Великий Єврочелендж

Сам собі енергетик: ізюмчанин продає державі сонячну енергію

Обравши для себе курс на євроінтеграцію, наша країна, зокрема, зобов’язалася розвивати альтернативну енергетику. І сьогодні українці мають можливість, наприклад, установлювати на власних дахах сонячні електростанції, економити таким чином на «комуналці» та навіть заробляти. Як – знає ізюмчанин Віктор Колісник. 

Разом з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році Україна зобов’язалася інтегрувати свою енергетичну мережу до європейської. Проте успішна євроінтеграція нашої країни почалася задовго до того і саме з енергетики.
Ще у 2010 році в Україні набув дії закон, що ратифікував Протокол про приєднання нашої країни до Енергетичного співтовариства Південно-Східної Європи. Наступного року Україна набула в ньому статусу договірної сторони, ставши асоційованим членом Європейського Союзу. А це означало встановлення довгострокової фінансової стабільності енергетики, покращення інвестиційного клімату, боротьбу зі змінами клімату й запровадження енергоощадних технологій. Так, країни Енергетичного співтовариства мають гармонізувати свої нормативно-правові бази до стандартів ЄС. Основними законами в цьому аспекті є енергопакети, Перший з яких було прийнято
в 1996 році – у ньому прописувалися основні правила ринків електроенергії та природного газу. Другий енергопакет набув сили у 2003 році й вимагав відокремлення постачання енергії від її видобутку та генерації. У 2009 році ЄС прийняв Третій енергопакет, у якому передбачено повну лібералізацію енергоринків і запуск незалежного національного регулятора для кожної країни Євросоюзу, а ще – використання відновлювальних джерел енергії – вітру, води та сонця. Саме над впровадженням Третього енергопакету зараз працює Україна. Наступним має стати Четвертий енергопакет, який Європа побачила у 2016 році. У ньому вже більше уваги приділено відновлювальній енергетиці. Зокрема, відповідно до цього документа, вже до 2030 року частка відновлювальних джерел має сягнути до 50 % усієї енергії, виробленої у країнах Євросоюзу.
Що ж у нас? У Національному плані дій з відновлювальної енергетики Украї­ни до 2020 року йдеться про намір нашої країни досягти 11 % частки генерації відновлювальних джерел енергії.
Для цього наша країна вже ухвалила ряд законів, серед яких – прий­нятий у 2017 році Закон «Про ринок електричної енергії». У ньому одним з головних пунктів є обов’язок держави купувати у виробників електричну енергію за «зеленим» тарифом.
Що таке «зелений» тариф і в чому його вигода, добре знає житель Ізюма Віктор Колісник, який на собі відчув переваги цієї проєвропейської реформи.
За його словами, думка про заощадження енергоресурсів не давала йому спокою.
«Якось завітали приятелі з Харкова. І товариська вечірка перейшла в таку собі бесіду за круглим столом. Говорили про те, як розумно в Європі досягли енергетичної достатності. От і народилася ідея пошуку альтернативних джерел енергії», – розповів Віктор Колісник.

«Зелений» тариф європейських стандартів

В Інтернеті ізюмчанин знайшов чимало цікавих порад стосовно того, за яких умов можна застосувати сонячні панелі вдома, що можна придбати, а що втратити. Результатом тривалих роздумів став бізнес-план, який чоловік представив на суд родині. Теща, дружина й донька без вагань погодилися на пропозицію, зрозумівши, що за цим – майбутнє.
Почали з пошуку виробника. В обласному центрі знайшлася фірма, котра погодилася на спів­працю. Її фахівці навідалися до Ізю­ма, обрали місце розташування батарей. Одним з головних факторів при цьому була відсутність затінку та сторонніх об’єктів, які б заважали проникненню сонячних променів.

Після підготовки документації родина остаточно визначилася з фінансуванням. І реалізація проекту стартувала.
«Дехто може подумати, що все йшло гладенько. Ой, ні! Будинок, а надто дах, довелося суттєво реконструювати – добудовувати, зміцнювати каркас, обшивати теплоізоляційним матеріалом. Власне, процедура встановлення сонячних модулів стала тією ланкою, взявшись за котру, вдалося витягти увесь ланцюг проблем», – зазначив Віктор Колісник.

