За навчання відпрацюй — як молодь заманюють на роботу в село

07.06.2018 12:09 Суспільство
Фото: колаж "СК" Фото: колаж "СК"
Молодих учителів і медиків, яких гостро не вистачає в сільській місцевості, відразу після закінчення школи стимулюватимуть їхати на роботу у глибинку.

Кабмін видав Постанову, відповідно до якої з 2019-го вступники в медичні та педагогічні виші, які захочуть працювати в селах, можуть бути зараховані першочергово. Цим правом зможуть скористатися вступники на спеціальності галузей знань «Освіта/Педагогіка» і «Охорона здоров’я». Однак за це їм потрібно буде відпрацювати в сільській місцевості не менш як три роки. Передбачається, що на цей період молодим фахівцям безкоштовно надаватимуть житло з оплатою комунальних платежів, як-от опалення й освітлення.

Наприкінці 2016-го Верховна Рада скасувала примусове працевлаштування випускників медичних вишів, адже вільний вибір місця подальшої роботи – це їхнє конституційне право. Водночас було передбачено можливість першочергового зарахування до медичних і педагогічних університетів тих вступників, які самі виявлять бажання відпрацювати в сільській місцевості. Цього разу Уряд прийняв дуже важливе рішення, визначивши, як відбуватиметься цей процес – хто формуватиме потребу в кадрах, як укладатимуться угоди тощо. Ми сподіваємося, що це дозволить покращити рівень надання освітніх і медичних послуг у селах, залучити туди більше молоді, – прокоментувала рішення Кабміну міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Таким чином, відповідно до Постанови, прогнозовану потребу у фахівцях з вищою медичною чи педагогічною освітою в певній місцевості визначатимуть виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Щороку до 1 лютого вони подаватимуть відповідний список до обласних державних адміністрацій. Там же до 1 березня оголошуватимуть конкурс на укладення угод на відпрацювання. Під час його проведення перевага надаватиметься жителям тих населених пунктів, де розташований роботодавець (або найближчих до них).

Угоди з переможцями підписуватимуть до 30 травня. У підсумку вступники отримують право на першочергове зарахування, а роботодавець – гарантію наявності фахівця за визначеною спеціальністю (спеціалізацією) та рівнем вищої освіти.

Уже після закінчення навчання випускник повинен буде протягом місяця прибути до місця відпрацювання, укласти трудовий договір і почати працювати. Якщо ж випускник відмовиться виконувати умови угоди, йому потрібно буде відшкодувати гроші, витрачені вишем на його підготовку.

Така схема, прописана у Постанові, набере чинності 1 січня 2019 року й діятиме, починаючи зі вступної кампанії 2019-го.

Сільський коефіцієнт

Ну, а стимулювати сільську молодь отримувати вищу освіту МОН почало ще торік. Нагадаємо, тоді для вступників запропонували ввести «сільський коефіцієнт». Він працює і цієї вступної кампанії.

Що це означає. Для розрахунку конкурсного бала вступника братимуться коефіцієнти, які множитимуть на здобутий результат ЗНО, бал атестата й інші додаткові досягнення. Таких коефіцієнтів три: регіональний, галузевий і сільський. Так, регіональний складає 1,0 для Києва. Це означає, що коли абітурієнт вступатиме у столичний виш, його результати множитимуть на 1. Для Дніпра, Львова, Одеси і Харкова коефіцієнт становить 1,01, для Донецької та Луганської областей і переміщених вишів – 1,03, у всіх інших містах – 1,02. Галузевий коефіцієнт 1,03 встановлюється для заяв з першими пріоритетами на інженерно-технічні та природничо-математичні спеціальності, які потребують підтримки. І сільський коефіцієнт – 1,02 (для вступників із сіл на аграрні спеціальності – 1,05) для тих осіб, які здобули середню освіту в навчальних закладах на території сільських населених пунктів. Таким чином держава мотивує абітурієнтів зважати, чи варто їхати до Києва, чи можна навчатися ближче до місця проживання, тому що серед регіональних університетів також є хороші вищі навчальні заклади.

Цього року сільським коефіцієнтом можуть скористатися вступники, які зареєстровані в селах не менше двох років та які в рік вступу здобули повну загальну середню освіту у школах, що розташовані на території сіл. Водночас, сільський коефіцієнт не поширюється на селища міського типу.

До слова, цього року МОН перевірятиме застосування сільського коефіцієнта під час вступної кампанії. Щоб полегшити цей процес, міністерство 30 травня звернулося до місцевих органів управління освітою з проханням верифікувати (підтвердити) списки шкіл, розташованих на території сіл. (Інформацію про них розміщено на сайті Міністерства в розділі Вступна кампанія 2018.)

