Захмарні штрафи та тотальний контроль: які обмеження запрацюють для українських водіїв

Захмарні штрафи та тотальний контроль: які обмеження запрацюють для українських водіїв

Фото: Уніан

Автоматична відеофіксація порушень, жорсткі штрафи, а також радикальне посилення покарання за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння – законотворці обіцяють, що вже до кінця поточного року такі нововведення запрацюють для українських водіїв.

Відголос трагедії

Після резонансної трагедії в Харкові, яка минулого тижня сколихнула всю Україну, посадовці кинулися обговорювати давно накипілу проблему – посилення покарання за порушення правил дорожнього руху. Нагадаємо, ввечері 18 жовтня в Харкові автомобіль «Лексус» проїхав на заборонний сигнал світлофора, через що в нього врізався інший легковик – «Фольксваген». Потім «Лексус» викинуло на тротуар і він зніс одинадцять пішоходів. У результаті загинули п’ятеро осіб, ще шестеро опинилися в лікарні. Водійку позашляховика – 20-річну харків’янку Олену Зайцеву – затримано. Чоловік, що був за кермом «Фольксвагена», наразі проходить у справі як свідок. Як повідомив 21 жовтня керівник ГУ НП у Харківській області Олег Бех, зараз тривають експертизи, у тому числі й технічна, результати яких дадуть змогу слідству зробити остаточні висновки щодо ступеня провини кожного учасника трагічної події.
– Це стосується також другого водія ДТП, який був за кермом «Фольксвагена», роль якого у виникненні надзвичайної події на дорозі зараз також вивчається слідством. Я не виключаю, що після отримання всіх необхідних даних його статус у кримінальному процесі буде змінено, – додав Олег Бех.

Фото: Уніан

Фото: Уніан

Поліцейський також пообіцяв поінформувати громадськість про результати експертизи до кінця цього місяця.
А тим часом гучна трагедія викликала чимало пропозицій щодо зміни правил дорожнього руху як з боку активістів, так і з боку законодавців. Між іншим, на думку міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, перший крок, який потрібно зробити українському суспільству назустріч безпечному дорожньому руху, полягає в посиленні заходів проти порушників правил.

– Вважаю, що час завершити громадську дискусію з приводу різкого посилення заходів проти порушників на дорогах. Необхідно негайно, до кінця поточного року, прийняти законодавчі акти, що дозволяють ввести в дію повне застосування процедур автоматичної відеофіксації порушень і жорсткі штрафи, радикальне посилення покарання за водіння автомобілів у стані алкогольного сп’яніння, – сказав очільник МВС.
Міністр внутрішніх справ звернувся до Парламенту з проханням у найближчі тижні надати МВС інструмент посилення покарань.
– Усі поправки та уточнення до чинних законів, що дозволяють радикально зупинити «війну на дорогах», уже внесені нами й узгоджені з профільним комітетом Верховної Ради, – додав він.

Проте, на думку керівника Головного сервісного центру МВС України Владислава Криклія, фото- й відеофіксація порушень ПДР не матиме потрібного ефекту, якщо не змінити систему нарахування штрафів (Нова система передбачатиме нарахування водієві штрафних балів за кожне порушення ПДР. – Авт.). Саме ця система дозволила б позбавляти права керування регулярних порушників, адже, якщо повернутися до вищезгаданої трагедії за участю Олени Зайцевої, то під час розслідування поліція з’ясувала, що водійка неодноразово попадалася на порушеннях.

– Лише за півтора року її «водійської кар’єри» на неї (Олену Зайцеву. – Ред.) було складено шість постанов за порушення ПДР. Тому необхідно змінити систему нарахування балів, яка б дозволила позбавляти таких горе-водіїв права кермування, – додав Владислав Криклій.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян висловив своє бачення розв’язання проблеми. На його думку, потрібно збільшити штрафи за перевищення швидкісного режиму.
«Ми наполягаємо – 50 км/год (У межах населених пунктів. – Ред.) і “драконівські” штрафи за перевищення швидкісного режиму, не пристебнутий ремінь безпеки на передніх і задніх сидіннях, відсутність дитячих сидінь при перевезенні дітей. Обов’язкові фото- і відеофіксація порушень і “листи щастя”, позбавлення прав за водіння в нетверезому стані», – написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook Володимир Омелян.
Крім того, він повідомив, що 19 жовтня відбулося засідання міжвідомчої робочої групи щодо вжиття заходів для досягнення «нульової смертності» на українських автошляхах.

