Які зміни чекають на екстрену медичну допомогу
Україна посідає друге місце у світі за кількістю смертей на 100 тисяч населення. За інформацією Міністерства охорони здоров’я, у 2016 році 392 тисячі українців померли від захворювань системи кровообігу, і ще 31,7 тисячі – від нещасних випадків, транспортних пригод або ж насильства. Разом це становило 72,3 % від усіх смертей в Україні того року. Жодна інша причина смерті, крім новоутворень (які забрали у 2016 році 78,9 тисячі, або 13,5 % життів), не мала подібного масштабу. Такі дані наводяться в пояснювальній записці до Концепції реформи системи екстреної медичної допомоги від МОЗ.
«Як хвороби серця, так і нещасні випадки та умисні ушкодження – це складні соціальні явища, що вимагають комплексних дій. Однак принциповою проблемою при цьому залишається слабкість системи екстреної медичної допомоги», – наводяться аргументи в документі.
Також у МОЗ зазначають, що шанси людини на те, що в разі нещасного випадку чи серцевого нападу її життя буде врятоване, залежать від якнайшвидшого початку допомоги, проведення критичних для виживання процедур на догоспітальному етапі, а також ефективного госпітального лікування та реабілітації. Кожна з перелічених ланок в Україні організована неефективно.
Саме тому МОЗ має на меті розпочати п’ятирічну реформу екстреної допомоги, яка б принципово покращила якість і доступність екстреної допомоги, та посилити престижність професії екстреного медичного працівника і забезпечити гідну оплату його праці. У червні профільне міністерство предстаило концепцію, яка відображає погляд фахівців МОЗ на те, як має змінитися українська екстрена медицина.
Потрібні екстрені реагувальники
Проблема. Згідно із сучасними дослідженнями, підвищення показника виживання серед пацієнтів екстреної медичної допомоги можна досягти лише в разі початку допомоги не пізніше ніж через 4 хвилини після настання екстреної ситуації. Ранній доступ можливий лише в разі надання ефективної першої допомоги та забезпечення базової підтримки життя безпосередніми свідками події. Хоча такі особи не можуть замінити професійних медичних працівників, вони можуть допомогти підтримати життя до прибуття професіоналів.
В Україні навички першої допомоги формально є частиною підготовки низки фахівців (працівників аварійно-рятувальних служб, поліцейських тощо). Проте поточний підхід до їх підготовки не є ефективним через низку причин. Приміром, немає уповноваженого органу, який відповідав би за контроль якості навчання, сертифікацію навчально-тренувальних центрів, проводив оцінювальне тестування слухачів зазначених курсів.
Також добровольці, які наважуються рятувати людину до приїзду «швидкої», ніяк не захищені законодавством у разі, якщо людині все-таки не вдасться зберегти життя.
Розв’язання. Нова Концепція МОЗ передбачає розбудову мережі екстрених реагувальників. Пожежні, рятувальники, поліцейські, водії, машиністи, пілоти, провідники, бортпровідники, кондуктори України пройдуть оновлені курси першої розширеної допомоги. Вихователі, вчителі, соціальні працівники матимуть пройти оновлене навчання навичкам першої базової допомоги. Окрім цього, у всіх найбільш людних місцях мають бути наявні дефібрилятори та джгути. А для того, аби навички першої допомоги поступово опанувала максимальна кількість громадян, у партнерстві із системою середньої освіти буде запроваджено програму відповідного навчання для учнів 10–11 класів. Така програма поєднає викладання теоретичних знань з практичними заняттями з використанням манекенів та інших наочних матеріалів.
Прибути за декілька секунд
Проблема. Одним з недоліків вітчизняної системи екстреної швидкої допомоги є недостатня швидкість прибуття бригад на місце події. Сьогодні в Україні, згідно з офіційною статистикою, у 69 % випадків виклику «швидка» прибуває на місце події до 10 хвилин. Ще у 22 % випадках, що відбуваються в сільській місцевості, час прибуття є меншим за 20 хвилин. Однак через відсутність чіткого контролю виїздів бригад шляхом GPS-навігації та єдиних оперативно-диспетчерських інформаційних систем існує значний ризик заниження офіційних показників часу доїзду. Відчутним фактором повільного доїзду є довга за тривалістю обробка виклику. У багатьох областях система диспетчеризації недостатньо автоматизована і прив’язана до певного району області.
Розв’язання. Відповідно до нової Концепції, буде створено центральний інформаційний вузол обміну даними та встановлено GPS на всіх автомобілях. Диспетчери знатимуть стан кожного виклику і місцезнаходження кожного автомобіля екстреної допомоги. Така система вже працює в Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, у тестовому режимі у Вінницькій та Полтавській областях і буде розгорнута на всю країну.
Диспетчери отримають чіткий алгоритм роботи за сучасними світовими стандартами. Вони мають навчитися не тільки швидко приймати рішення під тиском часу, а й консультувати свідків щодо надання першої допомоги до прибуття бригади екстреної допомоги. Концепція передбачає відповідне перенавчання.
Планується, що всі ці дії допоможуть автомобілю екстреної допомоги, найближчому до місця події, виїжджати протягом декількох секунд після виклику.
Якість освіти та обладнання
Проблема. Ще один недолік сучасної швидкої допомоги – незадовільна якість професійної медичної догоспітальної допомоги, адже саме освіта працівників впливає на якість медичної допомоги. Окрім знань, медикам необхідні сучасні протоколи надання екстреної медичної допомоги та належний рівень матеріально-технічного забезпечення у процесі надання екстреної медичної допомоги. Окрім цього, у Міністерстві зазначають, що фахівцям бракує вмотивованості, яка має досягатися як фінансовими стимулами (конкурентна заробітна плата, гідний рівень життя), так і нефінансовими стимулами (престижність професії, суспільна повага, можливості розвитку).
