З новим судом: що треба знати про вищий антикорупційний орган

З новим судом: що треба знати про вищий антикорупційний орган

Фото:СК

Після понад двох років підготовки парламентарії прийняли один з найочікуваніших антикорупційних законів. Остаточну крапку у справах проти корупціонерів ставитиме новостворений Вищий антикорупційний суд. Структура має запрацювати до кінця року.

У четвер, 7 червня, Верховна Рада України у другому читанні в цілому як Закон ухвалила законопроект № 7440 про Вищий антикорупційний суд України. «За» проголосували 315 народних депутатів.

У першому читанні законопроект нардепи прийняли ще в перший день березня. А ще раніше, у січні, його розкритикував Міжнародний валютний фонд (МВФ), зазначивши, що цей документ суперечить зобов’язанням України. Євросоюз також виступив з критикою, мовляв, законопроект суперечить  рекомендаціям Венеційської комісії (Європейська комісія за демократію через право – дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам і цінностям).

З’явився ж у парламенті законопроект (як невідкладний) про антикорупційний суд минулого грудня з ініціативи Президента Петра Порошенка. Крім президентського, у Верховній Раді України були зареєстровані ще чотири альтернативні законопроекти від народних депутатів. Глава Держави навіть прийшов до сесійної зали у день голосування, аби підтримати свій законопроект. Згодом позитивне голосування він назве подарунком собі на четвертий рік президентства.

Камінь спотикання

Першочерговий варіант законопроекту з часом зазнав змін. Так, нардепи розглянули 1927 правок до нього (55 – у день голосування). Найбільшою суперечкою при розгляді стало питання призначення суддів до Антикорсуду, зокрема, Громадської ради міжнародних експертів, яка займатиметься відбором суддів.

Під час засідання перед голосуванням голова ВРУ Андрій Парубій повідомив про успішне завершення переговорів з МФВ щодо законопроекту № 7440. «Ми змогли знайти формулу, яка повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії», – запевнив він.

Згідно з ухваленим законом, ключову роль у доборі антикорупційних суддів надали міжнародним експертам. Це працюватиме так: при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) буде створено Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ), до якої ввійдуть шість осіб. Міжнародна рада експертів спільно з ВККС матиме право накладати вето на сумнівних кандидатів у судді. Наприклад, якщо дев’ять членів ВККС та три із шести членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійності, такий кандидат припиняє участь у конкурсі на посаду в Антикорупційному суді.

Експертів до складу ГРМЕ визначатимуть міжнародні організації, із якими Україна спів­працює у сфері запобігання та протидії корупції, виключно з людей, які мали досвід право­охоронної або суддівської роботи за кордоном.

На посади антикорупційних суддів зможуть претендувати судді, адвокати й нау­ковці. Як наголосили активісти ГО «Центр протидії корупції», «усі невиправдані кваліфікаційні вимоги до кандидатів, як-от, міжнародний досвід, виключені». Щоправда, кандидати із суддівським досвідом матимуть пріоритет у доборі у випадку, якщо наберуть рівну кількість балів за професійний іспит з кандидатами з іншим досвідом.

Отримають охорону

Вищий антикорупційний суд розглядатиме кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 (1) та у ст. 206 (2), 209, 366 (1) Кримінального кодексу. Це означає, що він займатиметься виключно справами топ-корупції, які розслідувало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Ці справи не можна буде передати на розгляд іншого суду. У той же час справи НАБУ, наголошують у ГО «Центр протидії корупції» (ЦПК),  розгляд яких почався в інших судах до створення антикорупційного суду, продовжать розглядати там, де почали. Наприклад, справи проти екс-очільника Державної фіскальної служби України Романа Насірова, колишнього нардепа Миколи Мартиненка, прокурора АТО Костянтина Кулика та інших, які зараз уже знаходяться на розгляді в судах першої інстанції, завершить розглядати той суд, у якому зараз іде процес.

Вищий антикорупційний суд діятиме як суд першої інстанції. Апеляції розглядатиме повністю відокремлена Апеляційна палата цього ж суду, у складі якої працюватимуть окремі судді.

Касаційною інстанцією залишиться Верховний Суд, проте окремого добору антикорупційних суддів для Верховного Суду не відбуватиметься.

За законом, Вищий антикорупційний суд має бути сформований протягом 12 місяців з дня прийняття закону. А почне він свою роботу за умови призначення не менш як 35 суддів, 10 з яких мають бути суддями апеляційної палати. Їм, до речі, держава зобов’язується надавати цілодобову охорону. У разі прохання судді таку охорону можуть надати і членам їхніх сімей, і навіть просто близьким людям.

Щоб запобігти конфлікту інтересів між суддями Антикорупційного суду і НАБУ, у законі прописали норму – досудове розслідування проти них зможе вести лише Державне бюро розслідувань. Вносити ж дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальну справу проти антикорупційного судді і підписувати подання на його затримання чи арешт зможе лише Генеральний прокурор.

Закон про Верховний антикорупційний суд уже набув чинності. Виняток складають деякі положення, які набирають чинності з початком роботи суду.

Законодавчий акт визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

 Утім, у ЦПК говорять, що ухвалений закон фактично лише описує Вищий антикорупційний суд, але не створює його.

«Для остаточного створення антикорупційного суду Президент має подати, а Верховна Рада – ухвалити ще один законопроект, який має містити лише одну норму – передбачити створення Вищого антикорупційного суду з місцем знаход­ження в Києві, – ідеться в повідомленні ЦПК. – Мало того, відповідно до Конституції Украї­ни, ще один законопроект про створення суду, який повинен подати Президент, має пройти попередні консультації із Вищою радою правосуддя».

Автор: Тетяна Василець