– Ми вперше розробляємо Національну програму з підвищення безпеки на автошляхах. 5 % дорожнього фонду буде спрямовано на ці цілі – це 1,5 млрд грн, – додав він. – Також ми маємо 400 млн грн секторальної підтримки ЄС для обладнання місць найбільшої концентрації ДТП по країні. Загалом близько 2 млрд грн буде спрямовано на безпеку автошляхів у 2018 році.
Ця програма передбачає запровадження автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, насаперед, для зменшення перевищення швидкості. Також фінансування передбачили на інфраструктурні засоби безпеки: кільцеві перехрестя малого радіусу, пішохідні переходи з освітленням та острівцями безпеки, велосипедні доріжки, бар’єрні огородження та інше.
Нові штрафи для водіїв

Сьогодні, сівши за кермо напідпитку, водій теж платить кругленьку суму штрафу. Згідно з чинним законодавством, «керування транспортом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортом особі, яка перебуває в стані сп’яніння», передбачає штраф у розмірі 10 200 грн та позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.

Якщо водій протягом двох років знову порушує законодавство, штраф зростає до 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 20 400 грн. У такому разі у водія забирають права мінімум на три роки.
Проте, на думку законодавців, ця система штрафів недостатня. Радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк переконаний, що штрафи за водіння в нетверезому стані повинні складати десятки тисяч гривень.
– За перший випадок – 50 тисяч грн і позбавлення прав мінімум на рік, краще на три. На другий раз повинна передбачатися кримінальна відповідальність, – заявив радник міністра інформаційному порталу Gazeta.ua.
А от за розмову по мобільному під час керування автомобілем водій, на думку Зоряна Шкіряка, має сплатити щонайменше 2 000–3 000 грн. Сьогодні за невиконання цієї вимоги на водія накладається адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 425 до 510 грн.

Чи допоможуть захмарні штрафи

Але попри те, що рік тому розмір штрафу за керування у нетверезому вигляді значно зріс (із 3 000 грн до 10 000 грн), це не вирішило проблеми, каже експерт громадської організації LEAD office Тарас Гук.
– Про підвищення штрафів за керування в стані сп’яніння давно йшлося, і цей крок необхідний, проте він не матиме потрібного ефекту, – вважає він.
На думку експерта, аби зарадити цьому, необхідна комплексна робота правоохоронних органів та медицини, яка була б спрямована на зменшення смертності на дорогах. Так, улітку Уряд схвалив Державну стратегію, згідно з якою Україна до 2020 року має намір удвічі знизити смертність на автошляхах, у тому числі за рахунок введення обов’язкового використання сезонних шин і обмеження швидкості в населених пунктах до 50 км/год.

Фото: prozoro.info

– Цей крок хороший, адже раніше в нас не було такого показника, але питання в тому, як це буде досягатися, – додав Тарас Гук. – Для цього точно потрібно змінювати законодавство: надати поліції механізми, які допомагатимуть їй швидко та ефективно реагувати на правопорушення та притягувати правопорушників до відповідальності. А ще покращувати інфраструктуру – дороги та перехрестя, особливо в людних місцях, аби не давати водіям навіть фізичної можливості їхати швидко.

Пункти тверезості

Щоб виправити ситуацію та зменшити кількість смертей на дорогах, можна звернутися до досвіду країн, які сьогодні вже змінили законодавство та підхід до проблеми.
– Одним з інструментів, який забезпечить значний превентивний ефект, а також збільшить вірогідність виявлення і притягнення до відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп’яніння, є так звані пункти тверезості – місця перевірки на стан сп’яніння, – розповів Тарас Гук. – Досвід більшості країн ЄС, США та Канади підтверджує ефективність такого засобу: за умови правильного та систематичного його застосування кількість нетверезих водіїв значно зменшується.
За його словами, якщо механізм правильно запрацює, то незважаючи на те, що водіям буде відомо, де саме розміщуватимуться ці пункти, ефект несподіванки зберігатиметься за допомогою іншого.
– Водій не буде знати, в якому саме із пунктів, розташованих у його місті, проходитиме перевірка. А якщо таких перевірок буде багато, то водій замислиться: чи потрібно вживати алкоголь, – додав експерт.

