайно важливим у контексті виконання зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Документ розроблявся за допомогою експертів Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та активно підтримувався Єврокомісією.


«Нюанси» закону

У законопроекті № 2042 акцент робиться на ризик-орієнтованому підході до перевірок. Тобто операторів ринку (виробників, перевізників, заклади громадського харчування, магазини тощо) перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров’я громадян. Наприклад, у магазині, де продається запакована продукція тривалого зберігання, ризиків значно менше, ніж у кіоску з напівфабрикатами чи в кіоску з приготування фаст-фудів.

Ступінь ризику визначатиметься за трьома базовими елементами: вид продукції, вид діяльності, результати попередніх перевірок. Продукція тваринного походження матиме вищий ступінь ризику, ніж продукція рослинного походження. Так само й виробництво продукції представляє вищий ступінь ризику, ніж транспортування. А от «ризикованість» підприємства зростатиме з кількістю недоліків, виявлених під час попередніх перевірок.

Частота перевірок встановлюватиметься залежно від того, скільки підприємець набере балів за цими показниками. До речі, про перевірки ніхто не попереджуватиме заздалегідь (наприклад, раніше була норма — попередити за 10 днів), підприємець тільки знатиме загальну кількість візитів інспекторів на рік.

— Цей закон давно потрібно було впроваджувати, — поділився із «СК» один з найбільших аграріїв Куп’янського району, директор СТОВ «Мрія» Анатолій Головко (його підприємство виробляє близько 9,5 тисяч тонн молока та 300 тонн м’яса на рік). — Ми перевірок не боїмося, бо дотримуємося всіх норм і стандартів. Наше молоко високої якості, м’ясо також натуральне. Пальмових жирів ми не використовуємо. У нас на підприємстві є свої міні-лабораторії, де ми щодня перевіряємо нашу продукцію за різними показниками (жир, білок тощо).

 

За словами пана Головка, він сам зацікавлений у цьому законі, бо документ стосується і якості кормів. До цього часу підприємство самостійно перевіряло придбаний корм.

— Чим натуральніший і якісніший корм, тим тварина більше молока дає і довше живе, — підкреслює аграрій.

Великі штрафи

Автори нового закону про харчові перевірки намагалися прибрати всі корупційні «стежки» в документі. Зокрема, під час перевірок відеофіксацію зможуть вести як інспектори, так і підприємці. У оператора ринку не буде «свого» перевіряючого, бо щоразу приходитиме новий інспектор.

Сумлінні підприємці отримуватимуть бонуси  — наступного року в них буде менше перевірок. А от недобросовісних бізнесменів, навпаки, перевірятимуть частіше і за грубі порушення наказуватимуть великими штрафами.

Суми штрафів фіксовані й визначені в мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлено мінімальну заробітну плату і місячному розмірі 3723 гривні). Так, наприклад, пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб — підприємців — у розмірі 25 мінімальних заробітних плат; а пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів обійдеться юридичним особам у 25 мінімальних заробітних плат, а фізособам – у 17 мінімальних заробітних плат.

 Важливо

Із 4 квітня 2018 року в разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства).

Зі скаргами жителі Харківщини можуть звертатися до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області:

Адреса: просп. Науки, 40, 6 поверх, м. Харків, 61166

Е-mail загальнийgudpss@kh-consumer.gov.ua

Приймальня: тел./факс: (057) 702-08-34

 

Юлія Міронюк