Острівки успіху

Щоб ідеї почули: як бюджети участі змінюють життя в містечках Харківщини

Кілька років тому Україна перейняла досвід Польщі з впровадження бюджету участі, який дозволяє звичайним людям активно включатися в розподіл коштів місцевого бюджету. Наразі до цього процесу долучилися десятки міст України, у тому числі й Харківської області. Активні жителі регіону власними  ідеями та зусиллями покращують життя своїх громад

Громадський бюджет (бюджет участі) – це інструмент прямої демократії, який надає можливість кожному жителю брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста/ОТГ та/або голосування за них.

Загалом ідея громадських бюджетів належить Бразильській робітничій партії, яка декларувала принцип «низи вирішують, що робити верхам». Коли у 1989 році її представник Олівіо Дутра переміг на виборах у Порту-Алегрі, він вирішив залучити бідне населення до управління містом.
Бразильський досвід успішно перейняли багато країн по всьому світу, у тому числі й члени Європейського Союзу – Франція, Німеччина, Словаччина, Польща тощо.

Так, наприклад, у Парижі на проекти бюджету участі виділяють 5 % від міського бюджету, що складає приблизно 100 мільйо нів євро. Голосування проводиться як у паперовій, так і в електронній формі.

У німецькому Кельні бюджет участі реалізується з 2007 року. У перший рік роботи в процесі взяли участь 11 000 жителів, і було відібрано 300 проектів у результаті он-лайн голосування, утім остаточне рішення щодо їх реалізації приймала місцева влада.
Словацький Ружомберок, який налічує менш ніж 30 000 жителів, почав впроваджувати бюджет участі з 2013 року. Тоді на реалізацію проектів було виділено 5 тисяч євро (близько 0,03 % від загального бюджету міста). Наступного року місцева влада вирішила потроїти суму для бюджету участі – до 15 тисяч євро. Це рішення привернуло ще більше уваги громадян. Якщо у 2013 році активність виявили близько 340 містян (які прийшли з власними пропозиціями та/або голосували), то у 2014 році таких активних громадян налічувалось близько 460.

– Основна мета громадського бюджету – діалог між владою і громадськістю. У 2014 році були перші спроби впровадити бюджет участі в Україні. Цим займалася польсько-українська фундація ПАУСІ, яка привозила польських колег, і в нашій країні вони проводили різні ознайомчі заходи, – розповідає експерт ГО «Нова енергія» та керівник напряму бюджету участі в Харківських громадах у рамках програми DOBRE «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» Сергій Омелічкін. – Початково ми взяли польське типове положення й переклали українською, а 2016 року зробили своє з нуля.

За словами Сергія Омелічкіна, у Польщі почали впроваджувати бюджет участі з 2011 року. Наразі там населених пунктів, які використовують цей інструмент, близько 100. У нас за два роки цей показник практично такий же, а за кількістю залучених людей – тих, хто подає проекти і голосує – ми їх уже перегнали. Як каже експерт ГО «Нова енергія», поляки вже «наїлися» банальними проек тами, на кшталт встановлення дитячих чи спортивних майданчиків. Зараз вони підходять до проектів більш креативно – пропонують установити лавочки з Wi-Fi або сонячними батареями для зарядки телефону тощо.

Чугуїв – перший

 

Першопрохідцем у цьому напрямі з нашого регіону був Чугуїв. Якщо більшість міст – учасників бюджету участі почали впроваджувати цей інструмент за підтримки іноземних організацій (ПАУСІ, «Східна Європа», Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)), то чугуївці запустили цей процес своїми силами.
За словами начальника відділу економічного розвитку і підприємництва Чугуївської міської ради Тетяни Красільнікової, участь у громадському бюджеті була ініціативою міського голови Галини Мінаєвої.

– У 2016 році розробили положення про громадський бюджет, затвердили номінаційний комітет (робоча група, яка зай мається консультацією, переглядає проекти, дає рекомендації тощо), – згадує Тетяна Красільнікова. – З міського бюджету на проекти було виділено 320 тисяч гривень.

