Спецпроект «СК»

Дві пенсії на місяць: як забезпечують собі старість німці

Усміхнені літні люди, що багато подорожують і живуть у своє задоволення. Такий образ постає, коли йдеться про німецьких пенсіонерів. Чи так це насправді та в якому віці громадяни Німеччини починають уже думати про забезпечення своєї старості, «СК» розповіла колишня українка Наталія Тома

До Німеччини пані Наталія переїхала з Луганська в 1995 році. Іммігрувала за єврейською програмою разом зі своєю бабусею. А через вісім років до них перебралися і батьки пані Наталі. Уже в Німеччині жінка опанувала нову мову й вивчилася на адвоката, її спеціалізація – трудове законодавство.

Зараз пані Наталя разом зі своєю родиною – чоловіком і чотирма дітьми – проживає в Дюссельдорфі (місто на заході Німеччини, у Рейнсько-Рурському регіоні, адміністративний і культурний центр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія і резиденція земельного уряду округу Дюссельдорф), багато працює і паралельно з обов’язковими відрахуваннями в пенсійний фонд (у вигляді податків) сплачує додаткові внески в страхову компанію. Завдяки цим внескам у літньому віці жінка отримуватиме дві пенсії.

– Зазвичай німці з 30 років починають думати про свою старість. Укладають додаткові пенсійні угоди зі страховими компаніями. І чим раніше людина це зробить, тим меншими будуть щомісячні внески. Однак не всі німці можуть це собі дозволити. Якщо зарплата невисока, то грошей на додаткові пенсійні внески може не вистачити. Від року в рік пенсійне питання стає дедалі гострішим, – розповідає фрау Наталія Тома.

Наталія Тома

За словами жінки, у Німеччині багато пенсіонерок живуть доволі скромно. А все тому, що раніше в країні не було заведено, щоб жінки працювали. На їх плечах зазвичай було домашнє господарство та забезпечення побуту в родині, і при цьому ані трудового стажу, ані пенсійних відрахувань.
Коли пенсія маленька, до справи підключається держава й забезпечує своїм громадянам прожитковий мінімум, німецькі пенсіонери не голодують.
Разом з цим, у Німеччині дуже рідко діти живуть зі старенькими батьками. У країні популярні дома для літніх людей.

– Тут не заведено, щоб діти доглядали батьків, – пояснює Наталія. – Є різного рівня заклади, відповідно, і вартість перебування в них різна. Мінімальний пансіонат забезпечує страховка. А додатковий сервіс – уже за рахунок самих постояльців, якісь суми можуть вираховуватися і з доходу їх дітей. Наприклад, моя свекруха жила в люксовому закладі. У неї там були окремі апартаменти з видом на чудовий сад, а ще проживання включало медичне обслуговування. Це коштувало понад 2000 євро на місяць.

Олена Салімовська

Олена Салімовська

Пенсіонерка, смт Покотилівка:

– У якому віці німці зазвичай ідуть на заслужений відпочинок?

У Німеччині діє солідарна пенсійна система. Тобто трудове населення своїми податками виплачує пенсії нинішнім пенсіонерам. Проблема солідарної системи полягає в тому, що сьогодні демографічна піраміда перевернута, й умови наразі зовсім не такі, які були тоді, коли система тільки засновувалась. У Німеччині велика тривалість життя, пенсіонерів багато. Саме через це кілька років тому у країні було піднято пенсійний вік з 65 до 67 років.

Є багато можливостей піти на пенсію і раніше, однак у цьому разі виплати будуть меншими. Я майже нікого не знаю, хто б пішов на пенсію в 67 років. Якщо німці можуть це собі дозволити, то зазвичай ідуть на пенсію раніше. Є законодавчі можливості піти на пенсію в 63 роки, якщо був великий трудовий стаж. Або якщо в людини обмежені можливості чи вона хвора.

Сума пенсії залежить від того, скільки відрахувань упродовж трудового стажу зробила людина. Як і в Україні, існує спеціальна формула.

Середня пенсія – близько 1300 євро. Це, як для Німеччини, не надто великі гроші. Але й такі пенсії оподатковуються. Також із цієї суми сплачується «комуналка», медична страховка тощо. Наприклад, оплата невеликої квартири в Дюссельдорфі обходиться у 800 євро, це без урахування світла, опалення тощо. Медична страховка – від 300 до 500 євро, плюс оплата за телефон і Інтернет, залишається небагато. Ситуація з пенсіонерами доволі складна.

