Литовські «янголи-охоронці». Як працює поліція в найбільшій країні Балтії

Свято янголів-охоронців – так у Литві називають День поліції. Тут поліція – насамперед сервісна служба, яка не тільки охороняє правопорядок, а й допомагає громадянам. Про тонкощі відносин з правоохоронцями розповідає житель Друскінінкаю Рамунас Шерпатаускас.

Друскінінкай за українськими мірками – невелике курортне містечко. Спокій 17 тисяч його жителів охороняють 44 поліцейські. У патрулюванні правоохоронцям допомагають добровольці, серед них – і Рамунас Шерпатаускас. Чоловік є командиром роти в Союзі литовських стрільців. Це напіввійськова організація на кшталт наших загонів територіальної оборони. До речі, багато українських АТОвців знають Рамунаса, бо саме він допомагає українським бійцям адаптуватися у Литві, коли вони проходять там реабілітацію. Шерпатаускас працює у військово-медичній службі Військового центру.

Сьогодні Друскінінкай – одне з найбезпечніших міст в Литві. Та так було не завжди, у 90-ті роки в місті була напружена криміногенна обстановка.

– Перші роки незалежності Литви були непростими. Економічні зв’язки розірвалися, стало менше приїжджати туристів, зросло безробіття, відповідно рівень життя населення впав і погіршилася криміногенна обстановка – з’явилися наркомани та інші асоціальні люди, – розповідає Рамунас.

За словами нашого співрозмовника, ситуація змінилася після того, як місцева влада та поліція почали працювати в тандемі. Городяни обрали мером місцевого бізнесмена, і той чітко розумів: для розвитку міста потрібні інвестори, однак вони не прийдуть туди, де небезпечно.

– Самоврядування почало боротися з безробіттям, зайнялися реанімуванням санаторної системи, переорієнтувалося на туристів із Польщі, Німеччини, Ізраїлю. При цьому міська влада допомагала місцевій поліції. Були такі часи, коли правоохоронцям виділялися дуже обмежену кількість палива для автомобілів, самоврядування взяло на себе частину витрат на паливо тощо, – згадує пан Шерпатаускас.

Рамунас Шерпатаускас

За кілька років поліція виправила ситуацію і сьогодні користується довірою більшості населення. Правоохоронці надають сервісні послуги з охорони правопорядку та допомоги звичайним жителям міста. Наприклад, якщо комусь заважають гучні сусіди, три хвилини – і поліція вже владнала питання. До речі, за постановою міського самоврядування в Друскінінкаї заборонено шуміти в квартирах з шостої вечора до восьмої ранку.

– До поліцейського можна звернутися з будь-яким питанням. Навіть якщо малюк попросить допомогти зашнурувати взуття – без проблем. Поліція – це перш за все сервіс (з латинської – служіння) для населення. Якщо прохання не в компетенції співробітника поліції, то він перенаправляє людини в потрібну службу, – зазначає Рамунас.

Випускник школи поліції у перший рік роботи отримує близько 700 євро (понад 23 тисячі гривень), тоді як мінімальна зарплата по країні близько 400 євро (близько 13 160 гривень). А поліцейські зі стажем заробляють у середньому 1300 євро (понад 42 770 гривень).

Амід Мустафаєв

Амід Мустафаєв

Харків, підприємець

– Чи пропонують водії вашим поліцейським «вдячність», коли порушають правила? І що роблять ваші громадяни, коли правоохоронці їх у чомусь безпідставно звинувачують?

Рамунас Шерпатаускас

– Тому, хто дасть хабар поліцейському, загрожує тюремне ув’язнення. Якщо людина намагається дати хабара, поліцейський попереджає її про відповідальність. Якщо порушник спроби не припиняє і дає гроші, то поліцейський фіксує цей факт і викликає опергрупу. А далі – суд, штраф і так далі.

Якщо права громадян у чомусь порушуються, то свою правду можна відстояти у суді. До речі, литовці зазвичай довіряють судовій системі. Пам’ятаю випадок, коли студент судився з поліцією. Правоохоронці зупинили його авто, запропонували водієві пройти тест на алкоголь. Алкотестер показав, що парубок вживав спиртне, йому виписали штраф. Але студент був із цим категорично не згодний і подав позов до суду. Під час судового розгляду з’ясувалося, що алкотестер у правоохоронців був несправний, а хлопець узагалі не вживає спиртного.

Віталій Скачко

Віталій Скачко

Місто Золочів, робітник з благоустрою територій

– Які повноваження мають поліцейські? Хто, крім поліцейських, має право патрулювати місто?

Рамунас Шерпатаускас

– Якщо поліцейський помітить, що хтось поводиться неадекватно або порушує закон, то він має право зупинити людину і перевірити. Так само вчинять і з автівкою, водій якої порушуватиме ПДР чи викличе підозру. Але, якщо чесно, я вже давно такого не пам’ятаю, щоб у нас когось на вулиці зупиняли й перевіряли документи.
Без поліції в Литві ніхто не має права патрулювати місто. За правопорушення може зупинити військова поліція, але при цьому вона відразу ж викликає звичайну поліцію.