Навесні 2017 року місцева влада запустила голосування – як електронне, на сайті міськ ради, так і паперове. У місцях найбільшого скупчення людей (магазини, супермаркети, територіальний центр та інше) було встановлено пункти голосування, щоб ті люди, у яких немає доступу до Інтернету, змогли теж висловитися за ту чи іншу пропозицію. За словами Тетяни Красільнікової, у процентному співвідношенні на голосування прийшло людей більше, ніж у Києві.

І в травні 2017 року було оголошено три перші проекти-переможці. Завдяки реалізації одного з них ще минулого року в мікрорайоні Осинівка обладнали кілька зупинок. Ще один проект, який стосувався стерилізації домашніх тварин, також було реалізовано минулого року. А от найдорожчий серед переможців – на 250 тисяч гривень – поки що у процесі, він стосується електрозабезпечення Мічурінського масиву.

«Безпечний» світлофор і шаховий майданчик

 

Більшість населених пунктів бере участь у проекті один раз на рік – створюють положення, приймають проекти та розглядають їх, проводять голосування, оголошують переможців і наступного року проект реалізують. Але й тут Чугуїв виділився, провівши два етапи за минулий рік.
– Якщо на першому етапі одна людина могла проголосувати тільки за один проект, то на другому етапі можна було віддати по голосу за два різні проекти, – розповідає Тетяна Красільнікова.

Знову городян непокоїло питання стерилізації домашніх тварин, і вдруге цей проект переміг. А ще на мікрорайоні Зачуговка встановили зупинкові павільйони. І зовсім недавно, 9 червня, було реалізовано ще один проект – облаштування шахового майданчика у сквері. Ще два проек ти наразі у процесі реалізації. На перехресті вулиць Харківської та Музейної повинні встановити «безпечний» світлофор, на якому показується відлік часу.

За словами Тетяни Красільнікової, на цей проект «Безпека перехрестя» закладених грошей не вистачило. Утім, оскільки це питання дуже значуще для міста й викликало велику активність людей, проект дофінансують з міського бюджету. І завдяки ще одному проекту-переможцю орієнтовно до серпня цього року мають зробити доріжку до пункту сімейної медицини, щоб літнім людям було комфортніше туди добиратися.

Чугуїв не збирається зупинятися на досягнутому. Наразі місто бере участь у проекті «Громадський бюджет на Сході України – інтеграція заради розвитку», що впроваджується фундацією ПАУСІ за фінансової підтримки уряду Німеччини. На 2019 рік з міського бюджету виділено 420 тисяч гривень, а переможців буде оголошено наприкінці цього року.

У бюджеті – навіть діти

 

Слідом за Чугуєвом впровадити бюджет участі вирішили в іншому райцентрі регіону – Первомайському.

– Нам хотілося дати цей інструмент своїм землякам, щоб вони реалізовували свої ідеї, – згадує перший заступник міського голови Антон Орєхов. – Ми розуміємо дорікання владі: «У нас багато ідей, а ви нас не чуєте і не хочете їх реалізовувати». Ми хочемо йти на діалог зі звичайними людьми.
У 2017 році Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД) за підтримки USAID проводив конкурс із провадження бюджету участі, і Первомайський опинився серед переможців.

На реалізацію проектів з місцевого бюджету виділили 100 тисяч гривень. Умови були такі: сума одного проекту не могла перебільшувати 20 тисяч гривень. У положенні затвердили п’ять основних напрямів, за якими приймаються проекти: культура і туризм, безпека, довкілля, благоустрій і спорт.
– Ми затвердили положенням, що подавати проекти можуть громадяни віком від 14 років, а голосувати за них – з 18. І один з проектів створили діти – про дитяче телебачення. Вони заклали у проект відеокамеру і якийсь бюд жет на зняття роликів. Але він не отримав достатньої кількості голосів, – розповідає Антон Орєхов.

Що стосується переможців, то два з них були у сфері культури, по одному в безпеці і спорті, і один проект – «Поліклініка без черг».
Так, один з двох культурних проектів було подано молодіжною музичною групою, якій не вистачало інструментів. Другий культурний – відтворення макета Олексіївської фортеці, розташованої на території Первомайського, це Українська оборонна лінія.