Юлія Гиренко

Юлія Гиренко

Пенсіонерка, Харків

– В уявленні багатьох українців німці на пенсії насолоджуються життям, подорожують світом. Наскільки це правда?

Це частково відповідає дійсності. Усе залежить від того, наскільки добре людина змогла забезпечити свою старість. У більш виграшній позиції ті, хто свого часу придбав нерухомість. Це полегшує фінансове навантаження – не потрібно сплачувати оренду за квартиру.

На жаль, останнім часом «ножиці» достатку розходяться все більше. Окрім тих, хто подорожує світом, є і ті, хто рахує кожний євроцент. Неодноразово доводилося бачити, як літні люди кладуть на касу в супермаркеті тільки булочку та невелику ковбаску. І таких також, на жаль, немало.

Зазвичай пенсіонери Західної Німеччині в середньому мають вищій достаток, ніж ті, хто живе у Східній Німеччині. Це зумовлено ще й тим, що жителі східної частини країни до об’єднання (відбулося в 1990 році) не сплачували відрахувань у пенсійний фонд. Однак і цим громадянам сплачується пенсія, це також призвело до більшого «зневоднення» ПФ.

Любов Шатун

Любов Шатун

Пенсіонерка, Дергачі

– Чи можуть німецькі пенсіонери безкоштовно користуватися громадським транспортом? Узагалі, які пільги в них є?

У пенсіонерів зазвичай пільг немає. Пільги є в людей з інвалідністю. У таких людей дійсно проїзд безкоштовний, а в пенсіонерів – ні. Хоча в окремих містах можуть бути різноманітні програми. Наприклад, у Дортмунді, Мюнстері якщо пенсіонери здають свої права і припиняють користуватися своїм особистим автомобілем, то їм за це дарують безкоштовний проїзд у громадському транспорті на кілька місяців.

Також існує проїзний квиток для літніх людей (старших за 60 років), так званий «ведмежий квиток» (Вärenticket). Він коштує близько 100 євро на місяць, однак його можна використовувати по всій землі (області). Наприклад, у нас у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалії такий квиток дозволяє їздити в усіх видах громадського транспорту, навіть у регіональних потягах. Це дешевше, ніж купувати квиток щоразу.

Важливо


Пенсійна реформа не прописана в Угоді про асоціацію, однак змін у цій сфері вимагав від України Міжнародний валютний фонд. Суттєві зрушення в пенсійному питанні розпочалися восени 2017 року. У результаті проведеного з 1 жовтня минулого року осучаснення пенсії збільшилися у 87,2 % українців. При цьому майже у 1,3 мільйона пенсіонерів виплати зросли на суму від 500 до 1000 гривень, а більш ніж у 2 мільйонів громадян – на понад 1000 гривень. Найбільше зростання становило 7830 гривень.

У 2018 році в середньому на 1500 гривень зростуть пенсії у військових. Уряд обіцяє, що після цього буде ще кілька хвиль підняття виплат.
На 2019 рік заплановано впровадження другого етапу пенсійної реформи – обов’язкової накопичувальної системи. Наразі допрацьовується законопроект № 6677 щодо накопичувальної системи пенсійного страхування.

У документі прописано, що українці, молодші за 35 років, будуть зобов’язані збирати на пенсію вже з 2019 року. Перший рік стягуватиметься 2 % від зарплати, але внесок зростатиме на 1 % щорічно, поки не досягне 7 %. Для тих, хто старший від 35 років, участь у накопичувальній системі буде добровільною.
Швидше за все, систему накопичення на пенсію забезпечуватимуть недержавні фонди.

Наразі в Україні діє лише солідарна пенсійна система, щомісяця українці сплачують до неї 22 % своєї зарплати. Скоріше за все, цей податок не скасовуватимуть, просто додадуть ще необхідний відсоток для накопичувальної системи, і, в кінцевому підсумку, українці на пенсію відраховуватимуть 29 % від своєї зарплати.
Водночас МВФ наполягає на тому, щоб Україна доопрацювала пенсійне законодавство – виправила ті прогалини, які нівелюють стимулювання громадян, що пропрацювали триваліший термін і зробили більші внески в пенсійну систему.

 

Юлія Шматченко, кореспондент

Автор: Роман Шупенко