На даху оселі Колісників вмостилося 108 панелей, кожна з яких, починаючи з 26 лютого 2018 року, почала генерувати щогодини 260 Вт. За словами господаря, у цілому потужність комплексу була розрахована на 30 кВт.
«Штука в чому: якщо ставиш за мету заощадити кошти (без користування «зеленим» тарифом), ніхто не заборонить установлювати сонячні батареї там, де вважаєш за потрібне. А якщо проект спрямовуєш на прибуток, от тут слід подбати про технологію продажу електроенергії через «Харківобленерго», – підкреслив Віктор Леонідович. – Наразі «зелений» тариф становить 5,65 гривні за кВт-год. Прибуток є».

Також заразилися «сонячною хворобою»

Попит на сонячні панелі зріс одразу після прийняття у 2015 році закону щодо запровадження «зеленого» тарифу для СЕС потужністю до 30 кВт з прив’язкою до курсу євро. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, у другому кварталі цього року понад 3000 родин уже встановили сонячні панелі загальною потужністю понад 85 МВт. Це вдвічі більше, ніж за перший квартал (1400 родин). У цілому ж по Україні джерела сонячної енергії мають 12 000 домоволодінь. Найбільше сонячних панелей з’явилося на дахах осель Дніпропетровської (838), Тернопільської (664), Івано-Франківської (484) та Кіровоградської (469) областей. Не пасе задніх і Харківщина.

На альтернативні джерела енергії почали переходити об’єднані територіальні громади. Сонячні панелі використовують для вуличного освітлення, живлення шкіл, садків і амбулаторій (про це читайте в одному з наступних випусків «СК»).
З початком експлуатації сонячних батарей оселя Колісників набула респектабельності. За словами самого господаря, щомісяця після виплати податків додатково залишається майже 16 000 гривень. І це при тому, що працюють дві насосні станції, два нагрівальні котли, опалювальна система, освітлення прибудинкової території. Усе гармонійно вписалося в домашній побут.

Таку життєву метаморфозу помітили інші мешканці мікрорайону Пісок, взялися переймати досвід. Тут старт сонячним панелям потужністю 25 кВт дав Євген Кулаков. Правда, були в нього проблеми з трансформаторними станціями, але він зумів їх усунути своєчасно. Не забарився з втіленням новинки і приятель Сергій Перевозник.

 

Побував у гостях, розпитував про всі дрібниці. Віктор Колісник ділився, як міг. Наостанок сказав жартома:

Віктор Колісник

«Візьмешся за це діло, заразишся «сонячною хворобою». Так воно і сталося. Кожен з послідовників перетворився на своєрідний «записничок», фіксував усі настанови Віктора Лео­нідовича та інших спеціалістів. Корисною, скажімо, стала порада щодо ефективного використання траєкторії сонця (чим більша тривалість світлового часу, тим більший виробіток електроенергії). За словами Віктора Колісника, найефективніший період роботи панелей – з березня по вересень. Сонце тоді практично ходить над будинком, а струм інтенсивно потрапляє на інвертор, з нього – на обліковий вузол і так далі. Цікаво було дізнатися друзям Віктора Колісника про те, що завжди є можливість контролювати роботу батарей, знати, скільки вироблено кіловат, яка кількість пішла до загальної електромережі за день, за тиждень, за рік. «Наш панелі за майже півтора року виробили понад 42 тисячі кіловат»

Привабливі інвестиції в Україну

За даними Уряду, у «зелені» енергопроекти України було вкладено майже 500 мільйонів євро, і зараз кількість інвестицій дедалі зростає. Зокрема, розвивати ринок «чистої» енергетики в Украї­ні взялися такі норвезькі компанії: NBT, Scatec Solar і Norsk Solar. Уже відомо, що Scatec Solar будуватиме СЕС потужністю
25 МВт у Кам’янці Черкаської області. Компанія вкладе близько 30 мільйонів євро, а загалом, за інформацією Кабміну, норвезькі інвестиції в цій галузі становитимуть 800 мільйонів доларів.