Черги стали електронними

 

Ще один проект-переможець Первомайського стосувався безпеки на дорогах.

– У нас проблема з освітленням пішохідних переходів, де великий наплив дітей. Проект-переможець у цій темі стосувався якісного освітлення на основних локаціях, де ходять діти. Це два переходи з мікрорайонів до центру міста, – каже Антон Орєхов.
Реалізований спортивний проект приніс масу задоволення і користі місцевим любителям баскетболу. У місті обладнали майданчик для вуличного баскетболу стійками з щитами.

І останнім за списком, але не за значенням, іде реалізований у дитячій поліклініці проект «Поліклініка без черг».

– Завдяки цьому проекту вдалося організувати електронну чергу для пацієнтів, щоб мінімізувати незручності. Для цього купили ноутбук і принтер. Зараз там працює реєстратор, який записує жителів у системі на певну дату й час. Ця людина роздруковує кожному лікарю його список пацієнтів. І згідно з цими даними лікар приймає людей. Система працює повноцінно з цього червня, і прийом пацієнтів відбувається через запис в електронній черзі, – каже перший заступник Первомайського міського голови.

ОТГ теж у ділі

 

Первомайський налаштований і далі рішуче прогресувати в бюджетах участі. Цей райцентр подався на конкурс, який проводився польсько-українською фундацією ПАУСІ, і потрапив до десяти громад переможниць. Підтримка полягає в тренінгах, проведенні різних заходів і виділенні невеликого бюджету на інформаційну кампанію.

Наразі в Первомайської міськ ради закінчився термін використання електронної платформи на безоплатній основі, але, за словами Антона Орєхова, уже проведені переговори з фондом «Східна Європа» (до речі, серед донорів цього фонду – Європейський Союз, Рада Європи, а також посольство Фінляндії, Шведське агентство з питань міжнародного розвитку та інші), який надасть власну платформу.

Інформаційна кампанія щодо цьогорічного бюджету участі поч неться найближчого вересня, після сезону відпусток. Проекти прийматимуть у другій половині вересня, а голосування заплановано на жовтень-листопад. В останній місяць року будуть відомі переможці. Цього разу на проекти міськрада виділила вдвічі більше – 200 тисяч, за умовою, що розмір одного проекту не перевищуватиме 40 тисяч гривень.

На відміну від минулого року, голосувати за проект зможуть молодь з 14 років, а не з 18, а також внутрішньо переміщені особи, які мають реєстрацію в Первомайському. Як і торік, у кожної людини буде три голоси (по голосу на різні проекти).

За прикладом вищезазначених райцентрів пішли ще три громади нашого регіону – Мереф’янська, Старосалтівська та Роганська ОТГ, які впроваджують бюджет участі в рамках програми DOBRE «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність». Наразі в Мерефі і Старому Салтові проводиться прийом проектів – у Мерефі до 15 липня, а в Старому Салтові – до 2 липня. Голосування і там, і там буде восени, після чого оприлюднять переможців. У Мерефі на реалізацію проектів з місцевого бюджету виділили 1 мільйон гривень, у Старосалтівській ОТГ – 300 тисяч гривень. А Роганська громада – поки що на етапі підготовки.

Впроваджує бюджет участі і Харків. У Першій столиці до 25 травня приймали проек ти (всього направили 301), до 25 червня вони розглядатимуться робочою групою, а у вересні-жовтні розпочнеться голосування.

За словами директора Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міськради Олексія Чубарова, подані проекти мають різне спрямовання: соціальне, культурне, молодіжне, спортивне тощо. Наприклад, автори заявок пропонують створити музей спорту і культурні хаби, відкрити маршрути з туристичними електробусами, встановити підйомники для людей з особ ливими потребами на станціях метрополітену, зайнятися грамотним плануванням міського середовища зі створенням пішохідних зон тощо. Загальна вартість реалізації поданих проектів попередньо складає 164 мільйони гривень. А міськрада заклала на реалізацію проектів бюджету участі 50 мільйонів гривень.

Автор: Олександр Гаркавець 

 

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа».  Проект реалізується за фінансової  підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща.  Думки, виражені в цій публікації,  відбивають виключно точку зору автора(ів).