ЗНО для школярів і вчителів: чого бояться абітурієнти

ЗНО для школярів і вчителів: чого бояться абітурієнти

Фото: incmty.com

Цієї суботи на Харківщині стартувала перша сесія пробного ЗНО. Розпочали випробовувати свої знання майбутні абітурієнти з обов’язкового предмета при вступі – української мови та літератури. Разом з тим, добігла кінця реєстрація на основну сесію незалежного оцінювання для школярів, а ще – реєстрація педагогів, що хочуть складати ЗНО. Іспиту з якого предмета абітурієнти бояться найбільше, що необхідно знати про вступ і як перевірятимуть знання вчителів – читайте у матеріалі «СК».

Наступною для учасників пробного ЗНО стане перевірка знань з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, а також з іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) 23 березня. За інформацією Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти, цього року в області для участі у пробному ЗНО зареєструвалися 12 757 учасників. Як основне, так і пробне ЗНО проводиться в семи містах області – Балаклії, Ізюмі, Краснограді, Куп’янську, Лозовій, Чугуєві та Харкові.

– Основна частина учасників – це сьогоднішні одинадцятикласники. Їх зареєструвалось 9242 особи, – повідомив заступник директора Департаменту науки і освіти ХОДА Володимир Ігнатьєв.
За його словами, найбільша кількість учасників (87 %) пробного ЗНО обрала українську мову та літературу. Наступні три предмети, які лідирують за кількістю охочих скласти, – математика, на яку зареєструвалися 3700 осіб (30 %), англійська мова – 2693 особи (2 %) та історія України – 2348 осіб (18 %).
Результати тестування з української мови та літератури буде оприлюднено на інформаційних сторінках учасників 22 березня, з інших предметів – 29 березня.

«Страшна» математика

Окрім цього, 18 березня в Україні завершилася реєстрація на основну сесію ЗНО для учнів (слухачів, студентів) закладів середньої освіти, яка розпочалась 5 лютого. Натомість випускники минулих років ще можуть подавати заявки до 25 березня. Разом з тим до 25 березня всі учасники цьогорічного ЗНО можуть внести зміни до реєстраційних даних, у тому числі змінити предмет, з якого складатимуть ЗНО.

Усього на основну сесію ЗНО в Харківській області зареєструвалося більш ніж 22 тисячі осіб. Найбільш популярним предметом серед учасників після української мови та літератури виявилася історія України, на яку зареєструвалося понад 60 % учасників.
– Якщо проаналізувати статистичні показники реєстрації учасників ЗНО, то на пробному тестуванні у виборі абітурієнтів після української мови та літератури превалює математика. Що ж стосується основної сесії, тут більшість обрала історію, – зауважив директор регіонального ЦОЯО Олександр Сидоренко. – Це говорить про те, що абітурієнти побоюються математики й хочуть спробувати свої сили на пробному ЗНО, будучи впевненими в тому, що з історією вони справляться краще.

За словами Олександра Сидоренка, така ж тенденція зберігається і серед учнів професійно-технічних навчальних закладів та коледжів, які цього року теж через систему ЗНО проходитимуть державну підсумкову атестацію вже з двох предметів – української мови та літератури й математики або історії.
– Напевно, такий показник сигналізує про проблеми на рівні викладання цих предметів і за- своєння цих знань. Тому з технічною та математичною освітою нам варто попрацювати, адже з 2021 року математика стане обов’язковим предметом для ЗНО, – розповів Олександр Сидоренко.

За спостереженням освітянина, уже цього року математика як обов’язковий предмет з’явилася у значної кількості вишів. Нагадаємо, рішення про те, що ЗНО з математики стане обов’язковим, Міністерство освіти і науки прий- няло ще 2018-го через погані результати минулорічного тестування та невтішну динаміку останніх років. Тоді ЗНО з цього предмета не склали 19 773 випуск- ники, а це – 19 % від усіх учасників тестування. Ще 52 % школярів не впоралися із задачкою з дробами, яку за програмою учні мають розв’язувати у 8 класі.

Та попри невтішну динаміку останніх років щодо математики, у цілому тенденція щодо зареєст- рованих на ЗНО осіб свідчить про довіру до української системи освіти, каже Олександр Сидоренко. Адже останні два роки, за його словами, серед учасників ЗНО збільшується кількість абітурієнтів з-за кордону.
– Звичайно, це громадяни України, але які проживають на території інших країн. Приміром, цього року ми розглядаємо заявки від абітурієнтів з Індії, Австралії, Португалії та Росії. Це люди, які хочуть здавати ЗНО саме в Україні та, очевидно, планують у подальшому пов’язати свою долю з нашою країною, – зауважив директор регіонального ЦОЯО.

Стратегія вступу

Вступна кампанія до вишів цього року розпочнеться 1 липня. Саме цього дня стартує процес реєстрації електронних кабінетів вступників та завантаження до них документів, а прийом заяв про вступ до вишів розпочнеться 10 липня. Абітурієнти, які вступатимуть на бакалаврат цього року, матимуть можливість подати сім заяв про вступ не більше ніж на чотири спеціальності.