Встановлення таких пунктів тверезості передбачається в законопроекті № 6679 «Про внесення змін до деяких законів щодо перевірки водіїв транспортних засобів на стан сп’яніння», який нещодавно з’явився у Верховній Раді.
Також у документі пропонується запровадити класифікацію стану сп’яніння. Так, якщо рівень алкоголю у крові водія сягає 0,2–0,4 проміле, він заплатить 10 200 грн. За повторне аналогічне порушення протягом року штраф збільшується вдвічі – до 20 400 грн.
За рівень алкоголю 0,5–1,0 проміле доведеться сплатити ту ж суму, але водія ще позбавлять водійського посвідчення на рік. Від 1,0–2,0 проміле – штраф 20 400 грн і позбавлення водійського посвідчення на три роки. Якщо алкоголь у крові водія понад 2,0 проміле, він заплатить 40 800 грн та на три роки лишиться можливості сідати за кермо.

Карають жорстоко

За даними аналітичної групи Corestone Corp, показники смертності на дорогах у нашій країні у 3–4 рази вищі, ніж у країнах ЄС. Загалом, Україна входить у десятку лідерів серед країн з найбільшим рівнем смертності у ДТП. Аби зменшити кількість смертельних аварій, деякі вдаються до збільшення штрафних санкцій для водіїв. Приміром, найсуворіші покарання за порушення ПДР у світі запровадили норвежці, повідомляє УНН. У цій країні максимально допустимий рівень алкоголю в крові під час водіння становить 0,0 %. Якщо рівень алкоголю в крові перевищує допустимий, то водія каратимуть штрафом від 2,5 до 20 тисяч норвезьких крон (приблизно 265–2125 євро) і позбавленням права керування транспортним засобом від шести місяців до року. Відмова від проходження медичного огляду на стан сп’яніння тягне за собою штраф до 5 000 євро і позбавлення права керування транспортним засобом від 1 до 2 років.
Найбільш лояльними щодо покарань за порушення ПДР серед європейських країн є Польща та Німеччина.
Штраф за перевищення швидкості від 21 до 30 км/год у межах населених пунктів Польщі становить близько 90 євро, поза межами – близько 45. У Німеччині – 80–100 та 70–80 євро відповідно.

Проте, наприкінці жовтня в Німеччині почали діяти нові підвищені штрафи для учасників дорожнього руху.
Як повідомив німецький інформаційний портал Deutsche Welle, новий закон істотно підвищив покарання за розмови по телефону за кермом. Раніше цей штраф становив 60 євро, тепер його підвищили до 100 євро. Одночасно водій отримує штрафний бал у картотеці Федерального відомства автодорожнього транспорту.
Нові правила забороняють водіям при працюючому двигуні не тільки розмовляти по телефону, але й узагалі користуватися мобільними пристроями, включаючи ноутбуки і планшети.
Велосипедистів, які розмовляють по телефону під час руху, тепер будуть штрафувати на 55 євро. Раніше це порушення ПДР обходилося їм у 25 євро.
Також у Німеччині вдесятеро підвищено мінімальний штраф за створення перешкод для проїзду поліції, машин швидкої допомоги та інших рятувальників у заторах на автобанах – 200 євро, в окремих випадках – до 320 євро.
Згідно з німецькими ПДР, у таких ситуаціях водії зобов’язані завчасно створити для проїзду спецтранспорту так званий рятувальний коридор між крайньою лівою і сусідньою правою смугою руху.

Фото: Mascoche.net

Молодь у зоні ризику

За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Автомобільні аварії є головною причиною смерті людей віком від 15 до 29 років. Як повідомили у Міністерстві внутрішніх справ України, минулого року в дорожньо-транспортних пригодах в Україні загинули 3 187 осіб, травмовано 32 079 осіб. А за дев’ять місяців 2017-го на дорогах загинули 2 317 і травмовані 25 082 наші громадянина.

Марічка Зорянська, кореспондент