Розуміючи перспективність даного напряму в енергетиці, 11 липня цього року парламент України ухвалив Закон «Про внесення змін до статті 9-1 Закону «Про альтернативні джерела енергії «щодо врегулювання питання генерації електроенергії приватними домогосподарствами». Документ забезпечив розширення можливості для розвитку малої енергогенерації; стимулювання домогосподарства до енергоефективності; забезпечення рівних прав споживачів на використання «чистих» джерел енергії. А 6 серпня Президент Володимир Зеленський підписав новий закон щодо врегулювання питання генерації електроенергії приватними домогосподарствами, де визначено порядок роз­рахунку рівня «зеленого» тарифу для всіх приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію із сонячного випромінювання, без конкретизації вимог щодо місця їх розміщення і встановленої потужності.

Думка експерта

Олександр Терентьєв, спеціаліст з продажу на установки сонячних електростанцій:

«Сонячний бум» пояснюється тим фактом, що Україна є дуже привабливим майданчиком для інвестицій. Щоб стимулювати розвиток «чистої» енергетики, держава фінансово підтримує таких інвесторів. Електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, вона купує за спеціальним «зеленим» тарифом. Поки що в нашій країні він один з найвищих у Європі. Ціна на «чисту» електрику становить
0,18 євро. У Німеччині держава купує сонячну електро­енергію за 0,08–0,12 євро, у Португалії – за 0,106, у Франції – за 0,14.
Звісно, люди прагнуть не лише заощаджувати кошти, які витрачають на електроенергію, а й заробити.
Якщо господар хоче швидко відшкодувати потрачені на панелі кошти, треба мінімізувати витрати на внутрішні потреби. Бо «зелений» тариф – це кошти, зароблені шляхом виокремлення виробленої і спожитої електроенергії. Тобто чим менше піде струму на власні потреби, тим більший буде прибуток. Тому часто-густо господарі заміняють лампи розжарювання на світлодіодні, намагаються менше під’єднувати до електромережі всілякої техніки. А якщо без цього не обійтися, то працює техніка переважно темної пори, коли діє нічний тариф.

Якщо ви також хочете заробляти на «зеленому» тарифі і вже купили сонячну електростанцію, далі вам потрібно:

1. Подати заяву і схему підключення приватної електростанції в місцеве обленерго.
2. Установити електричний спеціальний лічильник. Після узгодження схеми ви отримаєте рахунок на оплату послуг з установлення.
3. Відкрити рахунок у банку, куди нараховуватимуться гроші за продаж електроенергії.
4. Через п’ять днів після оплати
рахунку фахівець обленерго підготує лічильник до роботи.
5. Укласти угоду про купівлю-продаж електроенергії – це вже останній крок. Після цього вироблена енергія може бути продана державі за «зеленим» тарифом.

До речі

Спостерігаючи за тим, як у краї­нах європейського континенту домоглися енергетичної незалежності, Верховна Рада України ухвалила черговий закон про зміни до Угоди про асоціацію з ЄС. В оновленому додатку 27 до Угоди було передбачено нові енергетичні стандарти, які наблизили б Україну до повноправного членства в Європейському Союзі. ЄС, зі свого боку, взяв на себе додаткові зобов’язання проводити з Україною спільний оперативний моніторинг виконання директив і регламентів у рамках цього енергетичного додатку. «Цей додаток – можливість рухатися до сектораль­ної інтеграції серед тих пріоритетів, які ми для себе визначили в рамках Угоди про асоціацію», – розповіла віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, презентуючи законопроект. Урядовець також зазначила, що затвердження Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС щодо оновлення додатку 27 до Угоди про асоціацію є індикатором готовності України та Євросоюзу поглиблювати співробітництво в енергетичній сфері з метою досягнення, де-факто, інтеграції ринків, передумовою енергонезалежності України.

Матеріал підготував Микола Калюжний, газета «Обрії Ізюмщини»

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТОВ "Слобідський край" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

LogoProject