Як пояснили фахівці, верифікація списків потрібна для того, щоб під час вступної кампанії можна було перевірити правомірність використання вступником сільського коефіцієнту. Результати перевірки або інформацію про зміни органи управління освітою мають надіслати до 15 червня на адресу директорату вищої освіти і освіти дорослих.

Після уточнення переліки з’являться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. І в електронних кабінетах випускників таких шкіл автоматично з’являтиметься повідомлення про можливість застосування сільського коефіцієнту. Також вступникові потрібно буде завантажити в кабінет довідку про реєстрацію в сільській місцевості.

По темі: Робітничий профіль: труднощі і перспективи навчання у ПТУ

 Готові до молоді?

У селах області на молодих спеціалістів чекають з розкритими обіймами. Принаймні така ситуація в селі Піщанка Красноградського району. Нещодавно там завершили відновлювати місцеву амбулаторію, яка повстала фактично з руїн. В амбулаторії обслуговується близько 7000 осіб – пацієнти не тільки з Піщанки, а й з довколишніх сіл. Медичний заклад осучаснили, та того самого потребує і колектив.

Завідуюча медзакладом – жінка поважного віку, яка все життя пропрацювала лікарем.

У громаді цінують досвід літніх фахівців, однак розуміють, що без нових молодих спеціалістів майбутнього нема.

 Як розповіла «СК» голова Піщанської сільської ради Світлана Кривенко, нестача кадрів відчувається.

У нашій амбулаторії має бути три лікарі сімейної медицини. Маємо поки що двох, а одне місце вакантне. Тому нам потрібні кадри, особливо медики. Одна проблема – забезпечити житлом приїжджих спеціалістів, у тому числі й педагогів, ми сьогодні не в змозі, бо в нас нічого не будується, – розповідає Світлана Кривенко.

Щоправда, громада не опускає руки. На перспективу в Піщанці знають, як розв’язати цю проблему. На території села є відповідні приміщення, які нині стоять порожні. Та якщо їх прийняти на баланс села, то в майбутньому там можна організувати соціальне житло, зокрема, й надавати безкоштовно для молодих медиків і педагогів.

Приміщення звичайне, як кажуть, «коробка і дах», без дверей, вікон… Однак якщо зробити там ремонти, під’єднати до будівлі комунальні мережі, то можна зробити житло. Нам би цього дуже хотілося, – продовжує очільниця громади.

Щоправда, пані Світлана зізнається: за сільський бюджет втілити таку ініціативу буде важко. Тому готові брати участь у різноманітних проектах і  програмах підтримки, які допоможуть реалізувати цю ідею.

Дати відповідь, як швидко у Піщанці з’явиться соціальне житло, тут поки що не можуть. У будь-якому разі запевняють: якщо урядова ініціатива з працевлаштування випускників медичних і педагогічних закладів запрацює з 2019-го, то поки студенти вивчаться, житло для них організують.

Не готові поки що в селі й компенсувати молодим кадрам комунальні платежі, як це прописано у постанові Кабміну. Зараз у пріоритеті громади – допомога школі, амбулаторії, ремонт клубу, завершення забезпечення вуличним освітленням усього села.

Будемо дивитися по ситуації, скільки людей приїде, який буде механізм. Наповненість бюджету – річ мінлива, а соціальних програм, які ми повинні виконувати, у нас багато: це і допомога воїнам АТО, і оплата праці «аліментникам» та людям з центру зайнятості, пільгове перевезення і телефонний зв’язок, поточні ремонти будинків пенсіонерам… Якщо за рік ми підтягнемо свою інфраструктуру, то у принципі, може, й будемо готові сплачувати компенсацію за комунальні платежі молодим кадрам, – пояснює Світлана Кривенко й погоджується, що така допомога з боку громади є суттєвою підтримкою для молоді.

Вона пригадує, як у 90-ті роки й сама працювала у сільській школі. Тоді її молодій родині громада компенсувала витрати на електроенергію та газопастачання. За її словами, це заохочувало їхати працювати в село, хоч тоді й не надавалося безкоштовне житло.

Нині ж молодь у Піщанку повертається кволо. Свого часу тут працювали маслозавод і хлібзавод. Тепер немає подібних підприємств і, відповідно, немає й робочих місць.

Читайте також:  Об’єднані громади отримали у комунальну власність 7397 га землі. Перелік