Також у нас є напіввійськові організації, одна з них – Союз литовських стрільців, до складу якої належу й я. Якщо поліції потрібна допомога (для цього необхідний офіційний наказ), то Союз виділяє людей. Як правило, у патрулі два поліцейські та один доброволець, я іноді також чергую. Під час чергування ми переважно перевіряємо перебування за місцем проживання людей, які вийшли з місць позбавлення волі за умовно-достроковим звільненням. Вони повинні перебуває вдома з 10 вечора до 8 ранку. Іноді патруль зупиняє і авто, найчастіше це закінчується просто перевіркою документів.

Андрій Таран

Андрій Таран

Богодухів, викладач

– Водії, що грубо порушують ПДР, – велика проблема українських доріг. Чи часті резонансні ДТП у вас і як боретеся з порушниками на дорогах?

Рамунас Шерпатаускас

– У нас дуже суворі правила дорожнього руху, причому вони постійно посилюються. Допустимий швидкісний режим у місті – 50 км/год, за містом – 90 км/год, на автостраді влітку можна їхати зі швидкістю 130 км/год, взимку – 100 км/ч. За перевищення швидкості на 10 км – попередження, на 11–20 км – штраф 30 євро (близько 1000 гривень), перевищення швидкості на 21–30 км – 90 євро (близько 2960 гривень), на 40 км – 170 євро (близько 5600 гривень). Якщо перевищення допустимої швидкості ще вище, то штраф 180 євро (понад 5900 гривень) і на півроку відбираються права.

Водії намагаються дотримуватися правил, бо на дорогах установлено багато радарів. Кожен з них сканує номер автівки і фіксує час, тож відразу видно, порушував швидкісній режим водій чи ні, якщо порушував, то наскільки. Потім з порушників стягуються штрафи. На початку впровадження змін водії намагалися чинити опір, мовляв, «Це не я був за кермом». На що поліція відповідала: «Добре, якщо не ти, то приведи того, хто був за кермом. Якщо ні, то сплати штраф».
За кермо напідпитку також не можна сідати. За легке сп’яніння (0,41–1,5 проміле) штраф від 600 до 850 євро (19 740 – 28 тисяч гривень) і позбавлення прав на 24–36 місяців. Якщо кількість алкоголю в крові перевищує 1,5 проміле – арешт до одного року, а також конфіскація авто. Якщо водій був під дією наркотичних засобів, штраф – 860 євро (близько 28 300 гривень), повторно – 1,5 тисячі євро (понад 49 300 гривень). Якщо відмовився від перевірки на місці, то штраф від 1000 до 2000 євро (32 900–65 800 гривень). Якщо встановлено, що сп’яніння важке (понад 2,5 проміле), то порушнику загрожує ув’язнення до двох років.
За порушення ПДР штрафують усіх учасників руху: водіїв, велосипедистів та пішоходів. Якщо водій не пропустив пішохода, штраф – 100 євро (3290 гривень), а з березня за це порушення можуть вже й прав позбавити. Якщо у машини немає страховки – штраф від 50 до 100 євро (1645–3290 гривень). Якщо не пристебнутися, то штраф – 50 євро (повторно – 100 євро). Пасажира, що не пристебнувся, теж штрафують.

Якщо в аварії через нетверезого водія постраждали люди, то порушнику загрожує до трьох років арешту, а якщо є загиблі, то до 10 років позбавлення волі.
Через жорсткі покарання литовські дороги більш безпечні, ніж українські. Хоча резонансні ДТП час від часу все ж трапляються. Наприк- лад, нещодавно поліцейські Канауса намагалися зупинити БМВ, але водій почав тікати від них на шаленій швидкості – близько 200 км на годину. На кільці не впорався з керуванням і врізався в тролейбусний стовп, троє осіб в автівці загинули на місці, ще двох у важкому стані було доправлено в лікарню.

 

Важливо


Необхідність реформи правоохоронної системи України є однією з умов внутрішньодержавної трансформації в політичній частині Угоди про асоціацію з ЄС. Угода підкреслює важливість верховенства права, але не містить жодних докладних рекомендацій. Проте Порядок денний асоціації від березня 2015 року набагато чіткіше визначає необхідність таких змін.

Україна вже запустила низку реформ, спрямованих на поліпшення ситуації щодо верховенства права та посилення боротьби з корупцією. Так, у листопаді 2015 року міліцію було замінено на поліцію, а на вулицях великих міст з’явилися патрульні.

Консультативна місія ЄС допомагає українським правоохоронцям наблизитися до європейських стандартів у роботі муніципальної поліції, кримінальної поліції, управління кадрами і громадському порядку. Минулого року КМЄС розпочала проект «Підтримка реформи поліції в Україні» вартістю 6 мільйонів євро. Він спрямований на покращення взаємодії поліції з громадою у 20 невеликих містах Київської, Харківської, Львівської областей.