Та перед тим, як обрати майбутню спеціальність, експерти радять випускникам і батькам оцінити конкурсну ситуацію у вишах з метою створення власної стратегії вступу.
Таку можливість надає інформаційна система Вступ.ОСВІТА.UA, що містить статистичну інформацію вступної кампанії в кожному українському закладі вищої освіти за минулий рік. Тут можна дізнатись про середні бали вступників, зарахованих на бюд- жет або контракт за кожною спеціальністю, конкурс на одне бюджетне місце.

Окрім цього, експерти радять врахувати, що цього року розширено практику встановлення мінімальної кількості балів для вступу на спеціальності з особливо високим рівнем суспільної відповідальності. Йдеться про спеціальності «Право», «Публічне управління та адміністрування», «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародне право», «Фармація, промислова фармація». Щоб подати заяву на ці спеціальності, вступник повинен мати конкурсний бал не менший за 130.

Мінімальний поріг також встановлено на спеціальності «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія». Для участі в конкурсі на ці спеціальності вступник повинен мати не менш як 150 балів з другого та третього предметів ЗНО.

Дедлайни. Основна сесія ЗНО в Україні розпочнеться 21 травня з математики та закінчиться 13 червня хімією. Тестування з української мови та літератури відбудеться 23 травня, з іспанської, німецької, французької мов – 27 травня, з англійської мови – 28 травня, з фізики – 30 травня, з історії України – 4 червня, з біології – 6 червня, з географії – 11 червня. Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 25 червня. Результати зовнішнього незалежного оцінювання з математики, української мови та літератури і фізики буде оголошено до 14 червня, з іноземних мов та біології – до 20 червня, з історії України, географії, хімії – до 25 червня. Додаткову сесію для тих учасників, котрі зареєструвалися на ЗНО, але з об’єктивних причин не змогли взяти участь у ній, буде проведено з 26 червня, вона триватиме до 12 липня.

Не для учнів, а для вчителів

Також серед новацій, які стартують у 2019 році та стосуються зовнішнього незалежного оцінювання, – перевірка знань учителів. За словами Олександра Сидоренка, в області для участі у сертифікації зареєструвалися 55 осіб, відповідно до квоти, визначеної Міністерством освіти і науки.
– За планами Міністерст- ва сертифікацію мали пройти 1000 вчителів початкових класів. Для регіонів квота визначалася пропорційно до цієї цифри та кількості вчителів початкових класів. Для Харківщини це 55 осіб. Ми квоту виконали повністю. Деякі регіони недобрали, адже реєстрація здійснювалася винятково за бажанням учителя, – розповів Олександр Сидоренко.

Загалом в Україні на сертифікацію зареєструвались 859 осіб. Іспит складатиметься з трьох етапів. Перший стосується вивчення практичного досвіду роботи педагога. За проведення цієї частини сертифікації відповідатиме Державна служба якості освіти, що формує пул незалежних освітніх експертів – викладачів, учителів, тренерів Нової української школи. Планується, що на цьому етапі до кожного вчителя виїжджатимуть щонайменше два експерти, щоб зробити оцінку діяльності незалежною та об’єктивною.

У другому етапі на вчителів чекає зовнішнє незалежне тестування, яке відбудеться 30 жовтня. За його проведення відповідає Український центр оцінювання якості освіти. Третя обов’язкова складова сертифікації – це електронне портфоліо. Воно має містити: заповнену анкету самооцінювання, опис власного навчального заняття (освітня програма, навчальний предмет, тема, мета, методичне забезпечення, може містити відеофрагмент уроку) чи інші додаткові матеріали. Усі ці матеріали вчитель має завантажити на файлообмінник до 1 липня 2019 року.

Визначатиме результати сертифікації спеціально створена експертна комісія при МОН, яка встановлюватиме порогові бали з двох етапів випробування: вивчення практичного досвіду та тестування.

Сертифікацію пройдуть і отримають відповідний документ про це всі вчителі, які за кожною з цих складових набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує порогові.
Для вчителя, що успішно пройшов сертифікацію, передбачається надбавка в розмірі 20 % до заробітної плати впродовж трьох років чинності сертифіката. Також зараховуватиметься успішне проходження сертифікації як чергове (позачергове) проходження атестації з присвоєнням працівникам наступної кваліфікаційної категорії або підтвердження наявної вищої категорії.

Якщо учасник подолав поріг з тестування і не подолав з вивчення практичного досвіду, комісія може прийняти рішення вивчити електронне портфоліо і потім визнати проходження сертифікації успішним.

Атестат змінили на свідоцтво

Українські школярі відтепер отримуватимуть після 4 класу свідоцтво про здобуття початкової освіти; після 9-го – свідоцтво про здобуття базової середньої освіти; а після завершення школи в 11 (12) класі – свідоцтво про здобуття пов- ної загальної середньої освіти. Відповідну постанову прийняв Уряд 6 березня. Щоб усі ці документи були доступні й для осіб з порушенням зору, їх почнуть виготовляти з використанням шрифту Брайля. Цікаво, що постановою вперше передбачено документ єдиного зразка після завершення початкової школи. Поки що його не видаватимуть безпосередньо школярам, однак планується, що всі свідоцтва, зокрема про отримання початкової освіти, будуть занесені в єдину державну базу (ЄДЕБО). Це полегшить відновлення документів, а також перехід дітей із закладу в заклад.

Автор: Марина Проценко