Розв’язання. Відповідно до Концепції, у країні планують запровадити систему підготовки фахівців за новими кваліфікаціями: диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, екстрений медичний технік, парамедик, лікар медицини невідкладних станів. Лікарі, парамедики й навіть водії освоюватимуть практики порятунку. Для перевірки знань фахівців екстреної допомоги буде введено зовнішнє незалежне тестування знань та навичок. Таким чином, у МОЗ планують перейти на стандарти розвинених країн.
«Спроможність лікарні надати повноцінний обсяг екстреної медичної допомоги має стати однією з визначальних вимог до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, які отримуватимуть фінансування від Національної служби здоров’я України», – додають у Міністерстві.
Відповідно, якнайшвидше має розпочатись підготовка з визначення перспективних закладів охорони здоров’я госпітальних округів, чиї потужності та кадровий потенціал у цій сфері повинні бути розвинені, а також надання їм інвестиційної підтримки.
З цією метою поточні параметри обсягу медичної допомоги, що сьогодні надаються багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня госпітальних округів, мають бути розширеними задля забезпечення цілодобового режиму надання екстреної медичної допомоги. Крім того, потужності багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування повинні включати можливість надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною командою в гострому періоді (не цілодобово).
Буде оновлено вимоги до обладнання, закуплено нові автомобілі.
Додатково в МОЗ планують ввести спеціальні параметри обсягу медичної допомоги для багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що отримуватимуть фінансування на надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда, а також пацієнтам з мозковим інсультом.
Збираються переглянути й будівельні норми, що поширюються на заклади охорони здоров’я, які надають екстрену медичну допомогу. Оновлені норми будуть забезпечувати розташування стін, дверей, порогів, поворотів, ширину дверей і коридорів та дотримання перепадів висот, яке дозволяє безперешкодний проїзд каталок та швидке й безболісне переміщення пацієнта в невідкладному стані. Також буде передбачено можливість організації ефективної логістики та маршруту пацієнта в невідкладному стані в закладі охорони здоров’я, неперервність теплового ланцюжка, наявність боксів для заїзду автомобілів екстреної медичної допомоги безпосередньо в заклад охорони здоров’я.
На національному рівні буде запроваджено методологію та навчальні програми для керівників багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування та медичного персоналу для посилення навичок у сфері організації госпітальних процесів для мінімізації часу перебування пацієнтів у відділеннях екстреної медичної допомоги та оптимізації роботи цих відділень.
Фінансування заходів з реалізації Концепції здійснюватиметься з державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань, що передбачаються в бюджетах відповідних територіальних громад на відповідний рік, а також за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги.
Етапи запровадження нової «швидкої»
Перший етап: 2018–2019 роки.
На першому етапі у профільному міністерстві збираються створити законодавчі умови для застосування в Україні міжнародно визнаної типологізації рівнів допомоги, а також запровадити підготовку екстрених медичних реагувальників, створити їх реєстр і реалізувати технічну можливість автоматично сповіщати їх про випадки невідкладних станів.
Також, відповідно до Концепції, передбачається розробка та затвердження навчальної програми з навичок першої допомоги для учнів 10–11 класів середніх шкіл і регламентні документи для роботи систем диспетчерських служб.
Також планують створити сучасні, гнучкі, уніфіковані та автоматизовані механізми комунікації обласних диспетчерських служб, збирання та аналізу статистичних даних, моніторингу та управління якістю на центральному рівні, розпочати програму створення та модернізації диспетчерських центрів, телекомунікаційних та інформаційних систем диспетчерських служб.
Для останніх у перший період реалізації реформи планують запровадити оновлені протоколи реагування диспетчерів на виклики, створити відкритий інформаційний портал для громадського моніторингу діяльності служб та національну гарячу лінію цілодобового консультування з питань медичної допомоги.
Окрім цього, у Міністерстві має з’явитися агентство екстреної медичної допомоги. Його забезпечать технічним оснащенням, буде дібрано й навчено кадри та, відповідно, створено основу для запровадження нових механізмів сертифікації та атестації працівників системи екстреної медичної допомоги. Також запровадять нові професії та механізми фінансування їх діяльності.
В освітній сфері збираються розробити програму підвищення кваліфікації викладачів для навчання за новоствореними спеціальностями та кваліфікаційними категоріями згідно з цією Концепцією, забезпечити проведення відповідних тренінгів та перевірку отриманих знань.
Другий етап: 2020–2022 роки.
Планується, що на другому етапі розпочне свою роботу система негайного сповіщення екстрених медичних реагувальників про випадки невідкладних станів за допомогою засобів мобільного зв’язку.
Також запровадять спільні алгоритми дій екстреної медичної допомоги, пожежно-рятувальної служби та поліції і створять законодавчу основу для захисту надавачів першої допомоги, якщо їхні зусилля виявились неефективними. Окрім цього, старшокласники почнуть освоювати затверджену на першому етапі шкільну навчальну програму, і продовжиться підготовка спеціалістів за новими спеціальностями та кваліфікаційними категоріями.
Також на цьому етапі має завершитися програма створення та модернізації диспетчерських центрів, телекомунікаційних та інформаційних систем диспетчерських служб.
У цей період МОЗ планує фінансування екстреної медичної допомоги на госпітальному етапі з оплатою за тарифами, що містять елемент оплати за пролікований випадок. Окрім цього, збираються запровадити державну інвестиційну програму для підтримки розвитку відділень екстреної медичної допомоги багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування.
Планується, що всі структурні підрозділи – центральні оперативні диспетчерські служби, бригади екстреної медичної допомоги та медичні заклади – матимуть засоби захищеного радіозв’язку.